Ухвала КЦС ВС № 759/14282/24

У х в а л а 12 червня 2026 року м. Київ Справа № 759/14282/24 Провадження № 61-5621ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляють адвокати Подольна Ольга Миколаївна та Зінчук Ярослав Володимирович (далі - адвокати), на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 3 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до скаржника про визнання особи такою, яка втратила право користування житловим приміщенням, і в с т а н о в и в :

1. У липні 2024 року позивач звернувся до суду з позовом до скаржника, у якому просив визнати скаржника таким, який втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 . 2. 22 травня 2025 року Святошинський районний суд міста Києва ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов. 3. 3 березня 2026 року Київський апеляційний суд ухвалив постанову, згідно з якою залишив без змін рішення суду першої інстанції. 4. 25 і 27 квітня 2026 року адвокати в інтересах скаржника сформували у системі «Електронний суд» дві касаційні скарги (вх. № 13028/0/220-26 від 27 квітня 2026 року та вх. № 13245/0/220-26 від 28 квітня 2026 року) на зазначені судові рішення. 5. 8 травня 2026 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху касаційні скарги та встановив для усунення недоліків десятиденний строк із дня вручення копії тієї ухвали. Скаржник мав конкретизувати його прохання до Верховного Суду відповідно до повноважень, передбачених у статті 409 ЦПК України, та залежно від цього навести відповідні підстави касаційного оскарження, визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. З цією метою мав право викласти касаційну скаргу у новій редакції. 6. 24 травня 2026 року скаржник сформував у системі «Електронний суд» нову редакцію касаційної скарги (вх. № 16733/0/220-26 від 25 травня 2026 року). Просить скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. Також просив поновити йому строк на касаційне оскарження. Мотивував тим, що копію оскарженої постанови отримав до електронного кабінету 26 березня 2026 року. 6.1. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України). 6.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України). 6.3. 3 березня 2026 року апеляційний суд ухвалив оскаржену постанову. Її повний текст склав 12 березня 2026 року. Копію цього судового рішення скаржник отримав до електронного кабінету 26 березня 2026 року. Підтвердив зазначене карткою руху документа. Оскільки касаційну скаргу подав 25 квітня 2026 року, тобто протягом тридцяти днів з дня вручення копії оскарженої постанови, пропущений строк на касаційне оскарження слід поновити.

7. Одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) (частина перша статті 394 ЦПК України).

8. Верховний Суд вважає, що є підстави для відкриття касаційного провадження. Касаційна скарга подана із дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. У цій скарзі є доводи, які потребують перевірки, щодо передбачених у пунктах 1 і 4 частини другої статті 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження: - апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 16 січня 2012 року у справі № 6-57цс11, Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 353/1096/16-ц, від 13 жовтня 2020 року № 447/455/17, від 21 серпня 2019 року в справі № 569/4373/16-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2024 року у справі № 639/280/23, від 12 червня 2019 року у справі № 489/4245/14-ц, від 14 липня 2021 року у справі № 237/6159/18, від 28 квітня 2016 року у справі № 454/2025/15, від 21 липня 2021 року у справі № 227/1044/20, від 9 січня 2024 року у справі № 761/38440/21, від 17 жовтня 2025 року в справі № 206/1119/24, від 8 квітня 2026 року у справі № 382/2035/23, від 3 квітня 2019 року у справі № 454/2025/15-ц, від 17 червня 2024 року у справі № 404/9215/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 листопада 2025 року у справі № 755/16458/23, від 19 січня 2022 року у справі № 344/9319/19, Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року у справі № 522/4382/21, від 6 квітня 2026 року у справі № 752/6921/20, від 30 квітня 2025 року у справі № 756/167/23; - апеляційний суд не дослідив належно зібрані докази (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України); - суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (повторний допит свідків, залучення балансоутримувача спірної квартири) (пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України); - суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України). Керуючись статтями 260, 261, 389, 390, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд п о с т а н о в и в :

1. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Київ від 22 травня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 3 березня 2026 року.

2. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 3 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи, такою яка втратила право користування житловим приміщенням.

3. Витребувати зі Святошинського районного суду міста Києва цивільну справу № 759/14282/24.

4. Роз`яснити позивачу право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, впродовж десяти днів із дня отримання цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіД. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко