Постанова 4854 № 400/1339/26

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1339/26 Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г., повний текст судового рішення складено 11.05.2026, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: головуючої судді Казанчук Г.П. Суддів: Єщенка О.В., Градовського Ю.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу КОЛГОСПУ «ПРОМЕТЕЙ» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом КОЛГОСПУ «ПРОМЕТЕЙ» до Березнегуватської селищної ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 07.05.2025 № 27 щодо надання земельних ділянок для городництва в межах сіл Новоросійське та Кавказ ВИКЛАД ОБСТАВИН: КОЛГОСП «ПРОМЕТЕЙ» звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Березнегуватської селищної ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 07.05.2025 № 27 щодо надання земельних ділянок для городництва в межах сіл Новоросійське та Кавказ. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою КОЛГОСПУ «ПРОМЕТЕЙ» до Березнегуватської селищної ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення Березнегуватської селищної ради Миколаївської області від 07.05.2025 № 27 щодо надання земельних ділянок для городництва в межах сіл Новоросійське та Кавказ. Не погодившись зі зазначеною ухвалою, КОЛГОСП «ПРОМЕТЕЙ» подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2026 року по справі №400/1339/26 за позовом КОЛГОСПУ «ПРОМЕТЕЙ» до Березнегуватської селищної ради Миколаївської області; направити справу до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2026 року задоволена апеляційна скарга позивача та скасована ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.02.2026, справу направлено до Миколаївського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). 23.04.2026 Березнегуватська селищна рада Миколаївської області (далі відповідач) подала до Миколаївського окружного адміністративного суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року відмовлено у задоволені клопотання відповідача від 23 квітня 2026 року про залишення позовної заяви без розгляду. Залишено позовну заяву без руху та надано позивачу п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позову шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду в адміністративній справі № 400/1339/26. 08 травня 2026 року представник позивача подав до Миколаївського окружного адміністративного суду заяву про поновлення строку на звернення до Миколаївського окружного адміністративного суду, яка умотивована тим, що про порушене право позивач дізнався з моменту отримання відповіді на адвокатський запит від відповідача, яке наведено в листі від 08.12.2025 за вих. № 1272/06-18. Також позивач наголосив на тому, що Скорий М.В. приймав участь під час відкритого поіменного голосування 07.05.2025 і діяв як депутат, а не як представник юридичної особи, чиї права були порушенні. Тим більше депутату заборонено використовувати депутатський мандат в інших цілях. Про порушене право позивачу стало відомо після того, як представнику КОЛГОСПУ «ПРОМЕТЕЙ» було надано відповідь на його адвокатський запит, поданий в інтересах юридичної особи. Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви представника КОЛГОСПУ «ПРОМЕТЕЙ» від 08.05.2026 про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до адміністративного суду. Залишено без розгляду позовну заяву КОЛГОСПУ «ПРОМЕТЕЙ» до Березнегуватської селищної ради Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення Березнегуватської селищної ради Миколаївської області від 07.05.2025 № 27 щодо надання земельних ділянок для городництва в межах сіл Новоросійське та Кавказ. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, КОЛГОСП «ПРОМЕТЕЙ» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 брав участь 07.05.2025 у п`ятдесят шостій позачерговій сесії Березнегуватьскої селищної ради, під час якої було прийнято оскаржуване рішення, як депутат Березнегуватської селищної ради, проте це не спростовує той факт, що він, як директор КОЛГОСПУ «ПРОМЕТЕЙ», дізнався про це рішення саме у день його прийняття, тобто 07.05.2025. День подання представником позивача адвокатського запиту від 08.12.2025 № 59-08-12-2025 відповідачу про надання копії рішення Березнегуватської селищної ради про надання дозволів для виготовлення відповідних проєктів землеустрою, є днем коли позивач почав вживати активні дії щодо захисту можливого порушеного свого права, а не днем, коли він дізнався (повинен був дізнатися) про його порушення. Отже, про наявність рішення Березнегуватської селищної ради від 07.05.2025 № 27 позивач в особі свого директора Скорого Миколи Вікторовича дізнався 07.05.2025, а з цим позовом він звернувся до суду 10.02.2026, тобто через 9 місяців 4 дні. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд, - УСТАНОВИВ: Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів. Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України). Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.ля ула Частиною першою статті 118 КАС України передбачено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Таким чином, строк, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України, є процесуальним строком, встановленим законом, який суд може поновити, якщо визнає причини його пропуску поважними. Частина перша статті 123 КАС України визначає, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України). Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Водночас поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, та підтверджені належними і допустимими доказами. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, то такий строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки. Апеляційний суд зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінює суд стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів). Зазначений висновок узгоджується з висновком Великої Палати, викладеним у постановах від 06 квітня 2026 року у справі № 990/490/25, від 01 лютого 2024 року у справі № 990/270/23, від 14 листопада 2024 року у справі № 990/240/24, від 13 листопада 2025 року у справі № 990/382/25 та інших. За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом. Відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність. За нормою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику ЄСПЛ як джерело права. У пункті 41 рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03) ЄСПЛ вказав: «Правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків». У пункті 23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України» (заява № 72286/01) ЄСПЛ зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) ЄСПЛ зазначив, що сама концепція «поважних причин» не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника. Таким чином, за практикою ЄСПЛ національні суди мають обґрунтовувати причини поновлення пропущеного строку, водночас застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. Крім того, якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Cуд першої інстанції, дослідивши та проаналізувавши наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнав їх неповажними та залишив без розгляду позовну заяву КОЛГОСПА «Прометей». Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду встановлено, що у позовній заяві позивач стверджував, що про існування рішення відповідача від 07.05.2025 № 27 він дізнався після отримання відповіді на адвокатський запит від відповідача, яке наведено в листі від 08.12.2025 за вих. № 1272/06-18. Водночас суд першої інстанції установив, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 17.01.2026 за кодом доступу 47306650307 директором КОЛГОСПУ «ПРОМЕТЕЙ» є ОСОБА_1 . При цьому, ОСОБА_1 є депутатом Березнегуватської селищної ради, який згідно з результатами відкритого поіменного голосування від 07.05.2025 з розгляду питання «Про надання дозволу громадянам України на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 10 років для городництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданих у власність або користування, в межах території Березнегуватської селищної ради Баштанського району Миколаївської області» приймав особисту участі та «утримався». За вищенаведений проєкт рішення «за» проголосувало 17 депутатів, рішення прийнято. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що про наявність рішення відповідача від 07.05.2025 № 27 директор КОЛГОСПУ «Прометей» дізнався безпосередньо 07.05.2025 у день голосування за нього.» У заяві від 08.05.2026 року представник позивача підтвердив факт участі директора позивача під час відкритого голосування 07.05.2025 за оскаржуване рішення. Водночас представник позивача вказав, що ОСОБА_1 брав участь 07.05.2025 у п`ятдесят шостій позачерговій сесії Березнегуватьскої селищної ради, під час якої було прийнято оскаржуване рішення, як депутат Березнегуватської селищної ради, не спростовує той факт, що він, як директор КОЛГОСПУ «ПРОМЕТЕЙ», дізнався про це рішення саме у день його прийняття, тобто 07.05.2025. За нормою пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Зміст оскаржуваного рішення стосується надання права на розробку проєкту землеустрою земельних ділянок, які, як стверджує позивач, перебуває у постійному користуванні КОЛГОСПУ «Прометей». Таким чином, з огляду на правову природу рішення Березнегуватської селищної ради Миколаївської області від 07.05.2025 № 27 «Про надання дозволу громадянам України