Постанова Дніпровський апеляційний суд № 205/8937/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3440/26 Справа № 205/8937/25 Суддя у 1-й інстанції - Курбанова Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Гапонова А.В., Халаджи О.В. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників, цивільну справу №205/8937/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 02 грудня 2025 року, ухвалене у складі судді Курбанової Н.М.,- ВСТАНОВИВ: Позивач ТОВ «ФК «Еліт-Фінанс» звернувся до Новокодацького районного суду міста Дніпра з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ФК «Еліт-Фінанс» посилається на те, що 10 листопада 2017 року АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета Кредиту для особистих потреб, ліміт кредитної лінії у розмірі 200000 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. AT «Альфа банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Позивач зазначив, що відповідач погодилась на приєднання до публічної пропозиції, підтвердила акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодилась з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання. Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та вона погодилась з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачкою кредитних коштів містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами зазначеному в цьому документі, розмірах і порядках нарахування. Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Станом на 20 вересня 2021 року загальна сума заборгованості за кредитом становить 38742,86 грн., яка складається з: 34477,21 заборгованість за тілом кредиту, 4265,65 заборгованість за штрафними санкціями. 20 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором від 10 листопада 2017 року, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора за вказаним кредитним договором. У зв`язку з чим просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість, яка утворилася станом на 20 вересня 2021 року у розмірі 38742,86 грн., а також судовий збір у розмірі 3028 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9200 грн. Рішенням Новокодацького районного суду міста Дніпра від 02 грудня 2025 року позов ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 10 листопада 2017 року, яка утворилась станом на 20 вересня 2021 року, залишок по тілу кредиту у розмірі 34477,21 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» судовий збір у розмірі 3028грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» витрати на правничу допомогу в розмірі 9200 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржене рішення є необґрунтованим, не відповідає вимогам ст.263 ЦПК України, висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд порушив та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано, що у період з 01 листопада 2017 року по 17 вересня 2021 року з її рахунку банком списувались кошти на погашення кредитної заборгованості. При цьому, погашення заборгованості по відсотками за овердрафт, розрахунково-касове обслуговування та комісіями, нарахування яких не обумовлено сторонами у письмовому вигляді, суперечить умовам кредитування. Зміст виписки з карткового рахунку позичальника з детальним описом фінансових операцій підтверджує обсяг фактично отриманої позичальником суми та автоматичне списання банком суми простроченої заборгованості, а також списання нарахованих ним відсотків за овердрафт, розрахунково-касове обслуговування та комісій за користування кредитом та інших платежів, тоді як відомості про те, що позичальник визнавав такі умови, приймав та їх виконував зазначені матеріали не містять. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданої позивачем, зазначено, що за період з 10 листопада 2017 року по 10 квітня 2020 року знято коштів з рахунку у сумі 51285,87 грн., а внесено коштів на рахунок у сумі 60354 грн., різниця складає 9068,13 грн. Відсотки за користування кредитом склали 4265,65 грн., а у колонці «тіло кредиту» зазначено, що заборгованість на кінець періоду складає 0,00 грн. Таким чином, вона сплатила і відсотки за користування кредитом. З огляду на зазначене можливо зробити висновок, що вказані як заборгованість 33827,85 грн. у графі «прострочене тіло кредиту» не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки відсутні первині документи які б це підтверджували, а позивач придбав неіснуючу заборгованість. Також звертає увагу на помилки в розрахунках заборгованості. Наданий позивачем розрахунок заборгованості складений самим позивачем і не містить жодного підтвердження реальності господарської операції. По ньому не можна вирахувати коли заборгованість була переведена в прострочену, чи були сплати з боку відповідача, який був порядок нарахування відсотків, в якому розмірі вони були нараховані, коли вони були нараховані тощо. Розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Крім того, наданий розрахунок містить лише відомості щодо загального розміру несплаченого кредиту та відсотків, без зазначення детального розрахунку, який включав би суми погашеного позичальником тіла кредиту та відсотків по кожному платіжному періоду тощо. Зазначає, що посилання позивача на паспорт споживчого кредиту як на обґрунтованість позовних вимог, враховуючи, що такий підписано відповідачем, є необґрунтованими, оскільки ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, так як в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Крім того, інформація, зазначена в цьому паспорті споживчого кредиту, зберігає чинність та є актуальною строком 12 місяців тобто до 10 листопада 2018 року. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту є лише рекламою споживчого кредиту і передує укладенню самого договору, та, як правило, містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовану загальну вартість кредиту та максимальний строк, на який надається кредит. Вказує, що в Оферті зазначено, що позичальнику був встановлений кредитний ліміт ліміту у розмірі 200000 грн. Процентна ставка 26% річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Позивачем не надано доказів того, що вона була ознайомлена із Умовами щодо застосування банком відсотків за овердрафт, розрахунково-касове обслуговування та комісій за користування кредитом та інших платежів. Також позивачем не надано доказів стосовно того, на які додаткові умови договору погодився відповідач. Крім того, на підтвердження переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача, не надано доказів визначення одиничної ціни придбання позивачем, як фактором у первісних кредиторів права грошової вимоги заборгованості відповідача, так як і не надано доказів сплати цієї ціни, що ставить під сумнів перехід права вимоги за кредитними договорами відповідача саме до позивача, а не іншої фінансової установи. Судом залишено поза увагою та не розглянуто її заяву про застосувати до заявлених позивачем вимог строку позовної давності. Наголошує, що витрати на правову допомогу є необґрунтованими, оскільки позовна заява підписана та подана директором позивача, а жодного засідання за участю адвоката проведено не було. У зв`язку з чим просила рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 02 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Еліт Фінанс». Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції в цілому відповідає вказаним вимогам закону. Судом встановлено, 10 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Альфа Банк» з офертою на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту, на суму 200000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності. Оферта містить власноручний підпис позичальника. Відповідно до оферти ОСОБА_1 запропонував ПАТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про надання кредиту, шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по рахунку. Підставою для укладення вказаної угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк». Оферта містить умови споживчого кредиту: ліміт відновлювальної кредитної лінії 200000 грн.; процентну ставку 26 % річних; тип процентної ставки-фіксований, обов`язковий мінімальний платіж 7% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Також, відповідач ознайомилася та підписала 10 листопада 2017 року паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію щодо основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача. 20 вересня 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено договір факторингу №3, відповідно до умов якого банк відступив на користь позивача права вимоги до боржника за кредитним договором № б/н від 10 листопада 2017 року, в результаті чого ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло статусу кредитора по відношенню до відповідача. Позивач надав суду докази на підтвердження оплати ним на рахунок АТ «Альфа-Банк» ціни прав вимоги за договором факторингу №3 від 20 вересня 2021 року та набуття права вимог на погашення боргів за кредитними договорами банку, а саме копію відповідного платіжного доручення №559 від 20 вересня 2021 року на суму 12844800,00, у якому зазначене призначення платежу, здійсненого ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на користь АТ «Альфа-Банк»: «за право вимоги згідно договору факторингу №3 від 20 вересня 2021». Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 20 вересня 2021 року, підтверджує факт переходу від АТ «Альфа-Банк» до ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» права вимоги за заборгованістю та є невід`ємною частиною договору факторингу. Відповідно до виписки з додатку до договору факторингу №3 від 20 вересня 2021 року реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором від 10 листопада 2017 року в сумі 38742,86 грн., з яких: 34477,21 грн. - залишок по тілу кредиту; 4265,65 грн. - залишок за штрафними санкціями. Позивачем надано суду виписку з рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 10 листопада 2017 року по 20 вересня 2021 року, у якій зафіксовано рух коштів по вказаному рахунку. Також позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитом, згідно якого станом на 20 вересня 2021 року загальна заборгованість відповідачки становить 38742,86 грн. Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», суд першої інстанції виходив з того, що позивач довів факт отримання ОСОБА_1 кредиту на умовах визначених у кредитному договорі від 10 листопада 2021 року та не виконання нею взятих зобов`язань у розмірі 34477,21 грн. за тілом кредиту, відмовивши у стягненні заборгованості по кредитному договору за штрафними санкціями у розмірі 4265,65 за недоведеністю, а також стягнув з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 9200 грн. Колегія суддів в цілому погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно частини 1 статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання. Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Положеннями ст.ст.1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). З матеріалів справи вбачається, 10 листопада 2017 року відповідач підписала Оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» та паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту та його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту, що узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеним у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20. Підписана відповідачем оферта на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії містить номер рахунку № НОМЕР_2 у гривні, за яким відповідачем здійснювались покупки, зняття готівки, списання комісії за зняття готівки, зарахування переказів на картку, списання процентів за користування кредитом (готівкові операції), списання процентів за користування кредитом (покупки), списання комісії за надання кредиту на умовах програм з розстрочки. Крім того, в оферті на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії передбачена процентна ставка за користування кредитними коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/операцій