Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/2374/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 січня 2024 року м. Дніпросправа № 280/2374/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року (головуючий суддя Новікова І.В.) в адміністративній справі № 280/2374/23, розглянутої у письмовому провадженні, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 17.04.2023 року звернувся до суду з позовом до відповідачів Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі ГУ ПФУ в Запорізькій області), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі ГУ ПФУ в Хмельницькій області), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 08.09.2022 року №084450006020 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області зарахувати позивачу до загального страхового стажу час відбуття покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи з 01.12.1987 року по 30.11.1989 року. Позовні вимоги обґрунтовано порушенням органами пенсійного фонду його права на зарахування до загального страхового стажу часу відбуття покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи за вказаний період часу. У відзиві на позов ГУ ПФУ в Запорізькій області просить відмовити в задоволенні позовних вимог за безпідставністю вимог. ГУ ПФУ в Хмельницькій області відзив на позов не направив. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.05.2023 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасоване рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 08.09.2022 року №084450006020 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язано зазначеного відповідача зарахувати до загального страхового стажу позивача час відбуття покарання у вигляді виправних робіт без позбавлення волі за місцем роботи з 01.12.1987 року по 30.11.1989 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Хмельницькій області стягнуті судові витрати по оплаті судового збору у сумі 858,88 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ПФУ в Хмельницькій області, подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати рішення суду через порушення норм матеріального права та відмовити в задоволенні позову. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв`язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції розглядає справу на підставі ст.311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами , яких достатньо для прийняття рішення за апеляційною скаргою відповідача, а тому клопотання представника ГУ ПФУ в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні в режимі відеоконференції з участю представника пенсійного органу задоволенню не підлягає. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду у відповідності до ст. 308 КАС України в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 02.09.2023 року звернувся до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV), надавши в підтвердження трудового стажу трудову книжку серії НОМЕР_1 від 28.08.1984 року. Заяву позивача за принципом екстериторіальності направлено для розгляду до ГУ ПФУ у Хмельницькій області. Рішенням ГУ ПФУ у Хмельницькій області від 08.09.2022 року №084450006020, прийнятим за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу. В якості підстав для відмови у призначенні пільгової пенсії зазначено про те, що страховий стаж позивача становить 22 роки 1 місяць 20 днів, а не 25 років за п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-ІV, що недостатньо для призначення пільгової пенсії, При цьому, до страхового стажу не зараховано період роботи позивача з 01.12.1987 року по 30.11.1989 року згідно з трудовою книжкою від 28.08.1984 року серії НОМЕР_1 , оскільки в даний період заявник відбував покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи. Не погодившись із вказаними діями органів пенсійного фонду, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав. Відповідно до ч.2 ст. 19, ч.1 ст.46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Приписами ч.1,2 ст.24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом При цьому, згідно з ч.4 ст. 24 Закону №1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-ІV учасники бойових дій мають право на дострокову пенсію за віком по досягненні чоловіками 55 років за наявності страхового стажу не менше 25 років, жінками 50 років при наявності страхового стажу не менше 20 років. Судом встановлено, що оскаржуваним рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 01.12.1987 року по 30.11.1989 року - час відбування ним покарання у вигляді виправних робіт за місцем роботи. Відповідно до ст. 103 Виправно-трудового кодексу України (далі ВТК ), час відбування виправних робіт без позбавлення волі до загального і безперервного трудового стажу засудженого не зараховується, про що робиться запис у його трудовій книжці. При умові сумлінної роботи і зразкової поведінки в період відбування виправних робіт без позбавлення волі цей час може бути включений в загальний трудовий стаж особи, яка відбула покарання, на підставі рішення суду в порядку, встановленому кримінально-процесуальним законодавством України. Положеннями ч.4 ст. 95 ВТК України, якими регулювався порядок і умови виконання покарання у виді виправних робіт, які були чинні у період відбування позивачем виправних робіт, визначалось, що час відбування покарання у виді виправних робіт може бути включений судом до загального трудового стажу засудженого. Згідно зі ст.8 ,ч.3 ст. 42 чинного Кримінально-виконавчого кодексу України далі КВК), засуджені мають право на соціальне забезпечення, у тому числі й на отримання пенсій відповідно до законів України; час відбування засудженим покарання у виді виправних робіт зараховується в загальний стаж роботи. Відповідно до Прикінцевих положень КВК України з набранням чинності цим Кодексом втрачає чинність ВТК України; закони України та інші нормативно-правові акти до приведення у відповідність із цим Кодексом застосовуються у частині, що не суперечить цьому Кодексу. Відповідно до ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується, в тому числі будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків. За приписами ст. 48 КЗпП України, ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМ України. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою КМ України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок №637). Згідно з п.1-3 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Наведені у оскаржуваному рішенні посилання ГУ ПФУ у Хмельницькій області про відмову у зарахуванні позивачу до страхового стажу часу відбування ним покарання у виді виправних робіт судом першої інстанції правомірно визнані неспроможними, оскільки такий період роботи позивача підлягає врахуванню до його страхового стажу, із записів трудової книжки можливо ідентифікувати період роботи позивача з 01.12.1987 року по 30.11.1989 року, записи містять усі необхідні реквізити, які засвідчують внесення відомостей уповноваженою особою підприємства, та посвідчені печаткою підприємства. Застосувавши правову позицію Верховного Суду у справах № 211/1432/17(2-а/211/103/17) від 30.01.2018 року, №448/1691/16-а від 21.06.2019 року у подібних правовідносинах, здійснивши аналіз доказів у справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що оскільки положення ч.3 ст. 42 КВК України на час вирішення пенсійним органом питання про обчислення страхового стажу ОСОБА_1 прямо передбачає включення до загального стажу роботи періоду відбування покарання у виді виправних робіт, а тому період роботи позивача з 01.12.1987 року по 30.11.1989 року підлягає зарахуванню до його страхового стажу. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Викладене свідчить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 травня 2023 року в адміністративній справі № 280/2374/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття, та не підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно п.5 ст.328 КАС України. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай