Постанова КГС ВС № 910/11027/18
від 17.06.2026 · ГосподарськаПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/11027/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кондратова І.Д., Кролевець О.А., за участю: секретаря судового засідання - Федорченка В.М., позивача - Жегуліна Ю.М., відповідача-1 - ОСОБА_2, відповідача-2 - не з`явились, відповідача-3 - ОСОБА_16, відповідача-4 - не з`явились, відповідача-5 - не з`явились, відповідача-6 - ОСОБА_17, відповідача-7 - не з`явились, відповідача-8 - не з`явились, відповідача-9 - не з`явились, відповідача-10 - не з`явились, відповідача-11 - ОСОБА_17, відповідача-12 - не з`явились, відповідача-13 - не з`явились, відповідача-14 - ОСОБА_18, третьої особи-1 - не з`явились, третьої особи-2 - ОСОБА_19, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 (головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.) у справі №910/11027/18 за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до
1. ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_3 ,
3. ОСОБА_1 ,
4. ОСОБА_4 ,
5. ОСОБА_5 ,
6. ОСОБА_6 ,
7. ОСОБА_7 ,
8. ОСОБА_8 ,
9. ОСОБА_9 ,
10. ОСОБА_10 ,
11. ОСОБА_11 ,
12. ОСОБА_12 ,
13. ОСОБА_13 ,
14. ОСОБА_14 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське об`єднання закладів кооперативної освіти", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Національний банк України, про стягнення 76 295 559, 41 грн шкоди, заподіяної пов`язаними особами, ВСТАНОВИВ: Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 01.06.2026 №32.2-01/789 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відрядженням судді Кібенко О.Р. та відпусткою судді Студенця В.І. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/11027/18, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А. Короткий зміст позовних вимог. 1. 17.08.2018 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі також Фонд), що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Укоопспілка" (далі також ПАТ "АБ "Укоопспілка", Банк), звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про солідарне стягнення 76 929 136,71 грн шкоди.
2. В обґрунтування заявленого позову Фонд посилався на те, що впродовж 2014 року колишнім керівництвом Банку було прийнято рішення про придбання завідомо збиткових нічим не забезпечених облігацій двох підприємств - Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал експрес" (далі - ТОВ "Капітал експрес") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні фінансові перспективи" (далі - ТОВ "Сучасні фінансові перспективи"), які мають ознаки фіктивних та пов`язані з керівництвом і власниками банку, на суму 319 460 764,00 грн, що становить майже 60 % вартості всіх активів банку. Фонд вважав, що такі дії керівництва Банку були направлені на виведення з Банку коштів, керівні органи Банку ухвалювали рішення, які прямо суперечили інтересам Банку та його кредиторам, були неадекватними існуючому кредитному ризику та завідомо збитковими, що суперечить завданням і функціям ради Банку, правління та кредитного комітету. Такі операції, на думку Фонду, стали причиною недостатності майна Банку для розрахунків з кредиторами, внаслідок чого Банк було визнано неплатоспроможним. Оскільки для покриття вимог всіх кредиторів не вистачило 76 929 136,71 грн, то саме цю суму Фонд просив стягнути солідарно з відповідачів на відшкодування шкоди, завданої кредиторам Банку. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
3. Упродовж 2014 року Банк вчинив низку операцій купівлі-продажу облігацій. Рішення про придбання цих цінних паперів приймалися правлінням Банку та спостережною радою.
4. Так, 13.05.2014 правління ПАТ "АБ "Укоопспілка" у складі голови правління Банку ОСОБА_2 , першого заступника голови правління Банку ОСОБА_3 , головного бухгалтера ОСОБА_21 начальника управління інвестиційної діяльності ОСОБА_4 та начальника фінансового моніторингу ОСОБА_13 на засіданні (протокол №11) вирішило інвестувати грошові кошти Банку в облігації іменні, дисконтні, звичайні (незабезпечені), емітентом яких є ТОВ "Капітал експрес", бездокументарної форми існування, міжнародний номер UA 4000180160, у кількості 101 149 штук загальною вартістю 81 020 349 грн без ПДВ, що стало можливим відповідно до прийнятого загальними зборами акціонерів Банку рішення від 04.12.2013 (протокол № 13). Таке ж рішення цього ж дня ухвалено спостережною радою ПАТ "АБ "Укоопспілка" у складі голови спостережної ради ОСОБА_5 та її членів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які одноголосно голосували "за" (протокол №11).
5. Відповідно до цих рішень керівництва Банку 16.05.2014 ПАТ "АБ "Укоопспілка" та ТОВ "Капітал експрес" уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД/6-05/14, згідно з яким банк придбав незабезпечені облігації ТОВ "Капітал експрес" у кількості 92 000 штук на загальну суму 81 020 349 грн.
6. Рішенням засідання спостережної ради ПАТ "АБ "Укоопспілка" від 05.06.2014 (протокол б/н) у складі голови спостережної ради ОСОБА_5 та членів спостережної ради ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ухвалено придбати цінні папери - облігації іменні, дисконтні, звичайні (незабезпечені), емітентом яких є ТОВ "Капітал експрес", у кількості 66 003 штуки за ціною не вище ринкової.
7. Відповідно до цього рішення 27.06.2014 ПАТ "АБ "Укоопспілка" і ТОВ "Сучасні фінансові перспективи" уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД/7-06/14, згідно з яким Банк придбав 66 003 штуки незабезпечених облігацій за ціною 66 002 623,40 грн. 8. 29.08.2014 на засіданні спостережної ради ПАТ "АБ "Укоопспілка" (протокол №26), у якому брали участь голова спостережної ради ОСОБА_10, заступник голови спостережної ради ОСОБА_20., члени спостережної ради ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та секретар ОСОБА_6, ухвалено внести зміни до пунктів 3.1 - 3.3 розділу 3 "Реєстрація права власності на цінні папери" договору №ДД/7-06/14 від 27.06.2014 в частині визначення строку переоформлення права власності на цінні папери. У зв`язку із цим рішенням від 29.08.2014 ПАТ "АБ "Укоопспілка" і ТОВ "Сучасні фінансові перспективи" уклали додатковий договір. 9. 23.09.2014 до договору №ДД/7-06/14 від 27.06.2014 внесено зміни в частині погодження кількості акцій, яку визначено як 82 400 штук. Рішення про внесення таких змін ухвалено 23.09.2014 на засіданні спостережної ради ПАТ "АБ "Укоопспілка" (протокол №30), у якому брали участь голова спостережної ради ОСОБА_10, заступник голови спостережної ради ОСОБА_20., члени ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , секретар ОСОБА_6 10. 11.09.2014 на засіданні правління ПАТ "АБ "Укоопспілка" (протокол №33), у якому брали участь тимчасово виконуючий обов`язки (далі - т. в. о.) голови правління, заступник голови правління, член правління ОСОБА_4, головний бухгалтер, член правління ОСОБА_21 заступник голови правління ОСОБА_12 та начальник відділу фінансового моніторингу, член правління ОСОБА_13 , ухвалено придбати цінні папери - облігації, емітентом яких є ТОВ "Сучасні фінансові перспективи", у кількості 31 010 штук за ціною не вище ринкової. 11. 12.09.2014 ПАТ "АБ "Укоопспілка" та ТОВ "Сучасні фінансові перспективи" уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД/11-08/14, згідно з яким банк придбав незабезпечені облігації ТОВ "Сучасні фінансові перспективи" у кількості 31 010 штук на загальну суму 24 839 595 грн. У подальшому 26.09.2014 до цього договору внесено зміни, відповідно до яких банк додатково придбав у ТОВ "Сучасні фінансові перспективи" 6 000 штук облігацій на загальну суму 4 806 000 грн, однак рішення органів управління ПАТ "АБ "Укоопспілка" щодо придбання додаткової кількості облігацій у матеріалах справи відсутні. 12. 01.12.2014 на засіданні правління ПАТ "АБ "Укоопспілка" (протоколи №№47/2 та 47/3), у якому брали участь т. в. о. голови правління, заступник голови правління, член правління ОСОБА_4, головний бухгалтер, член правління ОСОБА_21 начальник відділу фінансового моніторингу, член правління ОСОБА_14 , ухвалено придбати облігації, емітентом яких є ТОВ "Сучасні фінансові перспективи", у кількості 65 506 штук та 72 391 штук за ціною не вище ринкової. 13. 01.12.2014 Банк та ТОВ "Фінінвест перспектива" уклали договір купівлі-продажу цінних паперів №ДД/14-12/14, згідно з яким Банк придбав незабезпечені облігації ТОВ "Сучасні фінансові перспективи" у кількості 99 415 штук на загальну суму 79 631 791,60 грн. У подальшому договором від 17.12.2014 сторони внесли зміни до договору №ДД/14-12/14 від 01.12.2014, визначивши кількість придбаних Банком облігацій - 91 000 штук.
14. Також у власності Банку перебував портфель цінних паперів (незабезпечених облігацій) у кількості 72 391 штука на загальну суму 88 000 888,50 грн, емітентом яких є ТОВ "Сучасні фінансові перспективи", які ПАТ "АБ "Укоопспілка" придбало на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.2014 №ДД/13-12/14 у ТОВ "Ніка сервіс груп", про що прийнято рішення правління банку у складі ОСОБА_4, ОСОБА_21 Ковальова О.П.
15. Крім того, у портфелі цінних паперів ПАТ "АБ "Укоопспілка" обліковувалось 109 000 незабезпечених облігацій ТОВ "Сучасні фінансові перспективи", придбаних Банком за договором №ДД/13-08/14 від 01.12.2014.
16. Таким чином, на підставі рішень, ухвалених посадовими особами Банку протягом 2014 року, Банк придбав облігації двох товариств - ТОВ "Сучасні фінансові перспективи" та ТОВ "Капітал експрес" на суму 319 460 764 грн.
17. Строк погашення облігацій ТОВ "Сучасні фінансові перспективи" визначений із 17 квітня по 16 травня 2019 року, а ТОВ "Капітал експрес" - з 17 лютого по 16 березня 2019 року.
18. Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 22.01.2015 №39 ПАТ "АБ "Укоопспілка" віднесено до категорії неплатоспроможних. 22.01.2015 Фонд запровадив тимчасову адміністрацію в ПАТ "АБ "Укоопспілка" і призначив уповноважену особу Фонду. 19. 22.04.2015 НБУ прийняв постанову №264 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію цього Банку. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 23.04.2015 №83 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "АБ "Укоопспілка". Строки здійснення ліквідаційної процедури неодноразово продовжувались, а в останній раз рішенням виконавчої дирекції Фонду від 25.03.2019 №660 цей строк було продовжено до 22.04.2020.
20. Під час здійснення процедури ліквідації Банку встановлено, що: - розмір зобов`язань Банку відповідно до затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 20.07.2015 №168/15 реєстру акцептованих вимог кредиторів (з урахуванням змін згідно з рішення Фонду від 29.05.2018 №1494) становить 109 660 264,41 грн; - оціночна (ринкова) вартість ліквідаційної маси Банку, затвердженої рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.08.2015 №196/15 (з урахуванням змін від 21.06.2018, внесених рішенням виконавчої дирекції Фонду №1745), складає 33 364 705 грн; - недостатність майна ПАТ "АБ "Укоопспілка" для покриття вимог кредиторів Банку склала 76 295 559,41 грн.
21. Під час проведення оцінки активів неплатоспроможного Банку в процедурі ліквідації реальна (ринкова) вартість облігацій визначена у 3 грн. Незалежну оцінку було проведено сертифікованим суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Канзас ріал естейт". 22. 08.08.2018 Фонд звернувся до пов`язаних з Банком осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ) з вимогами про відшкодування шкоди в розмірі 76 295 559,41 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
23. Господарський суд міста Києва рішенням від 20.12.2018 у справі №910/11027/18, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 13.05.2019, у позові відмовив.
24. Велика Палата Верховного Суду постановою від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 скасувала та ухвалила нове рішення у справі. Позов задовольнила повністю. Стягнула солідарно з відповідачів на користь позивача 76 929 136,71 грн шкоди.
25. Велика Палата Верховного Суду постановою від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018, постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 скасувала. Справу №910/11027/18 передала на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
26. Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.12.2022 залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Центральну спілку споживчих товариств України (Укоопспілка) на стороні позивача та Національний банк України на стороні відповідачів. 27. 24.01.2023 ОСОБА_9 подав клопотання про заміну правонаступника у справі, в якому він просив залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське об`єднання закладів кооперативної освіти" у якості правонаступника Центральної спілки споживчих товариств України, яка є третьою особою.
28. Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.01.2023 у справі №910/11027/18 у судовому засіданні оголосив перерву до 21.02.2023, в той же час в мотивувальній частині ухвали зазначив, що клопотання ОСОБА_9 про заміну правонаступника у справі належить залишити без задоволення.
29. Північний апеляційний господарський суд постановою від 09.05.2023 у справі №910/11027/18 апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнив частково. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2022 скасував в частині відмови в задоволенні клопотання про заміну Центральної спілки споживчих товариств України на її правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське об`єднання закладів кооперативної освіти", матеріали справи повернув до суду першої інстанції.
30. Верховний Суд постановою від 14.09.2023 у справі №910/11027/18 касаційну скаргу ОСОБА_9 задовольнив частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.05.2023 скасував. Справу №910/11027/18 передав до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
31. Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.01.2024 у справі №910/11027/18 апеляційну скаргу ОСОБА_9 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 в частині вирішення питання про залучення правонаступника задовольнив. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.01.2023 в цій частині скасував, постановив нову, якою клопотання ОСОБА_9 про залучення правонаступника задовольнив. Замінив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача у справі №910/11027/18, Центральну спілку споживчих товариств (Укоопспілка) її правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське об`єднання закладів кооперативної освіти".
32. Верховний Суд постановою від 28.03.2024 у справі №910/11027/18 касаційну скаргу ОСОБА_14 задовольнив частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2024 у справі №910/11027/18 скасував. Справу №910/11027/18 направив до Північного апеляційного господарського суду на новий розгляд.
33. Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.05.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_9 на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/11027/18 в частині вирішення питання про залучення правонаступника задовольнив. Ухвалу господарського суду міста Києва від 24.01.2023 у справі №910/11027/18 в частині вирішення питання про залучення правонаступника скасував, постановивши нову, яким клопотання ОСОБА_9 про залучення правонаступника задовольнив. Замінив третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача у справі №910/11027/18 - Центральну спілку споживчих товариств (Укоопспілка) (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 7/11; ідентифікаційний код 00012635) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське об`єднання закладів кооперативної освіти" (01001, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 7/11; ідентифікаційний код 00012635). Матеріали справи №910/11027/18 повернув до місцевого господарського суду для подальшого розгляду.
34. За результатами нового розгляду справи, Господарський суд міста Києва рішенням від 13.05.2025: - відмовив повністю у задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про стягнення 76 929 136,71 грн шкоди, заподіяної пов`язаними особами; - відмовив у задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
35. Судове рішення місцевого господарського суду мотивовано таким: - звертаючись із заявою про зменшення розміру позовних вимог, зміну предмету позову та закриття провадження в частині вимог, позивач просив змінити предмет позову у справі, розділивши одну солідарну вимогу про стягнення шкоди у розмірі 34 905 007,26 гривень на три вимоги в залежності від ступеню участі відповідачів у операціях з придбання цінних паперів, виклавши та прийнявши до розгляду позовні вимоги Фонду гарантування вкладі фізичних осіб у новій редакції. Заява не містить доводів та обґрунтувань про те, які саме змінені фактичні обставини призвели до необхідності зміни предмету позову шляхом розділення однієї позовної вимоги на три вимоги в залежності від ступеню участі відповідачів у операціях з придбання цінних паперів при тому, що таке розділення не впливає на загальний розмір матеріальної вимоги, пред`явленої позивачем; - зміни законодавства України в підходах до відшкодування шкоди (збитків) особами, які є пов`язаними з Банком, а також наявність висновків Верховного Суду щодо застосування норм матеріального та процесуального права у подібних правовідносинах, сформованих після направлення даної справи на новий розгляд, щодо визначення розміру відповідальності керівників Банку в залежності від ступеню їх участі у прийнятті рішень, які призвели до збитків, не є фактичною зміною обставин у цій справі у розумінні частини четвертої статті 46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК); - зміна предмету позову в цій частині і в запропонований Фондом спосіб суперечать вимогам статті 46 ГПК, оскільки Фонд не наводить підстав у чому полягає необхідність вирізнення сум вимог за окремими операціями та їх обрахування за "питомою вагою" для захисту його інтересів як позивача, у той час як зміна фактичних обставин полягає лише у зменшенні загального розміру вимог, що мають вплив виключно на суму позову; - Фонд не подав суду жодного документального підтвердження того, що ним або уповноваженою особою на ліквідацію вчинялися дії щодо реалізації вказаних вище облігацій до пред`явлення позову; - визначена у оцінці вартість облігації у 3,00 грн також документально не підтверджена. Оскільки, як зазначалось вище у Звіті, висновок є судженням незалежного оцінювача; - підставою для покладення відповідальності на відповідачів як пов`язаних осіб Банку позивач визначає положення частин п`ятої та шостої статті 58 Закону "Про банки і банківську діяльність". Проте, на час виконання посадових/службових обов`язків відповідачами щодо вказаних правочинів і угод - у 2014 році, вказана стаття мала іншу редакцію. Частини шостої не було, а частина п`ята мала таку редакцію: власники істотної участі, керівники банку (крім керівників відокремлених підрозділів банку) за фіктивне банкрутство, доведення до банкрутства або приховування стійкої фінансової неспроможності банку несуть відповідальність. На власників істотної участі та керівників банку за рішенням суду може бути покладена відповідальність за зобов`язаннями банку в разі віднесення банку з їх вини до категорії неплатоспроможних. А отже нова редакція статті 58 Закону "Про банки і банківську діяльність" не може бути застосована до даних правовідносин, оскільки не має зворотної дії; - згідно наявних матеріалів справи дослідити обставини відсутності боргу ПАТ "АБ "Укоопспілка" перед кредиторами, а також встановити дійсний розмір зобов`язань Банку відповідно до затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду реєстру акцептованих вимог кредиторів та перевірити аргументи заявника по суті спору у сукупності з іншими доказами у справі, здійснити неможливо, а отже і не можна визначити розмір відповідальності відповідачів; - ураховуючи викладене, Фондом документально не підтверджено жодного елементу цивільно-правової відповідальності; не доведено розмір шкоди; вину осіб, які визначені відповідачами; причинно-наслідковий зв`язок між їх діями і визначеною Фондом сумою шкоди; - враховуючи, що у позові відмовлено у зв`язку з його необґрунтованістю, то сплив позовної давності, про застосування якого заявлено у спорі, не застосовується.
36. Північний апеляційний господарський суд постановою від 14.01.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у справі №910/11027/18 скасував. Ухвалив нове рішення, яким позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб задовольнив: - стягнув солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 972 834,68 грн шкоди, заподіяної внаслідок придбання АБ "УКООПСПІЛКА" 6 000 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ "Сучасні фінансові перспективи"; - стягнув солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 813 036,29 грн шкоди, заподіяної внаслідок придбання АБ "УКООПСПІЛКА" 109 000 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ "Сучасні фінансові перспективи"; - стягнув солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16 119 136,29 грн шкоди, заподіяної внаслідок придбання АБ "УКООПСПІЛКА" 91 000 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ "Сучасні фінансові перспективи"; - стягнув з ОСОБА_4 в дохід Державного бюджету України 130 164,15 грн судового збору за подання позову, 195 246,23 грн судового збору за подання апеляційної скарги; - стягнув з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 130 164,15 грн судового збору за подання позову, 195 246,23 грн судового збору за подання апеляційної скарги; - стягнув з ОСОБА_12 в дохід Державного бюджету України 2 918,50 грн судового збору за подання позову, 4 377,76 грн судового збору за подання апеляційної скарги; - стягнув з ОСОБА_13 в дохід Державного бюджету України 2 918,50 грн судового збору за подання позову, 4 377,76 грн судового збору за подання апеляційної скарги; - стягнув з Повного С.М. в дохід Державного бюджету України 130 164,15 грн судового збору за подання позову, 195 246,23 грн судового збору за подання апеляційної скарги; - стягнув з ОСОБА_14 в дохід Державного бюджету України 127 245,65 грн судового збору за подання позову, 190 868,47 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Доручив Господарському суду міста Києва видати відповідні накази. Провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , закрив.
37. Постанова апеляційного суду мотивована таким: - колегія суддів враховує обставини скасування постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №910/11027/18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у цій же справі, однак зазначає, що скасування відбулось не через зміну правової позиції Суду, яка викладена у вказаній постанові, а у зв`язку з іншими обставинами, встановленими касаційним судом при розгляді заяви особи про перегляд постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 за нововиявленими обставинами; - як вбачається з фактичних обставин справи, встановлених судами при первісному розгляді, зокрема і Великою Палатою Верховного Суду, рішення відповідачів у справі №910/11027/18 щодо придбання вищеописаних облігацій були невиваженими, невиправдано ризикованими та завідомо збитковими, тобто не мали очевидної законної мети. Натомість пов`язаність компаній-емітентів із керівниками та власниками Банку вказує на те, що єдиною очевидною метою описаних операцій було не інвестування, а виведення коштів на пов`язані компанії, тобто шкода була завдана умисно. Дії відповідачів прямо суперечили інтересам Банку та його кредиторів та не узгоджувались із завданнями та функціями Відповідачів, як членів Ради та Правління Банку; - згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, саме дослідження і оцінка судом зібраних у справі доказів щодо обставин визначення підсумкового розміру незадоволених вимог кредиторів до Банку, що й становитиме розмір заподіяної шкоди (збитків), яка підлягає стягненню з відповідачів, під час нового розгляду справи потребує з`ясування, оскільки три інші елементи складу цивільного правопорушення є доведеними та підтвердженими (протиправна поведінка; причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідачів та наслідками у вигляді заподіяної шкоди; вина відповідачами не спростована). Вказане свідчить про поверхневий підхід суду першої інстанції до дослідження і оцінки доказів у справі, зокрема й тих, які долучені під час нового розгляду на виконання вказівок суду касаційної інстанції, а тому висновок місцевого суду про неможливість дослідження розміру кредиторських вимог та їх погашення не можна визнати обґрунтованим; - окрім фактичних обставин справи, які були досліджені і встановлені під час первісного розгляду справи, додатковим доказом того, що збитки (шкода) наявні і обґрунтовані, є добровільне відшкодування у 2024 році таких збитків акціонером - власником істотної участі у банку, який погасив ці вимоги у повному розмірі. При цьому таке погашення затверджено ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024, а факти, викладені в мировій угоді, перевірені щодо законності, ухвала набрала законної сили і не була оскаржена, що свідчить про преюдиційність обставин, які в ній встановлені; - зважаючи на зменшення розміру шкоди (збитків) на 60 774 3 87,32 грн, залишок вимог з відшкодування шкоди (збитків), заявлений Фондом у цій справі №910/11027/18, становить 34 905 007,26 грн, що свідчить про наявність підстав для задоволення заяви в частині зменшення розміру позовних вимог; - враховуючи, що Фонд у цій справі №910/11027/18 заявив про зменшення ціни позову до закінчення підготовчого засідання (заява від 08.11.2024, яка прийнята та розглянута судом першої інстанції), колегія суддів не вбачає будь-яких процесуальних обмежень для зменшення розміру вимог до 34 905 007,26 грн; - зважаючи на наявність двох окремих судових проваджень (№910/11027/18 на суму 76 295 559,41 грн та №910/13418/21 на суму 19 383 835,17 грн), де заявлені та нерозглянуті позовні вимоги в загальному розмірі 95 679 394,58 грн, у Фонду були відсутні правові підстави для подання заяви про збільшення розміру позовних вимог у справі №910/11027/18, оскільки це б суперечило вимогам пункту 10 частини третьої статті 162 ГПК та стало підставою для залишення без розгляду такої заяви на підставі пункту 3 частини першої статті 226 цього Кодексу, оскільки вимоги в розмірі 19 383 835,17 грн були би предметом одночасного розгляду в двох окремих судових провадженнях (справи №910/11027/18, №910/13418/21), що процесуальним законом не допускається. Разом з тим, як слушно зазначає Фонд у додаткових поясненнях до апеляційної скарги, навіть після постановлення Господарським судом міста Києва ухвали від 19.11.2024 у справі №910/13418/21, якою задоволено заяву Фонду та залишено позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 226 ГПК, Фонд був позбавлений можливості збільшити позовні вимоги в межах справи №910/11027/18 до 95 679 394,58 грн, зважаючи на реальний залишок незадоволених вимог кредиторів до АБ "УКООПСПІЛКА" на момент розгляду справи та прийняття оскаржуваного рішення, який становив 34 905 007,26 грн, що пов`язано з суттєвою зміною фактичних обставин після первісного розгляду справи №910/11027/18 судом першої інстанції; - внаслідок фактичної зміни обставин відбулось зменшення загального розміру незадоволених вимог кредиторів до АБ "УКООПСПІЛКА" на суму 60 774 387,32 грн (23 845 651, 25 грн + 36 810 335, 58 грн + 118 400,48 грн) з 95 679 394, 58 грн. Таким чином, залишок незадоволених вимог колишніх кредиторів до Банку на момент подачі Фондом відповідної заяви про зменшення розміру позовних вимог у справі №910/11027/18 становив 34 905 007, 26 грн (95 679 394, 58 грн - 60 774 387, 32 грн), що свідчило про неможливість збільшення ціни позову до 95 679 394, 58 грн; - при подачі Фондом 08.11.2024 до суду заяви у справі №910/11027/18, позивач здійснив оновлений розрахунок ціни позову, виходячи із загального розміру незадоволених вимог кредиторів на момент ліквідації АБ "УКООПСПІЛКА" та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі також - ЄДРЮФОП) запису про припинення Банку як юридичної особи, встановленого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 29.08.2019 № 2195, який становив саме 95 679 394,58 грн; - враховуючи, що загальний та остаточний розмір незадоволених вимог кредиторів до АБ "УКООПСПІЛКА" становив 95 679 394,58 грн, а не 76 295 559,41 грн - (первісна ціна позву), як помилково стверджують відповідачі, зважаючи на зменшення загального розміру незадоволених вимог кредиторів до АБ "УКООПСПІЛКА" на суму 60 774 387,32 грн під час нового розгляду обставин, з підстав наведених вище, остаточний залишок незадоволених вимог кредиторів на момент прийняття оскарженого рішення становив 34 905 007,26 грн (95 679 394,58 грн - 60 774 387,32 грн). Водночас первісна ціна позову, визначена у цій справі №910/11027/18, в розмірі 76 295 559,41 грн, є орієнтовною, виходячи з показника недостатності майна Банку на момент подання позову Фонду до суду (серпень 2018 року); - дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про доведеність реального залишку незадоволених вимог до Банку у розмірі 34 905 007, 26 грн (95 679 394, 58 грн - 60 774 387, 32 грн), на який посилається Фонд, оскільки надані ним докази на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачами в обґрунтування їх заперечень; - припинення зобов`язання за 2 операціями у зв`язку з їх виконанням унеможливило захист прав та інтересів позивача в межах первісних позовних вимог, оскільки лише 6 з 14 відповідачів брали участь у прийнятті рішень щодо купівлі неліквідних цінних паперів, які призвели до загального залишку незадоволених вимог кредиторів в загальному розмірі понад 34 млн грн, що й зумовило зміну предмета позову, з урахуванням ступеня участі кожного з них. Фонд, зважаючи на загальний залишок розміру незадоволених вимог колишніх кредиторів до Банку, з метою належного захисту їхніх прав та законних інтересів, і подав відповідну заяву про зміну предмета позову, зумовлену зміною розміру відповідальності кожного з відповідачів у даній справі №910/11027/18; - розмір вимоги у справі №910/11027/18 про стягнення на користь Фонду солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 збитків, заподіяних внаслідок придбання АБ "УКООПСПІЛКА" 6 000 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ "Сучасні фінансові перспективи", становить 972 834,68 грн; - розмір вимоги у справі №910/11027/18 про стягнення на користь Фонду солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 збитків, заподіяних внаслідок придбання АБ "УКООПСПІЛКА" 109 000 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ "Сучасні фінансові перспективи", становить 17 813 036, 29 грн; - розмір вимоги у справі №910/11027/18 про стягнення на користь Фонду солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_14 , ОСОБА_5 збитків, заподіяних внаслідок придбання АБ "УКООПСПІЛКА" 91 000 дисконтних незабезпечених облігацій ТОВ "Сучасні фінансові перспективи", становить 16 119 136, 29 грн; - з урахуванням наведених вище змін фактичних обставин справи, вимоги позивача становлять лише 34 905 007,26 грн (залишок незадоволених вимог колишніх кредиторів до Банку); - оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , будучи керівниками Банку у складі Правління і Спостережної Ради, погоджували виключно укладення договору купівлі-продажу цінних паперів №ДД/6-05/14 від 16.05.2014 та договору купівлі-продажу цінних паперів №ДД/7-06/14 від 27.06.2014, а зобов`язання з відшкодування шкоди за цими договорами припинились шляхом виконання, проведеного належним чином, відповідно, позивач з моменту набрання ухвалою від 03.10.2024 у справі №910/7686/24 законної сили та її подальшого виконання не вправі пред`являти до таких відповідачів вимоги про відшкодування шкоди у зв`язку із відсутністю предмету спору у цій частині. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи іншої сторони.
38. ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №910/11027/18 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 у цій справі.
39. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржниця посилається на пункти 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи: - про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: від 16.11.2022 у справі №911/3135/20, щодо процесуального статусу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, від 19.06.2018 у справі №757/75149/17-ц, щодо застосування статті 20 ГПК, статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"; - судове рішення підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні (пункт 3 частини першої статті 310 ГПК, що корелюється з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).
40. У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає таке; - при прийнятті оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права і при цьому безпідставно не врахував актуальні висновки Верховного Суду щодо: процесуального статусу Фонду та не застосував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №911/3135/20; порушення норми статті 46 ГПК, приймаючи заяву Фонду від 08.11.2024; - суд апеляційної інстанції помилково дійшов висновку щодо встановлення наявності складу цивільно-правової відповідальності у відповідачів у справі, посилаючись виключно на позицію Великої Палати Верховного Суду від 21.05.2021, без дослідження в сукупності всіх наявних доказів, поданих і при повторному розгляді справи; - оскільки постанова Великої Палати Верховного Суду від 21.05.2021 скасована, то встановлені обставини справи в цій постанові, не можуть братися до уваги при вирішенні питання при новому розгляді справи; - у Фонду як юридичної особи та ліквідатора Банку відсутні окремо існуючі права чи інтереси, що були чи могли бути порушені співвідповідачами, і за захистом чи відновленням яких він міг би звернутися до суду; - Фонд має право на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди. Але статтею 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" безпосередньо не встановлено, в чиїх інтересах діє Фонд при такому зверненні, та в якому статусі він перебуває в межах відповідного судового розгляду; - Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.06.2018 у справі №757/75149/17-ц прямо вказала на повну аналогічність прав Фонду як ліквідатора банку та прав власника банку як юридичної особи, зокрема, в частині прав та повноважень на подання позову про відшкодування збитків до посадових осіб такої юридичної особи. Отже Велика Палата Верховного Суду у справі №757/75149/17-ц обґрунтовано зазначила, що позов Фонду до відповідачів як пов`язаних у розумінні статті 52 Закону № 2121-III з Банком осіб за своїм суб`єктним складом (справа у спорі між юридичною особою та її посадовими особами, повноваження яких припинені у зв`язку із розпочатою процедурою ліквідації банку), відноситься до юрисдикції господарських судів. Застосовуючи зазначені правові висновки Великої Палати Верховного Суду в межах розгляду справи №910/11027/18, маємо з безумовною необхідністю визнати, що позов Фонду до співвідповідачів, в тому числі і відповідача-3, є позовом особи, яка виступає в якості власника (учасника, акціонера) ПАТ "АБ "Укоопспілка", в інтересах Банку як юридичної особи до посадових осіб Банку, який передбачено пунктом 12 частини першої статті 20 ГПК. І лише в такому, а не інакшому тлумаченні, цей позов взагалі підлягає розгляду судами господарської юрисдикції, а Фонд внаслідок його подання набуває права брати участь у господарській справі з відповідним предметом розгляду; - Фонд, звертаючись до суду з позовом до посадових осіб Банку про відшкодування шкоди, діяв виключно в інтересах Банку - ПАТ "АБ "Укоопспілка", і при цьому процесуального статусу позивача набував саме Банк як юридична особа; - на час подання Фондом позову (17.08.2018) та на момент припинення ПАТ "АБ "Укоопспілка" (27.09.2019) норм про те, що Фонд може діяти виключно у власних інтересах, пов`язаних із метою його функціонування у вигляді задоволення вимог кредиторів банку, а не в інтересах Банку, що ліквідується, не існувало, і їх дія в силу приписів статті 58 Конституції України щодо зворотної дії закону в часі не може розповсюджуватися на правовідносини, що виникли та реалізовувалися до моменту її прийняття. Крім того, конструкція частини шостої статті 53 ГПК указує на те, що вона стосується виключно визначення суб`єкту захисту (тобто особи позивача - банку чи кредиторів банку) та представника (Фонду) саме на час звернення з позовом, а не у будь-який момент всього процесу розгляду позовних вимог. Тому застосування даної норми можливе лише до позовів, які подані Фондом вже після набуття чинності відповідними змінами, тобто після 30.06.2021; - 27.09.2019 ПАТ "АБ "Укоопспілка" було припинено як юридичну особу. Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не передбачено правонаступництво Банку, який припиняється внаслідок застосування до нього процедур, визначених цим Законом. Отже з урахуванням всіх викладених вище обставин, починаючи з 27.09.2019 і щонайменше до 30.06.2021, будь-які права чи інтереси Банку як юридичної особи були такими, що припинилися і не існують, а, отже, і не могли бути предметом судового чи будь-якого іншого захисту. У той же час жодних законодавчо обґрунтованих підстав для подальших дій Фонду в межах даного позову в інтересах будь-яких інших осіб також не існувало в природі; - з моменту ліквідації (шляхом державної реєстрації припинення) Банку внаслідок припинення факту існування відповідних інтересів Банку така обставина також стала об`єктивно відсутньою. За таких умов відпала підстава для вирішення відповідного спору саме господарським судом, адже за таких умов справа не підлягає подальшому розгляду за правилами господарського судочинства; - позовні вимоги Фонду було заявлено лише і виключно з метою захисту порушених прав Банку та в його інтересах, а не з метою захисту окремо і самостійно існуючих прав чи інтересів Фонду, тому відсутність з 27.09.2019 таких порушених прав повинно мати наслідком відмову в задоволенні позовних вимог Фонду незалежно від будь-яких інших обставин; - з припиненням ПАТ "АБ "Укоопспілка" як юридичної особи шляхом внесення відповідного запису до ЄДРЮФОП, провадження у даній справі, починаючи з 27.09.2019, підлягало закриттю саме з підстав, зазначених у пункті 1 частини першої статті 231 ГПК, оскільки з указаного моменту спір, що наразі є предметом розгляду у справі №910/11027/18, не підлягав вирішенню в господарському суді; - одним із заперечень зазначених обставин є позиція, в тому числі і судів, відповідно до якої факт внесення до ЄДРЮФОП запису про припинення банку як юридичної особи не обов`язково свідчить про припинення сукупності прав та обов`язків такої особи. Презумпція відомостей, внесених до ЄДРЮФОП, про припинення ПАТ "АБ "Укоопспілка", є наразі дійсною, ніким і нічим не спростованою, а підстави для заперечення юридичного факту припинення Банку на даний момент відсутні. Відтак твердження про потенційну можливість скасування реєстрації припинення Банку як підстави заперечень щодо висновків, які ґрунтуються на факті такої реєстрації, є нічим іншим як припущенням, що не може бути покладена в основу правомірного та обґрунтованого рішення; - максимальна сума вимог, після поданої заяви Фонду від 11.11.2024 про зменшення розміру позовних вимог, зміну предмету позову та закриття провадження в частині у справі №910/11027/18, може становити 15 521 172,09 грн, а не 34 905 007,26 грн, про які заявляє Фонд. Фонд у свої обрахунках з невідомих причин оперує сумами, які не мають жодного відношення до даного спору, та без належного обґрунтування; - обрахування власних вимог, наведених Фондом, є здійсненим внаслідок неправильної оцінки Фондом наведених ним самим фактичних обставин, а суд апеляційної інстанції помилково погодився з позицією Фонду та з порушенням норм процесуального права, безпідставно збільшив розмір позовних вимог; - як вбачається з протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (далі також - КЕП) з Електронного кабінету у підсистемі Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою (далі також - ЄСІТС), оскаржувана постанова підписана суддями: Ходаківською І.П., Демидовою А.М. та Сулімом В.В. Однак суддя Сулім В.В. не брав участі в розгляді справи №910/11027/18.
41. Фонд подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.
42. Відзив мотивований таким: - аргументи ОСОБА_1 у частині підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, зводяться до висловлення скаржницею незгоди зі встановленими Північним апеляційним господарським судом обставинами справи, їх правовою оцінкою та викладення власного довільного тлумачення щодо питання застосування правових норм, що свідчить про надуманість тверджень відповідачки-3 та безпідставність касаційної скарги у справі №910/11027/18, яка не підлягає задоволенню; - Північний апеляційний господарський суд, приймаючи оскаржувану постанову від 14.01.2026 у справі №910/11027/18, діяв законно, з дотриманням норм процесуального права в контексті наявності предметної юрисдикції на розгляд даного спору, з урахуванням відповідних висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, що вкотре спростовує припущення ОСОБА_1 , викладені у касаційній скарзі, яка не підлягає задоволенню; - відсутність підпису одного з суддів колегії у повному тексті судового рішення та його підписання іншим суддею (суддя Сулімом В.В.), повноваження якого на вчинення такої процесуальної дії підтверджуються наказом Голови суду від 24.01.2025 №10, спричинено об`єктивними причинами, які виникли після проголошення скороченого судового рішення (тривала відпустка судді Владимиренко С.В.), що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень пункту 3 частини першої статті 310 ГПК; - касаційна скарга ОСОБА_1 є безпідставною, оскільки суперечить фактичним обставинам справи, зводиться до переоцінки тих доказів, які належним чином досліджені та оцінені судом першої інстанції, не враховує актуальні та релевантні висновки Верховного Суду щодо застосування одних і тих самих норм як матеріального, так і процесуального права у подібних правовідносинах, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №910/11027/18 - законна та обґрунтована.
43. Також Фонд подав клопотання про закриття касаційного провадження у справі №910/11027/18 в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, яке мотивовано таким: - висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.11.2022 у справі №911/3135/20, не є релевантними до спірних правовідносин, дослідження яких триває в рамках справи №910/11027/18, з огляду на неподібність таких спорів; - висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 19.06.2018 у справі №757/75149/17-ц, враховані Північним апеляційним господарським судом під час перегляду судового рішення у справі № 910/11027/18 та ним не суперечать.
44. ОСОБА_11 та ОСОБА_6 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.
45. Відзиви мотивовані тим, що оскільки між ОСОБА_11 та Фондом, а також між ОСОБА_6 та Фондом відсутній предмет спору, не залишилось жодних неврегульованих питань, то відповідно Північний апеляційний господарський суд правомірно дійшов висновку щодо закриття провадження у справі №910/11027/18 в частині вимог Фонду до ОСОБА_11 та ОСОБА_6 .
46. Національний банк України подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову залишити без змін.
47. Відзив мотивований таким: - справа №911/3135/20 та справа №910/11027/18 (що розглядається) не є подібними за предметом і підставами позову, а також правовим регулюванням спірних правовідносин, у тому числі і різняться фактично-доказовою базою. Відтак висновки Верховного Суду, викладені у постанові 16.11.2022 у справі №911/3135/20, не можуть бути застосовані при розгляді справи №910/11027/18; - визначення судом апеляційної інстанції розміру шкоди в загальній сумі 34 905 007,26 грн узгоджується з вказівками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 03.08.2022, якою справу №910/11027/18 направлено на новий розгляд; - до касаційної скарги не додано доказів, що суддя Владимиренко С.В., яка приймала участь в ухваленні оскаржуваної постанови, станом на дату надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі ЄДРСР) відповідного електронного примірника повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі 910/11027/18 мала можливість її підписання власним КЕП; - висновки постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №910/11027/18 про задоволення позову Фонду є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги не спростовують правомірність таких висновків.
48. У судовому засіданні, що відбулося 03.06.2026, колегія суддів дійшла висновку про необхідність в оголошенні перерви.
Позиція Верховного Суду.
49. Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК.
50. Детальне викладення доводів Фонду в цій частині викладено у пункті 41 цієї постанови.
51. Узагальнено, посилаючись на неврахування апеляційним судом висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №757/75149/17-ц, скаржниця зазначає, що Фонд, звертаючись до суду з позовом до посадових осіб Банку про відшкодування шкоди, діє виключно в інтересах Банку, і при цьому процесуального статусу позивача набував саме Банк як юридична особа. З огляду на викладене ОСОБА_1 вважає, що після припинення Банку як юридичної особи шляхом внесення відповідного запису до ЄДРЮФОП, Фонд може захищати лише власні інтереси, тому провадження у справі, починаючи з 27.09.2019 (дати внесення запису про припинення Банку,) підлягало закриттю з підстав, зазначених у пункті 1 частини першої статті 231 ГПК, оскільки з указаного моменту спір, що наразі є предметом розгляду у справі №910/11027/18, не підлягав вирішенню в господарському суді.
52. Колегія суддів вважає зазначені доводи безпідставними з огляду на таке.
53. Відповідно до частини першої статті 36 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі в редакції, чинній на час звернення Фонду до суду з цим позовом) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
54. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 46 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів)) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку.
55. Відповідно до пунктів 1, 5 частини другої статті 37 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.
56. Отже, на Фонд та уповноважену особу Фонду законом покладені повноваження органів та посадових осіб неплатоспроможного банку, включаючи повноваження заявляти від імені банку будь-які позови до суду, зокрема і позови про відшкодування шкоди.
57. При цьому, хоча у таких відносинах Фонд і діє від імені Банку, однак його дії спрямовані як на захист інтересів самого Банку, так і на захист інтересів вкладників та інших кредиторів банку.
58. Так, частиною першою статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів.
59. Частиною другою статті 1 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що метою цього Закону є, зокрема, захист прав і законних інтересів вкладників банків.
60. Відповідно до частини сьомої статті 38 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд зобов`язаний забезпечити проведення інвентаризації банківських активів і зобов`язань. Право вимоги банку, у тому числі про відшкодування завданої йому шкоди, належить до таких активів, а обов`язок забезпечити проведення інвентаризації зобов`язань стосується і деліктних зобов`язань. Отже, Фонд зобов`язаний у розумний строк забезпечити виявлення шкоди, завданої банку, та її заподіювачів. Такий обов`язок не обмежується перевіркою правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, що передбачено частиною другою статті 38 зазначеного Закону, оскільки вона регулює перевірку правочинів лише для цілей виявлення правочинів, що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц).
61. Відповідно до частини п`ятої статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів. Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов`язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов`язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов`язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.
62. З огляду на наведену норму права спір щодо стягнення шкоди, заподіяної кредиторам та/або банку пов`язаною з банком особою, який було ініційовано Фондом з дотриманням визначених процесуальними нормами правил юрисдикції, має бути вирішений господарським судом як належним судом у розумінні приписів ГПК.
63. Крім того, якщо Банку належить майно, зокрема право вимоги про відшкодування шкоди, то внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення банку як юридичної особи саме по собі це право не припиняє. Тому ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов`язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов`язаної з банком особи.
64. Колегія суддів враховує, що хоча наведена позиція й була відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18, яка була в подальшому скасована постановою Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у цій же справі, однак вказаний висновок був також повторений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц, яка є чинною. Відповідно такий висновок підлягає врахуванню згідно з частиною четвертою статті 236 ГПК.
65. У постанові від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц Велика Палата Верховного Суду також вказала, що вчинення Фондом та уповноваженою особою Фонду дій, спрямованих на одержання задоволення вимог банку до боржників банку, зокрема, щодо повернення кредитів, стягнення процентів, відшкодування збитків тощо, реалізує і похідний інтерес вкладників та інших кредиторів банку у трансформації майна банку у вигляді прав вимоги у більш ліквідну (грошову) форму з метою подальшого задоволення вимог кредиторів у черговості, встановленій статтею 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
66. Частиною першою статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними, що не позбавляє Фонд або уповноважену особу Фонду права звертатися з вимогами до пов`язаної з банком особи у порядку, визначеному частиною п`ятою цієї статті.
67. У разі внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення банку як юридичної особи Фонд також може набувати прав кредитора, вимоги якого залишились непогашеними, оскільки він здійснив виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами.
68. Узагальнений зміст наведених норм права та висновків Верховного Суду свідчить про те, що навіть в редакції Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", чинного на час звернення Фонду до суду з цим позовом (17.08.2018), Фонд міг звернутися до суду з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної Банку, у власних інтересах та інтересах інших кредиторів ліквідованого Банку, вимоги яких залишились незадоволеними, як до, так і після внесення до ЄДРЮФОП запису про припинення Банку як юридичної особи, оскільки саме Фонд, відповідно до статті 52 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є єдиною особою, якій законом надано право звертатись до суду за стягненням шкоди (збитків), завданої посадовими особами/органами управління юридичної особи, а вирішення такого спору належало та належить до юрисдикції господарських судів.
69. Подальші зміни редакції статті 52 вказаного Закону лише деталізували відповідне право Фонду, однак суть такого права та характер спору, який виникає внаслідок його реалізації, залишились незмінними.
70. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №757/75149/17-ц, про неврахування викладених у якій висновків зазначає скаржниця, зазначено, що позов Фонду до відповідачів як пов`язаних у розумінні статті 52 Закону "Про банки і банківську діяльність" з банком осіб за своїм суб`єктним складом (справа у спорі між юридичною особою та її посадовими особами, повноваження яких припинені у зв`язку з розпочатою процедурою ліквідації банку), належить до юрисдикції господарських судів.
71. Водночас під час вирішення справи №757/75149/17-ц перед Судом не поставало питання щодо того чи змінюється юрисдикція такого спору у разі, якщо під час його вирішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесений запис про державну реєстрацію припинення банку як юридичної особи. Таке питання не аналізувалось Судом у вказаній постанові і відповідних висновків вона не містить.
72. З огляду на викладене колегія суддів відхиляє посилання скаржниці на неврахування апеляційним судом висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.06.2018 у справі №757/75149/17-ц, оскільки висновків, про які зазначає скаржниця, у вказаній постанові Суд не формував.
73. Також у касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про неврахування апеляційним судом висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №911/3135/20.
