Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/1602/26

Справа № 751/1602/26 Суддя - доповідач Сергій Анатолійович Мазур Провадження № 33/4823/615/26 Категорія - П О С Т А Н О В А про повернення апеляційної скарги 22 червня 2026 року місто Чернігів Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду Мазур С.А., ознайомившись з апеляційною скаргою адвоката Стефановича О.І., поданою в інтересах особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2026 року, встановив: Вказаною постановою від 22 квітня 2026 року об`єднано в одне провадження два адміністративні матеріали № 751/1602/26 та 751/1605/26 та ОСОБА_1 за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП визнано винуватим та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн із позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і стягнуто судовий збір в дохід держави. Не погоджуючись із вищевказаною постановою, захисником подано в інтересах ОСОБА_1 17 червня 2026 року апеляційну скаргу з проханням поновити строк на апеляційне оскарження. Перевіривши матеріали справи, не вбачаю підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду у зв`язку із пропуском строків на апеляційне оскарження. Згідно з ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється. Норми чинного КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним із елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили. Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України. В своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об`єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. З матеріалів справи та постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про розгляд справи щодо нього в суді першої інстанції, але не з`явився без поважних на те причин, його заяви про відкладення розгляду справи розцінені судом як затягування розгляду. З огляду на положення ст. 268 КУпАП, яка не містить імперативних вимог щодо присутності особи під час розгляду справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судом розглянуто справу в його відсутність. Згідно з рекомендованим повідомленням, що міститься у матеріалах справи, копію постанови було вручено за місцем проживання ОСОБА_1 11.05.2026, що вважається належним врученням копії постанови суду. Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження захисник вважає перебування ОСОБА_1 на службі і можливість ознайомитися з постановою лише після ознайомлення з матеріалами у суді 04.06.2026, що не можна визнати об`єктивними причинами, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу або звернутися до захисника, враховуючи, що особа знала про розгляд справи щодо неї та прийняте рішення, отримавши копію такого 11.05.2026. Відтак зазначені обставини не можуть бути визнані об`єктивними причинами, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення. Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, апеляційна скарга подана із пропуском десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності, визначеного ч. 2 ст. 294 КУпАП і суд не вбачає поважних причин для його поновлення. Також, слід зазначити, що в апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, що суперечить повноваженням апеляційного суду за результатами апеляційного розгляду. За встановлених судом апеляційної інстанції обставин, з огляду на пропуск скаржником строку на апеляційне оскарження та безпідставність відповідного клопотання про поновлення вказаного строку, апеляційний суд доходить висновку, що відповідно до положень ст. 294 КУпАП, апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала. Повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу адвоката Стефановича О.І., подану в інтересах особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2026 року повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. СуддяС. А. Мазур