Постанова 4811 № 464/3178/25

Справа № 464/3178/25 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І. Провадження № 22-ц/811/149/26 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 червня 2026 року м. Львів Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Копняк С. М., суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2025 року, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: в травні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 00-9807863 від 03.06.2024 в розмірі 13 303, 20 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги вказували, що 03.06.2024 між ТОВ «Макс кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00-9807863 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у сумі 6 000, 00 грн шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , а позичальник, відповідно, зобов`язався повернути його разом із відсотками за користування кредитом. Проте, відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з цим у нього на момент подання позовної заяви виникла заборгованість у розмірі 13 303, 20 грн, яка складається з: заборгованості по кредиту - 6 600, 00 грн, заборгованості за несплаченими відсотками - 6 703, 20 грн. 17.12.2024 між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача. 02.04.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №020425-У, відповідно до якого позивач отримав право грошової вимоги до відповідача. Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 020425-У від 02.04.2025, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 13 303, 20 грн. Даний факт підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу. Відповідач не виконав своїх зобов`язань з повернення коштів, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 13 303, 20 грн, що підлягає стягненню з останнього. У цьому зв`язку просили позов задовольнити. Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9807863 від 03.06.2024 в розмірі 13 303 гривні 20 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2 422 гривні 40 копійок. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень 00 копійок. Рішення суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 , подавши в січні 2026 року апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , в якій міститься прохання скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким зменшити розмір нарахованихз відсотків до 50 % від тіла кредиту - 3 300, 00 грн. Аналіз змісту апеляційної скарги зводиться до того, що, на думку заявника, суд першої інстанції не врахував того факту, що сума нарахованих відсотків 6 703 грн 20 коп перевищує суму основного зобов`язання. Так, згідно з умовами договору кредитної лінії № 00-9807/863 від 03.06.2024, денна ставка складає 1, 47 %, а реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 529, 50 %. Скаржник вважає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання виплата процентів, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю відповідача, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб відповідача на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно. Вважає, що за чинною на сьогодні нормою денна процентна ставка обмежувалася б лише 1 % відповідно до частини пятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Хоча позивач мав право на застосування денної процентної ставки, яка перевищує 1%, оскільки на момент укладання договору вказана норма закону ще не вступила в силу, проте, на думку відповідача, суд повинен був врахувати цей факт. На думку відповідача сума відсотків за користуванням за кредитом має бути зменшена до 50 % тіла кредиту, тобто становити 3 300 гривень. Цей розмір на думку відповідача є достатнім для повної і справедливої компенсації кредитору за прострочення виконання зобов`язання. Звертає увагу й на те, що суд першої інстанції помилково визнав виписку АТ «Універсал Банк» достатнім доказом виконання зобов`язання позивачем, оскільки даний документ підтверджує лише технічний факт зарахування коштів, проте в ньому відсутня інформація про призначення платежу. Також позивачем не доведено, що перераховані кошти є саме позикою за договором № 00-9807863 від 03.06.2024, тому існують сумніви у реальності факту укладення реального договору позики. В січні 2026 року зареєстровано відзив товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому міститься прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін, оскільки рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та законним, а доводи апеляційної скарги необґрунтованими. За приписами частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України. Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів. Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників. Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України. Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України. Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. Судом встановлено, що 03.06.2024 між ТОВ «Макс кредит» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 00-98-07863, відповідно до умов якого: сума кредитного ліміту становить 6 000, 00 грн до 29.05.2025, тип кредиту - кредитна лінія, строк дії кредитної лінії - 360 календарних днів, стандартна процентна ставка - 1,47 %, знижена - 1% від суми кредиту. Окрім цього, кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту в розмірі 10 % від суми кредиту, що складає 600, 00 грн. Кредитний договір укладено у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом підписання електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується інформаційною довідкою № 1387/12 від 20.12.2024 про успішне здійснення транзакції грошових коштів на картковий рахунок відповідача. Окрім цього, згідно з інформацією АТ «Універсал Банк», наданою суду на виконання ухвали від 04.06.2025, банківська картка № НОМЕР_2 відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ). На зазначену банківську картку за період з 03.06.2024 по 08.06.2024 були зараховані грошові кошти в сумі 6 000, 00 грн. Номер телефону НОМЕР_4 є фінансовим номером телефону за вказаною банківською карткою, та такий знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Встановлено й те, що 17.12.2024 між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №№17122024-МК/Онлайн, згідно умов якого ТОВ «Макс кредит» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Макс кредит» за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1 договору). Відповідно до п. 2.2 договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора Права вимоги до Боржників відбувається в день підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно боргів та набуває відповідні Права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому -передачі Ркєстру боржників підтверджує факт переходу до Клієнта від Фактора Прав Вимоги відповідно до реєстру Боржників та є невідємною частиною цього Договору. На підтвердження переходу від ТОВ «Макс кредит» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9807863 від 03.06.2024 у розмірі 13 303, 20 грн, позивачем надано реєстр боржників до договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024. В подальшому, 02.04.