Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/24322/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/24322/24 пров. № А/857/25224/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2025р. в адміністративній справі за позовом представника адвоката Каверіна Сергія Миколайовича, діючого на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання нарахувати і виплатити додаткову винагороду пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні (суддя суду І інстанції: Потабенко В.А., час та місце ухвалення рішення суду І інстанції: 30.05.2025р., м.Львів; дата складання повного рішення суду І інстанції: 30.05.2025р.),- В С Т А Н О В И В: 02.12.2024р. за допомогою системи «Електронний суд» представник адвокат Каверін С.М., діючий на підставі ордеру на надання правничої допомоги від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період із 15.12.2022р. по 23.03.2023р. додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів /КМ/ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з відрахуванням виплачених сум додаткову винагороду, встановлену постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період із 15.12.2022р. по 23.03.2023р. у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць (а.с.1-3). Розгляд справи здійснений судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) за наявними матеріалами справи (а.с.31 і на звороті). Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2025р. заявлений позов задоволено; визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 15.12.2022р. по 23.03.2023р. додаткової винагороди, встановленої постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (з урахуванням вже виплачених сум) додаткову винагороду, встановлену постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 15.12.2022р. по 23.03.2023р. у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування позивача на стаціонарному лікуванні (а.с.42-46). Не погодившись із рішенням суду, його оскаржив відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ), який покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що в своїй сукупності призвело до помилкового вирішення спору, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.49-55). В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що чинне законодавство пов`язує можливість отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, лише у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом). За матеріалами справи позивач у спірні періоди перебував на лікуванні внаслідок захворювання, а не у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом). Водночас, будь-який нормативно-правовий акт не передбачає такої можливості отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди внаслідок перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у зв`язку з захворюванням. При цьому поранення, контузія, травма, каліцтво не є тотожними поняттями. Отже, підстави для задоволення позовних вимог є відсутніми. Інший учасник справи не подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, визначеного в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розгляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку письмового провадження за правилами ст.311 КАС України без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав. Як встановлено під час судового розгляду, позивач ОСОБА_1 проходив військову службу в складі НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України (Військова частина НОМЕР_1 ). Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 «Про особовий склад» № 58-ос від 01.03.2022р. до списку особового складу загону та на всі види забезпечення було зараховано молодшого сержанта ОСОБА_1 , призначено його на посаду молодшого інспектора прикордонної служби 2 категорії інструктора кінологічної групи відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (тип Б), який прибув з оперативного резерву 1 черги з ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 01.03.2022р. (а.с.5 і на звороті). Згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України № 328-ВВ від 11.10.2022р. ОСОБА_1 на підставі бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України № 165-Т від 16.09.2022р., розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_8 № гриф/25-1074-Е від 16.09.2022р. для виконання завдань з відсічі збройної агресії вибув до НОМЕР_3 прикордонного загону ( АДРЕСА_1 ) (зворот а.с.6). Відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 № 12/1804 від 10.08.2023р. у період із 14.10.2022р. по 22.01.2023р. ОСОБА_1 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації /рф/ проти України, перебуваючи в Донецькій обл., Краматорський район, м.Краматорськ та Бахмутський район, м.Бахмут (а.с.7). Згідно актів розслідування Форми НВС-1 та НВС-5 № 758-23, затв. начальником ІНФОРМАЦІЯ_9 20.07.2023р. у період з 12.10.2022р. по 17.12.2022р. ОСОБА_1 у складі підрозділу виконував бойові завдання з захисту Батьківщини та відсічі збройної агресії російський окупаційних військ на оборонних позиціях в районі м.Бахмуті Донецької обл., де позиції піддавалися інтенсивним артилерійським, мінометним та гранатометним обстрілам противником. Близько 12:00 год. 04.12.2022р. внаслідок інтенсивного артилерійського обстрілу та вибухів у період перебування на бойових позиціях ОСОБА_1 отримав травмування, що призвело до різкого погіршення стану здоров`я, у зв`язку з чим останнього було госпіталізовано до ПХГ Краматорськ-2, що підтверджується первинною медичною картою Форма-100 (а.с.10-15). У подальшому ОСОБА_1 проходив лікування у період з 17.12.2022р. по 18.01.2023р. у Головному ВМКЦ (Центральний Клінічний госпіталь) ДПС України із наданням з 19.01.2023р. госпітальною ВЛК відпустки за станом здоров`я на 30 днів по 18.02.2023р. Згідно довідки госпітальної військово-лікарської комісії № 73 від 18.01.2023р. ОСОБА_1 проведено медичний огляд та було встановлено діагноз: стан після операції: (07.07.2022р.) - задньої вітректомії з ендотампонадою силіконом та лазероагуляції сітківки; (11.01.2023р.) - виведення силіконової олії з приводу відшарування сітківки на правому оці; у довідці зазначено, що: захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби; потребує відпустки за станом здоров`я на 30 днів (зворот, а.с.15). Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України «Про особовий склад» № 24-ВВ від 19.01.2023р. ОСОБА_1 було надано відпустку за станом здоров`я на підставі вищевказаної довідки військово-лікарської комісії до 18.02.2023р. (а.