LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851520/423/25

від 26.06.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року по справі № 520/423/25 скасувати.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2025 р. Справа № 520/423/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Григоров Д.В.) від 02.04.2025 року по справі № 520/423/25 за позовом Селянського (фермерського) господарства "Слобожанське" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, СФГ "Слобожанське", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив: визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7360768/30759695 від 20.09.2022р.; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 11.08.2022 р. на суму 107999,952 грн. з урахуванням ПДВ, складену та подану на реєстрацію СФГ СЛОБОЖАНСЬКЕ (Код ЄДРПОУ 30759695) датою її фактичного подання на реєстрацію - 22.08.2022 р. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року по справі № 520/423/25 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7360768/30759695 від 20.09.2022р. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 11.08.2022 р. на суму 107999,952 грн. з урахуванням ПДВ, складену та подану на реєстрацію СФГ СЛОБОЖАНСЬКЕ (Код ЄДРПОУ 30759695) датою її фактичного подання на реєстрацію - 22.08.2022 р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головне управління ДПС у Рівненській області (ЄДРПОУ: 43142449), на користь Селянського (фермерського) господарства "Слобожанське" (ЄДРПОУ: 30759695) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень), 20 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України (ЄДРПОУ:43005393) на користь Селянського (фермерського) господарства "Слобожанське" (ЄДРПОУ: 30759695) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень), 20 коп. Відповідач, Головне управління ДПС у Рівненській області, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на те, що дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної), так само як і протокол Комісії, не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Також апелянт наполягає на тому, що оскаржуючи рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.09.2022 р., позивач звернувся до суду з позовом лише 08.01.2025 р., тобто із пропуском встановленого тримісячного строку звернення до суду. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивачем в межах здійснення власної господарської діяльності було сформовано податкові накладні № 1 від 10.08.2022 р., № 2 від 11.08.2022 р., № 3 від 12.08.2022 р., виписані на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "НОВААГРО", які було направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно отриманої квитанції № 9163897413 від 22.08.2022р. податкова накладна № 2 від 11.08.2022 р. на загальну суму 107999,95 грн., в тому числі ПДВ -13263,15 грн. прийнята, її реєстрація зупинена з посиланням на п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1206 відсутні в таблиці даних платника ПДВ як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Також запропоновано подати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній. В зв`язку з наведеним позивачем було подано до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої було зупинено. Разом з тим, рішенням Комісії ГУ ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних від 20.09.2022р. №7360768/30759695 було відмовлено у реєстрації поданої податкової накладної. Рішення мотивоване ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахування наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В графі "Додаткова інформація" містилося посилання: "відсутні оборотно-сальдові відомості по 27 рах. Продукція с/г виробництва, 28рах "Товари", щодо руху та наявності продукції с/г виробництва, товарів, 361рах "Розрахунки з покупцями", акти звірки." За наслідками адміністративного оскарження рішення № 7360768/30759695 від 20.09.2022 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 20.09.2022 р. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, прийнято рішення № 51927/30759695/2 від 07.10.2022 р. про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Не погодившись рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду першої інстанції із вказаними вище позовними вимогами. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи судом встановлено, що предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7360768/30759695 від 20.09.2022 р. До суду першої інстанції позивач (через представника адвоката Шинкарчука Андрія Володимировича) звернувся 07.01.2025 р. (через підсистему «Електронний суд». При зверненні до суду першої інстанції позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду не заявлялося. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 р. позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Слобожанське" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку. 20.01.2025 р. до суду першої інстанції надійшла заява позивача про поновлення строку звернення суду. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 р. заяву про поновлення пропущеного строку - задоволено. Поновлено Селянському (фермерському) господарству "Слобожанське" строк звернення до суду в цій справі та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Враховуючи те, що одним із доводів апеляційної скарги є те, що оскаржуючи рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної від 20.09.2022 р., позивач звернувся до суду з позовом лише 08.01.2025 р., тобто із пропуском встановленого тримісячного строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції, в першу чергу, надає оцінку цим обставинам. Так, строк звернення до адміністративного суду врегульований ст. 122 КАС України. Відповідно до ч. 1 цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України). Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч. 4 ст. 122 КАС України). Наведені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи застосування скорочених строків звернення до суду, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, та можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами. Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми ПК України. Так, відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Абзацами 1-3 п. 56.18 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Згідно з п. 56.19 ст. 58 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 ст. 56, п. 102.1 ст. 102 ПК України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування платнику грошових зобов`язань. Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 24.04.2020 (справа № 520/6895/19). Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зазначив, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 ПК під висловом ''або інше рішення контролюючого органу'' розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків. Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами ст. 122 КАС України, а не Податковим кодексом України. Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, згодом було викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18. У цій постанові Верховний Суд сформульовав правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору. Правовий висновок Верховного Суду за результатами розгляду адміністративної справи № 640/20468/18 полягає в тому, що із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним ч. 4 ст. 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення. Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків використовувалася процедура адміністративного оскарження такого рішення як досудового порядку вирішення спору, становить три місяці з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Вказані висновки також висловлені Верховним Судом у постанові від 31.08.2022 у справі № 826/9369/18. В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач послався на те, що отримавши рішення Державної податкової служби України № 51927/30759695/2 від 07.10.2022 р. позивач мав право подати у 3-місячний строк адміністративний позов до суду про скасування рішення № 7360768/30759695 від 20.09.2022 р., однак не зміг скористатися своїм правом на оскарження даного рішення в судовому порядку у строки визначені законом з поважних причин. Вказує. що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває до сьогоднішнього дня. Починаючи з 24.02.2022 року Богодухівський район Харківської області у тому числі Коломацька селищна територіальна громада перебували і перебувають до сьогоднішнього часу під постійними обстрілами з боку військових Російської Федерації. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 та до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року (із змінами і доповненнями), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 № 75, Коломацька селищна територіальна громада включена до переліку територій, на якій з 24.02.2022 року ведуться бойові дії. Також зазначає, що з початком військової збройної агресії Російської Федерації проти України та з введенням воєнного стану на всій території України, керівником СФГ «СЛОБОЖАНСЬКЕ» задля збереження життя та здоров`я працівників господарства було прийнято рішення у формі наказу № 3 від 24.02.2022 р. про переведення всіх працівників господарства на дистанційну форму праці з 24.02.2022 р. до закінчення воєнного стану в Україні. До теперішнього часу працівники СФГ «СЛОБОЖАНСЬКЕ» продовжують працювати за дистанційною формою праці. Просить врахувати, що фактична чисельність працівників СФГ «СЛОБОЖАНСЬКЕ» складає 3 особи, жодна з яких не має юридичної освіти. Зазначає, що 10 жовтня 2022 року російські війська завдали першого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, внаслідок чого по всій країні у тому числі і в Богодухівському районі Харківської області розпочалися перебої з електроенергією. З листопада 2022 року по лютий 2023 року російські війська систематично завдавали ракетні удари по критичній інфраструктурі України, що стало причиною постійних відключень на тривалий час електроенергії починаючи з 10.10.2022 року. Вказує, що для складання позовної заяви потрібен був фахівець у сфері права, але штатним розкладом господарства така одиниця як юрист не передбачена, а отримати консультацію чи допомогу адвоката/юриста для складання процесуальних документів потрібно було б виїздити до найближчих населених пунктів від села Шляхове, що в тих умовах було вкрай небезпечно. Вважає, що існування загрози життю та здоров`ю працівників господарства, переведення їх на дистанційну форму праці, постійні тривалі відключення електроенергії та пошук адвоката/юриста, який міг надати правову допомогу зі складання позовної заяви, унеможливили своєчасне звернення до суду з позовною про скасування рішення № 7360768/30759695 від 20.09.2022 р. Також зазначає, що враховуючи положення Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на ОСОБА_1 (бухгалтера) було покладено обов`язок вести бухгалтерській облік та складати фінансову звітність в господарстві. Проте, ОСОБА_1 є особою похилого віку, має проблеми зі здоров`ям та проживає за адресою АДРЕСА_1 . Протягом 2022 2023 ОСОБА_1 проходила лікування пов`язані з хворобою зору та кінцівок ніг. Враховуючи, що первинна документація господарства зберігається за адресою реєстрації: АДРЕСА_2 , а подання позову до суду відповідно до вимог частини 2 статті 79 КАС України потребує подання доказів разом з позовною заявою, то наявність певного побоювання за своє життя внаслідок військової збройної агресії Російської Федерації проти України, введення воєнного стану в України, хворобливий стан бухгалтера ОСОБА_1 , яка відповідальна за зберігання первинної документації в господарстві, стали причинами внаслідок яких господарство довгий час не зверталось до суду з відповідним позовом. Лише з моменту реєстрації СФГ «СЛОБОЖАНСЬКЕ» в Електронному суді та залучення для захисту своїх інтересів адвоката, надало можливості звернутись з відповідним позовом до суду. На підставі