зняття коштів готівкою 26 % річних та обов`язковий мінімальний платіж у розмірі 7 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. Отже, підписана відповідачем оферта містить конкретні запропоновані умови та правила банківських послуг, домовленість сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, а тому може розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, що узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17. Підписуючи Оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 10 листопада 2017 року сторони чітко узгодили розмір відсоткової ставки за користування кредитом. Відповідно до виписки з додатку до договору факторингу №3 від 20 вересня 2021 року реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором від 10 листопада 2017 року в сумі 38742,86 грн., з яких: 34477,21 грн. - залишок по тілу кредиту; 4265,65 грн. - залишок за штрафними санкціями. Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за тілом кредиту у розмірі 34477,21 грн., не довела відсутність такої заборгованості. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором від 10 листопада 2017 року, укладеним між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , у розмірі 34477,21 грн. є доведеними належними та допустимими доказами у справі. Звернувшись до суду з позовом, ТОВ «ФК «Еліт Фінанс», крім тіла кредиту, просить стягнути з відповідача заборгованість за штрафними санкціями у розмірі 4265,65 грн. Так, згідно виписки з додатку до договору факторингу №3 від 20 вересня 2021 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором від 10 листопада 2017 року в сумі 38742,86 грн., з яких: 34477,21 грн. - залишок по тілу кредиту; 4265,65 грн. - залишок за штрафними санкціями. Разом з тим, розрахунок заборгованості за кредитом не містить відомостей щодо нарахування заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 4265,65 грн. Отже, позивач не довів належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості по кредитному договору за штрафними санкціями у розмірі 4265,65 грн., тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у їх стягненні. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про відсутність заборгованості спростовуються наявними в матеріалах справи вище вказаними довідками банку. Доводи апеляційної скарги про пропуск строків позовної давності є безпідставними, виходячи з наступного. Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. У липні 2025 року відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про застосування строків позовної давності (а.с.52). Встановлено, 10 листопада 2017 року відповідачеві відкрито відновлювальну кредитну лінію. Постановою Кабінету Міністрів України Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями) встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України №651 від 27 червня 2023 року Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV- 2 з 1 липня 2023 року в Україні завершилася дія карантину та режиму надзвичайної ситуації у зв`язку з пандемією коронавірусу. Тобто строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжено на строк дії такого карантину, а саме: з 12 березня 2020 року по 01 липня 2023 року. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон набрав чинності 17 березня 2022 року. Законом України від 08 листопада 2023 року «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон набрав чинності 30 січня 2024 року. Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан триває дотепер. Із вказаними позовними вимогами у цій справі позивач ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» звернувся до суду у червні 2025 року, тобто в межах строку позовної давності, який зупинявся, оскільки час, який минув з моменту введення воєнного стану, не враховувався при обчисленні строку позовної давності. Водночас, вирішуючи питання стосовно судових витрат на правову допомогу, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про їх стягнення у повному обсязі у розмірі 9200 грн. З матеріалів справи вбачається, що 03 липня 2024 року між адвокатом Литвиненко О.І. та ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» укладено Договір №03-07/24 про надання правничої допомоги, за умовами якого адвокат надає клієнту послуги захисту прав та інтересів клієнта під час розгляду судом будь-яких інстанцій справ, у якій клієнт є учасником. Відповідно до Акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 15 липня 2024 загальна вартість наданих послуг становить 9200 грн. (надання первинної консультації 1000 грн., правовий аналіз наявних документів у замовника, правової ситуації із застосуванням відповідного законодавства 4000 грн., підготовка та подання позовної заяви 4200 грн.). 01 жовтня 2024 року ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» на рахунок адвоката Литвиненко О.І. перераховано грошові кошти в сумі 9200 грн. в якості оплати згідно договору № 03-07/24 від 03 липня 2024 року. Враховуючи малозначність справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, подання позовної заяви, подання клопотань про розгляд справи без участі сторони позивача, а також подання зазначених клопотань адвокатом Євтодьєвим А.О., а не адвокатом Литвиненко О.І., колегія суддів приходить до висновку, що понесені позивачем витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, та вважає, що наявні підстави для зміну розміру стягнутих з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, зменшивши їх з 9200 грн. до 3000 грн. В іншій частині ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам ст.263 ЦПК України. Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Новокодацького районного суду міста Дніпра від 02 грудня 2025 року у цивільній справі №205/8937/25 змінити, виклавши четвертий абзац резолютивної частини рішення суду у наступній редакції: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн.» Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 17 червня 2026 року. Судді: