Постанова 4818 № 629/7195/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 629/7195/23 Номер провадження 22-ц/818/1621/24 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 травня 2024 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Бурлака І.В, Яцини В.Б., за участю: секретаря судового засідання Шевченко В.Р., заявника ОСОБА_1 , представника заявника адвоката Красноперова С. Г., представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , В С Т А Н О В И В: У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті, заінтересовані особи: Лозівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Лозівський ВДРАЦС), Лозівський районний територіальний центр комплектування (далі- ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та соціальної підтримки. Заява мотивована тим, що вона є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Охтирка, Сумської області під час проходження військової служби у зв`язку з веденням бойових дій. Отримати свідоцтво про смерть вона не має можливості, оскільки факт смерті відбувся в зоні бойових дій, тіло загиблого сина не було знайдено в зв`язку з потужним вибухом і відповідно документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» надати не можливо. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув в м. Охтирка, Сумської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Сумської області, на час смерті зареєстрований за адресом: АДРЕСА_1 30 січня 2024 року Лозівським ТЦК подано пояснення, в яких заяву просило залишити без задоволення. Пояснення мотивовано тим, що заявником не надано належних та допустимих доказів, необхідних для встановлення факту смерті ОСОБА_3 в м. Охтирка, Сумської області ІНФОРМАЦІЯ_4 . Долучене заявником сповіщення сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісті про зникнення безвісті, свідчить про факт зникнення безвісті солдата ОСОБА_3 26 лютого 2022 року після авіаційного удару по військовій частині НОМЕР_1 не передбачає інформації про місце знаходження військової частини або місце загибелі військовослужбовця. ОСОБА_1 не надано доказів, які містять інформацію про період проходження ОСОБА_3 військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , місце проходження військової служби солдатом ОСОБА_3 на час події, яка виникла 26 лютого 2022 року під час авіаційного удару по військовій частині НОМЕР_1 ; встановлення військовою частиною НОМЕР_1 обставин загибелі особового складу під час авіаційного удару по військовій частині НОМЕР_1 ; участь солдата ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Сумської області. Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження: м. Лозова, Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на час смерті зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який загинув в м. Охтирка, Сумської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Сумської області. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що надані заявницею докази в достатній мірі підтверджують факт смерті ОСОБА_3 , який загинув в м. Охтирка, Сумської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Сумської області, а тому наявні підстави для встановлення зазначеного факту в порядку окремого провадження. 28 лютого 2024 року засобами поштового зв`язку ІНФОРМАЦІЯ_2 на вказане судове рішення подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким заяву залишити без задоволення. Апеляційна скарга мотивована тим, що заявником не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують факт смерті ОСОБА_3 у м. Охтирка, Сумської області 26 лютого 2022 року під час проходження військової служби; ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Сумської області. Надані ОСОБА_1 документи не є достатніми для встановлення причинно-наслідковий зв`язку між смертю її сина та настання її під час захисту Батьківщини. Встановлений судом першої інстанції факт настання смерті ОСОБА_3 під час ведення бойових дій 26 лютого 2022 року не підтверджений документами військової частини НОМЕР_1 . 30 квітня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Красноперов Сергій Георгійович, подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 надати суду пропозиції щодо формулювання вмотивованого рішення суду, яке в подальшому надасть можливість сім`ї загиблого ОСОБА_3 скористатись правом на належні соціальні виплати та пільги. Відзив мотивовано висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2022 року в справі № 490/6057/19-ц відповідно до яких вимогами чинного законодавства не передбачено іншого, позасудового способу встановлення причинно-наслідкового зв`язку між смертю військовослужбовця та військовою агресією російської федерації. Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Заслухавши суддю-доповідача, представника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка підтримала апеляційну скаргу, заявника ОСОБА_1 та її представника адвоката Красноперова С. Г., які проти скарги заперечували, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України). Згідно з частинами 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає у повній мірі зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.14). Відповідно до довідки командира в/ч НОМЕР_1 № 62 від 21 січня 2022 року, солдат ОСОБА_3 в період з 08 вересня 2021 року по 16 січня 2022 року брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (а.с.16). Сповіщенням сім`ї (близьких родичів) зниклого безвісти від начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 № 1749 від 28 липня 2022 року повідомлено ОСОБА_1 , що її син ОСОБА_3 1998 р.н., зник безвісті 26 лютого 2022 року після авіаційного удару по військовій частині НОМЕР_1 (а.