LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/5552/24

від 15.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2026 р. Справа № 520/5552/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Жигилія С.П., Суддів: Перцової Т.С. , Макаренко Я.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., по справі № 520/5552/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якій просила: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) щодо незарахування періодів роботи з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 в районі Крайньої Півночі до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, при обчисленні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) щодо неврахування довідки про заробітну плату від 16.04.2010 №466, яка видана архівним відділом виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, та довідки про заробітну плату №арх/726 від 13.02.2009, яка видана ВАТ «Ямалгеофізика», архівної довідки про заробітну плату від 31.05.2018 №1401-10/354, яка видана адміністрацією муніципального утворення Ямальського району, при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зарахувавши періоди роботи з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 в районі Крайньої Півночі до страхового стажу в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, при обчисленні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, починаючи з 08 листопада 2023 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням довідки про заробітну плату від 16.04.2010 №466, яка видана архівним відділом виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, та довідки про заробітну плату №арх/726 від 13.02.2009, яка видана ВАТ «Ямалгеофізика», архівної довідки про заробітну плату від 31.05.2018 №1401-10/354, яка видана адміністрацією муніципального утворення Ямальського району, виходячи з офіційно встановленого курсу російського рубля до української гривні на момент призначення пенсії, починаючи з 08 листопада 2023 року; - допустити до негайного виконання рішення суду в частині виплати заборгованості з виплати пенсії з 08 листопада 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у межах суми стягнення за один місяць; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідачем протиправно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії згідно з наданими архівними довідками про заробітну плату. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 № 520/5552/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування періодів роботи з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 в районі Крайньої Півночі до страхового стажу ОСОБА_1 пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, при обчисленні пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши періоди роботи з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 в районі Крайньої Півночі до страхового стажу в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, при обчисленні пенсії за віком, починаючи з 08 листопада 2023 року. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування довідки про заробітну плату від 16.04.2010 №466, яка видана архівним відділом виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, та довідки про заробітну плату №арх/726 від 13.02.2009, яка видана ВАТ «Ямалгеофізика», архівної довідки про заробітну плату від 31.05.2018 №1401-10/354, яка видана адміністрацією муніципального утворення Ямальського району, при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням довідки про заробітну плату від 16.04.2010 №466, яка видана архівним відділом виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, та довідки про заробітну плату №арх/726 від 13.02.2009, яка видана ВАТ «Ямалгеофізика», архівної довідки про заробітну плату від 31.05.2018 №1401-10/354, яка видана адміністрацією муніципального утворення Ямальського району, виходячи з офіційно встановленого курсу російського рубля до української гривні на момент призначення пенсії, починаючи з 08 листопада 2023 року. В частині інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.3, під.2, пов.2, Держпром,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1 937,92 грн (одно тисяча дев`ятсот тридцять сім гривень, 92 копійки). Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, яку аргументує порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 № 520/5552/24 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачу відмовлено в перерахунку пенсії з врахуванням наданих довідок до надходження акту, складеного за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від управління контрольно-перевірочної роботи, пенсію відповідача обчислено відповідно до чинного законодавства. Додатково відповідач наголошує на втручанні в його дискреційні повноваження. Позивач не реалізувала своє процесуальне право подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження, справа розглядається в порядку письмового провадження, відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, за наявними у ній матеріалами. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, а з 05.10.2021 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV. Відповідно до електронної пенсійної справи, під час обчислення пенсії позивача не було зараховано періоди роботи з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 в районі Крайньої Півночі в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, а також не були враховані: довідка про заробітну плату від 16.04.2010 №466, яка видана архівним відділом виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, та довідка про заробітну плату №арх/726 від 13.02.2009, яка видана ВАТ «Ямалгеофізика», архівна довідка про заробітну плату від 31.05.2018 №1401-10/354, яка видана адміністрацією муніципального утворення Ямальського району. Позивач 08.11.2023 звернулася із заявою до відповідача, в якій просила здійснити перерахунок пенсії, зарахувавши періоди роботи з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 до страхового стажу в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців та врахувати довідку про заробітну плату від 16.04.2010 №466, довідку про заробітну плату №арх/726 від 13.02.2009, довідку про заробітну плату від 31.05.2018 №1401-10/354. Листом від 28.11.2023 ГУПФУ в Харківській області відмовив в зарахуванні періодів роботи з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 до страхового стажу в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, та врахуванні вищезазначених довідок про заробітну плату оскільки, у зв`язку з введенням на території України дії воєнного стану відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) та активними бойовими діями на території Харківської області, проведення перевірок стало можливим з червня 2022 року лише по тих підприємствах та установах, які перебували на території області та мали змогу забезпечити доступ фахівців головного управління до первинних документів, на підставі яких були видані довідки для призначення/перерахунку пенсій. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо перерахунку пенсії позивач звернулася до суду з позовом. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для зарахування періоду роботи позивача з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 до пільгового розрахунку стажу роботи із застосуванням пільгового коефіцієнту - один рік за один рік і шість місяців. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно з пунктом 6 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. При цьому, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-IV). За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом, страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону № 1058- IV, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно з цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 4 статті 24 Закону №1058-ІV обумовлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Відповідно до пункту 5 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV, період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі". Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Водночас, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1) (далі Порядок № 22-1), визначено вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 цього пункту до заяви про призначення пенсії за віком подаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №

637. Пункт 3 Порядку № 22-1 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. При цьому, підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 закріплено, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 1 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що зарахування періоду роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, здійснюється за правилами, установленими законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року. Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР від 10 листопада 1967 року №1029 (в редакції постанови Ради Міністрів СРСР від 03 січня 1983 року №12). Колегія суддів звертає увагу, що спору про те, чи місцевість, де працювала позивач протягом спірного періоду, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами немає. Підпунктом "д" статті 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року регламентовано, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк п`ять років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах. Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР від 29 вересня 1967 року №1908-VII "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" скорочено до трьох років тривалість трудового договору, який надає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року. Пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" передбачено, що працівникам, які користуються на цей час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, до 1 березня 1960 року зараховувати за два роки роботи при розрахунку стажу для отримання пенсії за віком, по інвалідності і за вислугу років, а після 1 березня 1960 року - за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності. Відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Інструкції про порядок надання пільг особам, які працюють в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, затвердженої постановою Державного комітету Ради Міністрів Союзу РСР з питань праці і заробітної плати і Президії Всесоюзної центральної ради профспілок від 16 грудня 1967 року №530/П-28, пільги, встановлені Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" і від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", надаються всім робітникам і службовцям (в тому числі місцевим жителям і іншим особам, прийнятим на роботу на місці) державних, кооперативних і громадських підприємств, установ, організацій, що знаходяться в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору. За змістом пункту 7 Інструкції №530/П-28 трудові договори на певний строк (три або два роки) укладаються у письмовій формі міністерствами, відомствами, центральними установами, а також підприємствами, установами та організаціями, які розташовані в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, з працівниками, які прибули на роботу в ці місцевості з інших районів держави. Системний аналіз наведених положень дає підстави дійти висновку, що достатньою та необхідною правовою підставою для обчислення стажу роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях із застосуванням пільгового коефіцієнту (один рік за один рік і шість місяців) є сукупність таких обставин: 1) документальне підтвердження наявності в особи стажу роботи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях; 2) поширення на особу в період її роботи в таких місцевостях пільг, регламентованих Указами Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року та від 29 вересня 1967 року та Постановою №148. При цьому, основним документом, що підтверджує факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях, є трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою. Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі №352/1612/15а, від 17.05.2019 у справі №644/2182/17, від 31.07.2019 у справі №287/15/17-а, від 21.08.2019 у справі №750/1717/16-а, від 14.11.2019 у справі №265/6105/16-а, від 22.02.2021 у справі №266/258/16-а. Як встановлено з матеріалів справи, відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 (записи №8 - №17) позивач працювала з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 в районі Крайньої Півночі (Ямало-Ненецький автономний округ Тюменської області), а саме: - з 17.09.1985 по 24.01.1986 інженером з геологічних робіт в сейсмічній партії в Заполярній геофізичній експедиції Ямало-Ненецького виробничого геологічного об`єднання з геофізичних робіт; - з 28.01.1986 по 12.02.1990 робітником, майстром, інженером ПТО, економістом в Північному будівничо-монтажному управлінні треста «Ямалгеострой». Доказів недостовірності чи неточності даних записів у трудовій книжці позивача відповідачем до суду надано не було. При цьому, періоди роботи позивача з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 в