Постанова 4822 № 718/214/26

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 13 травня 2026 року місто Чернівці справа №718/214/26 провадження №22-ц/822/729/26 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Височанської Н.К., суддів: Лисака І.Н., Одинака О.О. за участю секретаря судових засідань Факас А.В. учасники справи: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», відповідач ОСОБА_1 розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 березня 2026 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Скорейко В.В., В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі по тексту ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Посилалося на те, що 09 березня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту «creditkasa.com.ua», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, що у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1361-7324. Для підписання кредитного договору №1361-7324 від 09 березня 2024 року, позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор С7682. Відповідно до умов цього кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 4 500 гривень, строк кредитування - 300 днів; базовий період 29 днів; знижена % ставка 2,50 % в день; стандартна відсоткова ставка 2,50 % в день. Базовий період це проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування Кредитом. Кількість днів у Базовому періоді вказана у Договорі і визначена Сторонами на підставі пропозиції Кредитодавця, сформованої із урахуванням побажань Позичальника, наданих в процесі звернення щодо отримання Кредиту через веб-сайт Кредитодавця. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Однак, відповідач порушив умови договору та не повернув у повному обсязі позивачу кредит, а також не виконав інші свої грошові зобов`язання перед позивачем за цим договором. Станом на 10 грудня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становив 38 250 грн, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 4 500 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 33 750 грн. Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до відповідача програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у загальній сумі 15 750 грн, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 500 грн. Позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, а саме: - прострочену заборгованість за кредитом 4 500 гривень; - прострочену заборгованість за нарахованими процентами 18 000 гривень, що разом становить 22 500 гривень. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 березня 2026 року позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1361-7324 від 09 березня 2024 року у загальному розмірі 7 920 грн. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» понесені судові витрати у розмірі 937,20 грн. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників Не погоджуючись із вказаним рішенням суду в частині відмовлених позовних вимог, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» подало апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що рішення суду прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням судом норм матеріального права. В апеляційній скарзі наводить обставини та підстави для задоволення позову, які викладені в позовній заяві та додатково мотивує апеляційну скаргу тим, що відповідно до п. 4.8. кредитного договору №1361-7324 від 09 березня 2024 року базовий період складає 29 (тридцять цілих, нуль сотих) календарних днів. Відповідно до п. 4.12. договору, строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 02 січня 2025 року. Строк дії договору є рівним строку кредитування. Пунктом 4.7. договору передбачено, що Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу кредиту. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2.50% (дві цілих, п`ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою). Знижена процентна ставка становить 2,50% (дві цілих, п`ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов договору. Дата видачі кредиту: 09 березня 2024 року. Останній календарний день першого Базового періоду: 06 квітня 2024 року. Сума Кредиту: 4 500.00 грн. Нараховані проценти за користування Кредитом: 3 262.50 грн. Разом до сплати: 7 762, 50 грн. Таким чином, при заповненні заявки на отримання грошових коштів відповідачка сама обрала базовий період, протягом якого вона буде сплачувати саме відсотки. В свою чергу, згідно наданого разом з позовною заявою розрахунку заборгованості за договором №1361-7324 від 09 березня 2024 року, станом на 10 грудня 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» здійснювало лише нарахування по процентах за користування кредитом (згідно п. 4.10. та п. 10.1.кредитного договору) в строк договору (згідно п. 4.12. Договору), що погоджений між сторонами. Також, відповідно до вищезазначеного розрахунку вбачається, що позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень статті 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору, а нарахована комісія передбачена як плата за видачу кредиту та є одноразовою. Крім того, відповідно до умов кредитного договору, а саме п. 6.9. договору, позичальник має право протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня укладення договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі, в разі отримання ним грошових коштів, про що зобов`язаний повідомити кредитодавця до закінчення вказаних 14 (чотирнадцяти) календарних днів шляхом направлення відповідного повідомлення у письмовій формі на адресу кредитодавця. Проте, ОСОБА_1 не скористалась своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин та продовжувала користуватись кредитними коштами на погоджених умовах. Отже, на думку апелянта, вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України. Не погоджуючись із перерахунком процентної ставки, здійсненим судом першої інстанції, апелянт вказує, що Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» прийнятий 22 листопада 2023 року та набрав чинності 24 грудня 2023 року. Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» розділу 4 Прикінцевих та перехідних положень, частини 17 «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5%. Відтак, з 24 грудня 2023 року до 22 квітня 2024 року включно максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5% (перші 120 днів), а з 23 квітня 2024 по 20 серпня 2024 року включно 1,5% (наступні 120 днів). Таким чином стверджує, що на дату укладення кредитного договору №1361-7324 від 09 березня 2024 року діяли законодавчі обмеження, згідно з якими максимальний розмір денної процентної ставки не міг перевищувати 2,5%. Договір було укладено саме в цей перехідний період (з 24 грудня 2023 року по 22 квітня 2024 року включно), тому встановлена на момент укладення договору денна процентна ставка відповідала чинним вимогам законодавства та не перевищувала передбаченого граничного значення. А тому, на переконання апелянта, суд першої інстанції помилково застосував розмір денної процентної ставки 1% за період з 09 березня 2024 року по 02 січня 2025 року, чим позбавив позивача права на отримання процентів за користування кредитними коштами відповідно до умов укладеного кредитного договору. У своїй апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованості у загальному розмірі 7 920 грн та судового збору 937,20 грн скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1361-7324 від 09 березня 2024 року в розмірі 22 500 грн, з яких прострочена заборгованість 4 500 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 18 000 грн; судові витрати, пов`язані з розглядом апеляційної скарги покласти на відповідача та стягнути їх у повному обсязі на користь позивача. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відповідачка ОСОБА_1 не скористалася своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 360 ЦПК України. Мотивувальна частина Межі розгляду справи Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, а тому згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається. Позиція апеляційного суду Згідно з ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Фактичні обставини справи, встановлені судами Судом встановлено, що 09 березня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1361-7324 на суму 4500 гривень строком 300 календарних днів зі сплатою відсотків - стандартна процентна ставка 2,5 % в день. Вказаний кредитний договір укладено з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи веб-сайту Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавця), в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 4500 гривень підтверджено договором про відкриття кредитної лінії № 1361-7324, який підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) С7682. Отже, відповідач підтвердив своїм електронним особистим підписом, що ознайомився і згоден з Правилами надання кредитної лінії, жодних заперечень та зауважень з приводу умов кредитного договору останнім не заявлено. В договорі визначені всі суттєві умови відкриття кредитної лінії та види послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов`язань та інші. Свої зобов`язання за вказаним договором Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» перед відповідачем виконав. Відповідно до Умов договору, відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, процентам за його користування, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених вказаним договором. Зі змісту наданого позивачем розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачем неналежним чином не виконувалися умови кредитного договору, в результаті чого утворилась заборгованість, розмір якої станом на 10 грудня 2025 року складає 38 250 грн, з яких: - прострочена заборгованість за кредитом 4 500 грн; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 33 750 гривень. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам, визначеним в ст.263 ЦПК України. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції прийшов до висновку, що, починаючи з 20 серпня 2024 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»). Позивачем нараховано відсотки за період з 09 березня 2024 року по 02 січня 2025 року в розмірі 2,5% денної процентної ставки на загальну суму 33 750 грн, що не відповідає нормам закону про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX від 22.11.2023, який доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016. Суд здійснив власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 09 березня 2024 року у частині нарахування процентів за користування кредитом: за період з 09.03.2024 по 21.04.2024 (44 дня) 4 500 грн х 0,025% х 44 = 4 950 гривень; за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 (120 днів) 4 500 грн х 0,015 х 120 = 8 100 грн; за період з 20.08.2024 по 02.01.2025 (136 днів) 4 500 грн х 0,01 х 136 =6 120 грн. Зважаючи на зазначене, розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 09 березня 2024 року у частині процентів за користування кредитом становить 19 170 грн. Як встановлено судом, позивачем прийнято рішення про застосування до позичальниці ОСОБА_1 програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 15 750 грн. Також, суд першої інстанції вказав, що відповідно до статті 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Аналіз статті 605 ЦК України свідчить, що під прощенням боргу розуміють звільнення кредитором боржника від виконання обов`язку, що на ньому лежить, повністю або частково. За загальним правилом, прощенням боргу втілюється в односторонньому правочині. Хоча сторони договору не позбавлені можливості укласти договір про прощення боргу. У справі прощення боргу втілене в односторонньому правочині кредитора. Недійсність такого одностороннього правочину законом прямо не встановлена, а тому в аспекті положень частини 1 статті 204 ЦК України такий правочин є правомірним, якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначений висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 січня 2023 року у справі № 758/2990/17 (провадження № 61-6756св22). Отож сума заборгованості за процентами судом зменшена на суму прощеного боргу і становить 3 420 грн. (19 170 15750). З урахуванням вищевикладеного, заборгованість відповідача за кредитним договором від 09 березня 2024 року складає 7 920 грн, з яких: 4 500 грн тіло кредиту; 3 420 проценти за користування кредитом Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. Згідно статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України). Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Відповідно до положень статті 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України). Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Таким чином, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію». Згідно зі статтею 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки. Частиною п`ятою статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до частини шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. У частині першій статті 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У справі, яка переглядається, встановлено, що: Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Укр Кредит Фінанс» перебувають в загальному доступі, розміщені на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua та в розумінні статтей 641,644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 09 березня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1361-7324, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) С7682 (а.с.9-17). За обставинами даної справи, позичальник ОСОБА_1 шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора С7682, отриманого від позивача, прийняла публічну пропозицію (оферту) та підписала кредитний договір (здійснив акцепт пропозиції позивача), а тому договір вважається укладеним у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» та, відповідно, сторони досягли згоди щодо всіх їх істотних умов. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору кредиту, кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію на умовах, визначених цим договором. Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про укладеність кредитного договору та ознайомлення відповідачки з його умовами, оскільки без здійснення вказаних дій останньою кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону № 675-VIII вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження № 61-6066св23). Частково задовольняючи позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс», суд вважав доведеною ту обставину, що відповідачка 09 березня 2024 року отримала кредитні кошти у розмірі 4 500 гривень на підставі укладеного із позивачем договору. Рішення суду в частині стягнення розміру заборгованості за тілом кредиту не оскаржується та апеляційним судом не переглядається. Щодо розміру заборгованості за відсотками Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до п. 4.8. кредитного договору №1361-7324 від 09 березня 2024 року Базовий період складає 29 календарних днів. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору. Відповідно до п. 4.12. договору, строк кредитування, тобто, строк, на який надається кредит позичальнику 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 02 січня 2025 року. строк дії договору є рівним строку кредитування. У будь-якому випадку договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Продовження строку кредитування або строку дії договору або строку виплати кредиту в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Пунктом 4.7. договору передбачено, що плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних у скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Стандартна процентна ставка становить 2.50% (дві цілих, п`ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою). Знижена процентна ставка становить 2,50% (дві цілих, п`ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов договору. Дата видачі кредиту: 09 березня 2024 року. Останній календарний день першого базового періоду: 06 квітня 2024 року. Сума Кредиту: 4 500.00 грн. Нараховані проценти за користування Кредитом: 3 262.50 грн. Разом до сплати: 7 762.50 грн. Колегія суддів, надаючи оцінку спірним правовідносинам, виходить із наступного. Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%». Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Враховуючи, що кредитний договір №1361-7324 укладено 09 березня 2024 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Разом з цим пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5%; протягом наступних 120 днів 1,5%. Отже, на підставі частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто, з 20 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 не може перевищувати 1%. Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). Отже, в даному випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми. Оскільки Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24 грудня 2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період перших 120 днів з 24 грудня 2023 року до 21 квітня 2024 року (включно) максимальний розмір денної процентної ставки складає 2,5%, в період наступних 120 днів з 22 квітня 2024 року до 19 серпня 2024 року (включно) 1,5%, а з 20 серпня 2024 року 1%. В зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про застосування обмеження розміру процентної ставки, оскільки пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення Закону «Про споживче кредитування» такі обмеження встановлено тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким є 24 грудня 2023 року. Зазначене узгоджується із пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, відповідно до якого цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Закон № 3498-ІХ опубліковано 23 грудня 2023 року в офіційному виданні Голос України № 50, а тому датою набрання його чинності є 24 грудня 2023 року. При цьому, згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону (яким власне і запроваджено обмеження максимального розміру денної процентної ставки) поширюється в тому числі і на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту. А тому умови кредитного договору, які встановлюють денну проценту ставку у розмірі, що перевищує встановлений Законом України «Про споживче кредитування» гранично допустимий її розмір, є нікчемними у відповідній частині. З цих підстав помилковими є доводи позивача щодо правомірності застосування процентної ставки у розмірі 2,50% протягом всього строку кредитування. При цьому колегія суддів враховує, що частинами другою та третьою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» додатково визначається, що до загальних витрат за споживчим кредитом, які враховуються при обчисленні денної процентної ставки, не включаються платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит. З цими положеннями узгоджуються зміст підпункту 11 частини першої статті 12 та підпункту 9 частини третьої статті 9 цього ж Закону, відповідно до яких на кредитодавця покладено обов`язок до укладення договору про споживчий кредит попередити позичальника про наслідки прострочення виконання зобов`язань із сплати платежів, у тому числі щодо розміру неустойки, процентної ставки, інших платежів, що застосовуються чи стягуються у разі невиконання ним зобов`язань за договором про споживчий кредит. Якщо такі умови позичальником узгоджені та сторонами укладено договір про споживчий кредит, то у змісті цього договору містяться положення, які визначають наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит. Разом з цим, умови укладеного між сторонами кредитного договору (пункту 4.10) про нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 2,50% (стандартна процентна ставка), яка застосовується протягом всього строку дії договору, не можуть вважатися мірою відповідальності позичальника за прострочення виконання зобов`язань із сплати платежів, а тому на таку умову поширюються обмеження частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» щодо максимального розміру денної процентної ставки, який не може перевищувати 1%, починаючи з 20 серпня 2024 року. Проте, як вбачається зі змісту договору, зокрема пункту 4.15, денна процентна ставка становить 2,50%, що не відповідає вимогам закону. Верховний Суд у постанові від 03 липня 2024 року у справі № 760/11927/16 (провадження № 61-3985св24), виходячи із положень частини першої статті 81 ЦПК України дійшов висновку, що належним чином дослідити поданий стороною доказ (у тому числі розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов`язок суду. Отож, суд першої інстанції, провівши власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 в частині нарахування процентів за користування кредитом, прийшов до правильного висновку про часткове задоволення позову. Колегія суддів погоджується з наведеним розрахунком суду першої інстанції. Разом з тим, позивачем прийнято рішення про застосування до позичальниці ОСОБА_1 програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості за нарахованими процентами у сумі 15750 грн. Відповідно до статті 605 ЦК України, зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. Аналіз статті 605 ЦК України свідчить, що під прощенням боргу розуміють звільнення кредитором боржника від виконання обов`язку, що на ньому лежить, повністю або частково. За загальним правилом, прощенням боргу втілюється в односторонньому правочині. Хоча сторони договору не позбавлені можливості укласти договір про прощення боргу. У справі, що переглядається, прощення боргу втілене в односторонньому правочині кредитора. Недійсність такого одностороннього правочину законом прямо не встановлена, а тому в аспекті положень частини 1 статті 204 ЦК України такий правочин є правомірним, якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначений висновок узгоджується із висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 11 січня 2023 року у справі № 758/2990/17 (провадження № 61-6756св22). З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції що загальна сума заборгованості за процентами підлягає зменшенню на суму прощеного боргу і становить 3 420 грн. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 09 березня 2024 року складає 7 920 гривень, з яких: 4 500 гривень тіло кредиту; 3 420 гривень проценти за користування кредитом. Відтак, ухвалюючи рішення у даній справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, і надавши їм належну оцінку й дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково. Решта доводів апеляційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції, та зводяться до власного тлумачення позивачем діючого законодавства. Будь-яких інших доводів, які б могли вплинути на суть ухваленого у справі судового рішення, апеляційна скарга не містить. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду в оскаржуваній частині ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині слід залишити без змін. Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр кредит фінанс» залишити без задоволення. Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 03 березня 2026 року, в частині, яка оскаржується залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України. Суддя-доповідач: Н.К. Височанська Судді: І.Н. Лисак О.О. Одинак