Ухвала КАС ВС № 300/6586/24

УХВАЛА 16 червня 2026 року м. Київ справа №300/6586/24 адміністративне провадження №Зі/990/104/26 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Білак М.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка А.Г., судді Радишевської О.Р. та судді Соколова В.М. від участі у розгляді справи №300/6586/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, члена дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області Новосільської Олександри Богданівни про визнання протиправними дій щодо складання довідки за результатами перевірки відомостей, викладених у зверненні-скарзі, та здійснення представництва інтересів; визнання протиправним та скасування рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, члена дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області Новосільської Олександри Богданівни, у якому, із урахуванням поданої під час розгляду справи заяви про збільшення позовних вимог, просив: - визнати протиправним та скасувати рішення відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури /КДКА/ Івано-Франківської області Д/п № 27 від 29 липня 2024 року, яким вирішено порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 за зверненням-скаргою судді Івано-Франківського міського суду Бабій О.М.; - визнати протиправними дії члена дисциплінарної палати КДКА Івано-Франківської області Новосільської О.Б., які пов`язані із складанням довідки за результатами перевірки відомостей, викладених у зверненні-скарзі судді Івано-Франківського міського суду Бабій О.М. без дати, вихідного номера, яка містить недостовірні відомості, дії, пов`язані із голосуванням під час прийняття рішення Д/п № 27 від 29 липня 2024 року, а також дії, пов`язані із представництвом інтересів КДКА Івано-Франківської області як адвокатом. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року (із урахуванням ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 липня 2025 року про виправлення описки), залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року, у задоволенні позову відмовлено. 15 грудня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просив скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 300/6586/24 залишено без руху. 15 січня 2025 року від ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 05 січня 2026 року надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2026 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 300/6586/24. Ухвалою Верховного Суду від 01 травня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 300/6586/24 повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 26 травня 2026 року до Верховного Суду повторно надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2026 року визнано неповажними, зазначені ОСОБА_1 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 300/6586/24 залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України; документу про сплату судового збору; заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, а також надання відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин. 03 червня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Загороднюка А.Г., Радишевської О.Р та Соколова В.М. від участі у розгляді цієї касаційної скарги. Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка А.Г., судді Радишевської О.Р. та судді Соколова В.М. у справі №300/6586/24 визнано необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка А.Г., судді Радишевської О.Р. та судді Соколова В.М. у справі №300/6586/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, члена дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області Новосільської Олександри Богданівни про визнання протиправними дій щодо складання довідки за результатами перевірки відомостей, викладених у зверненні-скарзі, та здійснення представництва інтересів; визнання протиправним та скасування рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви. Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в складі: головуючого судді (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., суддів Радишевської О.Р. та Соколова В.М. від розгляду справи №300/6586/24. 12 червня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Загороднюка А.Г., суддів: Радишевської О.Р та Соколова В.М. від участі у розгляді справи №300/6586/24. В обґрунтування заяви про відвід колегії суддів ОСОБА_1 зазначає, що в провадженні Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Загороднюка А.Г., суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р., перебувають матеріали касаційної скарги у справі №300/6586/24. 01 травня 2026 року Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Загороднюка А.Г., суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р., у справі №300/6586/24 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 300/6586/24 повернуто особі, яка її подала. 02 червня 2026 року колегією суддів Касаційного адміністративного суду в складі головуючого судді Загороднюка А.Г., суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р., винесено ухвалу, якою суд ухвалив: визнати неповажними, зазначені представником ОСОБА_1 підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 300/6586/24 залишено без руху. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України; документу про сплату судового збору; заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення, а також надання відповідних доказів на підтвердження викладених у заяві обставин. ОСОБА_1 вважає, що із тексту ухвали (від 02 червня 2026 року) вбачається наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, а також убачається упереджене відношення до касатора та чітко прослідковується намір колегії в обмеженні доступу до правосуддя. Так, заявник зазначає, що: ним було сплачено судовий збір за касаційне оскарження процесуальних рішень у цій справі; у нього наявний оригінал платіжної квитанції; ініційовано звернення до Державної казначейської служби України з метою підтвердження відомостей про зарахування судового збору на рахунки Державної казначейської служби України. Стверджує, що у відповідь на запит скаржника, Державна казначейська служба України повідомила, що 10 квітня 2026 року відповідно до платіжної інструкції від 10.04.2026 № @2PL046372 на рахунок №UA288999980313151207000026007, відкритий в Казначействі на ім`я Головного управління Казначейства у м. Києві для зарахування надходжень до спеціального фонду державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)» (далі - ККДБ 22030102), надійшли кошти у сумі 3 875,84 грн від платника ОСОБА_1 (код платника НОМЕР_1 ) з призначенням платежу: «101 2496411031 22030102 Судовий збiр за позовом(Верховний Суд, 055) справа № 300/6586/24 