с.17). Листом заступника начальника відділу СУ ГУНП в Сумській області, повідомлено, що станом на 27 листопада 2023 року солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець за контрактом В/Ч НОМЕР_1 , електрик відділення інженерних конструкцій взводу інженерних конструкцій роти забезпечення руху інженерного батальйону, обліковується в матеріалах кримінального провадження №12022200460000108 від 28 лютого 2022 року як особа, що зникла безвісти, і на даний час його місце перебування не встановлене. З метою вжиття заходів для встановлення місцеперебування ОСОБА_3 було проведено ряд заходів, інформації, яка б свідчила про перебування останнього в полоні, отримано не було. Крім того, відібрано біологічний матеріал у батька - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , та встановлено генетичні ознаки останнього, які поміщено до ЦОГОЛ, проте на даний час збігів не встановлено. 26 лютого 2022 року внаслідок авіаудару на В/Ч А0563 у АДРЕСА_3 (територія військової частини), під час проведення огляду місця події було виявлено фрагменти тіл, які не підлягають ідентифікації у зв`язку зі значним обвугленням. Досудове розслідування триває (а.с. 20-22). Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 1 від 26 березня 2022 року про результати службового розслідування та Акту службового розслідування від 25 березня 2022 року, з 26 лютого 2022 року під час виконання обов`язків військової служби в ході виконання заходів забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України рахуються безвісті відсутніми: солдат ОСОБА_3 . З пояснень військовослужбовців частини та записів відеокамер встановлено, що останнім місцем перебування військовослужбовців, які рахуються безвісті відсутніми було розташування казарми військової частини НОМЕР_1 . На час завершення рятувальних заходів було неможливо ідентифікувати рештки тіл, у зв`язку з детонуванням боєприпасів протягом трьох діб. Вина військовослужбовців відсутня (а.с.41-43). Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_1 № 1446 від 26 грудня 2023 року, ОСОБА_3 з 24 лютого 2022 року по 26 лютого 2022 року брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Охтирка Сумської області (а.с.44). Згідно з довідкою командира військової частини НОМЕР_1 № 1445 від 26 грудня 2023 року солдат ОСОБА_3 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у складі військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_3 у період з 24 лютого 2022 року по 26 лютого 2022 року. 24 лютого 2022 року під час авіаційного удару перебував в будівлі № НОМЕР_3 на територій військового містечка № НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 (а.с.45). 26 грудня 2023 року командиром військової частини НОМЕР_1 складено довідку № 1447, відповідно до якої проведені пошукові заходи по знаходженню тіла ОСОБА_3 електрика відділення інженерних конструкцій взводу інженерних конструкцій роти забезпечення руху інженерного батальйону військової частини НОМЕР_1 , проведені після авіаційного удару по будівлі № НОМЕР_3 на території військового містечка № НОМЕР_4 військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_3 результату не дали (а.с.46). Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 141 від 02 липня 2021 року, солдата ОСОБА_3 з 02 липня 2021 року призначено наказом командира 91 ОПОЗ від 2 липня 2021 року № 24-РС на посаді електрика відділення інженерних конструкцій взводу інженерних конструкцій роти забезпечення руху інженерного батальйону, ВОС 659995А (а.с. 48). Згідно із статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. За статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним. Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Частина 2 статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. За частиною 1 статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення - позасудовий і судовий. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів. Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України (стаття 2 зазначеного Закону України). Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом статті 82 ЦПК України є обставина, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в цій справі заявниця обґрунтовує тим, що через відсутність документів на підтвердження загибелі її сина ОСОБА_3 під час виконання ним обов`язків військової служби у Збройних Силах України, пов`язаних із захистом Батьківщини, їй відмовлено у реєстрації смерті її сина органами державної реєстрації актів цивільного стану. Також ОСОБА_1 зазначала, що необхідність державної реєстрації смерті її сина в органах державної реєстрації актів цивільного стану є необхідною, оскільки від цього залежить виникнення її особистих та майнових прав, зокрема оформлення одноразової грошової допомоги у відповідності до ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», оформлення спадщини та т.і. Зважаючи на те, що внаслідок авіаційного удару російської федерації по військовій частині НОМЕР_1 26 лютого 2022 року в м. Охтирка ОСОБА_3 зник безвісті, його тіло не було знайдено та ідентифіковано, у зв`язку із чим неможливо в позасудовому порядку отримати відповідний лікарський документ про смерть сина заявниці, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що звернення заявниці до суду із заявою про встановлення факту смерті сина під час виконання ним обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини, є належним способом захисту її прав, оскільки від його встановлення залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав заявника як члена сім`ї загиблого військовослужбовця. Доводи апеляційної скарги на висновки суду не впливають, зводяться до незгоди з рішенням суду та до необхідності переоцінки доказів, яким судом першої інстанції дана належна оцінка. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні. Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року). Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає. Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_8 залишити без задоволення. Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 30 січня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 03 червня 2024 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді І.В. Бурлака В.Б. Яцина