с.16). На підставі наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України «Про особовий склад» № 59-ВВ від 18.02.2023р. молодший сержант ОСОБА_1 перебував на лікуванні у медичному пункті НОМЕР_2 прикордонного загону з 18.02.2023р. по 22.02.2023р. (зворот а.с.16). Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України «Про особовий склад» №159-вв від 12.03.2023р. молодший сержант ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 29.02.2023р. по 06.03.2023р. (а.с.17). Згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України «Про особовий склад» № 94-ВВ від 16.03.2023р. молодший сержант ОСОБА_1 перебував на лікуванні у медичному пункті НОМЕР_2 прикордонного загону з 11.03.2023р. по 17.03.2023р. (зворот а.с.17). Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України «Про особовий склад» № 106-ВВ від 23.03.2023р. молодший сержант ОСОБА_1 перебував на лікуванні у Головному ВМКЦ ДПСУ для проходження військово-лікарської комісії з 21.03.2023р. по 23.03.2023р. (а.с.18). Згідно довідки гарнізонної військово-лікарської комісії № 861 від 23.03.2023р. ОСОБА_1 проведено медичний огляд та поставлено діагноз: залишкові явища операції (11.01.2023р) виведення силіконової олії з приводу оперованого відшарування сітківки (07.07.2022р) у вигляді початкової катаракти, авітрії, рубців сітківки при гостроті зору 0,06, що не коригується, на правому оці; простий короткозорий астигматизм ст. 0,5Д при гостроті зору з корекцією 1,0 лівого ока; гіпертонічна хвороба І ст., 3 ступеню, ризик високий; фіброз аортального клапана; мікрокардіофіброз. СН 0 ст.; хронічна цервікокраніалгія нестійкої ремісії; астеноневротичний синдром з порушенням формули сну (зворот а.с.18, а.с.19). Постановою гарнізонної військово-лікарської комісії № 1706 від 10.08.2023р. ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби; зазначено, що захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби; діагноз: часткова атрофія зорового нерва правого ока. Астеноневротичний синдром з порушенням формули сну. Захворювання, ТАК, пов`язане з захистом Батьківщини (зворот а.с.19). Згідно наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України № 1186-ОС від 02.09.2024р. звільнено та виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_1 за станом здоров`я за наявності інвалідності відповідно до п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (а.с.6). Відповідно до особистих карток на грошове забезпечення, відкритих на ім`я ОСОБА_1 , у період з 2022 по 2023 роки позивачу Військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) нараховувалася та виплачувалася винагорода, встановлена постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі збільшеному до 100000 грн. на місяць до 14.12.2022р. (а.с.27-28). Не погоджуючись із невиплатою ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. відповідно до постанови КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у період з 15.12.2022р. по 23.03.2023р., представник позивача звернувся до суду із розглядуваним позовом. Приймаючи рішення по справі та задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що виплата збільшеної до 100000 грн. винагороди, яка передбачена постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», здійснюється, зокрема, за умови перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва). При цьому, постанова КМ України № 168 не містить будь-яких обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 грн. винагорода. При цьому суд встановив, що позивач у період з 12.10.2022р. по 17.12.2022р. знаходився в зоні постійних артилерійських обстрілів та 04.12.2022р. отримав тяжке поранення, у зв`язку із чим перебував на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці по хворобі до 23.03.2023р. Отже, матеріалами справи підтверджено факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після травми, отриманої 04.12.2022р., у період з 15.12.2022р. по 23.03.2023р. включно. При цьому діагноз, з яким позивач поступав та перебував на стаціонарному лікуванні у спірний період, пов`язаний, крім іншого, із захворюванням, що спричинила травма, отримана останнім 04.12.2022р.; така травма пов`язана із захистом Батьківщини. Враховуючи встановлені обставини позивач набув право на отримання щомісячної додаткової винагороди за період із 15.12.2022р. по 23.03.2023р. у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильних та обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову із визначеним способом захисту позивача, з огляду на наступне. Спір в розглядуваній частині виник у зв`язку із невиплатою додаткової винагороди у розмірі до 100000 грн. відповідно до постанови КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, у період з 15.12.2022р. по 23.03.2023р. За змістом ч.1 ст.6, ч.1 ст.14 Закону України № 661-IV від 03.04.2003р. «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Згідно зі ст.16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством. Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991р. «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. У частині 2 ст.9 вказаного Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Згідно з абзацами 1 і 2 ч.4 ст.9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. На виконання Указів Президента України № 64 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 від 24.02.2022р. «Про загальну мобілізацію» КМ України прийняв постанову № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Згідно із аб.4 п.1 постанови КМ України № 168 (в редакції після 19.07.2022р. згідно з постановою КМ України № 793 від 07.07.2022р.) відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Також постанову КМ України № 168 (в редакції від 19.07.2022р.) доповнено п.2-1, згідно якого порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Таким чином, аналіз наведених норм законодавства України, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що встановлена постановою КМ України № 168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачується їм на період дії воєнного стану. При цьому із положень постанови КМ України № 168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 грн. винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме: пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні, у відпустці за станом здоров`я внаслідок тяжкого поранення. Водночас, постанова КМ України № 168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода. Главою 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затв. наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008р., зареєстр. в Міністерстві юстиції України 17.11.2008р. за №1109/15800 (далі Положення № 402), визначено порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України. Зокрема, згідно з п.