районі Крайньої Півночі підтверджуються довідкою про заробітну плату №арх/726 від 13.02.2009, яка видана ВАТ «Ямалгеофізика», архівною довідкою про заробітну плату від 31.05.2018 №1401-10/354, яка видана адміністрацією муніципального утворення Ямальського району. Відповідач не зарахував періоди роботи з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 до страхового стажу в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, що не заперечується відповідачем. Колегія суддів зазначає, що з огляду на наведені вище правові норми, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто, достатньо одного із перерахованих документів, а не їхня сукупність. Із урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для зарахування до трудового стажу позивача спірних періодів роботи з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 в районі Крайньої Півночі до страхового стажу в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців. Вказане також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27.07.2022 у справі №560/755/19 та від 17.10.2022 у справі №592/5589/17. При цьому, стосовно доводів відповідача про правомірність відмови позивачу в перерахунку пенсії з врахуванням наданих довідок до надходження акту, складеного за результатами проведення перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідки для призначення (перерахунку) пенсії від управління контрольно-перевірочної роботи, колегія суддів вказує на таке. За приписами частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Згідно з пунктом 1 статті 41 Закону № 1058-IV, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону. Частиною 3 статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Водночас, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до цього Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1). За приписами підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, (в тому числі документи, що підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і за вислугу років), передбачені Порядком підтвердження наявного стажу роботи, а за періоди роботи після 01 січня 2004 року додатково надається інформація, отримана органами, що призначають пенсію, від відповідних фондів держав-учасниць міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення (в довільній формі) про сплату страхових внесків. Особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами. Пункт 2.10 Порядку №22-1 передбачає, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. Пунктом 2.23 Порядку №22-1 визначено, що документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. Додатком 1 до Порядку № 22-1 затверджена форма довідки про заробітну плату для обчислення пенсії. У такому додатку, зокрема, зазначено орган, що видав довідку, особа, якій довідка видана, суми заробітної плати та період, за який вона нарахована, а також підставу видачі довідки, інформацію про страхові внески. Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі розміру заробітної плати є довідки про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством відповідно до первинних документів. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 13.02.2018 у справі № 358/1179/17, від 24.04.2018 у справі № 686/6278/17, від 27.02.2020 у справі № 645/5599/16-а, від 27.05.2021 у справі № 343/659/17. Слід зазначити, що Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 затверджено Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому Законами України неодноразово затверджувалися Укази Президента України про продовження дії воєнного стану в Україні та на час розгляду цієї справи воєнний стан в Україні триває. Як встановлено з матеріалів справи, позивачем до заяви про перерахунок пенсії додано довідку про заробітну плату від 16.04.2010 №466, довідку про заробітну плату №арх/726 від 13.02.2009, довідку про заробітну плату від 31.05.2018 №1401-10/354. Так, довідка про заробітну плату від 16.04.2010 №466, яка видана архівним відділом виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, містить відомості про отриману позивачем заробітну плату за період з лютого 1990 року по червень 1991 року на Ізюмському госпрозрахунковому будівельному участку; довідка про заробітну плату №арх/726 від 13.02.2009, яка видана ВАТ «Ямалгеофізика», містить відомості про отриману позивачем заробітну плату за період з вересня 1985 року по січень 1986 року в «Открытое акционерное общество «»Ямалгеофизика» (мова оригіналу); архівна довідка про заробітну плату від 31.05.2018 №1401-10/354, яка видана адміністрацією муніципального утворення Ямальського району, містить відомості про отриману позивачем заробітну плату за період з січня 1986 року по лютий 1990 року як працівнику «северного строительно-монтажного управления треста «Ямалгеострой»» (мова оригіналу). Колегія суддів звертає увагу на те, що зазначені довідки містять назви первинних документів, на підставі яких їх було видано, довідки підписані відповідними посадовими особами та завірені печаткою підприємства, що їх видало. Колегія суддів також зазначає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у врахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії. Аналогічні висновки містяться у Постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17. При цьому, листом від 28.11.2023 ГУ ПФУ в Харківській області відмовило у врахуванні вищезазначених довідок про заробітну плату, оскільки у зв`язку з введенням на території України дії воєнного стану відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) та активними бойовими діями на території Харківської області, проведення перевірок стало можливим з червня 2022 року лише по тих підприємствах та установах, які перебували на території області та мали змогу забезпечити доступ фахівців головного управління до первинних документів, на підставі яких були видані довідки для призначення/перерахунку пенсій. У вказаному листі також зазначено, що питання перевірки довідок про заробітну плату №арх/726 від 13.02.2009 за період роботи з вересня 1985 року по січень 1986 року, яка видана ВАТ «Ямаглеофізика» та № 1401-10/354 від 31.05.2018 за період роботи з січня 1986 року по лютий 1990 року на Північному будівельно-монтажному управлінні тресту «Ямалгеострой», яка видана Адміністрацією муніципальної освіти Ямальського району, може бути вирішено після припинення або скасування воєнного стану на території України з урахуванням можливостей поштового зв`язку. Отже, відмовляючи у проведенні перерахунку пенсії, відповідач фактично обмежився формальним посиланням на неможливість врахування наданих позивачем довідок про заробітну плату через відсутність доступу фахівців головного управління до первинних документів на тих підприємствах та установах, які перебували на території області, та введення воєнного стану на території України. Такий підхід відповідача, на думку колегії суддів, свідчить про перекладення негативних наслідків організаційних та міждержавних обмежень на позивача, що є неприпустимим з огляду на принцип належного урядування та суперечить наведеній вище правовій позиції Верховного Суду, відповідно до якої сумніви суб`єкта владних повноважень щодо достовірності поданих документів самі по собі не можуть бути підставою для відмови у реалізації особою права на пенсійне забезпечення. Колегія суддів вказує, що документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, враховуючи стаж, який вона заробила на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україною у зв`язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво та обмін поштою з країною-агресором, неможливістю надати запит на звірку достовірності видачі довідок та відсутністю доступу пенсійного органу до первинних документів на тих підприємствах та установах, які перебували на території області. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в даному випадку та при обставинах, що склались у зв`язку з повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та військовою агресією першої по відношенню до громадян України, пенсійним органом позивачу було фактично відмовлено у реалізації її права на отримання пенсії з підстави місцезнаходження підприємств, що розташовані на території держави агресора, та неможливості проведення зустрічної перевірки, відсутності доступу пенсійного органу до первинних документів на тих підприємствах та установах, які перебували на території області, що порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії. Відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на території держави-агресора або доступ до якого відсутній, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного права на належне пенсійне забезпечення. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 175/4336/16-а, від 25.02.2021 у справі № 522/6812/17. Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що довідки про заробітну плату позивача від 16.04.2010 №466, №арх/726 від 13.02.2009, №1401-10/354 підлягають врахуванню під час перерахунку пенсії позивача. Доводи відповідача про втручання в його дискреційні повноваження колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне. Зі змісту Рекомендації № R(80) 2 Комітету Міністрів державам - членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980 р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснити з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень, те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящих в ієрархії нормативно - правовим актам. Суб`єкти владних повноважень застосовують надані їм в межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження у будь-якій формі своїх дій з іншими суб`єктами (дискреційні повноваження). Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Приписами статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Тобто, для того, щоб особа могла реалізувати своє право на судовий захист, необхідно встановити, що оскаржуваними рішенням чи діянням суб`єкта владних повноважень порушено права, свободи чи інтереси саме цієї особи або особи в інтересах якої вона звертається. При цьому, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Аналогічні правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 30.04.2026 у справі № 320/33414/23, від 24.02.2026 у справі №340/5634/24, від 17.12.2025 у справі № 320/40791/23. Враховуючи зміст спірних правовідносин, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є визначення пенсійному органу обов`язку здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши періоди роботи з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 в районі Крайньої Півночі до страхового стажу в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, при обчисленні пенсії за віком, починаючи з 08 листопада 2023 року, з урахуванням довідки про заробітну плату від 16.04.2010 №466, яка видана архівним відділом виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, та довідки про заробітну плату №арх/726 від 13.02.2009, яка видана ВАТ «Ямалгеофізика», архівної довідки про заробітну плату від 31.05.2018 №1401-10/354, яка видана адміністрацією муніципального утворення Ямальського району, виходячи з офіційно встановленого курсу російського рубля до української гривні на момент призначення пенсії, починаючи з 08 листопада 2023 року. Із урахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо незарахування періодів роботи з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 в районі Крайньої Півночі до страхового стажу ОСОБА_1 пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, при обчисленні пенсії за віком, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши періоди роботи з 17.09.1985 по 24.01.1986, з 28.01.1986 по 12.02.1990 в районі Крайньої Півночі до страхового стажу в пільговому обчисленні, як один рік та шість місяців, при обчисленні пенсії за віком, починаючи з 08 листопада 2023 року, визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування довідки про заробітну плату від 16.04.2010 №466, яка видана архівним відділом виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, та довідки про заробітну плату №арх/726 від 13.02.2009, яка видана ВАТ «Ямалгеофізика», архівної довідки про заробітну плату від 31.05.2018 №1401-10/354, яка видана адміністрацією муніципального утворення Ямальського району, при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 , зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням довідки про заробітну плату від 16.04.2010 №466, яка видана архівним відділом виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, та довідки про заробітну плату №арх/726 від 13.02.2009, яка видана ВАТ «Ямалгеофізика», архівної довідки про заробітну плату від 31.05.2018 №1401-10/354, яка видана адміністрацією муніципального утворення Ямальського району, виходячи з офіційно встановленого курсу російського рубля до української гривні на момент призначення пенсії, починаючи з 08 листопада 2023 року. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 по справі № 520/5552/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова Я.М. Макаренко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»