на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 10 років для городництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданих у власність або користування, в межах території Березнегуватської селищної ради Баштанського району Миколаївської області», до спірних правовідносин підлягає застосуванню установлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду. Відповідно до пункту 3 цього Указу Президента України він набирає чинності з дня його опублікування. За змістом статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, у тому числі нормативно-правового характеру, підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", статтею 15 якого встановлено обов`язок оприлюднення розпорядниками своїх нормативно - правових актів невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня їх затвердження. Законом України "Про доступ до публічної інформації" у імперативній формі визначено, що у разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. Апеляційний суд зазначає про те, що рішення Березнегуватської селищної ради Миколаївської області від 07.05.2025 № 27 «Про надання дозволу громадянам України на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду терміном на 10 років для городництва із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, не наданих у власність або користування, в межах території Березнегуватської селищної ради Баштанського району Миколаївської області» оприлюднено офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування ( https://berezneguvatska-gromada.gov.ua/docs/2008915/). Отже, перебіг строку на звернення до суду для його оскарження розпочинається з наступного дня після його прийняття/опублікування. Стороною позивача не надано інформації про несвоєчасне оприлюднення спірного рішення органу місцевого самоврядування, тому відлік строк слід обраховувати саме з 08 травня 2025 року. Відповідно останнім днем на його оскарження було 08 листопада 2025 року. Натомість позивач звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з цим позовом щодо оскарження рішення від 07 травня 2025 року № 27 лише 10 лютого 2026 року, тобто з пропуском установленого шестимісячного строку майна на чотири місяці. Зазначаючи про поважність причин пропуску строку на звернення до суду, представник позивача як у суді першої інстанції, так і в апеляційній скарзі зазначав, що ОСОБА_1 брав участь 07.05.2025 у п`ятдесят шостій позачерговій сесії Березнегуватьскої селищної ради, під час якої прийнято оскаржуване рішення, як депутат Березнегуватської селищної ради, а не як директор КОЛГОСПУ «ПРОМЕТЕЙ». Водночас апеляційний суд зауважує, це не спростовує той факт, що він, ОСОБА_1 дізнався про це рішення саме у день його прийняття, тобто 07.05.2025. Крім того, апелянт не заперечую про те, що в кінці березня 2025 року йому стало відомо, що депутати Березнегуватської селищної ради хочуть знову роздавати землі с. Кавказ, с. Козацьке (Новоросійське). Питання розглядалося на земельній комісії, у зв`язку з чим позивач направив листи на ім`я Березнегуватського селищного голови Бойка С.С. для ознайомлення депутатів, спеціалістів з рішенням Миколаївського адміністративного суду №2а-887/11/1470 від 05.11.2012 року. Апелянт як на підставу пропуску строку звернення до суду вказує на початок у червні 2025 року збирання врожаю; збитки за 2025 рік; виїзд на лікування в кінці лютого 2026 року. Крім того апелянт зазначає, що саме день отримання представником позивача відповіді на адвокатський запит від 08.12.2025 № 59-08-12-2025 та копії рішення Березнегуватської селищної ради про надання дозволів для виготовлення відповідних проєктів землеустрою, є днем коли позивач почав вживати активні дії щодо захисту можливого порушеного свого права, а не днем, коли він дізнався (повинен був дізнатися) про його порушення. З цього приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що з метою впорядкування офіційного оприлюднення актів органів місцевого самоврядування, установлено, що їх оприлюднення відбувається обов`язковому оприлюдненню, що і було зроблено. Крім того, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 , як законний представник КОЛГОСПУ «Прометей» був достеменно обізнаним з прийняттям спірного рішення у день його прийняття - 07 травня 2025 року. А той факт, що ОСОБА_1 приймав участь під час відкритого поіменного голосування 07.05.2025 року і діяв, як депутат, а не як представник юридичної особи, жодним чином не впливає на обізнаність позивача про зміст прийнятого рішення. Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про заборону позивачем, як депутату використовувати депутатський мандат в інших цілях, оскільки отримання інформації, яка не є конфіденційною та прийнятою на відкритому засіданні сесії органу місцевого самоврядування, жодним чином не створює заборон у використанні отриманої інформації. Також апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що позивачу про його порушене право стало відомо лише після отримання відповіді відповідача на звернення адвоката Приземного С.С., як представника колгоспу «Прометей», оскільки вказана дія свідчать лише про початок прояву активних дій пов`язаних з предметом даної справи, що відбулось після спливу строку звернення до суду. При цьому, апеляційний суд повторюється, що спірне рішення було оприлюднено на офіційному веб-сайті, а позивачем не заявлено про процедурне порушення щодо його прийняття чи оприлюднення. Відтак особиста участь при прийнятті спірного рішення та його подальше опублікування, тобто його оприлюднення, презюмує, що його зміст доведено до всіх зацікавлених осіб, у тому числі і до КОЛГОСПУ «Прометей». Таку правову позицію Велика Палата неодноразово висловлювала в судових рішеннях, зокрема в постановах від 14 листопада 2024 року в справі № 990/241/24 та в справі № 990/236/24, від 24 жовтня 2024 року в справі № 990/277/24, від 13 листопада 2025 року у справі № 990/382/25. За такого правового регулювання правовідносин, апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо помилкового висновку суду першої інстанції стосовно моменту, з якого позивач мав можливість дізнатись про порушення його прав спірним рішенням. Крім того, апеляційний суд зауважує, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме день, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Позивач просив визнати поважними причини неподання позовної заяви у встановлений законом строк та поновити строк на звернення до адміністративного суду. Заяву про поновлення строку мотивував тим, що початком збирання врожаю, отримання збитків та подальше лікування, які на переконання колегії суддів не є такими, що реально перешкоджали своєчасному зверненню до суду. Сторони зобов`язані вживати всіх можливих заходів для реалізації своїх прав у межах встановлених процесуальних строків. Навіть у складних життєвих обставинах, пов`язаних зі станом здоров`я чи зовнішніми факторами, не усувається обов`язок особи діяти розумно обачно, а також використовувати доступні способи комунікації із судом, включаючи електронні засоби подання заяв. Відсутність доказів вжиття таких заходів свідчить не про об`єктивну неможливість звернення до суду, а про недбалість у реалізації процесуального права, що виключає визнання причин пропуску строку поважними. Подібний підхід висловлений Великою Палатою, зокрема, у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22. Теорією та практикою вироблені правила, згідно яких причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. У частині 1 статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Підставою для поновлення строку мають бути такими, що реально перешкоджали чи унеможливлювали звернутись протягом дев`яти місяців до суду з даним позовом. Представник позивача та позивач таких причин не вказали. Водночас доводи щодо збитків колгоспу та початок збирання врожаю не є такими, що реально унеможливлювали своєчасне звернення. Так, при належному та добросовісному відношенню до своїх прав та виконання своїх обов`язків позивач не був позбавлений можливості подати адміністративний позов у строк, встановлений законодавством, проте таким правом не скористався. Отже, стороною позивача не наведено жодних обставин наявності істотних перешкод та труднощів, які б були підтверджені належними доказами та свідчили про неможливість своєчасного звернення до суду. Натомість представник позивача наголошував на тому, що строк звернення до суду він не пропустив, оскільки обраховує строк звернення із дати направлення четвертого адвокатського запиту. Проте, такий довід відхилений апеляційним судом за безпідставністю. Апеляційний суд також відхиляє доводи апелянта, що винесення ухвали про відкриття провадження унеможливлює в подальшому залишення позовної заяви без розгляду, оскільки така процесуальна можливість прямо передбачена нормами КАС України. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду. Доводи апеляційної скарги, зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні питання поновлення строку звернення до суду. Відповідно до статті 116 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому не вбачає підстав для її скасування. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу КОЛГОСПУ «Прометей» залишити без задоволення. Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 травня 2026 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча-суддя Г.П.Казанчук Суддя О.В.Єщенко Суддя Ю.М.Градовський