Постанова Київський апеляційний суд № 756/18125/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 червня 2026 року м. Київ Унікальний номер справи № 756/18125/25 Апеляційне провадження № 22-ц/824/9965/2026 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Ткач М.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в : У жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 103899253 від 26.12.2022 року у розмірі 19975 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та 8000 грн. витрат на правничу допомогу (а.с. 1-8). Свої вимоги мотивував тим, що 26.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 103899253, відповідно до умов якого відповідач отримав 5 000 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений кредитним договором. Кредитодавець умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням. Пунктом 7.1. кредитного договору № 103899253 від 26.12.2022 року передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені , з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє по повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Відповідач та кредитодавець уклали договір у вигляді електронного документи у відповідності до ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст.ст. 6,7,12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Згідно з п. 3.2.6. кредитного договору, кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без угоди позичальника. 29.03.2023 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги 94-МЛ/Т, відповідно до якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за кредитним договором № 103899253. Сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 19975 грн., з яких: 5000 - заборгованість за тілом кредиту, 14 475 - заборгованість за відсотками, 500 - заборгованість за комісією (а.с.1-8). 12 грудня 2026 року від ОСОБА_1 до районного суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи та зменшення витрат позивача на правничу допомогу з підстав їх необгрунтованості (а.с.53-59). 12 грудня 2026 року від ОСОБА_1 до районного суду надійшли письмові пояснення-заперечення проти заявлених позовних вимог (а.с. 67-69). Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість на загальну суму 19 975, 00 грн; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000, 00 грн. (а.с. 72-75). Не погодившись з рішенням районного суду, 31 березня 2026 року ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі (а.с. 99-102). В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що позивачем не надано технічних логінів інформаційної системи, які б фіксували час реєстрації, номер телефону та факт надсилання СМС-коду саме на номер апелянта; доказів ідентифікації особи, надана довідка про ідентифікацію є внутрішнім документом позивача (або первісного кредитора) створена ним в односторонньому порядку і не може бути належним доказом. В матеріалах справи відсутні докази перерахування коштів, позивач надав лише копію платіжного доручення, яке не містить відмітки банку або іншої уповноваженою установи про проведення платежу. В матеріалах справи відсутні докази, що банківський рахунок, зазначений у платіжній інструкції, належить саме ОСОБА_1 . Позивачем не надано виписки за рахунком або інших первинних бухгалтерський документів, які б підтвердили зарахування коштів. Вказував, що суд, проігнорувавши пояснення відповідача та не надавши їм жодної оцінки, порушив принцип змагальності та рівності сторін. Позивачем не доведено право вимоги, оскільки надано лише витяг з Реєтру боржників, цей документ не є первинним бухгалтерським документом та не містить деталізації нарахувань. Суд формально прийняв розрахунок на 19 975 грн., не перевіривши його відповідність принципам добросовісності та справедливості (а.с. 99-102). Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. За правилами ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглянута апеляційним судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні). Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню враховуючи наступне. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 26 грудня 2022 року ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 103899253, відповідно до пункту 1.1. якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначені у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (а.с. 12-17). Відповідно до пункту 1.2. договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 5 000, 00 грн. За пунктом 1.3. договору про споживчий кредит, кредит надається строком на 105 днів з 26.12.2022 року (дата надання кредиту) і складається з пільгового та поточного періодів. Відповідно до пункту 1.4. договору № 103899253, позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 10.04.2023 (ден завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 10.04.2023 (останнього дня строку кредитування). За пунктом 1.5.1. договору, комісія за надання кредиту: 500, 00 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Згідно з пунктом 1.5.2. договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 125 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Згідно з пунктом 1.5.3. договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13 500 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен ден користування кредитом протягом поточного періоду. Відповідно до пункту 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням картки НОМЕР_1 *37. Згідно з пунктом 2.2.1. договору, позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п 1.5.1.-1.5.3. Договору, в один з термінів вказаний в п. 1.4. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування вказаний в п. 1.3 Договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2., в сумі та на умовах визначених п. 2.3. договору. За пунктом 3.2.5. договору, кредитодавець має право у випадку невиконання чи неналежного виконання Позичальником умов цього Договору, Кредитодавець з дотриманням вимог законодавства має право здійснювати врегулювання простроченої заборгованості та/або стягнути заборгованість в примусовому порядку. Згідно з пунктом 3.2.6. договору, кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим Договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього Договору без згоди Позичальника. У випадку, якщо після відступлення прав вимоги за цим Договором Кредитодавець отримає від Позичальника платіж (кошти) для погашення існуючої заборгованості за цим Договором, такий платіж (кошти) відповідно до ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України Позичальнику не повертаються і зараховуються в рахунок виконання зобов`язань Позичальника за цим Договором. Відповідно до пункту 3.3. договору, позичальник зобов`язаний: повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим Договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п. 1.1.-1.5. та п. 2.4. цього Договору (пункт 3.3.2.); у разі порушення строків повернення кредиту на вимогу Товариства сплатити пеню та/або проценти передбачені розділом 4 цього договору (пункт 3.3.3.) Окрім цього, пунктом 3.4.4. передбачено, що позичальник має право відмовитися від одержання кредиту до моменту його видачі кредитодавцем, надіславши письмове/електронне повідомлення кредитодавцю. Відповідно до пункту 5.1. договору позичальник підтверджує, що: - до укладення цього Договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього Договору, з інформацією передбаченою ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; - до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами (у т.