Ухвала КЦС ВС № 589/3656/24

УХВАЛА 12 червня 2026 року м. Київ справа № 589/3656/24 провадження № 61-1553св26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В., розглянув клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Сумського апеляційного суду від 06 січня 2026 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_2 кошти за договором позики від 20 вересня 2019 року в розмірі 20 000 дол. США Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2025 року, з врахуванням додаткового рішення цього ж суду від 07 липня 2025 року, в задоволенні позову відмовлено, здійснено розподіл судових витрат. Постановою Сумського апеляційного суду від 06 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2025 року та додаткове рішення цього ж суду від 07 липня 2025 року скасовано, позов залишено без задоволення, здійснено розподіл судових витрат. У лютому 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Клименка Т. В., на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 травня 2025 року та постанову Сумського апеляційного суду від 06 січня 2026 року. Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2026 року відкрито касаційне провадження в справі за вказаною касаційною скаргою, витребувано із суду першої інстанції цивільну справу № 589/3656/24, відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Сумського апеляційного суду від 06 січня 2026 року. У червні 2026 року до Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Сумського апеляційного суду від 06 січня 2026 року, зареєстроване 08 червня 2026 року за № 18255/0/220-26 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. Клопотання про зупинення дії постанови апеляційного суду обґрунтовано тим, що є неприпустимим та зухвалим стягнення коштів на користь відповідачки - громадянки російської федерації. Крім цього, перерахування коштів громадянці російської федерації кваліфікується як кримінальний злочин. Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Клопотання про зупинення виконання або дії судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення його виконання, підтверджені певними доказами. Вирішуючи питання про зупинення виконання або дії судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки. Законом не визначений перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках. Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення дії рішення або його виконання може мати незворотні наслідки. Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження. Відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи. Зупинення дії (виконання) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення. Верховний Суд, ознайомившись із доводами клопотання, вбачає відсутність для його задоволення через надуманість наведених заявником міркувань, адже вказаний спір у справі № 589/3656/24 відноситься до цивільної юрисдикції, тобто між сторонами склалися цивільні правовідносини, які регулюються нормами, зокрема Цивільного кодексу України. Водночас, клопотання про зупинення дії постанови апеляційного суду не містить переконливих доводів з посиланням на відповідні докази про неможливість або утруднення повороту виконання оскаржуваного судового рішення. У зв`язку з цим, відсутні підстави для зупинення дії постанови Сумського апеляційного суду від 06 січня 2026 року. Керуючись статтею 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Сумського апеляційного суду від 06 січня 2026 року. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. М. Осіян В. В. Сердюк