наведених вище обставин, позивач просить врахувати реальну відсутність можливості своєчасно подати адміністративний позов, а вищевказані у цій заяві події перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із пропуском процесуального строку. Надаючи оцінку цим доводам позивача, з якими погодився суд першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006 року, заява № 23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин. Так, з матеріалів справи судом встановлено, що рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 7360768/30759695 прийняте 20.09.2022 р. Позивачем використовувалася процедура адміністративного оскарження такого рішення, як досудового порядку вирішення спору, за результатами якої рішенням Державної податкової служби України № 51927/30759695/2 від 07.10.2022 р. скаргу платника залишено без задоволення, а рішення № 7360768/30759695 від 20.09.2022 р. залишено без змін. Факт отримання рішення ДПС України саме 07.10.2022 р. позивачем у справі не заперечується, а тому саме з цієї дати слід обчислювати початок перебігу тримісячного строку звернення до суду, який закінчувався 07.01.2023 р. В свою чергу, до суду першої інстанції позивач звернувся лише 07.01.2025 р., тобто через два роки після закінчення строку звернення до суду. Надаючи оцінку доводам позивача щодо введення на території України правового режиму воєнного стану, колегія суддів зазначає, що загальновідомою є та обставина, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Подальшими указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та триває на цей час. Колегія суддів звертає увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.12.2022 у справі № 990/102/22, де зокрема вказується про те, що ведення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку. В межах спірних правовідносин позивач посилається на те, що з 24.02.2022 року Богодухівський район Харківської області у тому числі Коломацька селищна територіальна громада перебували і перебувають до сьогоднішнього часу під постійними обстрілами з боку військових Російської Федерації. Вказує, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 та до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року (із змінами і доповненнями), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 № 75, Коломацька селищна територіальна громада включена до переліку територій, на якій з 24.02.2022 року ведуться бойові дії. Також зазначає, що з початком військової збройної агресії Російської Федерації проти України та з введенням воєнного стану на всій території України, керівником СФГ «СЛОБОЖАНСЬКЕ» задля збереження життя та здоров`я працівників господарства було прийнято рішення у формі наказу № 3 від 24.02.2022 р. про переведення всіх працівників господарства на дистанційну форму праці з 24.02.2022 р. до закінчення воєнного стану в Україні. До теперішнього часу працівники СФГ «СЛОБОЖАНСЬКЕ» продовжують працювати за дистанційною формою праці. Надаючи оцінку цим доводам позивача, з урахуванням фактичних обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що в межах здійснення власної господарської діяльності підприємством позивача сформовано податкову накладну № 2 від 11.08.2022 р., виписану на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ БУДИНОК "НОВААГРО", які було направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Господарські відносини підприємства позивача з ТОВ «ТБ «Новаагро» відбувалися на підставі укладеного договору поставки № Д100822П від 10.08.2022 р. Згідно видаткової накладної № 11/08-1 від 11.08.2022 р. предметом поставки був товар (соняшник). Наведене свідчить про те, що після введення на території України правового режиму воєнного стану (24.02.2022 р.) позивачем у серпні 2022 року здійснювалася господарська діяльність, зокрема щодо поставки сільськогосподарської продукції своєму контрагенту, що свідчить про безпідставність доводів позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду. Щодо посилання позивача на відсутність у штаті підприємства кваліфікованого юриста, колегія суддів зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження рішення податкового органу з боку відповідальних осіб підприємства, виникнення організаційних складнощів для своєчасного подання позовної заяви (без зазначення об`єктивних обставин) є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальності за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. На підставі наведених вище обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що пропуск строку звернення до суду з цим позовом позивачем не обґрунтовано, оскільки запровадження воєнного стану не може бути беззаперечною підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку. У зв`язку з цим, колегія суддів не погоджується з судом першої інстанції, що причини пропуску строку звернення з цим позовом є поважними. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03). Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Приписи п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України визначають, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, зміст яких зазначено вище. Частиною 3 ст. 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Виходячи з наведеного, у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду та не наведенням поважних причин пропуску такого строку, колегія суддів приходить до висновку, що у цій справі наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та залишення позовних вимог без розгляду. Разом з тим, зважаючи на те, що Головне управління ДПС у Рівненській області в апеляційній скарзі просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року по справі № 520/423/25 та відмовити у задоволенні позовних вимог, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 року по справі № 520/423/25 скасувати. Адміністративний позов Селянського (Фермерського) господарства "Слобожанське" до Головного управління ДПС у Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»