вiд ОСОБА_1 ». Вважає, що якщо надійшли кошти в сумі 3 875,84 грн від платника ОСОБА_1 з призначенням платежу: « 101 2496411031 22030102 Судовий збiр за позовом (Верховний Суд, 055) справа № 300/6586/24 вiд ОСОБА_1 », то чому за результатами перевірки зарахування судового збору за реквізитами скаржника встановлено відсутність відомостей про надходження відповідних коштів на рахунки Казначейства України. Вважає, що із наведеного убачається упередженість колегії суддів з метою унеможливлення у допуску до правосуддя та необґрунтовано в ухвалі зазначено недолік касаційної скарги - відсутність сплати судового збору. Також у заяві ОСОБА_1 не погоджується із доводами колегії суддів, викладеними в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху в частині оцінки наявності підстав для відкриття касаційного провадження, та зазначає, що колегія суддів надає аналіз касаційній скарзі, яка повернута та зазначає недоліки, які стосуються повернутої касаційної скарги. Крім того, ОСОБА_1 висловлює незгоду із вимогами суду щодо необхідності обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку на касаційне оскарження, що складає понад шість місяців, та вважає що з указаної вимоги вбачається наявність намірів колегії суддів відмовити у відкритті касаційного провадження у зв`язку із пропуском термінів звернення до суду, що призведе до обмеження доступу до правосуддя для касатора. Також зазначає, що Судом не враховано тривалий розглядом клопотання скаржника про продовження процесуального строку усунення недоліків касаційної скарги у цій справі, відтак, означене викликає сумнів в упередженості суддів, так як процесуальний строк, який необхідно обґрунтувати, на думку колегії суддів складає 6 місяців. Додатково за змістом заяви про відвід колегії судів від розгляду цієї касаційної скарги ОСОБА_1 наводить обставини розглядуваної справи та зазначає, що у зв`язку з упередженим ставленням колегії суду до касатора не можливо буде поновити порушене право, що може призвести до обмеження його доступу до правосуддя. З урахуванням зазначеного, посилаючись на статті 36, 40 КАС України, заявник просить здійснити відвід колегії суддів Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Загороднюка А.Г., суддів: Соколова В.М., Радишевської О.Р. у справі №300/6586/24. Ухвалою Верховного Суду від 12 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка А.Г., судді Радишевської О.Р. та судді Соколова В.М. у справі №300/6586/24 визнано необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка А.Г., судді Радишевської О.Р. та судді Соколова В.М. у справі №300/6586/24 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області, члена дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області Новосільської Олександри Богданівни про визнання протиправними дій щодо складання довідки за результатами перевірки відомостей, викладених у зверненні-скарзі, та здійснення представництва інтересів; визнання протиправним та скасування рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяв. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 червня 2026 року для розгляду заяви визначено суддю Верховного Суду Білак М.В. Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка А.Г., судді Радишевської О.Р. та судді Соколова В.М. від участі у розгляді справи №300/6586/24, Суд виходить з такого. Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України. Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи. Відповідно до частин першої, другої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. У цьому світлі необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з: «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною; «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу. При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Водночас вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Cуб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява № 4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11). При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду. Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. У поданій заяві про відвід колегії суддів ОСОБА_1 зазначає про відвід суддів Загороднюка А.Г., Радишевської О.Р. та Соколова В.М. від участі у розгляді справи №300/6586/24, які постановили ухвалу про залишення його повторної касаційної скарги на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2025 року у справі № 300/6586/24 без руху, у зв`язку з чим, на його переконання, убачається упереджене відношення до касатора та чітко прослідковується намір колегії в обмеженні доступу до правосуддя. З наведеного слідує, що заявник не згоден з ухвалою Верховного Суду у складі зазначено колегії суддів про залишення без руху його касаційної скарги у справі №300/6586/24, постановлену відповідно до приписів частини другої статті 332 та статті 169 КАС України. Водночас відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Суд, проаналізувавши всі доводи та аргументи, що містяться в заяві про відвід, дійшов висновку, що вони не містять обставин, визначених статтею 36 КАС України, за наявності яких судді підлягають відводу. Зокрема, Суд зазначає, що обставини, на які ОСОБА_1 вказує як на підставу для відводу, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів та лише свідчать про фактичну незгоду особи, яка її подала, з діями суддів та прийнятим ними судовим рішенням - ухвалою про залишення його касаційної скарги без руху, що у значенні вказаних вище імперативних приписів частини четвертої статті 36 КАС України не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу. Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість суддів Верховного Суду Загороднюка А.Г., Радишевської О.Р. та Соколова В.М. або їх необ`єктивність під час розгляду справи №300/6586/24, заявником у заяві не наведено, а суддею під час розгляду цієї заяви таких підстав також не встановлено. Враховуючи, що наведені заявником в обґрунтування заяви про відвід колегії суддів обставини не знайшли свого підтвердження, то підстав для висновку про наявність визначених статтею 36 КАС України обставин та інших передумов для відводу суддів Верховного Суду Загороднюка А.Г., Радишевської О.Р. та Соколова В.М. від участі у розгляді справи №300/6586/24 немає. У зв`язку з цим у задоволенні поданої заяви про відвід суддів слід відмовити. Керуючись статтями 40, 243, 248, 256 КАС України, У Х В А Л И В: Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді у складі головуючого судді (судді - доповідача) Загороднюка А.Г., судді Радишевської О.Р. та судді Соколова В.М. від участі у розгляді справи №300/6586/24. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя М.В. Білак