Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/3783/26

справа № 991/3783/26 провадження № 11-сс/991/318/26 слідчий суддя: ОСОБА_1 доповідач: ОСОБА_2 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2026 року місто Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.04.2026 р. про повернення скарги на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за його заявою, - в с т а н о в и л а:

1. Процедурні питання. 04.05.2026 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_6 на вищевказану ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.04.2026 р. Враховуючи, що в апеляційній скарзі порушувалось питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ухвалою від 04.05.2026 р. його призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с. 74). Дослідженими в судовому засіданні матеріалами провадження встановлено, що оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею 24.04.2026 року за відсутності ОСОБА_6 , при цьому, її копію отримано останнім через систему «Електронний суд» лише 27.04.2026 року, та вже 01.05.2026 року подано апеляційну скаргу (а.с. 32-37) - тобто, поза межами встановленого строку. В апеляційній скарзі на обґрунтування заявленого клопотання зазначається, що за відсутності повного тексту оскаржуваної ухвали скаржник був позбавлений можливості визначитися з обґрунтуванням та мотивами апеляційної скарги. Враховуючи сформовану правову позицію Верховного Суду, згідно з якою пропущений строк на апеляційне оскарження у разі, якщо заінтересовані особи не були обізнані з мотивами постановлення судового рішення, може бути поновлений апеляційним судом, а така причина пропуску строку може визнаватися поважною, а також той факт, що 24.04.2026 року оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею за відсутності ОСОБА_6 , колегія суддів приймає доводи останнього про те, що необізнаність з мотивами оскаржуваного судового рішення може бути підставою для поновлення йому пропущеного строку на апеляційне оскарження. Колегія суддів також враховує, що апеляційна скарга подана ОСОБА_6 в межах п`яти днів після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали, що свідчить про відсутність ознак зволікання при її апеляційному оскарженні. З урахуванням встановлених обставин, ОСОБА_6 поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 24.04.2026 р. До початку апеляційного розгляду ОСОБА_6 надіслав доповнення до апеляційної скарги (а.с. 89-98). 2.Короткий зміст оскаржуваного рішення. Оскаржуваною ухвалою слідчого судді ОСОБА_6 повернуто скаргу на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за його заявою. 3.Узагальнені доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування цієї ухвали та постановлення нової, про призначення нового розгляду слідчим суддею в суді першої інстанції або задоволення скарги та зобов`язання уповноваженої особи НАБУ внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_6 посилається на те, що слідчий суддя повернув йому скаргу з мотивів, які не передбачені ст. 304 КПК України, фактично ввівши нову підставу - «необґрунтованість заяви». Слідчий суддя фактично проаналізував зміст його заяви про вчинення злочину та дійшов висновку про відсутність у ній достатніх об`єктивних даних щодо вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, окрім беззмістовних голослівних припущень скаржника, при цьому, розгляд скарги по суті не здійснювався. Вважає, що для внесення відомостей до ЄРДР детектив НАБУ не повинен здійснювати попередню перевірку доводів заявника, якщо заява вмотивована та містить відомості про вчинення злочину. Стверджує, що його заява містила всі необхідні відомості та вагомі обставини про вчинення злочину, на підставі яких детектив міг сформувати короткий виклад обставин для внесення відомостей до ЄРДР.

4. Узагальнений виклад позиції учасників судового провадження. В судове засідання ОСОБА_6 , належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги (а.с. 111), не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення судового засідання не звертався. При цьому, 04.05.2026 року через систему «Електронний суд» надіслав клопотання про проведення відеотрансляції судового засідання (а.с. 102). Цього ж дня через систему «Електронний суд» надіслав клопотання про проведення судового засідання у режимі відеоконцеренції з огляду на військовий стан, його місце знаходження у м. Дніпрі та відрядження. Також, просив за 5 днів зробити бронювання зали конференцій за кожним черговим призначеним судовим засіданням в режимі відеоконференції та витребувати з Третього апеляційного адміністративного суду довідку з переліком кількості бронювань нвідеоконференцій, а також наказ про роботу суду до 16 год. 00 хв. Просив у судове засідання викликати його судовою повісткою, яку надіслати на його адресу у письмовому вигляді (а.с. 103). 05.05.2026 року ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» надіслав заяву про надсилання йому повістки на його домашню адресу з зворотним повідомленням завчасно (а.с. 104). 05.05.2026 року розгляд клопотання ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 24.04.2026 р. знято з розгляду у зв`язку з ненадходженням матеріалів провадження. Розгляд клопотання про поновлення строку відкладено на 13 год. 45 хв. 06.05.2026 року (а.с. 105), про що ОСОБА_6 повідомлено засобами електронного зв`язку 05.05.2026 року о 15 год. 32 хв. (а.с. 106, 111). Після чого, 05.05.2026 року ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» надіслав заяву, у якій просив надіслати поштою та залучити до реєстру судових рішень ухвалу про зняття справи з розгляду. В цей же день ОСОБА_6 через систему «Електронний суд» надіслав письмове клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження (а.с. 114-118). Жодних інших клопотань від нього не надходило. Колегія суддів зазначає, що про кожне призначене судове засідання ОСОБА_6 повідомлено завчасно, зокрема за день, як це передбачено ч. 1 ст. 422 КПК України, до дати судових засідань, засобами електронного зв`язку, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (а.с. 87-88, 111). Про його обізнаність щодо судового засідання, призначеного на 06.05.2026 року, свідчить надіслана ним заява про направлення ухвали суду про зняття справи з розгляду від 05.05.2026 р. Відтак, ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився та з клопотанням про відкладення судового розгляду не звертався, а отже, правом на участь в апеляційному розгляді не скористався. НАБУ та САП, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення судового засідання не зверталися. З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, явка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не є обов`язковою. Враховуючи, що вищевказані учасники належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, їх неявка не перешкоджає судовому розгляду, а тому апеляційну скаргу розглянуто за їх відсутності.

5. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення. Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення суддею Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_7 та групою невідомих осіб з числа прокурорів та посадовців СБУ у Дніпропетровської області кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255-1 364, 368, 369-2, 366 КК України. Оскільки відомості за його заявою не були внесені до ЄРДР, він звернувся до слідчого судді зі скаргою. За результатом розгляду скарги слідчий суддя дійшов висновку про повернення скарги, оскільки заява ОСОБА_6 від 17.04.2026 р. про вчинення кримінального правопорушення та підготовку до вчинення кримінального правопорушення не містить підтверджень фактичного отримання її НАБУ. На переконання слідчого судді, зі змісту заяви не вбачається будь-якої ознаки підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, а також достатніх об`єктивних ознак вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, окрім беззмістовних голослівних припущень скаржника. Слідчий суддя також зазначив, що зі змісту заяви ОСОБА_6 про вчинення кримінальних правопорушень і скарги вбачається виключно суб`єктивна незгода останнього з судовими рішеннями суддів господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4360/25, що саме по собі не свідчить про вчинення кримінальних правопорушень. Разом з тим, подання необґрунтованих заяв про вчинення суддями чи щодо них кримінальних правопорушень може мати ознаки протиправного втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність суддів, визначену ст. ст. 126, 129 Конституції України.

6. Мотиви суду. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке. Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. У відповідності до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Частиною 2 цієї статті визначено, що досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Проте, така спрощена процедура не означає, що критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР взагалі відсутні. Її спрощеність полягає у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, натомість, необхідно лише перевірити зміст самої заяви. При цьому, положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою частиною КК України, саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення за КК України, мають бути критерієм внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про ЄРДР, порядок його формування та ведення, затвердженим наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 р. (зі змінами). Відповідно до п. 1 розділу 2 зазначеного Положення, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь - які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про його вчинення. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування. Відтак, за наявності у заяві чи повідомленні об`єктивних даних, які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, вони повинні бути внесені до ЄРДР. Водночас, якщо заявник таких даних не наводить, його заява не може вважатися такою, що підлягає обов`язковій реєстрації в ЄРДР. Тобто, навіть якщо заявник стверджує про наявність ознак злочину та певну його кваліфікацію, це не означає, що подія злочину мала місце насправді та що склад кримінального правопорушення наявний, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів. Отже, законодавець передбачив необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення. Колегія суддів зауважує, що саме такий підхід є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу. Відповідно, у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР така попередня оцінка (аналіз) змісту заяви про вчинення злочину слідчим суддею може мати місце лише за результатами судового розгляду, наслідком якого є рішення або про задоволення скарги, або про відмову у її задоволенні. При цьому, положеннями ч. 2 ст. 304 КПК України визначено критерії, на відповідність яким слідчий суддя має обов`язково перевірити будь-яку скаргу, подану на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, перш ніж перейти до її розгляду по суті в порядку, визначеному ст. 306 КПК України. У разі встановлення слідчим суддею на такій стадії наявності хоча б однієї з підстав, передбачених ч. 2 ст. 304 КПК України, він зобов`язаний повернути отриману скаргу особі, яка її подала. З вищенаведеного слідує, що після отримання скарги та до її розгляду по суті слідчий суддя вирішує питання щодо прийнятності скарги, після чого або повертає її (зокрема, і у випадку непідсудності відповідному суду), або переходить до її розгляду по суті. Оскаржуваною ухвалою слідчого судді скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення злочину за його заявою, було повернуто, оскільки зі змісту заяви і скарги ОСОБА_6 не вбачається ознак підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК. Постановляючи зазначену ухвалу, слідчий суддя дійшов висновку, що зі змісту скарги і повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень взагалі не вбачається достатніх об`єктивних ознак вчинення будь-яких кримінальних правопорушень, окрім беззмістовних голослівних припущень скаржника. Слідчий суддя також зазначив, що жодного підтвердження фактичного отримання скарги НАБУ скаржник не надав. Крім того, зі змісту заяви про вчинення кримінальних правопорушень і скарги вбачається виключно суб`єктивна незгода скаржника з судовими рішеннями суддів господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/4360/25, що саме по собі не свідчить про вчинення кримінальних правопорушень. Натомість, подання необґрунтованих заяв про вчинення суддями чи щодо них кримінальних правопорушень може мати ознаки протиправного втручання у здійснення правосуддя й посягання на процесуальну незалежність суддів, визначену ст. ст. 126, 129 Конституції України. З наведеного слідує, що слідчий суддя дослідив доводи скарги ОСОБА_6 та надав їм відповідну оцінку, тобто перейшов до розгляду скарги по суті, за наслідком якого повернув скаргу особі, яка її подала, через непідслідність НАБУ та непідсудність Вищому антикорупційному суду, ненадання скаржником підтвердження фактичного отримання НАБУ заяви про вчинення злочину від 17.04.2026 р., а також через те, що зі змісту скарги і повідомлення про вчинення злочину не вбачається достатніх об`єктивних вагомих ознак вчинення будь-яких злочинів, окрім беззмістовних голослівних припущень скаржника. Колегія суддів наголошує, що у відповідності до ч. 1 ст. 306 КПК України, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду розглядаються скарги на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду. Враховуючи завдання Вищого антикорупційного суду, кримінальним процесуальним законом передбачено предметну підсудність та чітко окреслено коло кримінальних проваджень, здійснення у яких судового контролю входить до компетенції слідчих суддів Вищого антикорупційного суду. Проте, з самого лише змісту заяви ОСОБА_6 про вчинення злочину без її розгляду по суті неможливо стверджувати про її непідсудність Вищому антикорупційному суду, оскільки заявник наголошує про ймовірне вчинення суддями, прокурорами та окремими посадовцями СБУ у Дніпропетровської області кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255-1 364, 368, 369-2, 366 КК України. Наведена ним у заяві попередня правова кваліфікація дій службових осіб відповідає умовам предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. За таких обставин, скарга ОСОБА_6 підлягала розгляду по суті, з дослідженням долучених до заяви документів та наданням оцінки наведеним у ній фактичним обставинам, чого слідчим суддею зроблено не було. Усунути вищенаведені недоліки, яких припустився слідчий суддя, повернувши скаргу ОСОБА_6 без розгляду по суті, під час апеляційного розгляду неможливо, оскільки прийняття на цій стадії рішення по суті скарги судом апеляційної інстанції призведе до неможливості оскарження цього рішення. Отже, апеляційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий розгляд скарги слідчим суддею.

7. Висновки суду. Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 407 КПК України, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду має право скасувати ухвалу і призначити новий розгляд. Враховуючи висновки, викладені у розділі 6 цієї ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді від 24.04.2026 р. - скасуванню з призначенням нового розгляду, під час якого слідчий суддя має розглянути скаргу у відповідності до вимог ст. 306 КПК України та постановити рішення по суті скарги. Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Клопотання ОСОБА_6 задовольнити, та поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.04.2026 р. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.04.2026 р. - скасувати. Призначити новий розгляд скарги ОСОБА_6 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя ОСОБА_2 судді ОСОБА_3 ОСОБА_4