LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4822726/3311/25

від 04.06.2026 ·

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2026 року м. Чернівці справа № 726/3311/25 провадження № 22-ц/822/542/26 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Одинака О. О. суддів: Височанської Н. К., Кулянди М. І. учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відповідач ОСОБА_1 розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 15 січня 2026 року головуюча в суді першої інстанції суддя Одовічен Я. В. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 . Просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором від 03 лютого 2024 року № 1342-7641 у розмірі 73 283 гривень 92 копійок, з яких: 16 200 гривень заборгованість за кредитом; 58 083 гривні 92 копійки заборгованість за процентами. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 03 лютого 2024 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1342-7641, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредит у розмірі 16 200гривень строком на 300 календарних днів. Базовий період складає 14 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Період кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору, з кінцевим терміном повернення 28 листопада 2024 року. Вказує, що відповідно до умов договору позичальниці надано кредит у розмірі 16 200гривень, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Отже, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» свої зобов`язання за договором виконало у повному обсязі, натомість відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на дату звернення із цим позовом утворилась заборгованість у сумі 81 772 гривня 72 копійка, з яких: 16 200 гривень заборгованість за кредитом; 65 415 гривень 60 копійка заборгованість за процентами; 157 гривень 12 копійок заборгованість по комісії, чим порушуються права та інтереси ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Однак позивачем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника ОСОБА_1 програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 8 488 гривень 80 копійок,. Короткий зміст судового рішення першої інстанції Рішенням Шевченківського районного суду міста Чернівців від 15 січня 2026 року позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором від 03 лютого 2024 року № 1342-7641 у сумі 73 283 гривень 92 копійок, з яких: 16 200 гривень тіло кредиту; 58 083 гривні 92 копійки проценти за користування кредитом. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Підписавши договір про відкриття кредитної лінії, ОСОБА_1 посвідчив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником. Відповідач з власної ініціативи звернувся за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, а саме ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», отримавши від останньої всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору. Кредитодавць свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, оскільки перерахував на реквізити карткового рахунку вказані позичальником у кредитному договорі грошові кошти у розмірі 16 200гривень через платіжну систему LiqPay, що підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Заборгованість відповідача за укладеним договором підтверджується належними та допустимими доказами. Натомість позивач просив стягнути з відповідачки частину заборгованості, що є його правом. Суд дійшов висновку, що звертаючись із цим позовом ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у позивача грошового зобов`язання та заборгованості перед позивачем. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 15 січня 2026 року в частині стягнення відсотків скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов у цій частині задовольнити частково. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує, що позивачем було нараховано відсотки за правомірне користування кредитними коштам поза узгодженого сторонами строку кредитування. Вважає, що у матеріалах справи відсутній належний та детальний розрахунок заборгованості, а суд першої інстанції прийняв розрахунок позивача без належної перевірки, чим порушив вимоги статей 77 та 81 ЦПК України. Вважає, що оскільки сума заборгованості по відсоткам значно перевищує суму тіла кредиту то вказане зобов`язання порушує приписам статей 3 та 509 ЦК України. Зауважує, що суд першої інстанції не здійснив повного та належного перерахунку заборгованості з урахуванням законодавчого обмеження розміру процентів та фактично сплачених відповідачем коштів у сумі 7 716 гривень. Узагальненні доводи та заперечення інших учасників справи ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у відзиві просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилається на те, що кредитний договір був укладений в електронній формі з належною ідентифікацією позичальника, сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодився з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Зазначає, що позивач законно нарахував проценти за користування кредитом (згідно пунктів 4.6. та 10.2. кредитного договору) протягом строку договору, що визначений в пункті 4.9. кредитного договору. Вказує, що розмір заборгованості відповідача по процентам за користування кредитом визначено відповідно до статей 1048, 1054, 10561 ЦК України та не є компенсацією у разі невиконання зобов`язань за договором в розумінні пункту 5 частини 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та статті 625 ЦК України Відтак вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності вимог товариства та наданого розрахунку заборгованості.