Постанова 4851 № 524/14935/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2025 р.Справа № 524/14935/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. , за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Мельник Н.П., м. Кременчук, повний текст складено 03.02.25 у справі № 524/14935/24 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора першого взводу 3-ї роти БПП у м. Кременчуці УПП в Полтавській області Кравченка Анатолія Анатолійовича , Батальйону патрульної поліції у м. Кременчуці УПП в Полтавській області , Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, ВСТАНОВИВ: Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 23.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 (далі також позивач) до інспектора першого взводу 3-ї роти БПП у м. Кременчуці УПП в Полтавській області Кравченка Анатолія Анатолійовича, Батальйону патрульної поліції у м. Кременчуці УПП в Полтавській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (далі також відповідачі) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене частиною 5 ст. 121 КУпАП, задоволено. Скасовано постанову, винесену 21.11.2024 інспектором першого взводу 3-ї роти БПП у м. Кременчуці УПП в Полтавській області Кравченком А.А., серії ЕНА № 3518471 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною 5 ст. 121 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду у розмірі 605 грн 60 коп. Додатковим рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 03.02.2025 задоволено частково заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ковальчука Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення суду по адміністративній справі № 504/14935/24. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7567 грн 00 коп. Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не врахував неспівмірності витрат на правову допомогу з часом, витраченим на виконання відповідних робіт та обсягом наданих послуг (справа не відноситься до категорії складних), з розміром стягнення, накладеного на позивача у вигляді штрафу за порушення ч. 5 ст. 121 КУпАП в сумі 510,00 грн. Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає про необґрунтованість її доводів, оскільки судом першої інстанції оскаржуваним рішенням заяву представника позивача задоволено частково, водночас відповідачем не наведено жодної підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції, а також не зазначено, які саме норми матеріального та процесуального право порушено. Вважає додаткове рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. 17.03.2025 представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів ст. 229 КАС України. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура. Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу. Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо. Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17. Водночас склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку. Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17. Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані такі витрати з розглядом справи. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). Тобто питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Зазначені висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися у тому числі через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 у справі №640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19 листопада 2020 року у справі №520/7431/19 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Водночас при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України. Як убачається з матеріалів справи, представником позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано такі документи: витяг із договору про надання правничої допомоги №24/11-2 від 22.11.2024; копію акта наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №1 від 24.01.2025 із зазначенням загальної суми правової допомоги 17000 грн; копію розрахунку понесених витрат адвоката з зазначенням кількості затраченого часу, вартості часу адвоката за 1 годину; детальний опис робіт, наданих адвокатом від 24.01.2025, копії 2-х (двох) судових повісток із підтвердженням участі адвоката у судових засіданнях. Згідно з пунктом 3 витягу із договору про надання правничої допомоги сторонами погоджено розмір гонорару адвоката 2000 грн за 1 годину роботи адвоката, кінцева сума визначатиметься на підставі акта наданих послуг. Оплата провадиться клієнтом протягом одного календарного дня з дати підписання сторонами цього договору шляхом передплати або акта наданих послуг, або після відшкодування витрат на правничу допомогу на підставі рішення суду за домовленістю сторін. Відповідно до акту наданих послуг за договором про надання правничої допомоги №1 від 24.01.2025 та розрахунку понесених витрат обсяг послуг адвоката складає 17000 грн, з яких: усна консультація 0,5 год на суму 1000 грн; підготовка позову 2 год на суму 4000 грн; підготовка відповіді на відзив відповідача ОСОБА_2 1 год на суму 2000 грн; підготовка відповіді на відзив відповідача Департаменту патрульної поліції 1 год на суму 2000 грн; участь у судовому засіданні 26.12.2024 - 1 год на суму 2000 грн; участь у судовому засіданні 10.01.2025 - 2 год на суму 4000 грн; участь у судовому засіданні 23.01.2025 - 1 год на суму 2000 грн. Надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість. Разом з тим колегія суддів, дослідивши подані заявником докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, не погоджується з судом першої інстанції, що сума у розмірі 7567,00 грн є співмірною зі складності справи. Так, колегія суддів ураховує, що спір виник у справі незначної складності, оскільки стосується оскарження постанови відповідача про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною 5 ст. 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 510 грн, не характеризується наявністю виключної правової проблеми, значним суспільним інтересом до її розгляду, великою кількістю зібраних і поданих до суду доказів тощо. Водночас сума у розмірі 7567,00 грн є неспівмірною з розміром стягнення, накладеного на позивача у вигляді штрафу за порушення ч. 5 ст. 121 КУпАП в сумі 510,00 грн. Отже, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів, не погоджуючись із висновком суду першої інстанції про задоволення заяви позивача щодо стягнення з відповідача судових витрат на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7567,00 грн, зазначає, що витрати на правничу допомогу у сумі 1000,00 грн є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді першої інстанції, значенням справи для сторони, та відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Доводи апеляційної скарги приймаються колегією суддів у якості належних. Згідно із приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Ураховуючи наведені положення процесуального законодавства та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення у справі слід скасувати та прийняти постанову, якою стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь позивача 1000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції. Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково. Додаткове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.02.2025 у справі № 524/14935/24 скасувати. Прийняти постанову, якою заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Ковальчука Олександра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення суду в адміністративній справі № 524/14935/24 задовольнити частково. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова