LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Апеляційна палата ВАКС991/3783/26

від 10.06.2026 · Антикорупційна

справа № 991/3783/26 провадження № 21-з/991/20/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А 10 червня 2026 року місто Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_5 про виправлення описки в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.05.2026 р., - в с т а н о в и л а: Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.05.2026 р. частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_5 , скасовано ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.04.2026 р. про повернення йому скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою, та призначено новий розгляд скарги слідчим суддею Вищого антикорупційного суду (т. 1 а.с. 123-125). 14.05.2026 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла заява ОСОБА_5 про виправлення описки у вищевказаній ухвалі, яка полягає у невірному зазначенні його як суб`єкта звернення, зокрема, просить замінити зазначення його як « ОСОБА_5 » на «Держава Україна в особі викривача, громадського діяча, правозахисника та журналіста ОСОБА_5 згідно судового рішення у справі № 1-во/932/23/23, провадження № 932/5925/23 від 04 серпня 2023 року Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська». Заявник стверджує, що він звертався із заявою про вчинення кримінального правопорушення до НАБУ, бездіяльність якого була предметом апеляційного перегляду у цій справі, саме від потерпілого Держава Україна в особі викривача, громадського діяча, правозахисника та журналіста ОСОБА_5 . Відтак, зазначення його статусу в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.05.2026 р. як ОСОБА_5 не відповідає дійсним обставинам (т. 3 а.с. 1-4). Учасники апеляційного провадження, належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, до суду не прибули. У відповідності до ч. 2 ст. 379 КПК України, неприбуття до суду учасників провадження не перешкоджає проведенню судового засідання. Враховуючи викладене, питання про виправлення описки в ухвалі розглянуто за їх відсутності. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи, викладені у заяві, колегія суддів дійшла висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні регламентовано ст. 379 КПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 379 КПК України, питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 379 КПК України, суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні. При цьому, однією з гарантій забезпечення правової визначеності, елементом стабільності судового рішення та його законної сили є його незмінність. Суд, який ухвалив рішення, після його проголошення не має права його змінити або скасувати. Опискою вважається зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) помилка, яка допущена під час його письмового вербального викладу, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації (помилка у правописі, у розділових знаках тощо), що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання, а виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань речей, предметів, майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Очевидною арифметичною помилкою визнається помилка у вчиненні результату підрахунку: пропущення цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки. Не є арифметичною помилкою, а отже, не може бути виправлене в порядку, передбаченому цією статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторони, прізвища особи, тощо), проте в жодному випадку не може під виглядом виправлення недоліків судового рішення вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки та мотиви судового рішення. Можливість усунення судом окремих недоліків свого рішення не можна вважати його зміною, проте допущені в судовому рішенні помилки, внаслідок яких воно стає незаконним і необґрунтованим, виступають підставою для зміни або скасування рішення в апеляційному і касаційному порядку та у зв`язку з нововиявленими обставинами. Як вбачається зі змісту заяви, ОСОБА_5 просить виправити описку в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.05.2026 р. про часткове задоволення його апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.04.2026 р., якою йому повернуто скаргу на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, що полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою. Тобто предметом судового розгляду у даній справі є оскарження ОСОБА_6 бездіяльності правоохоронного органу, уповноваженого розпочати досудове розслідування. При цьому, перелік учасників кримінального та судового провадження визначений у п. п. 25, 26 ч. 1 ст. 3 КПК України. Процесуальний статус заявника як іншого учасника кримінального провадження унормований ст. 60 КПК України, яка визначає, що заявником є фізична особа, яка звернулась із заявою про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування. Таким чином, чинний КПК України визначає учасником судового або кримінального провадження, в залежності від його процесуального статусу, - фізичну особу (громадянина, особу без громадянства) як учасника певних правовідносин. Фізична особа набуває прав та обов`язків і здійснює їх під своїм ім`ям. Ім`я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по-батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншини, до якої вона належить (ст. 28 ЦК України). Враховуючи, що у розумінні ст. 60 КПК України заявником або потерпілим у кримінальному провадженні може бути лише фізична або юридична особа (інших статусів чинний КПК України не передбачає), в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.05.2026 р. вірно визначено статус апелянта як фізичної особи із зазначенням його прізвища, імені та по-батькові - ОСОБА_5 (у різних відмінках). Наявність у фізичної особи додаткових регалій або здобутків (професія, соціальна та політична позиція, членство в громадських об`єднаннях тощо) не покладає на слідчого суддю або суд обов`язку відображення такої інформації у судовому рішенні, якщо це не впливає безпосередньо на суть питання, яке є предметом судового врегулювання. Отже, вимога ОСОБА_5 про відображення в ухвалі суду від 06.05.2026 р. відомостей про нього як громадського діяча, правозахисника та журналіста не ґрунтується на приписах кримінального процесуального законодавства та не є опискою у судовому рішенні, яка б підлягала виправленню. При цьому, посилання заявника на рішення у справі № 1-во/932/23/23 від 04.08.2023 р. Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відхиляються колегією суддів, оскільки це рішення не має преюдиціального значення для суду апеляційної інстанції. За наведених вище обставин, підстав для внесення виправлень до ухвали від 06.05.2026 р. колегією суддів не встановлено, а наведені у заяві про виправлення описки обставини не є описками у розумінні ст. 379 КПК України. Керуючись ст. ст. 369, 371, 379 КПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а: У задоволенні заяви ОСОБА_5 про виправлення описки в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06.05.2026 р. - відмовити. Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку. Головуючий суддя ОСОБА_1 судді ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»