Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/25446/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 22 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/25446/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року (суддя О.В. Маковська) у справі № 160/25446/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.12.2024 №045550027709; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 04.02.2025 №045550027709; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2025 №045550027709; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу позивачки періоди роботи з 01.08.1988 по 28.08.1989, з 18.09.1989 по 01.03.1990 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1988 та призначити пенсію відповідно до пп.5 п.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 05.12.2024. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2025 року у справі № 160/25446/25 відкрито провадження у частині позовних вимог про: - визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2025 №045550027709; - зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу позивачки періоди роботи з 01.08.1988 по 28.08.1989, з 18.09.1989 по 01.03.1990 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1988 та призначити пенсію відповідно до пп.5 п.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 05.12.2024. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії є протиправним та порушує право позивачки на належне пенсійне забезпечення. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2025 №045550027709 про відмову у призначенні пенсії; - зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до загального страхового стажу позивачки періоди роботи з 01.08.1988 по 28.08.1989, з 18.09.1989 по 01.03.1990 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 від 01.08.1988 та повторно розглянути заяву від 14.07.2025 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду у даній справі. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Судом першої інстанції зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Суд першої інстанції зауважив, що певні недоліки у заповненні трудової книжки, не позбавляють права на отримання гарантованих пенсійних виплат, а відповідач, в разі наявності сумнівів в тих чи інших документах, не позбавлений права перевірити інформацію, яка у них зазначена. Суд першої інстанції врахував, що доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому, на думку суду, їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи. Суд першої інстанції встановив, що померлий чоловік позивачки перебував на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримував пенсію, призначену відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особливості призначення ліквідатори 1 категорія, інваліди внаслідок аварії на ЧАЕС, ліквідатор ЧАЕС, військовослужбовець/військовозобов`язаний. Причина та група інвалідності друга група, каліцтво/захворювання, пов`язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС (в період проходження військової служби). Вказане підтверджується протоколом призначення/перерахунку пенсії від 26.02.2023, який міститься в матеріалах справи. Отже, в матеріалах пенсійної справи померлого чоловіка містяться всі необхідні документи на підставі яких було призначено відповідну пенсію та яку він отримував до дня смерті. Таким чином, суд першої інстанції зазначив, що твердження відповідача про необхідність надання виключно оригіналів документів, суд визнає необґрунтованими. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2025 №045550027709 про відмову у призначенні пенсії, а також з метою захисту прав позивачки зобов`язати цей пенсійний орган вчинити дії. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що його спірне рішення про відмову у призначенні пенсії згідно пп.5 ч.1 ст.115 Закону №1058 є правомірним, адже відсутні оригінали документів про проходження військової служби померлого. Вважає, що позивачці правомірно не зараховано до страхового стажу період роботи з 01.08.1988 по 20.08.1989, з 18.09.1989 по 01.03.1990 згідно трудової книжки, адже на першій сторінці трудової книжки відсутня печатка організації, яка заповнювала трудову книжку. Зауважує, що страховий стаж позивачки складає лише 23 роки 7 місяців 7 днів. Позивачка подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачка 14.07.2025 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до ч.1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка відповідно до принципу екстериторіальності передана на розгляд до ГУ ПФУ в Хмельницькій області. Рішенням від 22.07.2025 №045550027709 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058, оскільки відсутні оригінали документів про проходження військової служби померлого. В рішенні зазначено, що вік заявниці 54 роки 6 місяців 13 днів. Страховий стаж особи становить 23 роки 7 місяців 7 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.08.1988 по 28.08.1989, з 18.09.1989 по 01.03.1990 згідно з трудовою книжкою від 01.08.1988 НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці трудової книжки відсутня печатка організації, яка заповнювала трудову книжку. Згідно поданих документів право на призначення дострокової пенсії відсутнє, оскільки заявницею надано ксерокопію документів про проходження військової служби померлого. Вважаючи таке рішення пенсійного органу протиправним, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Згідно ст. 24 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Частиною 4 ст. 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до ст.62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком документи, зокрема: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу). Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Згідно з пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17. Зі змісту матеріалів справи вбачається, що скаржником до страхового стажу позивачці не зараховано періоди роботи з 01.08.1988 по 28.08.1989, з 18.09.1989 по 01.03.1990 згідно з трудовою книжкою від 01.08.1988 НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці трудової книжки відсутня печатка організації, яка заповнювала трудову книжку. Як правильно дослідив суд першої інстанції, відомості трудової книжки позивачки НОМЕР_1 підтверджують її трудову діяльність у періодах з 01.08.1988 по 28.08.1989, з 18.09.1989 по 01.03.1990. Колегія суддів вважає, що недоліки у трудовій книжці позивачки, про які вказує пенсійний орган, не впливають на зарахування певних періодів роботи позивачки, які підтверджено відомостями трудової книжки, до її страхового стажу. Апеляційний суд звертає увагу, що неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком. Також, апеляційний суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Апеляційний суд вважає, що визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Відтак, враховуючи зміст трудової книжки позивачки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що періоди роботи з 01.08.1988 по 28.08.1989, з 18.09.1989 по 01.03.1990 підлягають зарахуванню до страхового стажу позивачки. Відповідно до пункту 2.23 розділу II Порядку №22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Як правильно дослідив суд першої інстанції, за протоколом призначення/перерахунку пенсії від 26.02.2023, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що померлий чоловік позивачки ОСОБА_2 перебував на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримував пенсію, призначену відповідно до ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особливості призначення ліквідатори 1 категорія, інваліди внаслідок аварії на ЧАЕС, ліквідатор ЧАЕС, військовослужбовець/військовозобов`язаний. Причина та група інвалідності друга група, каліцтво/захворювання, пов`язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС (в період проходження військової служби). Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, в матеріалах пенсійної справи померлого чоловіка позивачки містяться всі необхідні документи на підставі яких призначено відповідну пенсію та яку він отримував до дня смерті, а тому твердження відповідача про необхідність надання виключно оригіналів документів є необґрунтованими. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 22.07.2025 №045550027709 про відмову у призначенні пенсії дійсно є протиправним та підлягає скасуванню. За цих обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року у справі № 160/25446/25 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 22.06.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров