Постанова Дніпровський апеляційний суд № 243/1207/26

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1401/26 Справа № 243/1207/26 Суддя у 1-й інстанції - Фалін І. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Гришин Г. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м. Кривий Ріг Суддя Дніпровського апеляційного суду Гришин Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який не працює, адреса: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік; стягнуто судовий збір в сумі 665,90 грн., ВСТАНОВИВ: Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції : Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2026 року встановлено, що 29.01.2026 о 20-54 год. в м. Слов`янськ по вул. Музейна біля буд. 85, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Outlander з н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у наркології м. Слов`янськ відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність, встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги: В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просить суд скасувати постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2026 року у справі №243/1207/26 та закрити провадження в справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що дійсно 29.01.2026 року він їхав за кермом транспортного засобу Mitsubishi Outlander з н.з. НОМЕР_2 по вул. Музейна в м. Слов`янськ приблизно о 20:54 год, біля будинку 85 по вулиці Музейній його зупинили працівники поліції. Причиною зупинки було нібито забруднений номерний знак, який не дозволяє чітко визначити символи з відстані 20 метрів, що є порушенням ПДР України п. 2.9в. Після чого, порадившись між собою» поліцейські несподівано запропонували йому їхати з ними на медичне освідчення. На його законне запитання, на якій підставі йому потрібно з ними їхати, зрозумілої відповіді отримано не було. Усвідомлюючи завідому неправомірність дій та вимог поліцейських, об`єктивно оцінюючи ситуацію (залишалось мало часу до початку комендантської години, повітряна небезпека), він відмовився їхати на медичне освідчення і відповідно підписав протокол про відмову від проходження освідчення на стан сп`яніння. Звертає увагу суду, що поліцейські у визначеному законом порядку не відсторонили його від керування транспортним засобом, тому даний факт розцінює як дозвіл на продовження руху, вважає, що це ставить під сумнів твердження поліцейських про нетверезий стан ОСОБА_1 . Вважає, що поліцейські неправомірно зупинили ОСОБА_1 , оскільки зупинка за «брудний номер» без складання протоколу це порушення процедури, що робить зупинку незаконною, а подальші дії сумнівними. Наголошує, що якщо працівники поліції зупиняють транспортний засіб незаконного, то вони також не мають законних підстав вимагати від особи надати документи, чи вимагати пройти огляд на стан сп`яніння. Тобто незаконні дії працівників поліції не можуть у майбутньому породжувати законних вимог до особи. Зауважує, що поліцейські не проводили перевірку на ознаки алкогольного сп`яніння. Взагалі неможливо встановити, яким чином поліція дійшла висновку про виражене тремтіння пальців рук. Тому таким чином, в матеріалах справи не міститься доказів перебування ОСОБА_1 за кермом в стані алкогольного сп`яніння. Окрім того матеріали справи не містять пояснень свідків, відео або будь яких інших доказів, що підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Позиції сторін в суді : Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повідомлений про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився. В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив розглядати апеляційну скаргу без його участі. Ураховуючи положення ст. 268 КУпАП, якою не передбачено обов`язкову участь при розгляді справи особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, а також строк, протягом якого особу може бути притягнуто до відповідальності в разі доведення її вини, та з огляду на те, що апелянтом не надано суду будь-яких нових доказів, вважаю за можливе здійснити розгляд даної справи за відсутності належним чином повідомленого ОСОБА_1 . Висновки суду: Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги апеляційний суд приходить до наступного висновку. На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 29.01.2026 о 20-54 год. в м. Слов`янськ по вул. Музейна біля буд. 85, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Outlander з н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у наркології м. Слов`янськ відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР), за що передбачена адміністративна відповідальність, встановлена ч. 1 ст. 130 КУпАП Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до п. 2 р. 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»,затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 р. огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно зі п.п. 3, 4 р. 1 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. А ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд 1-ї інстанції при її розгляді належним чином врахував зазначені вимоги закону та обґрунтовано прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а його вина підтверджується дослідженими судом 1-ї інстанції доказами, а саме: - протоколом серії АБА № 094059 від 29.01.2026, з якого слідує, що 29.01.2026 о 20-54 год. в м. Слов`янськ по вул. Музейна біля буд. 85, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mitsubishi Outlander з н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у наркології м. Слов`янськ відмовився; - направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 був направлений на огляд до КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» у м. Слов`янськ 29.01.2026 о 21-00 год., у зв`язку із виявленими ознаками сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, але останній від проходження огляду відмовився; - рапортом поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в містах Краматорськ та Слов`янськ УПП в Донецькій області ДПП рядового поліції В. Ричкової, з якого слідує, що під час несення служби у складі екіпажу Циклон 108, 29.01.2026 о 20-54 год у м. Слов`янськ по вул. Музейна біля буд. 85, згідно п. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб Mitsubishi Outlander з н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування з водієм було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager та такого огляду у медичному закладі водій відмовився. На водія ОСОБА_1 складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Від керування відсторонено; - файлами відеозаписів, відповідно до яких працівниками поліції зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що у нього на автомобілі був забруднений номерний знак. Поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що від нього чути запах алкоголю. На запитання чи вживав алкогольні напої водій відповів, що ні. Поліцейський повідомив, що у ОСОБА_1 є певні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 повідомив, що він поспішає. В наркологічне відділення також відмовився їхати. Поліцейським повідомлено ОСОБА_1 , що за відмову від проходження огляду на нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. Були роз`яснені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Ознайомлено з протоколом. Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, такими, що доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, відеозаписам подій, що мали місце 29 січня 2026 року за участю ОСОБА_1 , здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. Обгрунтовуючи оскаржену постанову, суд першої інстанції надав належну та повну оцінку всій сукупності наданих суду доказів. Апеляційний суд вважає, що наданий працівниками поліції відеозапис, який міститься в матеріалах справи про адміністративні правопорушення, отриманий з автоматичної відеотехніки, з метою фіксування правопорушення, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», може слугувати доказом у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП. Відеозаписи відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026. Той факт, що наявні в матеріалах справи відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно, не свідчить про наявність підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими. Доказами відповідно до приписів ст. 251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо. Тож, доводи апелянта щодо визнання відеозапису відсутнім в матеріалах справи, ні є слушними, оскільки відеозапис наявний в матеріалах справи та відображає всі події, які мали місце 29 січня 2026 року за участю ОСОБА_1 , окрім того закон вимагає відеофіксації обставин проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння або відмови від проходження такого огляду, а не фіксування факту керування особою транспортним засобом, причини зупинки, оформлення адміністративного матеріалу, що може бути встановлено за допомогою інших доказів. Вважаю безпідставними доводи апелянта про те, що відеозаписи є неналежними доказами, оскільки, наявні у справі відеозаписи є повними і послідовними, на яких зафіксовані усі ті істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи. Долучений до матеріалів справи відеозапис не містить даних, які б свідчили про те, що відеозапис у розумінні ст. 251 КУпАП є неналежним доказом у справі. На відеозаписі зафіксована подія за участю ОСОБА_1 у хронологічній послідовності. На відеозаписі зафіксовано у повному обсязі всі ті обставини, що підлягають обов`язковому з`ясуванню судом, зокрема причини зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , факт оголошення про наявність у водія ознак алкогольного сп`яніння, пропозиції та факт відмови ОСОБА_1 пройти у встановленому законом порядку огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння, роз`яснення ОСОБА_1 працівником поліції відповідальності за відмову від проходження огляду, та його прав згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, ознайомлення з протоколом, роз`яснення суті правопорушення та видачі копії протоколу, що був складений щодо ОСОБА_1 . Вказані обставини безпосередньо зафіксовані на відеозапису, перебувають у логічному взаємозв`язку і послідовності із іншими наявними у справі доказами та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Тож, суд обґрунтовано вважав, що події зафіксовані на відеозаписі повністю узгоджуються з доказами та з обставинами, викладеними в протоколах про адміністративні правопорушення та іншими дослідженими доказами. Будь-яких доказів оскарження дій співробітників поліції при складанні адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП суду з цих підстав надано не було. В установленому порядку водій ОСОБА_1 та/або його захисник дії працівників поліції не оскаржували. Під час апеляційного розгляду апелянтом та його захисником доказів на підтвердження оскарження дій чи рішень працівників поліції за вказаних вище обставин також не надано. Водночас, відеозапис, який містяться в матеріалах вищезазначеної справи про адміністративне правопорушення, не містить будь-яких підтверджень того, що своїми діями, працівники поліції вчиняли психологічний чи інший тиск на ОСОБА_1 щодо того, щоб спонукати його до вчинення адміністративного правопорушення чи оговорення себе. Крім того, стороною захисту не було надано відповідного доказу щодо неправомірних дій працівниками поліції. До того ж, вказаний відеозапис не є єдиним та вирішальним доказом, що підтверджує винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а оцінюється у сукупності разом з іншими доказами, наявними в справі, з оцінкою кожного доказу з точки зору належності, допустимості та достовірності, а їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Крім того, доводи апеляційної скарги захисника про те, що працівниками поліції було порушено порядок огляду водія на встановлення стану алкогольного сп`яніння, апеляційний суд вважає необґрунтованими, та погоджується з висновками суду 1-ї інстанції про те, що зі змісту відеозапису чітко вбачається що поліцейським було дотримано встановлених законом вимог, та дії працівників поліції відповідали, встановленим у ст. 266 КУпАП вимогам. Обставин, які б завадили ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі судом встановлено не було, та стороною захисту не надано. Апеляційні твердження про незаконність зупинки водія вважаю необґрунтованими. Сам апелянт зазначає, що працівники поліції наголосили, що причиною зупинки було забруднення номерного знаку на його автомобілі. Ця обставина зафіксована і відеозаписом. Крім того, причина зупинки автомобіля не впливає на законність вимоги пройти огляд на стан сп`яніння, підставою до якої є виявлення у водія явних ознак сп`яніння. Протокол про адміністративне правопорушення та відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Отже, місцевим судом зроблено обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст. ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним вчиненому і відповідає особі правопорушника. Постанова суду 1-ї інстанції винесена з дотриманням вимог ст.ст. 283, 284 КУпАП, є законною та обґрунтованою, тому підстав для задоволення апеляційних вимог захисника та скасування постанови суду 1-ї інстанції, немає. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 19 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г.А. Гришин