Постанова 4818 № 639/6893/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 639/6893/25 Номер провадження 22-ц/818/1056/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 червня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Тичкової О.Ю., Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Візіра О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2025 року в складі судді Марченка В.В. по справі № 639/6893/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики України, Посольство російської федерації в Україні про встановлення факту смерті, В С Т А Н О В И В: У вересні 2025 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики України, Посольство російської федерації в Україні, звернулась до суду із заявою про встановлення факту смерті. Заява мотивована тим, що її син ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Великої Британії, 02 квітня 2024 року уклав контракт зі Збройними Силами України та був прийнятий на військову службу за контрактом, зарахований у списки військової частини НОМЕР_1 . У липні 2024 року їй стало відомо про зникнення безвісти її сина. Матеріалами проведеного службового розслідування військової частини НОМЕР_1 по факту зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 попередньо встановлено, що вищезазначений солдат виконував бойові завдання відповідно до бойового розпорядження командира від 16 червня 2024 року в районі населеного пункту Старомайорське Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області. З пояснень командира 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_5 та сержанта з М3 2 піхотної роти молодшого сержанта ОСОБА_6 відомо, що 17 червня 2024 року близько 09:30 внаслідок ураження FPV-дроном противника в районі вказаного населеного пункту зник безвісти стрілець оператор 2 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 . Візуальний та голосовий контакт з вищезазначеним військовослужбовцем було втрачено. Витягом з журналу бойових дій від 17 червня 2024 року підтверджується факт загибелі близько 08:24-08:32 стрільця оператора 2 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 від ураження БПЛА. Вказала, що наявні у неї докази надають можливість зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_2 в районі населеного пункту Старомайорське, Великоновосілківської селищної громади, Волноваського району, Донецької області, де останній виконував обов`язки військової служби, пов`язані із захистом держави Україна. Отримати відповідний лікарський документ про смерть сина вона не має можливості, оскільки його тіло не ідентифіковано, при цьому військовою частиною НОМЕР_2 у повній мірі підтверджено факт смерті матеріалами службового розслідування. Встановлення факту смерті сина необхідно їй для отримання свідоцтва про смерть державного зразка та реалізації своїх прав у цивільно-правових відносинах. Просила встановити факт смерті громадянина Великої Британії, військовослужбовця за контрактом стрільця-оператора 2 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зазначити дату смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 та місце смерті - населений пункт Старомайорське, Великоновосілківської селищної громади, Волноваського району, Донецької області. Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт смерті громадянина Великої Британії, ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Зольтау, паспорт НОМЕР_3 виданий 29 липня 2021 року, військовослужбовця за контрактом стрільця-оператора 2 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 , датою якої є ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті - населений пункт Старомайорське, Волноваського району, Донецької області, що є підставою для видачі відповідного свідоцтва про смерть. Рішення звернуто до негайного виконання. Рішення суду мотивовано тим, що факт смерті громадянина Великої Британії ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 у населеному пункті Старомайорське Волноваського району Донецької області встановлений належними та достатніми доказами, а заявниця позбавлена можливості в іншому, аніж у судовому порядку встановити факт смерті сина та надати для реєстрації смерті документи, передбачені законодавством України. На вказане судове рішення 13 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» Міністерство оборони України до суду апеляційної інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати, ухваливши нове судове рішення, яким у задоволені заяви ОСОБА_1 відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального права, а саме в стислі терміни, чим не надав учасникам справи достатнього часу для висловлення своєї правової позиції по суті заяви ОСОБА_1 . В електронному кабінеті судової справи відсутня судова повістка про виклик Міністерства оборони України, як і інших учасників справи. Заява про встановлення факту смерті не підлягає задоволенню, оскільки в даному випадку заявниці необхідно звертатися до суду із заявою про оголошення фізичної особи померлою після спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи. Відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судове засідання апеляційного сду сторони-учасники судового розгляду не з`явилися. Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 11 червня 2026 року, надіслані апеляційним судом на адреси сторін-учасників: ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , отримано в електронному кабінеті 19 листопада 2025 року (а.с. 166, т. 1); Військовій частині НОМЕР_1 - про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с. 171, т. 1); Першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції отримано в електронному кабінеті 19 листопада 2025 року (а.с. 165, т. 1); ІНФОРМАЦІЯ_1 отримано 28 листопада 2025 року (а.с. 177, т. 1); Міністерством соціальної політики України отримано в електронному кабінеті 19 листопада 2025 року (а.с. 164, т. 1); Посольству російської федерації в Україні - повернуто на адресу апеляційного суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України є днем вручення судової повістки (а.с. 178-179, т. 1), крім того про день, час та місце судового засідання учасника повідомлено відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України (а.с. 169, т. 1); Міністерством оборони України отримано в електронному кабінеті 19 листопада 2025 року (а.с. 163, т. 1); Ляшенком Олексієм Олександровичем, який діє в інтересах Міністерства оборони України, отримано в електронному кабінеті 19 листопада 2025 року (а.с. 162, т. 1); Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Міністерства оборони України задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження Зольтау, Велика Британія, який є громадянином Великої Британії (а.с. 65-71). 02 квітня 2024 року між Міністерством оборони в особі командира військової частини НОМЕР_4 підполковника ОСОБА_8 та іноземцем ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), укладено контракт про проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб солдатського сержантського та старшинського складу (а.с. 81-82). Копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12 травня 2024 року № 136 підтверджується, що солдат військової служби за контрактом ОСОБА_2 , що прибув з військової частини НОМЕР_4 , на посаду стрільця-оператора 2 піхотного взводу 1 піхотної роти, з 15 травня 2024 року зарахований до списку особового складу на всі види забезпечення і вважається таким, що з 12 травня 2024 року справи на посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою з посадовим окладом 2 820 грн на місяць згідно з 5 тарифним розрядом, шпк «солдат», ВОС-100915А (а.с. 74 зворот). Згідно з копією витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13 червня 2024 року № 168 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), що призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 13 червня 2024 року № 88-РС на посаду стрільця-оператора 2 піхотного взводу 2 піхотної роти, слід вважати таким, що з 13 червня 2024 року справи на посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Встановлено 5 тарифний розряд за посадою та посадовий оклад 2 820 грн на місяць, шпк -«солдат», ВОС-100915А (а.с. 79). Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 18 червня 2024 року № 259-АД призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти військовослужбовця солдата ОСОБА_2 (а.с. 75). Актом службового розслідування від 14 жовтня 2024 року, затвердженого ТВО командира військової частини в/ч НОМЕР_1 майором ОСОБА_9 , встановлено, що стрілець-оператор 2 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 виконував бойові завдання відповідно до бойового розпорядження командира 48 ОШБ № 715дск від 16 червня 2024 року в районі населеного пункту Старомайорське Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області, що призвело до зникнення безвісти під час виконання бойового завдання. З пояснень командира 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_5 та сержанта з M3 2 піхотної роти молодшого сержанта ОСОБА_6 відомо, що 17 червня 2024 року близько 09:30 внаслідок ураження FPV-дроном противника в районі населеного пункту Старомайорське Великоновосілківської селищної громади Волноваського району Донецької області зник безвісти стрілець-оператор 2 піхотного взводу 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_10 . Візуальний та голосовий контакт з вищезазначеним військовослужбовцем було втрачено, і його подальша доля не відома. Пошукові заходи наразі неможливо провести, тому що вищезазначена територія зараз знаходиться під окупацією противника (а.с. 76-78). З доповіді по факту зникнення військовослужбовця військової служби за контрактом солдата ОСОБА_2, стрільця-оператора 1 взводу 2 піхотної роти НОМЕР_5 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , попередньо встановлено, що орієнтовно о 09:30 17 червня 2024 року під час виконання бойового завдання відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_6 ОШБ№7І5дск від 16 червня 2024 року внаслідок ураження FPV-дроном противника близько перехрестя доріг на північній околиці н.п. Старомайорське Волноваського Донецької області було втрачено зв`язок та візуальний контакт з військовослужбовцем солдатом військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його подальша доля та стан невідомі. Тіло військовослужбовця не знайдено, виходячи з вищевикладеного, солдат ОСОБА_3 , стрілець-оператор 1 взводу 2 піхотної роти НОМЕР_5 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 вважається зниклим безвісти. Попередньо встановлено, що солдат ОСОБА_11 , стрілець-оператор 1 взводу 2 піхотної роти НОМЕР_5 піхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , виконував бойове розпорядження командира НОМЕР_6 ОШБМ715дск від 16 червня 2024 року. В період з 17 по 18 червня 2024 року пошуки вищезазначених військовослужбовців результатів не дали, їх подальша доля та стан невідомі. Решта обставин з`ясовуються (а.с. 79 зворот - 80). З витягу із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 за 17 червня 2024 року вбачається, що о 08:24 - 08:32 по маршруту руху солдата ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) уражено фпв дроном-камікадзе, о 09:27 він перестав виходити на зв`язок, крайній вихід на зв`язок о 09:14 (а.