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 020425-У, згідно умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, суми грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 є невід`ємною частиною договору (п. 1.1 договору). Відповідно до п. 1.5 цього договору права вимоги вважаються прийнятими від Фактора для здійснення факторингушляхом підписання ним Акту прийому-передачі Реєстру Боржників відповідно дог Додатку №2. Згідно з витягом до реєстру боржників від 02.04.2025 за договором факторингу № 020425-У, від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт капітал» перейшло право вимоги до боржника за кредитним договором № 00-9807863 від 03.06.2024 у розмірі 13 303, 20 грн, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №020425-У від 02.04.2025. Таким чином позивач, як новий кредитор, отримав право вимоги до боржника ОСОБА_1 . У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення, невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частиною першою статті 530 ЦК України). Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки і інших факторів на дату укладення договору. Так, відповідно до пункту 1.2 кредитного договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає: 6 000, 00 гривень. Тип кредиту - кредитна лінія. Цільове призначення кредиту ( мета отримання кредиту) : на споживчі потреби. Пункт 1.3. договору: строк дії кредитного лінії ( строк кредитування): 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) - 29 травгя 2025 року згідно умов пункту 3.5. цього договору. Пункт 1.4 договору: позичальник зобов`язаний здійснювати оплату нарахованих процентів в періадичну дату оплати процентів, а саме: 18 червня 2024 року та кожний 15 день після цієї дати протягом строку кредитування. Дата повернення кредиту, періодичні дати оплати процентів та дата сплати комісії зазначаються в Графіку платежів, який міститься в Додатку 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною. У разі, якщо позичальник виконав зобов`язання по сплаті процентів не пізніше наступного дня за днем періодичної дати оплатипроцентів, то він вважатиметься таким, що виконав свої зобов`язання по сплаті платежу належним чином, а проценти за цип договором продовжуватимуть нараховуватись згідно умов цього Договору. Пункт 1.5. Тип процентної ставки - фіксована. Пункт 1.5.1. Стандартна процентна ставка складає 1, 47 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки). Пункт 1.5.2. Знижена процентна ставка становить 1 % від суми кредиту за кожен день користування кредитом надається позичальником в якості заохоченнята діє за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періадичною датою оплати процентів, визначено п. 1.4. цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитм (датою видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього договору. Пред`являючи позовні вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за позиченими коштами, просив стягнути заборгованість по процентах за користування цими коштами. Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження №14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну сплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту. Згідно статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з частинами першою, другою, п`ятою та сьомою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та статтю 8 цього Закону доповнено частиною п`ятою. Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Частиною четвертою статті 42 Конституції України визначено, що участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту. У постанові Верховного Суду від 21 вересня 2022 року в справі №381/1647/21 (провадження № 61-2539св22) також зазначено, що: «Суд апеляційної інстанції, дослідивши наданий банком розрахунок, вважав, що він є неповним, необґрунтованим, оскільки такий охоплює лише проміжок часу з 11 червня 2020 року по 01 квітня 2021 року, а тому вказаний розрахунок не може бути визнаний належним та допустимим доказом у справі. Однак суд апеляційної інстанції, у межах наданих йому ЦПК України повноважень, не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з наданим позивачем. При цьому незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови в позові у повному обсязі, оскільки суди ставили під сумнів розрахунок лише в частині періоду нарахування заборгованості. Суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву». Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 07 червня 2023 року в справі № 234/3840/15-ц (провадження № 61-3014св22). В справі, що переглядається встановлено, що кредитний договір було укладено 03.06.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-IX, до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», якій суперечить умова договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1, 47 %. Із долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості убачається, що такий складено за період з 03 червня 2024 року по 17 грудня 2024 року та заборгованість відповідача становить 13 303 грн 20 коп., яка складається із 6 000, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 703, 20 грн - заборгованість за нарахованими процентами. Саме такий борг відійшов до позивача за договором факторингу. Враховуючи наведене, колегія суддів, здійснивши самостійно розрахунок заборгованості за процентами, вважає, що стягненню підлягає сума процентів в розмірі 4 560, 00 грн ( 6 000 грн х 1% х 76 днів ( з 03 червня 2024 року по 07 серпня 2024 року), виходячи з процентної ставки в розмірі 1, 0 % за один день. Отже, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 00-9807863 від 03.06.2024 становить 10 560, 00 грн, з яких 6 000, 00 грн - заборгованість за кредитом, а 4 560, 00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться Відтак, на відповідача покладено обов`язок сплатити заборгованість за кредитним договором. В справі, що переглядається безспірно встановлено, що кредитний договір № 00-9807863 від 03 червня 2024 року укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тому вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відтак, на відповідача покладено обов`язок сплатити заборгованість за кредитним договором. На спростування доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу і на те, що відповідно до п. 2.1. Кредитного Договору: для отримання Кредиту Позичальник має зареєструватися на Сайті Компанії та мати доступ до Особистого кабінету. При здійсненні реєстрації Позичальник має пройти процедури ідентифікації/верифікації, керуючись підказками Сайту. Ідентифікація/верифікація здійснюється у спосіб, передбачений Постановою НБУ №107 від 28.07.2020 «Про затвердження Положення про здійснення установами фінансового моніторингу» та