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій 03 лютого 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://navse.ua/, який є частиною інформаційно-телекомунікаційної систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1342-7641 (далі кредитний договір), згідно якого кредитодавець зобов`язується на умовах строковості, зворотності, платності, надати позичальнику грошові кошти (кредит), а позичальник (клієнт) зобов`язується повернути кредит сплатити проценти за користування кредитом (пункти 2.2, 3.1, 3.2, 5 кредитного договору). Кредитний договір № 1342-7641 підписаний ОСОБА_1 03 лютого 2024 року у порядку передбаченому пунктом 3 кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С9295». З тексту кредитного договору вбачається, що сторони узгодили наступні умови: сума кредиту становить 16 200 гривень (пункти 4.1 договору); строк кредитування 300 днів (пункт 4.9 договору); тип процентної ставки фіксована (застосовується протягом всього строку дії договору) (пункт 4.3 договору); комісія за надання кредиту становить 15 % від суми кредиту (пункт 4.7 договору); базовий період складає 14 днів (пункт 4.4 договору). Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,50 % за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою.) (пункт 4.6 договору). У пункті 10.2 договору сторони узгодили, що знижена процентна ставка становить 1,20% за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно графіка платежів за зниженою ставкою (який є Додатком 3 до цього договору). Відповідно до пунктів 4.2, 12 договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 (а. с. 12 - 19). З наданих суду довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів судами встановлено, що кредитодавець перерахував ОСОБА_1 грошові кошти у безготівковій формі на картковий рахунок вказаний відповідачкою у пункті 12 кредитного договору через платіжну систему LiqPay. Із зазначених вище документів також вбачається наступне: номер платежу 2421823602; дата платежу 03 лютого 2024 року; сума та валюта операції 16 200гривень; номер платіжної карти 4149 49ХХ ХХХХ 0468; номер договору 1342-7641 (а. с. 33 - 36). Згідно з розрахунку заборгованості за кредитним договором від 03 лютого 2024 року № 1342-7641, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 26 серпня 2025 року складає 81 772 гривень 72 копійки, з яких: 16 200 гривень заборгованість за тілом кредиту; 65 415 гривень 60 копійок заборгованість за процентами у період з 03 лютого 2024 року по 28 листопада 2024 року (а. с. 37 - 39). Як встановлено судами, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» прийнято рішення про можливість застосування до позичальника ОСОБА_1 програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 8 488 гривень 80 копійок. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при ухваленні постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції лише в частині нарахованих процентів, апеляційний суд переглядає оскаржуване рішення виключно в межах цих вимог. Враховуючи характер спірних правовідносин, основне питання, яке постало перед апеляційним судом у цій справі полягає у тому, чи правильно судом першої інстанції здійснено розрахунок заборгованості відповідача, з урахуванням законодавчого обмеження максимальної денної відсоткової ставки за правомірне користування кредитними коштами? За обставин цієї справи, колегія суддів апеляційного суду виснувала, що суд першої інстанції правильно визначив розмір заборгованості, який підлягає стягненню із відповідача. Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам з огляду на наступне. Щодо узгодження сторонами істотних умов кредитних договорів Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України). За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Верховний Суд у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 2-6315/11 (провадження № 61-23326св18) звернув увагу на те, що невід`ємною складовою правильної правової кваліфікації судами спірних договірних відносин є визначення правової природи договору, який є основою їх виникнення. Виходячи зі змісту статті 640 ЦК України, залежно від моменту виникнення цивільних прав і обов`язків у сторін договору, законодавець розрізняє договори консенсуальні і реальні. Консенсуальний договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Щодо реальних договорів, для укладення яких, крім згоди сторін, вимагається передання майна або вчинення іншої дії, частина друга статті 640 ЦК України передбачає правило, за яким договір вважається укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. До такого виду договорів відноситься і договір позики, який відповідно до положень абзацу 2 частини першої статті 1046 ЦК України є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним. Він вважається укладеним з моменту досягнення згоди між сторонами щодо всіх істотних умов договору. Істотними умовами кредитного договору, які