Постанова 4851 № 953/5163/26

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2026 р. Справа № 953/5163/26 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Русанової В.Б. , Фоміної Л.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 12.05.2026, головуючий суддя І інстанції: Колесник С.А., вул. Блюхера, 7б, м. Харків, Харківська, 61168, повний текст складено 12.05.26 по справі № 953/5163/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Харкова з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати постанову № 4966 від 09.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі закрити, стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в сумі 20000,00 грн. та судовий збір в сумі 1331,20 грн. Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.05.2026 провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрито на підставі п. 8 ч.1 ст.238 КАС України. Повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп. Не погодившись з вказаною ухвалою, ІНФОРМАЦІЯ_4 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12.05.2026 скасувати в частині стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_5 витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп. та ухвалити постанову, якою відмовити у стягненні вказаних витрат. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що зазначена справа є справою незначної складності, витрачений представником позивача час за надані ним послуги є неспівмірними із складністю справи та виконаним обсягом адвокатом робіт. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Матеріалами справи підтверджено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №4966 від 09.10.2025 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04 травня 2026 року №2669/ВОБ скасовано постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №4966 від 09.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Оскільки відповідачем самостійно усунуто обставини, які слугували підставою для звернення позивача до суду з позовом, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України. Також судом першої інстанції стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп. Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення з останнього витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн., колегія суддів відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з ІНФОРМАЦІЯ_5 на користь ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн. 00 коп., з урахуванням наступного. Приписами ч. 2 ст. 238 КАС України передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Так, згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати ж на правничу допомогу адвоката відповідно до ч. 2 ст. 134 КАС України підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами. Водночас, ч. 8 ст. 139 КАС України дозволяє суду у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Виходячи з положень частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У пункті 269 Рішення у цій справі Суд указав, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі № 726/549/19. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі № 520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України. Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст. 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17). На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн, позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 20.04.2026, укладений між адвокатом Соботник Р.В. та ОСОБА_1 , протокол узгодження гонорару (договірної ціни) від 20.04.2026, акт приймання - передачі наданих паослуг з правничої допомоги від 23.04.2026, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт отримав послуги, згідно з наступним переліком:

1. Підготовка позовної заяви про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, витрачений час - 8 год. 00 хв., вартість 15000,00 грн.;

2. Підготовка заяви про забезпечення позову - витрачений час - 2 год. 00 хв., вартість 5000,00 грн.; рахунок на оплату від 23.04.2026 на суму 20000,00 грн. Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Хоча право на правничу допомогу є конституційною гарантією, однак розмір її відшкодування має бути обґрунтованим та не бути надмірним. Слід зазначити, що категорія даної справи відноситься до справ незначної складності, розгляд яких не потребує значного обсягу підготовчої роботи, вивчення великої кількості доказів чи вирішення складних правових питань. Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування суми понесених витрат на правничу допомогу критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що виходячи зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, час витрачений адвокатом, враховуючи суть спірних правовідносин та результат розгляду цієї справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що стягненню на користь позивача підлягають витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 12.05.2026 по справі № 953/5163/26 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя А.О. Бегунц Судді В.Б. Русанова Л.О. Фоміна