LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4818646/7784/25

від 15.06.2026 ·

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 646/7784/25 Номер провадження 22-ц/818/3157/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 червня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Візіра О.В., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки адвоката Братух М.М., представника відповідача адвоката Суріна С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Індустріального районного суду м. Харкова від 30 січня 2026 року в складі судді Шевченко С.В. по справі № 646/7784/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства, В С Т А Н О В И В: У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання батьківства, в якому просила визнати відповідача батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; виключити відомості про ОСОБА_4 як батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження дитини № 611 та внести до відповідного актового запису відомості про ОСОБА_2 як батька дитини, змінити дитині прізвище « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » та видати нове свідоцтво про народження. 30 січня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, в якому вона просила призначити у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити Львівському НДЕКЦ МВС України; при проведенні експертизи поставити на вирішення таке питання: чи є громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Клопотання мотивоване тим, що для встановлення батьківства єдиним точним науковим методом є проведення експертизи. Вказала, що наразі вона з дитиною проживає у Німеччині, тому проведення експертизи доцільно доручити Львівському НДЕКЦ МВС України, куди вона зможе прибути з дитиною для надання відповідних зразків. Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 30 січня 2026 року клопотання задоволено. Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства судово-медичну молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. На вирішення експертів поставлено запитання: чи є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384-385 КК України. Роз`яснено сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі відповідно до ст. 109 ЦПК України. Витрати по оплаті проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 . Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Ухвала суду мотивована тим, що для встановлення обставин справи потрібні спеціальні знання, тому необхідним є призначення молекулярно-генетичної експертизи. На вказане судове рішення 04 березня 2026 року ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Сурін С.В., до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати. Апеляційна скарга мотивована тим, що клопотання про призначення експертизи було доставлено до електронного суду 30 січня 2026 року о 22:35, а судове засідання було призначено на 30 січня 2026 року о 13:00. Представником відповідача завчасно, а саме 28 січня 2026 року, було направлено клопотання про зупинення провадження, яке судом не розглянуто. 30 січня 2026 року представник відповідача прибув до суду, та йому було повідомлено, що розгляд справи буде перенесено у зв`язку з відсутністю електропостачання в суді, будь-яких інших повідомлень не було, заяви про розгляд без його участі він не подавав, однак судом у цей день розглянуто клопотання та постановлено оскаржувану ухвалу. Судом порушено принцип змагальності, не з`ясовано, чи ознайомлений відповідач з клопотанням про призначення експертизи, не надано час на викладення своїх заперечень. Суд доручив проведення експертизи експертам Львівського НДЕКЦ МВС України без мотивування вибору такої установи. 23 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Братух М.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона просила залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін. Відзив мотивовано тим, що доводи апеляційної скарги зводяться до формальних зауважень щодо порядку розгляду судом клопотання про призначення експертизи, при цьому апелянт фактично не заперечує необхідність проведення такої експертизи у даній справі. Окремі процесуальні недоліки щодо надходження і розгляду клопотання про призначення експертизи не вплинули на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, на правильність вирішення судом першої інстанції питання по суті. Призначення та проведення молекулярно-генетичної експертизи є необхідним та визначальним для встановлення фактичних обставин у справі про визнання батьківства. Молекулярно-генетична експертиза є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства щодо конкретної дитини, а отже її доказова цінність переважає будь-який інший доказ. Апелянт у своїй скарзі не запропонував та не обґрунтував жодної альтернативної експертної установи, а також не заявив відповідного клопотання про її зміну, що свідчить про відсутність реального порушення його процесуальних прав. Визначення експертної установи у місті Львові, з огляду на перебування позивачки за межами України, є обґрунтованим з огляду на відносно більш безпечну безпекову ситуацію у західному регіоні України; мінімізацію ризиків для життя та здоров`я малолітньої дитини; скорочення логістичного маршруту та витрат; забезпечення реальної можливості проведення експертизи. Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не є предметом розгляду в межах даної апеляційної скарги та не впливає на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали. 26 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Суріна С.В. надійшло клопотання про долучення доказів: відповіді від Індустріального районного суду м. Харкова на адвокатський запит за № 7169 від 10 березня 2026 року з додатками, а саме: копії витягу з «Журналу відвідувачів будинку (приміщення) Індустріального районного суду м. Харкова, розташованого за адресою проспект Архітектора Альошина, буд. 7 у м. Харкові» та копії акту про відсутність електропостачання від 30 січня 2026 року. Вказані докази підтверджують прибуття представника відповідача до суду об 11:58 у день судового засідання 30 січня 2026 року та припинення електропостачання у цей день з 09:45 до 13:25. Оскільки обставини, що підтверджуються вказаними доказами, позивачкою не заперечуються, колегія суддів вважає за можливе долучити подані докази до матеріалів справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача адвоката Суріна С.В., який підтримав апеляційну скаргу, позивачку ОСОБА_1 та її представника адвоката Братух М.М.. які проти скарги заперечували, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до положень статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України). Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»). Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. Відповідно до статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України). Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00), експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти», заява № 62257/15, зазначено, що наразі ДНК-тест - це науковий метод для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства. У рішенні від 14 березня 2024 року за заявою № 62020/14 у справі «Молдован проти України (Moldovan v. Ukraine)» ЄСПЛ вказав, що висновок експертизи ДНК у таких правовідносинах не можна ігнорувати, оскільки він є чи не єдиним об`єктивним доказом, який може свідчити про факт батьківства однієї особи стосовно іншої. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи. Враховуючи обставини справи, чутливість правовідносин, в яких виник спір, встановлення факту кровного споріднення між батьком і дитиною не може вважатися об`єктивним за відсутності висновку судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи. Зазначені висновки відповідають викладеним у постановах Верховного Суду від 05 червня 2024 року у справі № 202/2081/21, від 26 травня 2025 року у справі № 670/1/24, від 10 вересня 2025 року у справі № 484/6992/23, та є усталеними у практиці касаційного суду. У провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства. Проведення молекулярно-генетичної експертизи у цій справі має суттєве значення, оскільки висновок експерта мав би підтвердити ту чи іншу позицію сторін щодо батьківства відповідача, а доказова цінність такого висновку переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення, та має вирішальне значення у вирішенні спору. З`ясування факту кровної спорідненості між відповідачем та дитиною позивачки має важливе значення для встановлення обставин справи, та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом. Враховуючи, що судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для з`ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання, та про необхідність призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи. Доводи ОСОБА_2 щодо того, що клопотання про призначення експертизи було доставлено до електронного суду 30 січня 2026 року о 22:35, а судове засідання було призначено на 30 січня 2026 року о 13:00, не можуть бути взяті до уваги, оскільки згідно штампу вхідної кореспонденції суду таке клопотання зареєстровано 30 січня 2026 року о 13:06 (а.с. 62). Посилання ОСОБА_2 на те, що судом не було розглянуто його клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів також відхиляє, оскільки, з огляду на предмет спору, вирішення питання щодо проведення експертизи у справі є першочерговим, тоді як клопотання відповідача про зупинення провадження може бути вирішено й після проведення експертизи. До того ж, на час проведення експертизи провадження у справі також зупиняється. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача про розгляд клопотання про призначення експертизи без участі його представника і ненадання йому можливості викласти свої заперечення, то колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 не був позбавлений можливості викласти наявні у нього заперечення проти задоволення такого клопотання в апеляційній скарзі, проте доводи апеляційної скарги в цілому зводяться до незгоди з процесуальними діями суду при призначенні експертизи, а не відсутності підстав для задоволення клопотання позивачки. При цьому, відповідач не посилається на неналежне повідомлення його про розгляд справи, а сама по собі відсутність фіксування судового засідання не є підставою для скасування судового рішення у зв`язку з порушенням норм процесуального права. Твердження ОСОБА_2 про те, що суд доручив проведення експертизи експертам Львівського НДЕКЦ МВС України без мотивування вибору такої установи, є безпідставними, адже ОСОБА_1 у своєму клопотанні навела мотиви призначення експертизи саме у цій установі, з огляду на її перебування за межами України разом з дитиною та можливість прибуття до такої експертної установи. ОСОБА_2 в апеляційній скарзі не навів доводів, які б свідчили про неможливість його прибуття до визначеної експертної установи або про істотні перешкоди для участі у проведенні експертизи у місті Львові, а також не запропонував альтернативної експертної установи, яка б одночасно забезпечувала як дотримання його процесуальних прав, так і належний рівень безпеки для малолітньої дитини. З огляду на викладене, враховуючи предмет спору, яким є визнання батьківства, чутливість правовідносин, в яких виник спір, колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає найкращим інтересам дитини, яка має право знати своє походження та своїх батьків. Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо призначення експертизи. Оскільки ухвалу суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається. Враховуючи, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає та справа по суті спору не розглядалась, підстав для розподілу судових витрат у суду апеляційної інстанції немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Індустріального районного суду м. Харкова від 30 січня 2026 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 15 червня 2026 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.Ю. Тичкова В.Б. Яцина

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»