LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС260/4597/24

від 03.03.2025 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від…

ф УХВАЛА 03 березня 2025 року м. Київ справа №260/4597/24 адміністративне провадження № К/990/7104/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Желєзного І.В., суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 260/4597/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправними дій та визнання протиправним і скасування рішення, УСТАНОВИВ: 15 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача в частині ухвалення ним рішення від 18 січня 2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 18 січня 2024 року; 3) зупинити провадження у цій справі до вирішення по суті справи № 260/3832/24; 4) усі судові розходи покласти на відповідача. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року, на підставі пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовну заяву залишено без розгляду. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. У касаційній скарзі заявник просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У силу пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». За змістом частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Залишаючи позовну заву без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого. 18 січня 2024 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Закарпатської області прийнято рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до останнього дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців. Згідно останнього пункту резолютивної частини даного рішення, таке рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 19 лютого 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, в якій просив: визнати протиправними дії відповідача «Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Закарпатської області» - суб`єкта владних повноважень протиправними; визнати протиправним та скасувати рішення «Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області» від 18 січня 2024 року. Вищевказаній справі присвоєно унікальний номер 260/1003/24. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 260/1003/24 залишено без руху. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року, позовну заяву ОСОБА_1 у справі № 260/1003/24 повернуто особі, яка її подала. 15 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, в якій просив: 1) визнати протиправними дії відповідача в частині ухвалення ним рішення від 18 січня 2024 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на шість місяців; 2) визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області від 18 січня 2024 року. Вищевказаній справі присвоєно унікальний номер 260/4597/24. Судами попередніх інстанцій зазначено, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем 18 січня 2024 року. Позивач не скористався процедурою адміністративного оскарження рішення до Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури. Строк звернення до суду у цій справі, обраховується з дня прийняття оскаржуваного рішення, тобто з 18 січня 2024 року та становить місячний строк передбачений частиною першою статті 42 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а відтак сплив 17 лютого 2024 року. Натомість позивач, звернувся з даним позовом вперше 19 лютого 2024 року у справі № 260/1003/24 та вдруге 15 липня 2024 року у справі № 260/4597/24. Позивач є адвокатом, який здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зокрема надає правничу допомогу, здійснює захист та представництво, має вищу юридичну освіту тобто є особою, яка обізнана у сфері права. Наведені вище обставини свідчать про неналежну організацію позивачем процесу з підготовки позовної заяви, що є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України). Враховуючи вище викладене суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до висновку про відсутність поважних причин пропуску строку та наявність підстав для залишення позовних вимог без розгляду відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене. Ураховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 333 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 260/4597/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправними дій та визнання протиправним і скасування рішення. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний М.В. Білак В.Е. Мацедонська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»