визначені законом, є предмет, сума, строк повернення, розмір процентів за користування кредитними коштами. З аналізу змісту договорів від 28 жовтня 2023 року №№ 4917626, 76659866, 7676310 та порядку їх виконання, колегія суддів доходить висновку, що між сторонами укладено саме кредитні договори, оскільки положення вказаних договорів передбачають зобов`язання кредитодавця щодо передачі грошових коштів позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Договір, який укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закон № 675-VIII). електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону № 675-VIII визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. У справі, яка переглядається, встановлено, що кредитний договір від 03 лютого 2024 року № 1342-7641 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 підписано останнім електронним підписом одноразовим ідентифікатором «С9295». Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті кредитодавця подавав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, підтвердив умови такого, після чого кредитодавець надіслав йому за допомогою засобів зв`язку на вказаний нею номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору. Крім того, факт укладення кредитного договору відповідачкою не заперечується. З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що без здійснення вказаних дій відповідачкою договори не були би укладені сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону № 675-VIII вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведених у постанові від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження № 61-6066св23). Щодо розміру заборгованості відповідача за кредитним договором від 03 лютого 2024 року № 1342-7641 Як вбачається з умов кредитного договору від 03 лютого 2024 року № 1342-7641, зокрема пункту 4.2 договору, кредит у сумі 16 200гривень підлягає перерахунку на картковий рахунок позичальниці. Як встановлено судами, факт перерахування кредитних коштів підтверджено листом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від 28 серпня 2025 року, з якого встановлено номер платежу 2421823602; дата платежу 03 лютого 2024 року; сума та валюта операції 16 200гривень; номер платіжної карти 4149 49ХХ ХХХХ 0468; номер договору 1342-7641 (а. с. 33 - 36). Крім цього, зазначене вище відповідачем не заперечується, а тому суд першої інстанції правильно виходив із того, що кредитодавець виконав умови договору надавши 03 лютого 2024 року ОСОБА_1 кредит у розмірі 16 200 гривень. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За умовами укладеного між сторонами договору від 03 лютого 2024 року № 1342-7641, зокрема пунктом 4.6 визначено стандартну процентну ставку за кожний день користування кредитом у розмірі 1,5% від суми кредиту. Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%». Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Разом з цим пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5%. Отже, на підставі частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 не може перевищувати 1%. Оскільки Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24 грудня 2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки складає 2,5 %, в період з 22 квітня 2024 року до 20 серпня 2024 року 1,5 %, а з 20 серпня 2024 року 1 %. Як вбачається з умов кредитного договору від 03 лютого 2024 року № 1342-7641 та наданого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розрахунку заборгованості, після 20 серпня 2024 року товариством здійснено нарахування процентів за користування кредитом за відсотковою ставкою 1,5%, що суперечить нормам Закону України «Про споживче кредитування» в частині обмеження максимального розміру денної процентної ставки, яка з вищевказаної дати не може перевищувати 1% (а. с. 37 - 39). Визначаючи розмір спірної заборгованості суд першої інстанції виходив із того, що розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 03 лютого 2024 року у частині нарахування процентів за користування кредитом повинен бути здійснений наступним чином: за період з 03 лютого 2024 року (дата надання кредиту) по 15 березня 2024 року (42 дні) за відсотковою ставкою 1,2% (застосовано позивачем згідно розрахунку заборгованості), що дорівнює: 16200 х 1,2% х 42 = 8 164 гривень 80 копійок; за період з 16 березня 2024 року по 19 серпня 2024 року (157 днів) за відсотковою ставкою 1,5% (застосовано позивачем згідно розрахунку заборгованості), що дорівнює: 16200 х 1,5% х 157 = 38 151 гривень; за період з 20 серпня 2024 року по 28 листопада 2024 року (дата закінчення дії договору) (101 день) за відсотковою ставкою 1%, що дорівнює: 16200 х 1% х 101 = 16 362 гривень; Отже, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1342-77641 від 03 лютого 2024 року у частині нарахування процентів за користування кредитом становить 62 677 гривень 80 копійок (8164,80+38151+16362). Окрім того, згідно пункту 4.7 кредитного договору сторони погодили, що комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого кредиту. Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, суму нарахованої комісії за видачу кредиту становить 2 430 гривень. Також, з розрахунку заборгованості вбачається, що позивачем 12 лютого 2024 року та 27 лютого 2024 року були внесені кошти на загальну суму 7 716 гривень 08 копійок на погашення заборгованості, з яких комісію було погашено у розмірі 2 372 гривні 88 копійок, відсотки були погашені у розмірі 5 343 гривні 20 копійок. З урахуванням вищевикладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1342-7641 від 03 лютого 2024 року складає 73 691 гривень 72 копійок, з яких: 16200 гривень прострочена заборгованість за тілом кредиту; 57 334 гривень 60 копійок прострочена заборгованість за нарахованими процентами; 157 гривень 12 копійок заборгованість по комісії. Колегія суддів погоджується із наведеним вище розрахунком заборгованості, оскільки суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правову природу укладеного правочину та визначаючи розмір спірної заборгованості обґрунтованого виходив із того, що: узгоджений сторонами строк кредитування становить 300 календарних днів; у період з 03 лютого 2024 року по 19 серпня 2024 року відсотки за правомірне користування кредитними коштами слід нараховувати відповідно до пунктів 4.6 та 10.2 кредитного договору, зокрема, впродовж перших трьох базових періодів відповідно до пункту 10.2 договору за зниженою відсотковою ставкою (1,2 %), а у період з 16 березня 2024 року по 19 серпня 2024 року відповідно до пункту 4.6 договору за стандартною відсотковою ставкою (1,5 %). у період з 20 серпня 2024 року по 28 листопада 2024 року розмір заборгованості слід визначити із урахуванням максимального розміру денної процентної ставки на рівні 1 % відповідно до імперативних вимог частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції Закону № 3498-ІХ), оскільки договірна стандартна ставка у розмірі 1,5 % (пункт 4.6 договору) у цей період суперечить положенням Закону № 3498-ІХ; при визначенні остаточного розміру заборгованості підлягають обов`язковому врахуванню кошти, сплачені позичальником 12 лютого 2024 року та 27 лютого 2024 року на загальну суму 7 716 гривень 08 копійок (а. с. 37 - 39), які судом першої інстанції були правильно розподілені та зараховані в рахунок погашення чергових зобов`язань відповідно до умов кредитного договору та графіку погашення заборгованості. Отже, зважаючи на зазначене вище безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції прийняв розрахунок позивача без належної перевірки та не здійснив перерахунку заборгованості з урахуванням законодавчих обмежень і фактично сплачених коштів. Також колегія суддів вважає помилковими доводи ОСОБА_1 про нарахування відсотків за правомірне користування кредитними коштами поза межами строку кредитування, оскільки як встановлено апеляційним судом у даній справі, визначаючи розмір заборгованості по процентам, суд першої інстанції врахував узгоджений сторонами у пункті 4.9 договору строк кредитування та дійшов правильного висновку, що заборгованість по процентам слід рахувати з 03 лютого 2024 року по 28 листопада 2024 року. Звертаючись із цим позовом представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначав, що товариством було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме: часткового списання заборгованості ОСОБА_1 за нарахованими комісією та процентами у сумі 8 488 гривень 80 копійок за умови погашення відповідачем решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 73 283 гривень 92 копійок. Здійснюючи розрахунок заборгованості за відсотками, із дотриманням вимог п.17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» судами встановлено, що сума заборгованості відповідача по відсоткам (57 334 гривень 60 копійок) вища ніж просить стягнути позивач (57 083 гривень 92 копійки). Отже, враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд першої інстанції у цій частині дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Колегія суддів також враховує, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. Аналізуючи норму статті 18 цього Закону, можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві. За частиною третьою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пункти 2, 3); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункт 4). Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-330цс16. Аналіз умов кредитного договору дозволяє зробити висновок, що доводи відповідача про те, що процентна ставка суперечить засадам добросовісності, розумності та справедливості є помилковим внаслідок неправильного тлумачення вказаних вище норм права, оскільки порядок нарахування процентів за правомірне користування кредитом визначено відповідно до статей 1048, 1056-1 ЦК України, їх розмір сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Крім цього, ОСОБА_1 розумів розмір процентів, надаючи свою згоду на отримання кредитних коштів. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції від 14 січня 2026 року ухвалено з дотриманням норм процесуального права та правильним застосування норм матеріального права, а тому його слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, Чернівецький апеляційний суд Ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Чернівців від 15 січня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 04 червня 2026 року. Суддя-доповідач Олександр ОДИНАК Судді: Наталія ВИСОЧАНСЬКА Мирослава КУЛЯНДА

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»