LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Житомирський апеляційний суд285/61/26

від 17.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа № 285/61/26Головуючий у 1-й інст. Сусловець М. Г. Категорія 156Доповідач Скітневська О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2026 рокум. Житомир Житомирський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Скітневської О.М., з секретарем судового засідання Кашенко Л.М., з участю захисника Кобриної Ніни Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката Кобриної Ніни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі одна тисяча неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду 27.12.2025 о 16 год. 44 хв. у с.Таращанка водій ОСОБА_1 керував ТЗ Cool hot rasing з явними ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Кобрина Н.В. подала апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати та провадження у справі закрити, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ОСОБА_1 не заперечував проти проходження огляду на стан сп`яніння, але зазначив, що транспортним засобом не керував, тобто не перебував у статусі водія. Зазначає, що судом не надано оцінки діям поліцейських, які безпідставно відмовилися від долучення показань - заперечень ОСОБА_1 , також останнього не відсторонено від керування. На думку адвоката протокол про адміністративне правопорушення та направлення не можуть бути доказом вини. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд доходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху. Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно з п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров`я. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу по адміністративне правопорушення від 27 грудня 2025 року серії ЕПР1 №552332 убачається, що 27.12.2025 о 16 год. 44 хв. у с. Таращанка водій ОСОБА_1 керував ТЗ Cool hot rasing з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер 6820 та в медичному закладі КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» водій відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2). Частиною 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що останній від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився; направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.2); акті огляду на стан алкогольного сп`яніння; акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння (а.с.7);наявних в матеріалах справи відеозаписах з відеореєстратора службового автомобіля та з нагрудної камери поліцейського. Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги відносно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, тобто не перебував у статусі водія не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи, зокрема, із відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля убачається рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та його зупинку. Щодо доводів захисника, що ОСОБА_1 не заперечував проти проходження огляду на стан сп`яніння, то такі не знайшли свого підтвердження, оскільки уповноважена особа неодноразово пропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що водій погодився. В подальшому почав виясняти причини зупинки та доводити те, що електровелосипед не є транспортним засобом і він не має проходити огляд. Так, протягом тривалого періоду часу ОСОБА_1 ігнорував неодноразові пропозиції працівників поліції про проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, тобто вчиняв дії спрямовані на затягування часу. Така поведінка ОСОБА_1 правильно розцінена працівниками поліції, як дії, спрямовані на ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння, тобтовідмова водія пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки фактично він такий огляд не пройшов за наявності всіх для цього умов. Разом з тим, слід зазначити, що не відсторонення водія від керування транспортним засобом не є обставиною, що звільняє його від відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому доводи в цій частині не можуть бути визнані такими, що можуть стати підставою для скасування постанови. Посилання захисника на те, що судом не надано оцінки діям поліцейських, котрі безпідставно відмовилися від долучення показань - заперечень ОСОБА_1 , повністю спростовуються відеозаписом, на якому ОСОБА_1 жодних пояснень не надав працівникам поліції для долучення до матеріалів справи. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції, або які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, матеріали справи не містять. Протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376. Під час апеляційного розгляду справи не були спростовані обгрунтовані та об`єктивні висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу, який не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи, і який відповідає вимогам ст.251 КУпАП. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано. Враховуючи наведене, при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, відсутні підстави для зміни чи скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Кобриної Ніни Володимирівни в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 13 травня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяО. Скітневська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»