LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд400/11088/24

від 18.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/11088/24 Перша інстанція: суддя Брагар В. С., повний текст судового рішення складено 21.01.2026, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Голуб В.А., суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 400/11088/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 27.06.2024 № 11313817/38790580, зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 10.06.2024 № 4, В С Т А Н О В И В: До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області та Державної податкової служби України та просив: визнати протиправним і скасувати рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11313817/38790580 від 27.06.2024, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 10.06.2024, складену ТОВ ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року суд задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 27.06.2024 № 11313817/38790580; зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 10.06.2024 №

4. Визнав протиправним і скасував рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11313817/38790580 від 27.06.2024, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області. Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 10.06.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ" судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн. Не погодившись із рішенням суду, представник Головного управління ДПС у Миколаївській області подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник вказав, що позивач пропустив строк звернення до суду, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. Апелянт звернув увагу, що у разі якщо платник податків оскаржував у досудовому порядку рішення контролюючого органу, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, про відмову в реєстрації податкової накладної), строк звернення до суду становить три місяці. При цьому рішенням Комісії з питань розгляду скарг № 42968/38790580/2 від 10.07.2024 відмовлено у задоволенні скарги позивача на рішення комісії територіального органу ДПС № 11313817/38790580 від 27.06.2024 про відмову у реєстрації податкової накладної № 4 від 10.06.2024. Водночас, до суду з цим позовом позивач звернувся лише 24.11.2024, тобто з пропуском передбаченого законом тримісячного строку, а саме через 47 календарних днів з дня закінчення строку звернення. Апелянт звертає увагу, що в ухвалі про відкриття провадження у справі № 400/11088/24 суд першої інстанції не вирішив питання щодо строків давності звернення до суду. Що стосується поважності причин пропуску строку звернення до суду, вказаних позивачем у позовній заяві, апелянт зазначає, що позивачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували відсутність коштів для сплати судового збору. А щодо обставин воєнного стану, то в позовній заяві не конкретизовано, яким чином ця обставина вплинула на неможливість подання позовної заяви у визначений процесуальним законом строк. Тому апелянт просить апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції від 21.01.2026 та прийняти судове рішення про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ" без розгляду. Позивач своїм правом на надання відзиву не скористався. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне. 26 січня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ» було укладено договір поставки № 26-01-2024 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасні Холодильні Технології», згідно зі специфікацією до якого позивач зобов`язався поставити конденсатори RF-PB203T4H-091X970 в кількості 2 шт. загальною вартістю 5 243 035,84 грн., в т.ч. ПДВ 873 839, 31 грн. На виконання умов договору поставки покупець оплатив за товар частково в сумі 2 097 214,34 грн. 10.06.2024 за платіжною інструкцією № 4780 від 10.06.2024. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ» за видатковою накладною 15 від 17.06.2024 здійснило відвантаження конденсаторів RF-PB203T4H-091X970 в кількості 2 шт. загальною вартістю 5 243 035, 84 грн., в т.ч. ПДВ 873 839, 31 грн. Позивачем було складено та направлено 18.06.2024 до Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом ЄРПН) відповідно податкову накладну № 4 від 10.06.2024. Відповідно до Квитанції, контролюючим органом прийнято податкову накладну № 4 від 10.06.2024, але реєстрацію її зупинено. У квитанції зазначено, що ПН складена та подана платником податку, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів. Також позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ" засобами електронного зв`язку направило на електронну адресу Головного управління ДПС пояснення з первинними документами щодо здійснення господарських операцій по податковій накладній № 4 від 10.06.2024. Однак, Комісією Головного управління ДПС в Миколаївській області прийнято рішення № 11313817/38790580 від 27.06.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 10.06.2024. Підставою для відмови зазначено, що позивачем не надано / частково надано додаткові письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено ЄРПН, при отримані повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено ЄРПН, платником податку. В графі «Додаткова інформація» вказано, що по платнику 16.05.2024 прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника, постанова КМУ від 11.12.2019 № 1165. Не погоджуючись з рішенням Комісії Головного управління ДПС в Миколаївській області про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою. Водночас рішенням від 10.07.2024 № 42968/38790580/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішенням комісії без змін. Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів дійшла наступних висновків. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною 1 статті 5 якого кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Частина 1 статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Відповідно до частин 1 та 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду. Так, відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої, якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. У постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 сформовано висновок, що рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення. Аналогічна правова позиція викладена також і у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.03.2024 у справі № 260/6165/23, від 30.04.2025 у справі № 320/40600/23. Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі № 500/2276/24 також зазначила, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень: 1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України); 2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України); 3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України). В контексті з наведеним суд встановив, що Комісією Головного управління ДПС в Миколаївській області прийнято рішення № 11313817/38790580 від 27.06.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 4 від 10.06.2024. Позивач скористався свої правом на адміністративне оскарження. При цьому, апеляційний суд встановив, що також не заперечується сторонами, що копію рішення № 10.07.2024 № 42968/38790580/2 за результатами розгляду його скарги, позивач отримав 10.07.2024, а отже строк звернення до суду із цим позовом розпочався 10.07.2024 та закінчився 11.10.2024. Натомість до суду першої інстанції з даним позовом позивач звернувся лише 24.11.2024, тобто із пропуском тримісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 4 ст. 122 КАС України. Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про поновлення строку звернення з цим позовом, на підтвердження поважності причин його пропуску позивач зазначив, що 16.05.2024, після прийняття податковим органом рішення № 16131 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, реєстрацію всіх податкових накладних, поданих ТОВ «ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ» для реєстрації в ЄРПН, було спочатку зупинено, а після подання всіх документів, що підтверджують господарські операції, прийнято рішення про відмову в реєстрації цих податкових накладних. За твердженням позивача, відповідач знав і розумів суть усіх господарських операцій, однак навмисно й штучно створив передумови для повного блокування законної господарської діяльності підприємства. Вказані дії потягли за собою подальше зупинення оплати за отриманий товар контрагентами до врегулювання питання реєстрації податкових накладних та скасування рішення про відповідність / невідповідність платника податку критеріям ризиковості від 16.05.2024 № 16131. Таким чином, відповідач фактично позбавив позивача фінансового ресурсу для захисту своїх прав, повністю заблокувавши діяльність товариства, через що позивач не мав достатньої суми коштів для сплати судових витрат (судового збору та витрат на професійну правничу допомогу) в межах строку звернення до суду. Разом з цим позивач вказав, що подібна ситуація, а також можливе не поновлення судом процесуального строку звернення до суду взагалі позбавить його доступу до правосуддя. Проте, на думку колегії суддів, відсутність у юридичної особи коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною пропуску процесуального строку, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з цим, є результатом неналежного виконання особою своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи є рівними. Крім того, жодного доказу на підтвердження відсутності фінансової можливості чи неотримання коштів від контрагентів позивач не надав, а тому вказані ним обставини не можуть бути визнані поважними причинами для поновлення строку звернення до суду. Щодо посилання позивача на введення воєнного стану колегія суддів зазначає наступне. Так, за змістом правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, ведення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. Проте жодних належних та обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного у зв`язку з введенням воєнного стану процесуального строку позивач не надав. В контексті з наведеними обставинами, суд також зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше, одного з його елементів - правової визначеності. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03). В той же час, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Слід також додати, що обставини, на які позивач посилається, як на підставу поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, є суб`єктивними обставинами та не доводять існування об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами/труднощами для своєчасного звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк. Як наслідок, колегія суддів не вбачає підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з цим позовом, а тому клопотання позивача не підлягаю задоволенню. Підстави для скасування рішення повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позовної заяви без розгляду у відповідній частині, визначені у ст. 319 КАС України, а зокрема частиною 1 вказаної статті установлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 та 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з прийняттям постанови про залишення адміністративного позову без розгляду. Разом з тим позивач не позбавлений можливості реалізувати право на повторне звернення до суду з цим позовом у загальному порядку, зазначивши інші об`єктивно непереборні причини пропуску строку, що перешкоджали вчасному поданню заяви. Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 319, ст. 321, ст. 328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ» про поновлення пропущеного строку звернення до суду, - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 400/11088/24, - задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року у справі № 400/11088/24 - скасувати. Ухвалити постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛЮС-ЮГ КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 27.06.2024 № 11313817/38790580, зобов`язання зареєструвати податкову накладну від 10.06.2024 № 4 - залишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач В.А. Голуб Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»