п. 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК. Відповідно до п.21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України. Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов`язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов`язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби». Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом). д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби; Згідно п.21.7 глави 21 розділу II Положення № 402 постанова ВЛК про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров`я в електронній або паперовій формі. На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв`язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов`язково зберігається в особовій справі військовослужбовця. Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв`язок травми (поранення, контузії, каліцтва). Встановлено, що ОСОБА_1 у період з 12.10.2022р. по 17.12.2022р. знаходився в зоні постійних артилерійських обстрілів та 04.12.2022р. отримав тяжке поранення, у зв`язку із чим перебував на лікуванні у закладах охорони здоров`я та у відпустці по хворобі до 23.03.2023р. Зокрема, близько 12:00 год. 04.12.2022р. внаслідок інтенсивного артилерійського обстрілу та вибухів у період перебування на бойових позиціях ОСОБА_1 отримав травмування, що призвело до різкого погіршення стану здоров`я, у зв`язку з чим останнього було госпіталізовано, що підтверджується первинною медичною картою Форма-100. Відповідно до медичних документів ОСОБА_1 було проведено медичний огляд та поставлено діагноз: залишкові явища операції (11.01.2023р.) виведення силіконової олії з приводу оперованого відшарування сітківки (07.07.2022р) у вигляді початкової катаракти, авітрії, рубців сітківки при гостроті зору 0,06, що не коригується на правому оці. Простий короткозорий астигматизм ст. 0,5Д при гостроті зору з корекцією 1,0 лівого ока. Гіпертонічна хвороба І ст., 3 ступеню, ризик високий; фіброз аортального клапана; мікрокардіофіброз. СН 0 ст.; хронічна цервікокраніалгія нестійкої ремісії. Астеноневротичний синдром з порушенням формули сну. Постановою гарнізонної військово-лікарської комісії № 1706 від 10.08.2023р. ОСОБА_1 визнано обмежено придатним до військової служби. Апеляційний суд враховує, що погіршення стану здоров`я позивача виникло саме через бойове поранення, а не загальну хворобу, що підтверджується відповідними медичними документами. Зокрема, діагноз, з яким позивач поступав та перебував на стаціонарному лікуванні у спірний період, пов`язаний, крім іншого, із захворюванням, що спричинила травма, отримана останнім 04.12.2022р.; зазначена травма пов`язана із захистом Батьківщини. При цьому виплата збільшеної до 100000 грн. винагороди, яка передбачена постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», здійснюється, зокрема, за умови перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва). За обставинами цієї справи встановлено факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування після травми, отриманої 04.12.2022р., у період з 15.12.2022р. по 23.03.2023р. включно. Щодо посилань відповідача на те, що у спірні періоди позивач лікувався (перебував на стаціонарному лікуванні) внаслідок захворювань, а не у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом) апеляційний суд зазначає, що такий підхід є формальним та не враховує медичний причинно-наслідковий зв`язок між первинною травмою та подальшими захворюваннями. Медичні документи підтверджують, що захворювання, з приводу яких позивач перебував на стаціонарному лікуванні, виникли саме внаслідок поранення. Тому лікування таких захворювань є лікуванням наслідків поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. Отже, лікування захворювань, які виникли як наслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, є лікуванням наслідків такого поранення, а тому посилання відповідача на лікування позивача з приводу захворювання як підставу для відмови є безпідставним. Висновки колегії суддів узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.03.2026р. у справі № 600/367/24. З огляду на перелік наданих позивачем документів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач набув право на отримання щомісячної додаткової винагороди за період із 15.12.2022р. по 23.03.2023р. у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць. Виходячи з вищевикладеного, правильним способом відновлення порушених прав, свобод та інтересів, за захистом яких ОСОБА_1 звернувся до суду, слід вважати визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 15.12.2022р. по 23.03.2023р. додаткової винагороди, встановленої постановою КМ України № 168 від 28.02.2022р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць; зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (з урахуванням вже виплачених сум) спірну додаткову винагороду за період з 15.12.2022р. по 23.03.2023р. у розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу перебування позивача на стаціонарному лікуванні. Оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вищенаведені положення законодавства, колегія суддів приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову, з вищевикладених мотивів. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, якими вимоги позивача задоволені у визначений спосіб. З огляду на результат апеляційного розгляду та відповідно до ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ). З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно та повно встановив обставини справи, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судового рішення, а тому підстав для скасування рішення суду колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.139, ч.4 ст.229, ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2025р. в адміністративній справі № 380/24322/24 залишити без задоволення, а вказане рішення суду без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта ІНФОРМАЦІЯ_10 (Військова частина НОМЕР_1 ). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного судового рішення: 15.06.2026р.