Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/2236/26

Справа № 751/2236/26 Головуючий у 1 інстанції Топіха Р.М. Провадження № 33/4823/532/26 Категорія - ч. 1 ст 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 червня 2026 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суду складі: судді Мазура С.А., розглянувши апеляційну скаргу захисника Хомича А.М., подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 травня 2026 року, встановив: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючогоза адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп судового збору. Місцевим судом встановлено, що 27.02.2026 року, о 14 год 04 хв, ОСОБА_1 у м. Чернігові по вул. Козацькій, 14, керував транспортним засобом «HyundaiSantaFe», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук та від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі ПДР). Не погодившись із рішенням суду, захисником Хомичем А.М. подано апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій він просить поновити строк на апеляційне оскарження через необізнаність з матеріалами та винесеною судом постановою, просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що постанова не відповідає вимогам законодавства, поза увагою залишились порушення, допущені працівниками поліції при оформленні матеріалів, зокрема, безпідставна зупинка та відсутність об`єктивних ознак наркотичного сп`яніння, в наслідок чого, вважає решту доказів недопустимими. Доводи апеляційної скарги щодо поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовані та з метою доступу до правосуддя такий строк може бути поновлений. В судове засідання ні особа, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 , ні його захисник Хомич А.М. не з`явились, про день та час були повідомлені належним чином, а згідно з ч. 6 ст. 294 КУпАП їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду. Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до таких висновків. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити у судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від установленого, прийняти мотивоване законне рішення. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №602023від 27.02.2026 року ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніннятавід проходження огляду на стан наркотичного сп`янінняу встановленому законом порядку відмовився (а.с. 3). Згідно з даними, наявного у матеріалах справи направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло (а.с. 4). Із переглянутого апеляційним судом відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається рух поліцейського автомобіля за автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , як виявилося після його зупинки та перевірки документів, у розмові з яким поліцейським було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, у тому числі шляхом перевірки рук на тремтіння пальців та перевірено реакцію зіниць очей. Виявлені ознаки було повідомлено водієві та запропоновано пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я, від проходження якого, після певних вагань, водій відмовився, повідомивши при цьому, що напередодні вживав наркотичний засіб (курив траву), тож не бачив сенсу в огляді у лікаря, після чого були складені відповідні матеріали. Таким чином, місцевий суд, розглядаючи справу по суті, правильно установив фактичні обставини, які полягали у керуванні ОСОБА_1 транспортним засобом із явними ознаками наркотичного сп`яніння та його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Такі обставини не спростовуються доводами апеляційної скаргищодо відсутності ознак наркотичного сп`яніння, оскільки такі ознаки встановлюються поліцейським у межах його повноважень,який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак такого сп`яніння. Внаслідок чого була висунута вимога пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров`я та зафіксована відмова водія від його проходження. Отже, об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що ставиться у вину ОСОБА_1 , дослідженими доказами доведена. У відповідності до п. 2.5 ПДР проходження огляду на стан сп`яніння є обов`язком, а не правом водія і єдиним об`єктивним доказом відсутності ознак стали б результати пройденого водієм відповідно до встановленого законодавством порядку огляду у медичному закладі. Посилання на недопустимість доказів з підстав, на думку апелянта, неправомірної зупинки транспортного засобу, є неспроможними, оскільки незгода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння у разі виявлення ознак такого і такий обов`язок прямо передбачений Правилами дорожнього руху та не пов`язаний з причиною зупинки транспортного засобу, що не виключає відповідальності за адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancisv. theUnitedKingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює у сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними у даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення накладене судом із додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Поновити захиснику строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргузахисника Хомича А.М. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 травня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяС. А. Мазур