74. Скаржниця цитує наступні частини із вказаної постанови: "8.53. Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. 8.54. Сутність гарантованого Конвенцією права позивача на суд і на ефективний засіб юридичного захисту не буде нівельованою, якщо він матиме реальну можливість доступу до суду для захисту цивільних прав та інтересів, які вважає порушеними. 8.55. У контексті цієї справи такий захист може відбутися після ініціювання позивачкою поновлення юридичної особи - боржника шляхом звернення з позовом про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. 8.56. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15 зазначено, що Законом про державну реєстрацію встановлено спростовану презумпцію відомостей, внесених до ЄДР, з огляду на що запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує. Якщо процедуру ліквідації не було здійснено належним чином, зокрема не було відчужене майно особи, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не зумовлює її припинення, а також припинення права власності на її майно. У подібних випадках до ЄДР вносяться зміни про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. 8.57. Таким чином, наявність запису про припинення юридичної особи не виключає, що будь-який з її кредиторів може звернутися з позовною вимогою про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи. Процедура ліквідації юридичної особи може вважатися такою, що не була здійснена належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо…. 8.59. При цьому згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону про державну реєстрацію судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи будь-яким державним реєстратором (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18).".
75. Наводячи указані частини постанови Верховного Суду, скаржниця зазначає, що твердження про потенційну можливість скасування реєстрації припинення Банку як підстави заперечень щодо висновків, які ґрунтуються на факті такої реєстрації є нічим іншим як припущенням, що не може бути покладена в основу правомірного та обґрунтованого рішення.
76. Однак, посилання на неврахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №911/3135/20, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки: по-перше, постанова апеляційного суду не мотивована обставинами потенційної можливості скасування записів про припинення Банку як юридичної особи ні в контексті визначення наявності/відсутності прав позивача та кредиторів банку, на захист яких заявлено цей позов, ні в контексті визначення юрисдикції цього спору, ні в будь-якому іншому; по-друге, наведена скаржницею постанова Верховного Суду та цитовані у касаційній скарзі з цієї постанови частини стосуються питання щодо застосування загальних норм Цивільного кодексу України, які регулюють припинення юридичної особи - товариства з обмеженою відповідальністю та відповідних приписів Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" щодо процедури державної реєстрації припинення юридичної особи з такою організаційно-правовою формою. Водночас правовідносини у справі №910/11027/18 стосуються ліквідації Банку, що регулюється спеціальними положеннями Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", висновків щодо яких у наведеній скаржницею постанові Велика Палата Верховного Суду не робила; по-третє, на цей час стаття 5 ГПК визначає, що єдиним способом захисту прав осіб, які є (були) учасниками банку і права та інтереси яких були порушені внаслідок виведення неплатоспроможного банку з ринку або ліквідації банку на підставі протиправного (незаконного) індивідуального акта НБУ, Фонду, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішення Кабінету Міністрів України, є відшкодування завданої шкоди у грошовій формі (частина третя); визнання протиправним (незаконним) індивідуального акта/рішення, зазначеного у частині третій цієї статті, не може бути підставою для застосування способів захисту у вигляді визнання недійсними, нечинними, протиправними та скасування будь-яких рішень, правочинів або інших дій/визнання протиправною бездіяльності, прийнятих, вчинених або допущених у процедурі виведення неплатоспроможного банку з ринку/ліквідації банку (частина четверта). Отже оскарження рішень Фонду у будь-якому випадку не може мати наслідком скасування реєстрації припинення Банку.
77. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що наведена скаржницею підстава касаційного оскарження, визначена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, не підтвердилася.
78. Щодо підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК (пункт 3 частини першої статті 310 ГПК), Суд виходить із такого.
79. У цій частині доводів скаржниця зазначає, що відповідно до звіту про авторозподіл для розгляду справи №910/11027/18 призначено колегію суддів у складі: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В., Демидова А.М. Однак, як вбачається з протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису з Електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС, оскаржувана постанова підписана суддями: Ходаківською І.П., Демидовою А.М. та Сулімом В.В.
80. Тобто скаржниця вказує, що електронний підпис на постанові поставлено суддею Сулімом В.В., який не брав участі в розгляді справи №910/11027/18.
81. Щодо наведених доводів колегія суддів зазначає таке.
82. Згідно з положеннями частини третьої статті 33 ГПК перегляд в апеляційному порядку судових рішень судів першої інстанції здійснюється колегією суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів.
83. За змістом статті 32 ГПК в разі колегіального розгляду визначення судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється ЄСІТС під час реєстрації документів, зазначених в частині 2 статті 6 цього Кодексу.
84. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи, оформлюються протоколом. Протокол має містити відомості, зокрема, щодо інформації про визначення списку суддів для участі (підстави, за яких судді не беруть участі) в автоматизованому розподілі; інформація про визначення судді, судді-доповідача.
85. Відповідно до положень частин першої, третьої статті 281 ГПК суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов згідно з вимогами, встановленими статтею 34 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з урахуванням особливостей, зазначених у цій главі (главі 1 розділу IV). Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, визначеним для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
86. Здійснення правосуддя з використанням КЕП вчиняється в порядку, встановленому законом.
87. Зокрема, у частині восьмій статті 233 ГПК визначено, що усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням ЄСІТС, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається КЕП судді (у разі колегіального розгляду - КЕП всіх суддів, що входять до складу колегії).
88. За змістом пункту 27 частини першої статті 1 Закону " Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" КЕП - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
89. Відповідно до положень частини шостої статті 18 Закону "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.
90. Згідно з пунктами 1.4.2 та 2.9.1 Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - АСДС), затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 зі змінами, зокрема, у апеляційних господарських судах використовується комп`ютерна програма "Діловодство спеціалізованого суду", розроблена адміністратором автоматизованої системи для судів господарської юрисдикції. Електронні примірники судових рішень, засвідчені КЕП, направляються до Єдиного державного реєстру судових рішень у порядку, визначеному Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Порядок ЄДРСР).
91. Згідно з Порядком ЄДРСР ведення ЄДРСР, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 19.04.2018 № 1200/0/15-18 зі змінами: - електронний примірник судового рішення - створений в АСДС електронний документ, підписаний КЕП судді, що ухвалив таке судове рішення, в разі колегіального розгляду - КЕП всіх суддів, що входять до складу колегії, або іншої особи, визначеної згідно з пунктом 2 розділу III цього Порядку. Такий документ має бути ідентичним за документарною інформацією та реквізитами оригіналу судового рішення в паперовій формі (підпункт 6 пункту 1 розділу І); - електронний примірник судового рішення або окремої думки судді виготовляється судом в АСДС у день ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту в паперовій формі, підписується КЕП судді, який ухвалив таке судове рішення, а в разі колегіального розгляду - КЕП усіх суддів, що входять до складу колегії, та зберігається у стані, що унеможливлює його подальше коригування. Дата та час підписання КЕП, а також дата та час надсилання до Реєстру електронного примірника судового рішення або окремої думки судді автоматично зберігається в АСДС і не підлягає коригуванню (пункти 1, 2 розділу ІІ); - у разі надсилання до Реєстру судових рішень та окремих думок суддів, що ухвалювали судді, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру відповідного електронного примірника втратили можливість його підписання власним КЕП (за наявності в табелі обліку робочого часу відомостей щодо судді, підтверджених первинними документами, про підстави відсутності на роботі з нез`ясованих причин; через виклик повісткою до суду, правоохоронного органу, військового комісаріату; у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю; згідно з наказами про відрядження, про надання відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), такі електронні примірники підписує власним КЕП та надсилає до Реєстру або особа, визначена наказом голови суду, або голова суду (особа, яка виконує його обов`язки) у якому зберігається судова справа, крім випадків, коли судові рішення були ухвалені судами, які перебувають (перебували) в процесі припинення (ліквідації). Електронний примірник відповідного наказу в день його підписання із зазначенням прізвищ, імен, по батькові та контактних телефонів таких осіб, їхніх електронних адрес і посилених сертифікатів відкритих ключів КЕП вноситься до АСДС та надсилається адміністратору (пункт 2 розділу ІІІ); - реєстрація електронних примірників судових рішень та окремих думок суддів здійснюється адміністратором за допомогою відповідних програмно-апаратних засобів Реєстру в день їх надходження з АСДС. За результатами реєстрації формується дата та час включення до Реєстру електронного примірника судового рішення та окремої думки судді (пункт 1 розділу IV).
92. Отже, якщо суддя/судді на час настання необхідності надсилання до ЄДРСР відповідного електронного примірника судового рішення не має/мають можливості його підписання власним КЕП, голова відповідного суду (особа, яка виконує його обов`язки) може підписати власним КЕП електронний примірник судового рішення замість судді, який не може накласти КЕП особисто, або уповноважити іншу особу на підписання власним КЕП електронного примірника судового рішення замість такого судді.
93. Як вбачається з матеріалів справи, повний та скорочений текст оскаржуваної постанови апеляційного суду від 14.01.2026 підписані суддями Ходаківською І.П., Владимиренко С.В., Демидовою А.М., які були визначені автоматизованої системою розподілу справ для розгляду справи №910/11027/18. Електронний примірник цієї постанови замість судді Владимиренко С.В. був підписаний суддею Сулімом В.В.
94. Водночас скаржниця не доводить ні те, що суддя Сулім В.В. не мав повноважень підписувати власним КЕП електронний примірник оскаржуваної постанови згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку ЄДРСР, ні те, що на дату накладення КЕП на електронний примірник постанови іншими суддями колегії суддів, визначеної для розгляду справи №910/11027/18 (24.02.2026), суддя Владимиренко С.В. перебувала на робочому місці та мала можливість накласти власний КЕП.
95. Водночас у відзиві на касаційну скаргу Фонд зазначив, що звернувся до Північного апеляційного господарського суду з адвокатським запитом для отримання інформації про причини та підстави (з наданням підтверджуючих документів) підписання суддею Сулімом В.В., який не брав участі у розгляді справи №910/11027/18, повної постанови суду апеляційної інстанції, у відповідь на який суд листом-відповіддю від 20.04.2026 №04-06/117/26 (отримано Фондом 27.04.2026 за вх. № 8898/26) повідомив, що з 17.02.2026 до 18.03.2026 суддя - член колегії Владимиренко С.В. відповідно до наказу суду перебувала у відпустці, у зв`язку з чим не могла підписати повний текст Оскаржуваної постанови (дата підписання - 24.02.2026) з об`єктивних причин.
96. Саме з цієї причини вказане судове рішення було підписано суддею Сулімом В.В., який уповноважений на підписання власним КЕП електронні копії судових рішень суддів, які втратили можливість підписання власним КЕП, на підставі наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2025 №10 (пункт 1).
97. Крім того колегія суддів враховує, що факт підписання суддею Владимиренко С.В. паперового примірника повного тексту оскаржуваної постанови з таким же змістом, який відображений в її електронному примірнику, засвідчує волю судді, виявлену в законний спосіб, на ухвалення саме такого судового рішення, тому наступне підписання електронного примірника постанови іншим суддею, не підміняє судової волі судді Владимиренко С.В. та не порушує принцип безпосередності, який означає, що рішення мають ухвалювати ті судді, які особисто сприймали і досліджували докази в судовому процесі.
98. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що наведені скаржницею доводи про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови з підстави, визначеної пунктом 3 частини першої статті 310 ГПК, не підтвердилися.
99. Також Мельниченко Т.В. у своїй касаційній скарзі зазначає про порушення апеляційним господарим судом норм процесуального права при прийнятті заяви Фонду від 08.11.2024.
100. Колегія суддів вважає безпідставними зазначені доводи, з огляду на таке.
101. Згідно з приписами частини першої статті 316 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
102. Апеляційний суд встановив, що позивач здійснив оновлений розрахунок ціни позову, виходячи із загального розміру незадоволених вимог кредиторів на момент ліквідації ПАТ "АБ "Укоопспілка" та внесення до ЄДР запису про припинення Банку, як юридичної особи, встановленого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 29.08.2019 № 2195, який становив 95 679 394,58 грн.
103. Врахування саме такого числового показника зумовлено необхідністю безумовного виконання вказівок Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 03.08.2022, якою справу №910/11027/18 направлено на новий розгляд з метою з`ясування та дослідження наступних обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору: "5.54. Як зазначалося, судами першої та апеляційної інстанцій обставини погашення боргу ПАТ "АБ "Укоопспілка" перед ЦССТУ (Укоопспілка) не перевірялися і не встановлювалися, повний реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ "АБ "Укоопспілка" в сукупності з іншими доказами суди також не досліджували і не аналізували. 5.55. Зазначені нововиявлені обставини є істотними, оскільки входять в предмет доказування у справі, впливають на сукупний розмір збитків, які заявлені до стягнення з відповідачів, та на обґрунтованість позовних вимог в частині визначення розміру шкоди, заподіяної ПАТ "АБ "Укоопспілка"."; 5.57. Разом з цим дослідження обставин відсутності боргу ПАТ "АБ "Укоопспілка" перед кредиторами, а також встановлення дійсного розміру зобов`язань банку відповідно до затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду реєстру акцептованих вимог кредиторів та перевірка аргументів заявника по суті спору у сукупності з іншими доказами у справі є прерогативою саме суду першої інстанції."; 5.60. Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно витребувати у позивача повний реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ "АБ "Укоопспілка" та оцінити його в сукупності з іншими доказами, які містяться у матеріалах справи, дослідити обставини щодо погашення боргу ПАТ "АБ "Укоопспілка" перед ЦССТУ (Укоопспілка) та надати цим обставинам належну правову оцінку на підставі норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.".
104. Враховуючи, що загальний та остаточний розмір незадоволених вимог кредиторів до ПАТ "АБ "Укоопспілка" становив 95 679 394,58 грн, а не 76 295 559,41 грн - (первісна ціна позву), як помилково стверджують відповідачі, зважаючи на зменшення загального розміру незадоволених вимог кредиторів до ПАТ "АБ "Укоопспілка" на суму 60 774 387, 32 грн під час нового розгляду обставин, з підстав наведених вище, остаточний залишок незадоволених вимог кредиторів на момент прийняття оскарженого рішення становив 34 905 007,26 грн (95 679 394,58 грн - 60 774 387,32 грн).
105. Водночас апеляційний суд врахував, що первісна ціна позову, визначена у цій справі №910/11027/18, в розмірі 76 295 559,41 грн, яка розрахована з показника недостатності майна Банку на момент подання позову Фонду до суду (серпень 2018 року), як різниця поточних значень акцептованих вимог кредиторів до ПАТ "АБ "Укоопспілка" (109 660 264,41 грн) та оціночної вартості ліквідаційної маси (33 364 705, 00 грн), є лише орієнтовним та мінімальним розміром завданої Банку шкоди.
106. Ураховуючи вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.08.2022 у цій справі, які зобов`язували суд першої інстанції підчас нового розгляду цієї справи №910/11027/18 встановити дійсний розмір зобов`язань Банку перед його кредиторами, остаточний розмір незадоволених вимог яких на момент припинення ПАТ "АБ "Укоопспілка" як юридичної особи та внесення запису до ЄДР становив 95 679 394, 58 грн, Фонд, подаючи заяву від 08.11.2024 про зменшення розміру позовних вимог, зміну предмету позову та закриття провадження в частині у справі №910/11027/18, керувався наведеним вище показником.
107. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про доведеність реального залишку незадоволених вимог до Банку у розмірі 34 905 007, 26 грн (95 679 394, 58 грн - 60 774 387, 32 грн), на який посилається Фонд, оскільки надані ним докази на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази надані відповідачами в обґрунтування їх заперечень.
108. Відтак, визначення судом апеляційної інстанції розміру шкоди в загальній сумі 34 905 007, 26 грн узгоджується з вказівками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 03.08.2022, якою справу №910/11027/18 направлено на новий розгляд, а також нормами процесуального права.
109. Водночас колегія суддів враховує, що у цій частині доводи касаційної скарги не обґрунтовані жодною з підстав касаційного оскарження, визначеною частиною другою статті 287 ГПК, натомість такі доводи зводяться до спонукання Суду здійснити переоцінку наявних у справі доказів та встановлених апеляційним судом обставин справи щодо визначеного апеляційним судом розміру шкоди завданої Банку, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених статтею 300 ГПК. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат.
110. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
111. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК).
112. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.
113. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК покладається на скаржницю. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд П О С Т А Н О В И В : 1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2026 у справі №910/11027/18 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий С.В. Бакуліна Судді І.Д. Кондратова О.А. Кролевець