залежно від технічних особливостей, результатів належної перевірки, умов фінансової послуги використовується один (або декілька) із зазначених способів ідентифікації та верифікації Клієнта: - отримання через Систему BankID НБУ ідентифікаційних даних; - отримання копії ідентифікаційного документа та довідки про присвоєння PHOKПП (якщо немає необхідної інформації в ідентифікаційному документі), засвідченої KEП власника ідентифікаційного документа; - отримання ідентифікаційних даних та фінансового номера телефону з бюро кредитних історій (за умови, що джерелом таких даних є банк) та коректного введення особою, верифікація якої здійснюється, одноразового ідентифікатора (оtр пароля), надісланого установою на такий фінансовий номер телефону, та фотофіксації особи із використанням методу розпізнавання реальності особи та особи з власним ідентифікаційними документами, а саме сторінки/сторони, що містить фото власника, з подальшим накладенням KEП печатки уповноваженим працівником Товариства та кваліфікованої електронної позначки часу на отриманий електронний документ, що містить фото. Таким чином, первісний кредитор - ТОВ «Макс Кредит», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірив особисті дані відповідача, а і платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірив чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику. В поданій апеляційній скарзі заявник ставить під сумнів виписку АТ «Універсал Банк», вважає, що така не може вважатится достатнім доказом виконання зобов`язання позивачем, оскільки даний документ підтверджує лише технічний факт зарахування коштів, проте в ньому відсутня інформація про призначення платежу. Також позивачем не доведено, що перераховані кошти є саме позикою за договором № 00-9807863 від 03.06.2024 року, тому існують сумніви у реальності факту укладення реального договору позики. Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, виписка за картковим рахунком (по кредитному договору) є належними доказами щодо перерахування банком коштів на рахунок позичальника, що відповідно, свідчить про виконання банком взятих на себе обов`язків по наданню кредитних коштів. Саме таку позицію висловив Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.12.2020 у справі 278/2177/15-ц. Відтак, факт отримання грошових коштів відповідачем підтверджується наданою ТОВ «Юніт Капітал» випискою по рахунку ОСОБА_1 , вказаний документ є належним і достатнім доказом підтвердження зарахування суми кредитних коштів на картковий рахунок відповідача. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в наданих возивачем інформаційній довідці від 20.12.2024 з відміткою ТОВ «Платежі Онлайн» та додатку до нього вбачається, що вони повністю відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», адже мають всі необхідні реквізити. Згідно абз. 9 частини другої статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частини перша, друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні"). Фінансова компанія може користуватись послугами іншої фінансової компанії для здійснення певних операцій, включаючи перерахування коштів фізичній чи юридичній особі. Це дозволяється законодавством України та регулюється договірними відносинами між компаніями, зокрема питання договірних відносин між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Платежі Онлайн» не стосуються предмету даного спору. Отже, Позивач належним чином підтвердив факт перерахування коштів відповідачу. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17). Відповідно до змісту статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно із частиною другою статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статтей 79, 80 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Відповідно до частин першої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з частин першої другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Отже, наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується факт укладення між позивачем та відповідачкою кредитного договору та отримання кредитних коштів, які відповідач не повернув. Позивач, вважаючи, що відповідач, як позичальник (споживач) зобов`язаний виконувати свій обов`язок щодо виконання грошових зобов`язань звернувся з указаним позовом до суду. Даних про те, що відповідач у добровільному порядку заборгованість за кредитним договором погасив, матеріали справи не містять. Пунктами 1 та 2 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За приписами частини другої статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження під час апеляційного розгляду, а відтак таку слід задовольнити частково, зменшивши суму стягуваних процентів за користування кредитом. В решті, тобто в частині вирішення позовної вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту, рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін.У зв`язку з цим абзаци перший, другий, третій та четвертий резолютивної частини рішення суду першої інстанції слід викласти в новій редакції. Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. З урахуванням висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги - часткове задоволення такої, і як наслідок зміни оскаржуваного судового рішення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» слід стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за розгляд справи судом першої інстанції в розмірі 1 913 гривень 69 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 гривень 00 копійок. З товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 слід стягнути 763 гривні 05 копійок судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 376, 382-384 ЦПК України Львівський апеляційний суд, -

УХВАЛИВ: апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 на заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2025 року, задовольнити частково. Заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2025 року змінити, зменшивши розмір стягуваних з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» процентів за користування кредитними коштами з 6 703 грн 20 коп. до 4 560 грн. Викласти абзаци перший, другий, третій та четвертий резолютивної частини рішення в наступній редакції: «Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10) заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9807863 від 03.06.2024 в розмірі 10 560, 00 грн (десять тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок), з яких 6 000, 00 грн - заборгованість за кредитом, а 4 560, 00 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 913, 69 грн (одна тисяча дев`ятсот тринадцять гривень 69 копійок). Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).» В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на користь ОСОБА_1 763, 05 грн ( сімсот шістдесят три гривні 05 копійок) судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 12 червня 2026 року. Головуючий С. М. Копняк Судді: С. М. Бойко А. В. Ніткевич