Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/1602/26

Справа № 751/1602/26 Суддя - доповідач Михайло Олександрович Куценко Провадження № 33/4823/581/26 Категорія - ч.2 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А 08 червня 2026 року місто Чернігів Суддя Чернігівського апеляційного суду Куценко М.О. перевіривши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та призначення справи до апеляційного розгляду, У С Т А Н О В И В : Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП. До Чернігівського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , у якому він просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2026 року та призначити справу до апеляційного розгляду. На обґрунтування клопотання заявник посилається на проходження військової служби, перебування у службовому відрядженні та неможливість своєчасного ознайомлення з матеріалами справи і судовим рішенням. Перевіривши подане клопотання та додані до нього матеріали, суддя приходить до наступних висновків. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Разом із тим реалізація права на судовий захист та апеляційний перегляд судового рішення здійснюється у порядку та спосіб, визначені законом. Відповідно до частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Згідно із зазначеною нормою у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин цей строк може бути поновлено судом апеляційної інстанції за клопотанням особи, яка подає апеляційну скаргу. Таким чином, із системного аналізу положень статті 294 КУпАП вбачається, що реалізація права на апеляційне оскарження судового рішення здійснюється виключно шляхом подання апеляційної скарги, яка є єдиним передбаченим законом процесуальним документом, що ініціює апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції. Питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має похідний процесуальний характер та нерозривно пов`язане з вирішенням питання щодо прийнятності апеляційної скарги. Саме тому таке клопотання не може існувати самостійно та розглядатися окремо від апеляційної скарги, подання якої особа має намір забезпечити шляхом поновлення пропущеного процесуального строку. Із матеріалів, що надійшли до Чернігівського апеляційного суду, вбачається, що ОСОБА_1 подано лише клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2026 року та призначення справи до апеляційного розгляду. Разом із тим апеляційна скарга на зазначену постанову до суду апеляційної інстанції не надходила. Більше того, зі змісту самого клопотання вбачається, що заявник розмежовує клопотання про поновлення строку та апеляційну скаргу як різні процесуальні документи. Зокрема, заявник зазначає, що «апеляційну скаргу було підготовлено без невиправданого зволікання», а також просить «прийняти апеляційну скаргу до розгляду та призначити справу до апеляційного розгляду». Таким чином, сам заявник виходить із того, що апеляційна скарга є окремим процесуальним документом, який підлягає поданню до суду, а тому подане ним клопотання не може бути розцінене як апеляційна скарга ні за формою, ні за змістом. За відсутності апеляційної скарги суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити предмет та межі апеляційного перегляду, перевірити дотримання вимог закону щодо форми і змісту апеляційної скарги, з`ясувати доводи особи щодо незаконності чи необґрунтованості постанови суду першої інстанції, а також вирішити питання щодо відкриття апеляційного провадження. Фактично заявник просить суд вирішити питання про поновлення строку на апеляційне оскарження за відсутності самого процесуального документа, подання якого обумовлює необхідність вирішення такого питання. Розгляд подібного клопотання окремо від апеляційної скарги означав би вирішення судом абстрактного процесуального питання, яке не пов`язане з конкретною апеляційною вимогою та не передбачене положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд враховує, що право на доступ до суду, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним та може підлягати допустимим процесуальним обмеженням, встановленим законом. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що правила, які регламентують порядок та строки оскарження судових рішень, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя та принципу юридичної визначеності, а особи, які звертаються до суду, повинні розраховувати на їх застосування. У рішенні у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини наголосив, що питання поновлення строків оскарження належить до дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими та повинні реалізовуватися виключно у межах і спосіб, визначені законом. Крім того, Європейський суд з прав людини послідовно підкреслює, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який вимагає поваги до остаточності судових рішень та виключає можливість їх перегляду поза процедурою, встановленою законом. Оскільки положення статті 294 КУпАП не передбачають можливості окремого розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження без подання апеляційної скарги, а подане звернення не містить процесуального документа, з яким закон пов`язує відкриття апеляційного провадження, таке клопотання не може бути предметом самостійного судового розгляду. Суд також враховує, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить спеціальної норми, яка б визначала порядок дій суду апеляційної інстанції у випадку надходження окремого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження без подання апеляційної скарги. Разом із тим відсутність прямого нормативного регулювання не може бути підставою для розгляду звернення, поданого поза межами встановленої законом процедури апеляційного перегляду. Верховенство права як конституційний принцип вимагає від суду забезпечення ефективного здійснення правосуддя та усунення прогалин правового регулювання способами, які не порушують прав учасників провадження та відповідають загальним засадам судочинства. За своїм змістом найбільш близькими до спірних процесуальних правовідносин є положення процесуального законодавства, які передбачають повернення процесуального звернення за відсутності передумов для відкриття відповідного провадження. Тому з метою забезпечення принципів правової визначеності, процесуальної економії та належної організації апеляційного провадження суд вважає за можливе застосувати аналогію закону та повернути подане клопотання особі, яка його подала. При цьому, повернення поданого клопотання не позбавляє ОСОБА_1 права на апеляційний перегляд постанови суду першої інстанції та не становить непропорційного обмеження права доступу до суду, оскільки заявник не позбавлений можливості подати апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на її подання, після чого суд апеляційної інстанції матиме процесуальну можливість надати оцінку наведеним ним доводам щодо поважності причин пропуску строку. За таких обставин клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 квітня 2026 року та призначення справи до апеляційного розгляду підлягає поверненню особі, яка його подала, разом із доданими до нього матеріалами. Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 55, 129 Конституції України, суддя, П О С Т А Н О В И В : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Новозаводського районного суду міста Чернігова від 22.04.2026 року та призначення справи до апеляційного розгляду повернути особі, яка її подала разом з усіма доданими до неї матеріалами. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяМ. О. Куценко