Постанова Західний апеляційний господарський суд № 914/1801/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/1801/24 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючий суддя О.В. Зварич судді Н.М. Кравчук І.Ю. Панова, секретар судового засідання Р.А. Пишна, розглянув у судовому засіданні апеляційні скарги Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» б/н від 28.09.2025 року (вх. № 01-05/2846/25 від 29.09.2025 року) та Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» б/н від 30.09.2025 року (вх.№01-05/2865/25 від 01.10.2025 року) на рішення Господарського суду Львівської області від 27.08.2025 року (суддя О.І.Щигельська; повне рішення складено 09.09.2025 року) у справі № 914/1801/24 за позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (надалі ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго») до відповідача: Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (надалі АТ «ДТЕК Західенерго») про стягнення 385499451,37 грн, за участю: від позивача (в режимі відеоконференції): Яковченко Р.Г. адвокат (довіреність за №25/11-3 від 25.11.2025 року); від відповідача (в режимі відеоконференції): Дворніков А.О. адвокат (довіреність за №1-ЗЕ/25 від 12.12.2024 року), ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог 17.07.2024 року ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до АТ «ДТЕК Західенерго» про стягнення 385499451,37 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору позивач надав, а відповідач отримав послугу на загальну суму 371165269,98 грн, водночас відповідач надану послугу не оплатив у повному обсязі, внаслідок чого виникла заборгованість. У позові вказано, що порушення відповідачем строків виконання грошових зобов`язань за договором є підставою для нарахування 3% річних в сумі 3743165,50 грн та інфляційних втрат в сумі 10591015,89 грн. 19.06.2025 року відповідач подав через систему «Електронний суд» заяву (вх.№2687/25 від 20.06.2025 року) про відстрочення виконання рішення на один рік з дня ухвалення рішення. Зокрема, в обґрунтування заяви відповідач зазначив про наявність виключних обставин, за яких можливо відстрочити виконання рішення суду, мотивуючи тим, що підприємство опинилося в епіцентрі бойових дій як підприємство стратегічного енергетичного значення, що призвело до знищення енергетичного обладнання, захоплення однієї ТЕС, що стало причиною невиконання договірних відносин в частині оплати вартості наданих послуг, з огляду на скрутне фінансове становище підприємства. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.08.2025 року у справі №914/1801/24 задоволено позов. Стягнуто з АТ «ДТЕК Західенерго» на користь ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» 371165269,98 грн основного боргу, 3743165,50 грн трьох процентів річних та 10591015,89 грн індексу інфляції та 847840,00 грн судового збору. Частково задоволено заяву відповідача про відстрочення виконання рішення від 19.06.2025 року (вх.№2687/25 від 20.06.2025 року). Відстрочено виконання рішення суду на 7 місяців до 27.03.2026 року. Відмовлено у задоволенні заяви відповідача від 19.06.2025 року (вх.№ 16473/25 від 20.06.2025 року) про зменшення відсотків. В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що АТ «ДТЕК Західенерго» подало заяву-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. У подальшому, 20.11.2023 року за вих. № 01/62683 ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» направило АТ «ДТЕК Західенерго» повідомлення про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, в якому серед іншого зазначило ідентифікатор договору № 0424-03013-ПД та дату акцептування 01.01.2024 року. В рішенні встановлено, що підписанням актів за період з січня 2024 року по травень 2024 року cторони підтверджують факт належного надання ОСП послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачу, відповідно до умов договору. Крім цього, підписанням цих актів користувач підтвердив, що не має будь-яких претензій до ОСП стосовно наданої послуги за розрахункові періоди. При цьому рахунки за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління надіслані позивачем в системі управління ринком АСКОД НЕК "Укренерго" онлайн та доставлено до контрагента. Водночас судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання перед позивачем прострочив, послугу за період з січня 2024 по травень 2024 року не оплатив в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача за вказаний період виникла заборгованість на суму 371165269,98 грн. За наслідками розрахунків суд констатував про правильність обрахунків, здійснених ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» в частині основного боргу у розмірі 371165269,98 грн, 3% річних, які складають 3743165,50 грн, 10591015,89 грн інфляційних втрат та дійшов висновку про відсутність правових підстав для зменшення 3% річних, що нараховані у розмірі, встановленому нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, які суд визнав обґрунтованими. Щодо заяви відстрочення виконання рішення суд першої інстанції виснував, що відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності та необхідності якнайшвидшого відновлення господарської діяльності відповідача. На думку суду, відстрочення виконання рішення суду в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. З урахуванням вищенаведеного суд першої інстанції виснував про задоволення позову та відстрочення виконання рішення до 27.03.2026 року. Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27.08.2025 року у справі №914/1801/24 в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 546070,47 грн за січень-червень 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким в цій частині відмовити у задоволенні позову. Апелянт зазначає, що зобов`язання зі сплати грошових коштів у відповідача виникло саме за фактично надані послуги, а нарахування позивачем 3% річних на планові платежі (плановий обсяг) є неправомірним. Стверджує, що для визначення суми 3 % річних та періоду прострочення потрібно виходити із обсягу фактично наданої послуги, оскільки згідно умов договору зобов`язання зі сплати грошових коштів у відповідача виникає саме за фактично надані послуги. Вважає, що при розрахунку 3% до уваги потрібно брати вартість наданої послуги, що відображена в актах наданих послуг, адже такі дані відповідають вартості фактично наданих послуг, тобто відповідають вартості послуг, які реально були надані відповідачу. Зазначає, що рахунки-фактури на оплату були виставлені до моменту підписання актів надання послуги та відповідно до узгодження відповідачем вказаних сум та обсягів та не можуть бути вимогою про оплату ще неузгодженої сторонами кількості та вартості послуги. Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27.08.2025 року у справі №914/1801/24 в частині надання відстрочки виконання рішення суду на 7 місяців до 27.03.2026 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про надання відстрочки виконання рішення. Зокрема зазначає, що наведені відповідачем обставини щодо надання відстрочки не свідчать про неможливість виконання рішення суду у цій справі, а лише відображають його поточну підприємницьку діяльність, що не є обставинами, з якими закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення. Вказує на те, що фінансове становище відповідача є результатом його власної підприємницької діяльності, в ході якої відповідач мав планувати свої видатки. Також зазначає, що відповідачем не було подано до суду доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просить залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, рішення місцевого господарського суду в частині відстрочення виконання рішення без змін. Зокрема зазначає, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також враховуючи обставини, за яких підприємство опинилося в епіцентрі бойових дій як підприємство стратегічного енергетичного значення, що призвело до знищення енергетичного обладнання, захоплення однієї ТЕС, що і стало причиною невиконання договірних відносин в частині оплати вартості наданих послуг, скрутне фінансове становище підприємства, наявні виключні обставини, за яких можливо відстрочити виконання рішення суду. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 року у цій справі задоволено клопотання Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» б/н від 30.10.2025 року (вх.№01-05/3184/25 від 30.10.2025 року) про зупинення провадження. Зупинено провадження у справі 914/1801/24 до ухвалення судового рішення Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у подібній справі №914/2625/23. Відповідно до ухвали Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 року у цій справі поновлено апеляційне провадження по розгляду апеляційних скарг Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» та Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду Львівської області від 27.08.2025 року у справі №914/1801/24. 04.05.2026 року відповідач подав через систему «Електронний суд» додаткові пояснення (вх.№01-04/3678/26 від 04.05.2026 року), в яких підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив врахувати висновки Верховного Суду у справі №914/2625/23. Розгляд клопотань 05.05.2026 року відповідач подав через систему «Електронний суд» клопотання (вх.№01-04/3712/26 від 05.05.2026 року) про долучення доказів оплати до матеріалів справи та просив врахувати їх під час розгляду апеляційних скарг. Також 11.05.2026 року відповідач подав через систему «Електронний суд» клопотання (вх.№01-04/3885/26 від 11.05.2026 року) про долучення листа (доказу) до матеріалів справи, яке фактично є уточненням до вищевказаного клопотання. У судовому засіданні представник відповідача підтримав подані клопотання про долучення доказів. Представник позивача заперечив проти долучення нових доказів. Порадившись, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні клопотань про долучення доказів, з огляду на наступне. Частиною 1 та 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Приписи частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи". Отже, при поданні учасниками справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, учасники справи повинні обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Колегія суддів зазначає, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент ухвалення рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України. Водночас допущення такої можливості судом апеляційної інстанції мало б наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Зважаючи на імперативні норми процесуального закону щодо меж розгляду апеляційної скарги, колегія суддів ухвалила відмовити у задоволенні поданих клопотань. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені у своїй апеляційній скарзі та додаткових поясненнях, заперечив проти апеляційної скарги позивача. Представник позивача підтримав доводи, наведені у своїй апеляційній скарзі, та заперечив проти апеляційної скарги відповідача. Обставини справи Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі також ОСП) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 року як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 року №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року №829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство". Як зазначено у позові, НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії. Згідно статті 634 ЦК України, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП), від 14.03.2018 року №309 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 29.09.2023 року №1763), ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" наказом від 22.12.2023 року №742 затвердило умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Умови договору набирають чинності з 01.01.2024 року (пункти 1, 2 вказаного наказу). За змістом пункту 1.1 цей договір є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі (далі - користувач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору Відповідно до пункту 2.1 цей договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи України. За цим договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі послуга). Згідно із пунктом 2.2 договору користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов цього договору. Під час виконання вимог цього договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами ринку, КСП, Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України (пункт 2.3 договору). Відповідно до пункту 3.1 договору ціна цього договору визначається як сума нарахованої фактичної вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком за календарний рік, Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць. Згідно із пунктом 3.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою. За змістом пункту 3.3 договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу ХІ КСП. У відповідності до пункту 3.4 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. За положеннями пункту 3.5 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. Відповідно до пункту 3.6 договору плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних адміністратора комерційного обліку (АКО) за кожну декаду розрахункового періоду. За приписами пункту 3.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу з використанням порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді аиконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису або надає користувачу в паперовому вигляді. Згідно із пунктом 3.8 договору користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем. Відповідно до пункту 3.9 договору за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за цим договором). До обов`язків користувача входить, зокрема своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за цим договором (пункт 4.2.1 договору). Згідно із пунктом 4.3.2 договору до прав ОСП входить, зокрема своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану послугу. Пунктом 7.8 договору унормовано, що у випадку порушення своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. За положеннями пункту 11.5 договору будь-які документи, що створюються/укладаються сторонами під час виконання цього договору можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі, так і в електронній формі з використанням електронного підпису за допомогою сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами. Пунктом 11.9 договору встановлено, що сторона стверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, вважаються такими, що підписані цією стороною. Відповідно до пункту 13.1 договір набирає чинності з дат акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей догові вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення. АТ «ДТЕК Західенерго» подало заяву-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. У подальшому, 20.11.2023 року за вих. № 01/62683 ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» направило АТ «ДТЕК Західенерго» повідомлення про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, в якому серед іншого зазначило ідентифікатор договору № 0424-03013-ПД та дату акцептування - 01.01.2024 року. ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» склало Акти надання послуги згідно яких ОСП передав, а користувач отримав послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління: за січень 2024 року № ДУА-0004088 від 31.01.2024 року на суму 119551033,91 грн, за лютий 2024 року № ДУА-0004849 від 29.02.2024 року на суму 91063001,33 грн, за березень 2024 року № ДУА-0005599 від 31.03.2024 року на суму 96305165,58 грн, за квітень 2024 року №ДУА-0006378 від 30.04.2024 року на суму 44467955,94 грн та за травень 2024 № ДУА-0007120 від 31.05.2024 року на суму 19778113,22 грн. Зазначені акти підписані обома сторонами з використанням електронного підпису. У межах виконання договору ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» виставило АТ «ДТЕК Західенерго» рахунки-фактури наданих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме: за січень 2024 року № ДУ-0013626/0424-03013-ПД від 15.01.2024 на суму 37336781,92 грн, за січень 2024 року № ДУ-0014368/0424-03013-ПД від 25.01.2024 на суму 39726010,57грн, за січень 2024 року № ДУ-0015113/0424-03013-ПД від 05.02.2024 на суму 42488241,43 грн, за січень 2024 року № ДУ-0016613/0424-03013-ПД від 09.02.2024 на суму 119551033,91 грн, за лютий 2024 року № ДУ-0017366/0424-03013-ПД від 15.02.2024 на суму 32098375,03 грн, за лютий 2024 року № ДУ-0018044/0424-03013-ПД від 25.02.2024 на суму 34939495,42 грн, за лютий 2024 року № ДУ-0018747/0424-03013-ПД від 05.03.2024 на суму 24025130,88 грн, за лютий 2024 року № ДУ-0019470/0424-03013-ПД від 08.03.2024 на суму 210614035,24 грн, за березень 2024 року № ДУ-0020198/0424-03013-ПД від 15.03.2024 на суму 38857636,94 грн, за березень 2024 року №ДУ-0020932/0424-03013-ПД від 25.03.2024 на суму 42712470,92 грн, за березень 2024 року №ДУ-0021673/0424-03013-ПД від 05.04.2024 на суму 14735057,71 грн, за березень 2024 року №ДУ-0022415/0424-03013-ПД від 09.04.2024 на суму 306919200,82 грн, за квітень 2024 року №ДУ-0023161/0424-03013-ПД від 15.04.2024 на суму 9964789,72 грн, за квітень 2024 року № ДУ-0023890/0424-03013-ПД від 25.04.2024 на суму 15569249,87 грн, за квітень 2024 року № ДУ-0024616/0424-03013-ПД від 06.05.2024 на суму 18933916,36 грн, за травень 2024 року № ДУ-0026081/0424-03013-ПД від 15.05.2024 на суму 11705519,21 грн, за травень 2024 року № ДУ-0026807/0424-03013-ПД від 25.05.2024 на суму 2897091,02 грн, за травень 2024 року № ДУ-0027534/0424-03013-ПД від 05.06.2024 на суму 5175503,00 грн, за травень 2024 року № ДУ-0025344/0424-03013-ПД від 09.05.2024 на суму 351387156,76 грн, за травень 2024 року №ДУ-0028264/0424-03013-ПД від 10.06.2024 на суму 371165269,98 грн. За розрахунками ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» на підставі вказаних актів АТ «ДТЕК Західенерго» мало сплатити за отримані послуги 371165269,98 грн, проте станом на час зверненняз позовом до суду першої інстанції не здійснило цього. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 3743165,50 грн та інфляційних втрат у сумі 10591015,89 грн. за порушення строків виконання грошових зобов`язань за Договором відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, До позовної заяви позивачем додано відповідні розрахунки заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат. Неналежне виконання зобов`язань з боку відповідача щодо оплати за надані позивачем послуги стало підставою для звернення у цій справі з позовом до суду. Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційних скарг Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи вказану норму процесуального закону, суд апеляційної інстанції надає правову оцінку спірним правовідносинам в межах вимог апеляційних скарг, а саме в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 546070,47 грн за січень-червень 2024 року (оскаржує відповідач) та в частині надання відстрочки виконання рішення суду на 7 місяців до 27.03.2026 року (оскаржує позивач). Згідно із частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У цій справі суд встановив, що згідно статті 634 ЦК України, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (надалі НКРЕКП), від 14.03.2018 року №309 (із змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 29.09.2023 року №1763), ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" наказом від 22.12.2023 року №742 затвердило умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Умови договору набирають чинності з 01.01.2024 року (пункти 1, 2 вказаного наказу). АТ «ДТЕК Західенерго» подало заяву-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. У подальшому, 20.11.2023 року за вих. № 01/62683 ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» направило АТ «ДТЕК Західенерго» повідомлення про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, в якому серед іншого зазначило ідентифікатор договору № 0424-03013-ПД та дату акцептування - 01.01.2024 року. Відповідно до пункту 13.1 договір набирає чинності з дат акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП. Отже, з моменту акцептування заяви-приєднання відповідача вважається, що між сторонами виникли договірні відносини на підставі договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Згідно із частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України). Згідно із частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За змістом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Отже, викладені у договорі зобов`язання є обов`язковими до виконання сторонами вказаного договору. За встановленими судом обставинами, відповідач свої зобов`язання перед позивачем прострочив, послугу за період з січня 2024 по травень 2024 року не оплатив в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача за вказаний період виникла заборгованість на суму 371165269,98 грн. За наслідками розрахунків суд першої інстанції виснував про правильність обрахунків, здійснених ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» в частині основного боргу у розмірі 371165269,98 грн, 3% річних у розмірі 3743165,50 грн та 10591015,89 грн інфляційних втрат. В частині задоволення позову про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 371165269,98 грн та 10591015,89 грн інфляційних втрат рішення місцевого господарського суду ніким не оскаржується. Місцевий господарський суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для зменшення 3% річних, що нараховані у розмірі встановленому нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та складають 3743165,50 грн, які суд визнав обґрунтованими. Щодо заяви відстрочення виконання рішення суд першої інстанції виснував, що відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності та необхідності якнайшвидшого відновлення господарської діяльності відповідача. На думку місцевого господарського суду, відстрочення виконання рішення суду в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Стосовно доводів апеляційної скарги відповідача За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За положеннями пункту 3.5 укладеного між сторонами договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду. За приписами пункту 3.7 договору користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу з використанням порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість фактично наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти надання послуги направляються користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості фактично наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в «Системі управління ринком», що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно). Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису або надає користувачу в паперовому вигляді. Згідно із пунктом 3.8 договору користувач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем. Звідси плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів із моменту отримання акта приймання-передачі послуги. Таким чином, при розрахунку за послугу користувач та ОСП зобов`язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов`язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов`язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця сплатити фактичний обсяг послуги, отриманої за такий розрахунковий місяць. Оскільки укладеним між сторонами договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов`язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов`язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов`язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема, згідно з нормами статей 611, 625 Цивільного кодексу України. Подібна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 14.05.2026 року у справі № 918/604/25. Вказаним спростовуються доводи відповідача про те, що при розрахунку 3% до уваги потрібно брати вартість наданої послуги, що відображена в актах наданих послуг, адже такі дані відповідають вартості фактично наданих послуг, тобто відповідають вартості послуг, які реально були надані відповідачу. Умови договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є чіткими і зрозумілими, а подавши заяву-приєднання до вказаного договору, відповідач погодився з умовами правочину. Зважаючи на вказані норми, встановлені обставини справи та врахувавши правову позицію Верховного Суду, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 546070,47 грн за січень-червень 2024 року. З приводу наведених у додаткових поясненнях відповідача аргументів та покликання на висновки Верховного Суду у справі №914/2625/23 необхідно зазначити, що постанова об`єднаної палати Верховного Суду від 20.03.2026 року у згаданій справі не є релевантною до спірних правовідносин між сторонами у справі № 914/1801/24, оскільки у ній зроблено висновки за інших конкретних обставин справи. Щодо доводів апеляційної скарги позивача Пунктом 2 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі необхідності у резолютивній частині вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення. Відповідно до частини 1 статті 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. За приписами частини 1, 2 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Згідно із частиною 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. За змістом частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. У цій справі, в обґрунтування заяви про відстрочення рішення, відповідач зазначив, що підприємство опинилося в епіцентрі бойових дій як підприємство стратегічного енергетичного значення, що призвело до знищення енергетичного обладнання, захоплення однієї ТЕС, що і стало причиною невиконання договірних відносин в частині оплати вартості наданих послуг та скрутне фінансове становище підприємства, у зв`язку з чим наявні виключні обставини, за яких можливо відстрочити виконання рішення суду. Як слідує із заяви про відстрочення виконання рішення суду, першочерговим завданням АТ «ДТЕК Західенерго» є виробництво електричної та теплової енергії із використанням виробничих потужностей (будівлі, споруди, обладнання) теплових електростанцій: ДТЕК Бурштинська ТЕС, ДТЕК Ладижинська ТЕС та ДТЕК Добротвірська ТЕС. Від початку повномасштабної агресії російської федерації проти України теплові електростанції піддаються систематичним ракетним та дроновим атакам, наслідками яких є повне або часткове руйнування енергетичного обладнання, будівель та споруд, що робить неможливим їх використання за цільовим призначенням для здійснення виробничої діяльності. Скрутне матеріальне становище впливає на можливість виконання Товариством своїх договірних, фінансових та інших зобов`язань та позбавляє можливості повноцінно здійснювати свою виробничу діяльність. Щодо заяви відстрочення виконання рішення суд першої інстанції констатував, що відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у цій справі з урахуванням соціально важливої діяльності та необхідності якнайшвидшого відновлення господарської діяльності відповідача. На думку місцевого господарського суду, відстрочення виконання рішення суду в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції виснував про відстрочення виконання рішення на 7 місяців до 27.03.2026 року. З огляду на викладені у заяві про відстрочення виконання рішення аргументи, враховуючи положення ч. 4 ст. 331 ГПК, та проаналізувавши рішення суду в оскаржуваній позивачем частині, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відстрочив виконання рішення на 7 місяців до 27.03.2026 року. Отже, враховуючи вищеописані норми, встановлені обставини справи, мотиви, викладені у даній постанові, та проаналізувавши аргументи поданих апеляційних скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що рішення місцевого господарського суду в оскаржуваних частинах ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, із з`ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи. За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянтів не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційних скарг. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 27.08.2025 року у справі №914/1801/24. Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищевказане, колегія констатує, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому апеляційні скарги слід залишити без задоволення, рішення в оскаржуваних частинах без змін. Судові витрати З огляду на те, що суд залишає апеляційні скарги без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржників відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ: Апеляційні скарги Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» б/н від 28.09.2025 року (вх. № 01-05/2846/25 від 29.09.2025 року) та Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» б/н від 30.09.2025 року (вх.№01-05/2865/25 від 01.10.2025 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 27.08.2025 року у справі №914/1801/24 без змін. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників. Справу повернути в Господарський суд Львівської області. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України. Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua. Головуючий суддя О.В. Зварич Суддя Н.М. Кравчук Суддя І.Ю. Панова