с. 80 зворот). 02 липня 2024 року Волноваським районним відділом поліції ГУНП в Донецькій області внесені відомості в ЄРДР за ч.1 ст 115 КК України за фактом того, що громадянин Великобританії ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) зник безвісті, відкрите кримінальне провадження № 12024052620000287 (а.с. 72). Вказане досудове розслідування триває, що підтверджується листом заступника начальника слідчого управління ГУНП в Донецькій області від 12 березня 2025 року (а.с. 83). Заявницею надані письмові свідчення побратимів її сина - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 із засвідченим перекладом українською мовою, які підтвердили факт його смерті від влучання БПЛА, коли він переховувався під автівкою, а також надані скріншот фотозйомки з дрона (а.с. 15-44) і відомості з соціальних мереж та телеграм-каналів (а.с. 50-64). Стаття 4 ЦПК України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав. У відповідності до частин третьої, четвертої статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Частиною першою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов`язковою. Відомості про смерть особи підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації смерті є документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Відповідно до пункту 5 частини другої статті вказаної статті суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У відповідності до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть: встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою внаслідок нещасного випадку в наслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України). Статтею 317 ЦПК України передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан. Згідно із частиною 1 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Таким чином, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» розширено перелік територій, щодо яких поширює свою дію стаття 317 ЦПК. На даний час до них відносяться території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окуповані території України, визначені такими відповідно до чинного законодавства. Загальновідомою та такою, що не потребує доказування, є обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і на даний час також триває. Враховуючи, що Указом Президента України воєнний стан уведено із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року на території України, дія такого спрощеного порядку поширюється на встановлення юридичних фактів, що відбулись на всій території України. Здебільшого цей спрощений порядок застосовується у зоні воєнних дій та на тимчасово окупованих територіях України, оскільки на таких територіях не функціонують відповідні органи, які можуть зафіксувати факт смерті. Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, з якого вбачається, що с. Старомайорське Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області у період з 16 лютого 2024 року по 30 вересня 2024 року, тобто й станом на час смерті сина заявниці - ІНФОРМАЦІЯ_3 , належало до території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, а з 01 жовтня 2024 року є тимчасово окупованою рф територією. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю. Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22, від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23, від 11 вересня 2024 року в справі № 183/3496/24, від 25 вересня 2024 року в справі № 759/980/24. При цьому, положення статті 317 ЦПК України не вимагають від осіб, які звертаються із заявою до суду про встановлення відповідного факту, подання до суду письмової відмови органу реєстрації актів цивільного стану у здійсненні реєстрації таких фактів. Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27 вересня 2021 року у справі № 756/8168/21, від 23 листопада 2022 року у справі № 759/7001/22. Виходячи зі змісту статей 43, 46 ЦК України, за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, зокрема у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України), що узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 (провадження № 14-94цс24)). Подібні висновки сформульовані в постанові Верховного Суду від 24 червня 2025 року в справі № 740/3257/23. З висновку, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 грудня 2022 року в справі №490/6057/19-ц вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення щодо загибелі військовослужбовця під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можливе лише у судовому порядку, оскільки законодавець не визначив іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для заявника та членів сім`ї загиблого. Вирішуючи в окремому провадженні справи про встановлення факту смерті особи, зокрема після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, під час ведення бойових дій, суди не можуть ігнорувати обставини, в яких опинилися заявники після повномасштабного військового вторгнення держави-агресора на територію України та об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у них при наданні доказів на підтвердження відповідного факту. Обов`язок держави розслідувати факти смерті особи, яка підпадає під її юрисдикцію, виняткове юридичне значення факту смерті особи; специфіка розгляду справ в порядку окремого провадження, зокрема особлива роль суду при з`ясуванні обставин справи; об`єктивні складнощі, які можуть виникнути у заявників при наданні доказів для встановлення факту смерті особи після 24 лютого 2022 року на тимчасово окупованій території України, при веденні активних бойовий дій, у своїй сукупності дають підстави для висновку, що суди мають зважати на вказані обставини та, керуючись завданням цивільного судочинства, уникати формального підходу при вирішенні таких справ. Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту смерті заявниця ОСОБА_1 посилалась на те, що не може отримати свідоцтво про смерть сина, оскільки його смерть сталася під час активних бойових дій у населеному пункті Старомайорське Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області, звідки неможливо забрати тіло та отримати відповідний медичний документ. У зв`язку із відсутністю свідоцтва про смерть сина заявниця не має можливості реалізувати свої сімейні, цивільні і соціальні права, пов`язані із смертю сина. Для оформлення необхідних документів для реєстрації смерті сина і отримання свідоцтва про смерть необхідно встановити даний факт, який має юридичне значення. Ухвалюючи рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її сина ОСОБА_2 суд першої інстанції, з висновком якого погоджується й апеляційний суд, враховуючи вказані вище норми матеріального і процесуального права, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим доказам, дійшов достатньо обґрунтованого висновку про те, що заявницею наведено достатньо аргументів та надано достатньо доказів, які з урахуванням положень статті 317 ЦПК України дають підстави для встановлення факту смерті ОСОБА_2 , громадянина Великої Британії, військовослужбовця Збройних Сил України, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ведення бойових дій у с. Старомайорське Великоновосілківської селищної територіальної громади Волноваського району Донецької області від обстрілу БПЛА з боку противника. Зокрема, факт смерті ОСОБА_2 підтверджується актом службового розслідування від 14 жовтня 2024 року; поясненнями командира 2 піхотної роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_5 та сержанта з M3 2 піхотної роти молодшого сержанта ОСОБА_6 ; доповіддю по факту зникнення військовослужбовця військової служби за контрактом солдата ОСОБА_10 ; витягом із журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 за 17 червня 2024 року; письмовими свідчення побратимів ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 із засвідченим перекладом українською мовою, скріншотом фотозйомки з дрона, відомостями з соціальних мереж та телеграм-каналів. Вказані докази у своїй сукупності містять посилання на конкретні факти щодо обстановки та причин загибелі ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), що дають суду можливість дійти висновку про підтвердження обставин, які входять до предмету доказування. Відомості щодо перебування тіла ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) під владою ворога, його окупаційних адміністрацій та домовленості щодо передачі його тіла Україні відсутні. З урахуванням обставин загибелі ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), беручи до уваги продовження бойових дій на території України та тимчасову окупацію населеного пункту, де сталась його смерть, виходячи із засад справедливості та розумності, притаманних цивільному судочинству, колегія суддів вважає обґрунтованим твердження заявниці про смерть сина та об`єктивну неможливість отримати лікарське свідоцтво про смерть у встановленому законом порядку. Виходячи з викладеного та аналізуючи надані докази у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки факт смерті її сина у зоні бойових дій підтверджено наданими доказами, та заявниця не має можливості встановити його у іншому, позасудовому, порядку. Подібних висновків про встановлення факту смерті військовослужбовців за наявності доказів, що з достатньою вірогідністю підтверджують такий факт, дійшов Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2024 року у справі № 756/5840/23, від 05 листопада 2025 року у справі № 944/5010/24. Доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України щодо, що заявниці необхідно звертатися із заявою про оголошення сина померлим, а не встановлення факту смерті, колегія суддів відхиляє, адже, як зазначено вище, матеріали справи містять належні, достовірні і достатні докази загибелі ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ), що дають підстави для встановлення відповідного факту. Посилання Міністерства оборони України на те, що судом розглянуто справу у стислі строки, не направлено йому судової повістки, колегія суддів вважає помилковими, з огляду на те, що згідно вимог частини 2 статті 317 ЦПК України справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду, а копія ухвали про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду на 18 вересня 2025 року доставлена до електронного кабінету Міністерства оборони України 17 вересня 2025 року о 18:04 (а.с. 91 зворот), тобто судом вжито належних заходів для повідомлення заінтересованої особи про невідкладний розгляд справи. Отже, доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України висновків суду по суті справи не спростовують. Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. В окремому провадженні при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом (ч. 7 ст. 294 ЦПК України), тому питання розподілу судових витрат не вирішується. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення. Рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 15 червня 2026 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.Ю. Тичкова В.Б. Яцина