Постанова 4820 № 686/8162/26

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 червня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/8162/26 Провадження № 33/820/394/26 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, та ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, 09 березня 2026 року о 08 год. 11 хв. по вул. Панаса Мирного, 2 в м. Хмельницькому керував автомобілем "Opel", номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, звужені зіниці очей, які не реагують на світло) та в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді суду першої інстанції, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Вважає постанову суду необґрунтованою, оскільки неповно з`ясовано обставини справи, не надано відповідної правової оцінки доказам, які містяться у матеріалах справи, а тому рішення суду винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального законодавства. Позиції учасників судового провадження У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, про поважні причини неявки не повідомив, що відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП не перешкоджає апеляційному розгляду. Захисник Просолов І.В. у судове засідання не з`явився, повідомив суд, що ним припинено повноваження захисника Венгера О.В. і в подальшому його захист по справі ним здійснюватися не буде (а/с 64). Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Мотиви суду Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. В апеляційній скарзі особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просив скасувати оскаржувану постанову, посилаючись на те, що рішення суду винесено з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального законодавства. Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Суддею суду першої інстанції було дотримано вказаних вимог закону, зміст постанови про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 відповідає вимогам, передбаченим статтями 283-284 КУпАП, справу суддею розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП. Судом в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 , який двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, 09 березня 2026 року о 08.11 год. по вул. Панаса Мирного, 2 в м. Хмельницькому керував автомобілем "Opel", номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, звужені зіниці очей, які не реагують на світло) та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Суд першої інстанції дійшов висновку про порушення ОСОБА_2 вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції. Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортного засобу особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідальність настає за частиною третьою статті 130 КУпАП. Склад правопорушення включає в себе наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом. Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 3 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, а також вчинення дій, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП, особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню. Факт керування транспортним засобом 09 березня 2026 року ОСОБА_1 не оспорює, до того ж є зафіксованим належним чином на доданому до протоколу відеозаписі. Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №610069 від 09 березня 2026 року, в якому зафіксовані місце, дата та час вчинення адміністративного правопорушення (а/с 1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зафіксовані виявлені поліцейським ознаки наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, що не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук), а також, що водій відмовився від огляду (а/с 5);постановою інспектора УПП в Хмельницькій області Ляшкова І.О. серії ЕНА № 6794559 від 09.03.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП, за керування транспортним засобом у вищевказаних місці та час, будучи особою, позбавленою права керування транспортними засобами (а/с 7); відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано як факт керування транспортним засобом, так і факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я на пропозицію поліцейського (а/с 19). Повторність вчинення ОСОБА_1 двічі протягом року порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується постановами Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2025 року (справа № 686/14552/25) та від 10 листопада 2025 року (справа № 686/22955/25) (а/с 8-18). Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі. З відеозапису, наданого правоохоронцями вбачається, що поліцейським за допомогою засобів відеозапису зафіксовано факт керування водієм ОСОБА_1 автомобілем "Opel", номерний знак НОМЕР_1 , його зупинку, виявлення поліцейськими при спілкуванні із ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, після чого поліцейські неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що останній відмовився. В подальшому, працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 про наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, на ОСОБА_3 чітко повідомив про відмову від проходження такого огляду. На переконання апеляційного суду, відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння та відмовилась від проходження огляду в установленому законом порядку. На підставі цього ж відеозапису, доходжу висновку, що огляд водія було проведено з дотриманням порядку, передбаченого статтею 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція №1452/735). Так, за змістом статті 266 КУпАП та Інструкції № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735 ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Наведені вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу НПУ самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного або наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними, ніхто інший не має повноважень оцінювати наявність у водія тих чи інших ознак сп`яніння. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, то поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були зафіксовані на відео, підтверджені свідками або проводились будь-які заходи щодо визначення вказаних ознак. Апеляційний суд звертає увагу, що протокол складався за відмову водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції давала їм підстави вважати, що він мав ознаки наркотичного сп`яніння та його дії свідчили про відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння на вимогу поліцейського в медичному закладі, працівники поліції, керуючись частиною 3 статті 130 КУпАП та пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, мали процесуальні підстави для складання відповідного протоколу, в якому зафіксовано факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом при розгляді адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення. В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави. Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З огляду на наведене, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП. Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 3 статті 130 КУпАП та у межах передбаченого статтею 38 КУпАП строку. З урахуванням наведеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2026 року, оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 130 КУпАП, і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, без конфіскації транспортного засобу, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя