Постанова 4822 № 720/1713/25

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року м. Чернівці справа № 720/1713/25 провадження № 22-ц/822/806/26 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Одинака О. О. суддів: Височанської Н. К., Литвинюк І. М. за участю секретаря судового засідання Яреми А.-Л. С. учасники справи: заявник ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 Виконавчий комітет Магальської сільської ради як орган опіки та піклування апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 06 березня 2026 року головуюча в суді першої інстанції суддя Ляху Г. О. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст заявлених вимог У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна. Заява обґрунтована тим, що заявник є рідним братом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 є особою з інвалідністю внаслідок психічного розладу та внаслідок психічної хвороби не може себе самостійно обслуговувати, висловлювати свої думки, приготувати собі їжу, не розуміє обставин, що відбуваються навколо нього, не може надавати оцінку своїм діям та діям оточуючих. Наявність у ОСОБА_2 захворювання та встановлення йому 1 групи інвалідності підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 17 жовтня 2011 року серії 10ААА № 332753, яка видана безстроково. Іншими повнолітніми близькими родичами ОСОБА_2 є його батько ОСОБА_4 , мати ОСОБА_3 , рідна сестра ОСОБА_5 , які однак в силу різних обставин - похилого віку батьків, постійного проживання сестри за кордоном України, не здатні здійснювати догляд за хворим ОСОБА_2 та бути призначеними його опікунами. В свою чергу, заявник має можливість дбати про брата, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати його доглядом та лікуванням. Інші члени сім`ї не заперечують проти призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 у разі визнання його за рішенням суду недієздатним. З урахуванням викладеного просив суд: - визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає на АДРЕСА_1 , недієздатним та встановити над ним опіку; - призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 06 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає на АДРЕСА_1 , недієздатним. Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та до вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законом, покладено обов`язки опікуна на орган опіки та піклування Магальської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області. Визначено строк дії рішення суду до 06 березня 2028 року. У призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено. Суд дійшов висновку, що за частиною третьою статті 296 ЦПК України, частини другої статті 2 СК України, ОСОБА_1 вправі звернутися до суду із заявою про визнання недієздатним свого брата ОСОБА_2 . Згідно з частиною третьою статті 297 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Виходячи зі змісту вказаної статті, обов`язковими умовами для визнання фізичної особи недієздатною, крім наявності в неї хронічного, стійкого психічного розладу, є нездатність такої особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Недієздатність це втрата здатності здійснювати особою цивільні права та обов`язки внаслідок тяжкого порушення психічного стану. Критерії недієздатності психічно хворих визначені в ЦК України. Відповідно до частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи № 162 від 27 січня 2026 року ОСОБА_2 на даний час виявляє ознаки психічного захворювання у формі важкої розумової відсталості обумовленої хворобою Дауна , а тому за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_2 за своїм психічним станом не може бути присутнім в залі судового засідання. Оскільки за висновком судово-психіатричної експертизи від 27 січня 2026 року № 162 ОСОБА_2 виявляє ознаки психічного захворювання у формі важкої розумової відсталості обумовленої хворобою Дауна , а тому за своїм психічним станом не може розуміти значення своїх дій та керувати ними, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання такої особи недієздатною. В свою чергу, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном над недієздатним братом, суд першої інстанції керувався тим, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка. За висновком суду, подання виконавчого комітету Магальської сільської ради є необґрунтованим та таким, що прийняте без повного дослідження всіх обставин, із застосуванням формального підходу для вирішення питання про призначення опікуном заявника. Органом опіки та піклування не враховано наявність інших родичів, зокрема матері, батька, рідної сестри, не визначено причини неможливості здійснення обов`язків опікуна саме ними. Бажання ОСОБА_1 не є безумовною підставою для призначення його опікуном, оскільки опіка встановлюється в інтересах хворої особи, а не опікуна. Також органом опіки та піклування, в умовах воєнного стану, належним чином не з`ясовано доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном з огляду на те, що заявник є військовозобов`язаним. У зв`язку з висновком про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном над недієздатним братом, суд відповідно до вимог закону тимчасово, до вирішення питання про призначення опікуна, вважав за необхідне покласти обов`язок щодо опіки над недієздатним ОСОБА_2 на орган опіки та піклування Магальської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 та покладення обов`язків опікуна на орган опіки та піклування Магальської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області скасувати та ухвалити нове рішення про призначення заявника опікуном над недієздатним ОСОБА_2 . Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення в частині, що оскаржується, з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги докази, які підтверджують можливість заявника здійснювати повноваження опікуна відносно свого брата. Відмовляючи у задоволенні заяви в частині призначення заявника опікуном над недієздатним братом суд першої інстанції обмежився лише формальним встановленням складу близьких родичів, які на думку суду, також можуть здійснювати опіку над недієздатним ОСОБА_2 , не врахувавши при обставини того, що батько ОСОБА_4 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , мати ОСОБА_3 , 1948 року народження, є особою похилого віку та непрацездатною, рідна сестра ОСОБА_5 тривалий час проживає в Італії. Не встановивши ці обставини та не надавши їм оцінку, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість призначення заявника опікуном над його недієздатним братом, тим самим не сприяв учасникам справи у здійсненні та охороні їх прав. В даному випадку звернення ОСОБА_1 до суду із заявою обґрунтоване не лише метою визнання брата недієздатним, а передусім задля забезпечення його належним доглядом. Акцентує увагу на те, що за правилом частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Маючи сумніви у доцільності призначення заявника опікуном у зв`язку з наявністю інших родичів, суд першої інстанції був зобов`язаний вжити заходів щодо з`ясування цих обставин з метою охорони інтересів недієздатної особи та достовірно пересвідчитись у фактичній можливості інших близьких родичів здійснювати опіку над недієздатним ОСОБА_2 . Загалом вказує на те, що суд першої інстанції не врахував, що заявник проживає разом із братом, між ними існують тривалі приязні стосунки, заявник повністю забезпечує побутові потреби брата, а тому покладення обов`язків щодо здійснення опіки на орган опіки та піклування не відповідає інтересам цієї особи. Акцентує увагу на тому, що перебування заявника у статусі військовозобов`язаного не є перешкодою для призначення його опікуном, а закон не встановлює будь-яких обмежень щодо цього. Висновки суду у цій частині (ініціювання заявником питання про призначення опікуна з метою ухилення від виконання військового обов`язку) ґрунтуються на припущенні.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17 грудня 1977 року, батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а. с. 7). Відповідно до копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 17 жовтня 2011 року серії 10ААА № 332753 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 1 групи, підгрупи «А», з дитинства та потребує постійного стороннього нагляду та догляду. Довідка видана безстроково (а. с. 19). Згідно з довідкою від 24 червня 2025 року № 965, виданою виконавчим комітетом Магальської сільської ради, ОСОБА_2 дійсно зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також зареєстровані його батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , брат - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сестра - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , племінник - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а. с. 17). Відповідно до довідки від 26 червня 2025 року № 969, виданої виконавчим комітетом Магальської сільської ради ОСОБА_5 та ОСОБА_7 фактично не проживають за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 18). Рішенням виконавчого комітету Магальської сільської ради від 13 червня 2025 року вирішено за доцільне призначити ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 у разі визнання останнього недієздатним та надати до суду відповідне подання (а. с. 20). Згідно з поданням виконавчого комітету Магальської сільської ради від 13 червня 2025 року № 520, останній просив суд у разі визнання ОСОБА_2 недієздатним встановити над ним опіку та призначити йому опікуном ОСОБА_1 (а. с. 21). Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 162 від 27 січня 2026 року, складеного на виконання ухвали Новоселицького районного суду Чернівецької області від 28 жовтня 2025 року: 1) ОСОБА_2 на даний час страждає хронічним психічним захворюванням у формі важкої розумової відсталості обумовленої хворобою Дауна; 2) за своїм психічним станом на даний час, в силу наявного в нього хронічного психічного захворювання, ОСОБА_2 не може розуміти значення своїх дій та керувати ними; 3) за своїм психічним станом ОСОБА_2 , не може бути присутнім в залі судового засідання під час розгляду даної цивільної справи (а. с. 51-52). Як вбачається з копії свідоцтва про смерть від 13 лютого 2026 року серії НОМЕР_2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про виконавчим комітетом Магальської сільської ради складено актовий запис № 24 (а. с. 82). Відповідно до довідки від 03 квітня 2026 року № 582 Магальська сільська рада не може здійснювати належного догляду за недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю денного стаціонару та відповідних спеціалістів у КУ «Центр надання соціальних послуг» (а. с. 82). Щодо меж апеляційного перегляду справи Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність (пункт п`ятий частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина третя статті 13 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Звертаючись до суду з заявою, ОСОБА_1 просив: 1) визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає на АДРЕСА_1 , недієздатним та встановити над ним опіку; 2) призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 . Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 06 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає на АДРЕСА_1 , недієздатним. Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та до вирішення питання про призначення опікуна в порядку, визначеному законом, покладено обов`язки опікуна на орган опіки та піклування Магальської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області. Визначено строк дії рішення суду до 06 березня 2028 року. У призначенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у призначенні його опікуном над недієздатним ОСОБА_2 та покладення обов`язків опікуна на орган опіки та піклування Магальської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області скасувати та ухвалити нове рішення про призначення заявника опікуном над недієздатним ОСОБА_2 . Отже, рішення суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_2 недієздатним та визначення строку його дії апеляційним судом не переглядається. Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам з огляду на наступне. Відповідно до статті 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України). Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (стаття 59 ЦК України). Отже, цивільним законодавством диференційовані як суб`єкти так і правові наслідки встановлення над особою опіки або піклування. За змістом статті 55 ЦК України опіка встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Відповідно до частини першої статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються Органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88. Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19, від 28 лютого 2024 року у справі № 372/3474/21, від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23, від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23. Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника. Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20). Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Так, подання не є рішенням за процесуальним статусом та має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду. Для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб (підпункт 3.1 Правил опіки та піклування). Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі. Аналізуючи норми ЦК України та ЦПК України у цьому питанні слід звернути увагу, що законодавець, захищаючи недієздатну особу, покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому, із змісту норм ЦК та ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна. Проте, суд може не погодитись із даним поданням у випадку якщо подання не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року, справа № 753/1905/22, провадження № 61-8758св23. У справі, що переглядається, встановлено, що поданням виконавчого комітету Магальської сільської ради як органу опіки та піклування від 13 червня 2025 року № 520, визначено за доцільне у разі визнання ОСОБА_2 недієздатним встановити над ним опіку та призначити йому опікуном ОСОБА_1 . За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28 травня 2025 року справа № 641/7190/23, саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого. 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 в Україні введений воєнний стан у зв`язку зі збройним нападом російської федерації, який триває і тепер. Відповідно до пункту десятого частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаний, який є опікуном особи, визнаної судом недієздатною. Згідно з приписами статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Отже, в умовах воєнного стану питання доцільності призначення опікуном особи, яка є військовозобов`язаною, потребує особливо ретельного обґрунтування з урахуванням можливості інших близьких родичів здійснювати опіку. З мотивувальної частини оскарженого рішення вбачається, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном над недієздатним братом, виходив із того, що подання виконавчого комітету Магальської сільської ради вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, без повного дослідження всіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення опікуном саме заявника. Окремо суд першої інстанції звернув увагу на те, що органом опіки та піклування не враховано наявність інших родичів ОСОБА_2 , зокрема матері, батька, рідної сестри, не визначено причини неможливості здійснення обов`язків опікуна саме ними. Суд апеляційної інстанції забезпечуючи повноту судового розгляду з огляду на приписи частин першої, третьої статті 294 ЦПК України враховує, що поданими до апеляційної скарги документами, зокрема копією свідоцтва про смерть від 13 лютого 2026 року серії НОМЕР_2 , підтверджується факт смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2. Разом з цим колегія суддів не приймає до уваги, як доказ на підтвердження факту проживання ОСОБА_5 за кордоном та неможливості її здійснювати опіку, копії документів, які викладені іноземною мовою та їх переклад, з огляду на наступне. Відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. За змістом частин першої, другої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно з вимогами частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом Відповідно до положень пункту 11, 12 частини першої статті 34 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: засвідчують справжність підпису на документах; засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу. Статтею 79 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Долучений до матеріалів справи переклад документа під назвою «Certificato storico di Residenza», здійснений перекладачем Коруновою Г. М., однак справжність її підпису нотаріально не засвідчена. Отже, такий доказ в силу вимог статті 77 ЦПК України є недопустимим доказом та не може бути взятий судом до уваги. Навіть за умови допустимості такого доказу вбачається, що датою його складення є 15 березня 2021 року, а тому на предмет відповідності такого доказу критерію належності не може підтверджувати ту обставину, що на час вирішення питання про визнання ОСОБА_2 недієздатним та призначення йому опікуна його рідна сестра ОСОБА_5 об`єктивно не може здійснювати опіку над братом. Окрім цього колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що у поданні не міститься вмотивованого обґрунтування, яке б свідчило про необхідність призначення опікуном саме ОСОБА_1 . Органом опіки і піклування не досліджувалося питання можливості іншими членами сім`ї першого ступеня спорідненості виконання обов`язків щодо опікунства над ОСОБА_2 . В поданні також відсутні відомості, щодо неможливості здійснення опіки сестрою ОСОБА_5 . Не встановлено належним чином, чи підтримує рідна сестра стосунки з братом, чи заінтересована вона у виконанні таких обов`язків як особа першого ступеню спорідненості. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час проведення судово-психіатричної експертизи щодо підекспертного ОСОБА_2 супровід останнього здійснювала його мати, що свідчить про її участь у вирішенні питань, пов`язаних із доглядом та станом здоров`я сина. Подання органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном без встановлення зазначених вище умов не може бути підставою для призначення його опікуном у судовому порядку. Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що рішення виконавчого комітету є підсумковим розпорядчим актом, яке приймається на підставі рекомендацій профільного органу - опікунської ради. Так відповідно до пункту 1.3 Правил опіки та піклування встановлено, що органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад. Згідно з пунктом 1.4 Правил безпосереднє ведення справ щодо опіки і піклування покладається у межах їх компетенції на відповідні відділи й управління місцевої державної адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад. У селищах і селах справами опіки і піклування безпосередньо відають виконавчі комітети сільських і селищних рад. Відповідно до пункту 1.7 Правил органи опіки та піклування відповідно до покладених на них завдань та розподілу повноважень між структурними підрозділами відповідних управлінь і відділів місцевої державної адміністрації: вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); беруть участь у розгляді судами спорів, пов`язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням); провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування. Згідно з пунктом 1.5 Правил органи опіки та піклування здійснюють свою діяльність відповідно до чинного законодавства. Відповідно до пункту 1.6 для допомоги в роботі при органах опіки та піклування створюються опікунські ради, що мають дорадчі функції і до складу яких входять депутати, представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і громадськості. З урахуванням наведеного, повноваження опікунської ради, яка в силу закону здійснює дорадчу функцію, не можуть підміняти повноваження органу опіки і піклування, на який покладено обов`язок подачі обґрунтованого подання, на підставі якого повинно здійснюватися призначення особи опікуном. А тому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що наявне в матеріалах справи подання не відповідає вимогам закону, оскільки не містить належного обґрунтування необхідності призначення опікуном саме ОСОБА_1 , неможливості когось з осіб першого ступеня спорідненості бути опікуном, і що таке призначення якнайкраще відповідатиме інтересам та потребам ОСОБА_2 , і при цьому буде дотримано розумний баланс між приватними й публічними інтересами. З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення від 06 березня 2026 року з додержанням норм процесуального права та правильним застосування норм матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, Чернівецький апеляційний суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 06 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повна постанова складена 18 червня 2026 року. Суддя-доповідач Олександр ОДИНАК Судді: Наталія ВИСОЧАНСЬКА Ірина ЛИТВИНЮК