ч. викладеними у п. 6.3) та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору; - умови Договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану; - до укладення цього Договору отримав від Товариства інформацію, зазначену в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та в Законі України «Про споживче кредитування»; - інформація надана йому Товариством з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання; - Товариство в електронній формі повідомило його шляхом надання доступу до проекту цього Договору (індивідуальної частини), Правил та іншої інформації розміщеної на сайті Товариства, зокрема в розділах «Документи», «споживачам» про відомості (інформацію) вказані в ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та інших актах законодавства з метою прийняття позичальником свідомого рішення щодо доцільності отримання кредиту. Згідно з пунктом 6.1. договору, кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Відповідно до пункту 6.2. договору, розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству. Згідно з пунктом 6.4. договору, укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку із чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (пункт 6.5.). Відповідно до довідки за підписом Генерального директора ТОВ «Мілоан» Вініченка О.В. від 18 липня 2025 року, акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором F77809, який було направлено на номер телефону НОМЕР_2 , 26.12.2022 13:07 (а.с. 19). Згідно з платіжним дорученням № 56538793 від 26.12.2022 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 суму у розмірі 5000, 00 грн, згідно з договором № 103899253 (а.с. 20, зворот). Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення ОСОБА_1 за кредитним договором № 103899253 (а.с. 21): 26.12.2022 року надано кредит в розмірі 5 000 грн.; 26.12.2022 року нарахування комісії за оформлення кредиту - 500 грн; з 27.12.2022 по 10.01.2023 року включно нарахування процентів здійснювалося згідно з п. 1.5.2. договору (пільгові умови кредитування); з 11.01.2023 по 29.03.2023 року нарахування процентів здійснювалося згідно з п. 1.6., 2.3.1.2 договору. 29 березня 2023 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 94-МЛ/Т, згідно з пунктом 1.1. якого на умовах, встановлених цим Договором Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості) (а.с. 23-27). До матеріалів справи долучено витяг з реєстру боржників за договором відступлення прав вимог № 94-МЛ/Т від 29.03.2023 (а.с. 32, зворот), відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 103899253 від 26.12.2022 року на суму 18 175 грн., з яких: 5000 грн - тіло кредиту, 12 675 грн - відсотки, 500, 00 грн - комісія. Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 103899253 від 26.12.2022 року, заборгованість станом складає 19 975,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5 000, 00 грн, прострочена заборгованість за комісіями - 500, 00 грн, прострочена заборгованість за відсотками - 14 475 грн (а.с. 22). Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (частина 5 статті 11 Закону № 675-VIII). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII). Згідно з частиною 8 статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII. Статтею 12 вказаного Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Як встановлено судом, 26.12.2022 року між ТОВ «Міолан» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 103899253 (а.с. 12-17), відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в розмірі 5000 грн. шляхом безготівкового перерахування коштів на картку, на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Факт підписання відповідачем договору про надання споживчого кредиту № 103899253 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, довідкою про ідентифікацію, згідно з якою ОСОБА_1 акцепт договору здійснив одноразовим ідентифікатором «F77809» 26.12.2022 року о 13:07, який відправлено на номер мобільного телефону НОМЕР_4 (а.с. 19). Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. В той же час, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19. Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. На підтвердження здійснення переказу коштів відповідачу, позивач надав до суду платіжне доручення № 56538793 від 26.12.2022, згідно з яким ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 суму у розмірі 5000, 00 грн, згідно з договором № 103899253 (а.с. 20, зворот). Відповідачем не спростовано факту належності йому вказаної кредитної картки та отримання ним грошових коштів у розмірі 5 000 грн. на вказану банківську картку на виконання умов договору. Також, як вбачається з матеріалів справи, що 29 березня 2023 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір відступлення прав вимоги № 94-МЛ/Т, згідно з пунктом 1.1. якого на умовах, встановлених цим Договором Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за Кредитними Договорами вказаними у Реєстрі Боржників, укладеними між Кредитором і Боржниками (Портфель Заборгованості) (а.с. 23-27). До матеріалів справи долучено витяг з реєстру боржників за договором відступлення прав вимог № 94-МЛ/Т від 29.03.2023 (а.с. 32, зворот), відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором № 103899253 від 26.12.2022 року на суму 18 175 грн., з яких: 5000 грн - тіло кредиту, 12 675 грн - відсотки, 500, 00 грн - комісія. Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Надана копія договору факторингу містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Мілоан», до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Відтак, колегія суддів визнає, що копія договору факторингу та наданий витяг з реєстру прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно приписів абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що позичальник ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування позикою не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість. Звертаючись до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19 975,00 грн. Так, з договору про надання споживчого кредиту № 103899253, вбачається, що сторонами погоджено, що строк кредиту 105 днів, дата повернення - 10.04.2023 року (а.с. 12, зворот). Згідно з пунктом 1.5.2. договору, проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1 125 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. Згідно з пунктом 1.5.3. договору, проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13 500 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен ден користування кредитом протягом поточного періоду. Перевіривши розрахунок заборгованості, колегія суддів дійшла висновку, що нарахування відсотків здійснювалось в межах строку дії кредитного договору та на умовах, погоджених вдоговорі про надання споживчого кредиту № 103899253. Крім того, в договорі про споживчий кредит № 103899253 погоджено пунктом 1.5.1. договору, комісія за надання кредиту: 500, 00 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Тому, вимоги позивача про стягнення вказаної суми комісії є обґрунтованими і узгоджуються з умовами договору. Відтак, враховуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки такі підтверджені наявними у матеріалах справи доказами а не спростовані відповідачем. Апеляційна скарга не містить доводів щодо стягнутого судом першої інстанції розміру витрат на правничу допомогу, тому оскаржуване рішення в частині розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції не переглядається. З огляду на положення частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 09 лютого 2026 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець Є.П. Євграфова В.В. Саліхов