Постанова Харківський апеляційний суд № 638/23759/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №638/23759/25 Головуючий 1 інстанції: Подус Г.С. Провадження №33/818/897/26 Доповідач: Люшня А.І. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 року Харківський апеляційний суд у складі: - головуючого судді Люшні А.І., - за участю захисника Рябовола В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкові справу за апеляційною скаргою захисника Рябовола В.В. на постанову Шевченківського районного суду м.Харкова від 28 січня 2026 року,- УСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Також стягнено з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 665,60 грн. Зміст оскаржуваного судового рішення суду та встановлені судом першої інстанції обставини Судом встановлено, що 22 листопада 2025 року о 15-55 год. ОСОБА_1 в порушення вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України в м.Харкові по вул.Клочківській, 370 керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест», результат - 0,36 проміле. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник Рябовол В.В. просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу; не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я; не надали сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку технічного засобу; не вручили акт огляду; склали направлення на медичний огляд за відсутності ОСОБА_1 ;не відсторонили останнього від керування автомобілем. Вказав, що протокол про адміністративне правопорушення не є безперечним доказом по справі. Вважає, що ОСОБА_1 не мав ознак алкогольного сп`яніння. Позиції учасників апеляційного провадження В судовому засіданні апеляційного суду захисник Рябовол В.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, а тому апеляційний розгляд відбувся за його відсутності. Мотиви суду апеляційної інстанції Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, дослідивши матеріали справи, відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Встановивши винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме дані: -протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №520643 від 22 листопада 2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП; -результату огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810», проба позитивна 0,36 проміле; -акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; -відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції. Відповідно до п.п.2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Зазначеними нормами закону встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак алкогольного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З матеріалів справи, зокрема з акту огляду вбачається,що поліцейським у водія ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення мови (а.с.5). Вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в алкогольному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння. Отже, доводи апеляційної скарги сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння носять суб`єктивний характер. Посилання в апеляційній скарзі захисника Рябовола В.В. на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , є безпідставними. З наданих відеозаписів з нагрудних камер поліцейських вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції на стаціонарному блокпосту «Дергачі» (а.с.7, диск АЛ 11045 ЕПР1 520643, відеозапис export-ae3gk.mp4). Вказаний блокпост створений на підставі затвердженого Кабінетом Міністрів України «Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в України або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» №1455 від 29 грудня 2021 року. Відповідно до п.3 «Порядку встановлення особливого режиму в`їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в України або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан» блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в`їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Згідно п.5 «Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» №1456 від 29 грудня 2021 року право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Управління державної охорони, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил. Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», результат огляду становив 0,36 проміле, з результатами проведеного огляду ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис у акті огляду (а.с.4). Враховуючи, що ОСОБА_1 погодився з результатами проведеного поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, у працівників поліції були відсутні підстави для доставлення останнього до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_1 , спростовуються даними відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції (диск АЛ 11045 ЕПР1 520643, відеозапис export-ae3gk.mp4 13 хв. 05 с., 20 хв. 18 с.). Посилання в апеляційній скарзі на не надання працівниками поліції сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку технічного засобу, є безпідставними, оскільки надані відеозаписи з місця події не містять даних про вимоги ОСОБА_1 надати йому відповідного сертифікату та свідоцтва про повірку. Невручення акту огляду, саме по собі не свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Складання направлення на медичний огляд за відсутності ОСОБА_1 , не впливає на суть прийнятого судом рішення та не є порушенням, яке б стало підставою для скасування постанови суду. До того ж, у справі встановлено, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість підтверджується саме сукупністю доказів наявних в матеріалах справи, а не лише взятим окремо доказом. З моменту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та по теперішній час, останній та сторона захисту не зверталися зі скаргами щодо незаконності дій поліцейських. Тобто незаконність дій інспекторів не встановлена будь-яким судовим рішенням або висновком компетентного органу. За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, і матеріали справи їх не містять. Порушень норм КУпАП під час складання протоколу, які потягли б безумовне скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. Наведене вище свідчить, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення про порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України та притягнуто до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає. Керуючись ст.294 КУпАП, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Рябовола В.В. залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м.Харкова від 28 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий А.І. Люшня