Постанова 4873 № 910/8466/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" червня 2026 р. Справа № 910/8466/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Шапрана В.В. суддів: Сітайло Л.Г. Андрієнка В.В. без повідомлення учасників справи, розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Акцент» про ухвалення додаткового рішення, подану за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 (повне рішення складене 03.03.2026) у справі №910/8466/25 (суддя - Шкурдова Л.М.) за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Акцент» про визнання недійсними рішень загальних зборів, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі №910/8466/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) відмовлено повністю. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2026 апеляційну скаргу у справі №910/8466/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2026 відкрито апеляційне провадження у справі №910/8466/25, призначено її до розгляду на 28.04.2026, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву. 17.04.2026 до суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Акцент» надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. У відзиві відповідач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що становить 40000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач зазначив, що остаточні докази понесення таких витрат будуть надані суду згідно приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України. На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1304/26 від 28.04.2026 у зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8466/25. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 апеляційну скаргу у справі №910/8466/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Сітайло Л.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 справу №910/8466/25 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду. За результатами судового засідання 28.04.2026 у розгляді апеляційної скарги оголошено перерву до 02.06.2026 з метою додаткового з`ясування обставин справи. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2026 у справі №910/8466/25 залишено без змін. 03.06.2026 у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк через електронний кабінет представником Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Акцент» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, згідно якої заявник просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в апеляційному суді, у розмірі 40000,00 грн. До суду 04.06.2026 від представника позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у яких останній просить відмовити у її задоволенні в повному обсязі. 05.06.2026 представником відповідача подані додаткові пояснення у справі на заперечення позивача щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України). Отже, додаткова постанова ухвалюється без повідомлення учасників справи. Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне. Як було зазначено вище, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Акцент» просить стягнути з позивача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України). На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу, а також до заяви про ухвалення додаткового рішення у встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк надано відповідні докази. Так, представництво інтересів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Акцент» в Північному апеляційному господарського суді здійснював адвокат Ковальчук В.В. на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.07.2025, додаткової угоди від 02.04.2026 до договору, а також ордеру про надання правничої допомоги серія АІ №2169306 від 03.04.2025. Відповідно до п. 1.1 договору його предметом є надання адвокатом за дорученням клієнта усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту, яка пов`язана чи може бути пов`язана з захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав та законних інтересів. Доручення клієнта конкретизується в додаткових угодах до цього договору, а у невідкладних випадках в усній формі (п. 1.2 договору). Згідно з п. 3.2 договору розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами в додатковій угоді до договору. Відповідно до п. 4.1 договору перерахування адвокату суми гонорару (його частини) є підтвердженням, що доручення виконано належним чином та прийнято клієнтом, якщо інший порядок прийняття послуг не визначено відповідною додатковою угодою до цього договору. У разі надання звіту щодо виконання доручення клієнта, як визначено підп. 2.1.2 п. 2.1 договору, клієнт робить відмітку про прийняття звіту та послуг або надає свої зауваження до звіту протягом 3 (трьох) робочих днів (п. 4.2 договору). У п. 4.3 договору сторони погодили, що підтвердженням факту належного виконання адвокатом доручення та його повного прийняття клієнтом є обставини, викладені в п. 4.1 та/або п. 4.2 цього договору, або інші обставини (події), прямо визначені відповідною додатковою угодою. Згідно з п. 4.4 укладеного правочину складання окремого акту приймання-передачі наданих послуг для підтвердження виконання доручення не вимагається, якщо сторони прямо не домовились про інше у відповідній додатковій угоді. 02.04.2026 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору, п. 1 якої передбачено, що відповідно до умов договору та цієї угоди клієнт доручає, а адвокат приймає до виконання доручення щодо надання правової (правничої) допомоги у справі №910/8466/25, що перебуває у провадженні Північного апеляційного господарського суду, за апеляційною скаргою ОСОБА_1. Згідно з п. 2 додаткової угоди сторони, керуючись п. 3.2 договору, погодили розмір гонорару адвоката за виконання доручення клієнта у розмірі 40000,00 грн. Гонорар адвокату сплачується клієнтом протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання рахунку (п. 3 додаткової угоди). Пунктом 5 додаткової угоди визначено, що адвокат надає клієнту звіт щодо виконання доручення. 16.04.2026 відповідач сплатив адвокату за виконання доручення гонорар у розмірі 40000,00 грн, що підтверджується рахунком на оплату №1/04.26 від 15.04.2026 та платіжною інструкцією №742 від 16.04.2026, копії яких надані до суду разом з відзивом на апеляційну скаргу. За результатами надання послуг 02.06.2026 між сторонами складено та підписано звіт щодо виконання доручення клієнта (про надання правової/правничої допомоги у справі №910/8466/25, яка надана адвокатом в суді апеляційної інстанції), відповідно до п. 1 якого адвокат звітує, а клієнт підтверджує, що адвокатом було надано, а клієнтом прийнято професійну правничу допомогу у судові справі №910/8466/25 під час її розгляду в суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_1. Згідно з п. 2 звіту адвокатом було фактично надано наступний обсяг правничої допомоги (послуг): - складання відзиву на апеляційну скаргу (правовий аналіз доводів скарги, аналіз судової практики Верховного Суду, наведеної скаржником, та інше), подання 17.04.2026 відзиву до суду через підсистему «Електронний суд» - 20 годин; - правовий аналіз відповіді на відзив на апеляційну скаргу від 27.04.2026 (аналіз судової практики Верховного Суду, наведеної скаржником, та інше) - 4 години; - представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 28.04.2026; - представництво інтересів клієнта в судовому засіданні 02.06.2026. Загальна кількість роботи адвоката (витраченого часу на виконання доручення) - 24 години. Участь у судових засіданнях - 2 судові засідання. Пунктом 3 звіту визначено, що загальна вартість професійної правничої допомоги, наданої адвокатом клієнту за цим звітом, становить - 40000,00 грн. Відповідно до п. п. 4 та 6 звіту згідно з умовами договору та додаткової угоди від 02.04.2026 за надання всього комплексу правничої допомоги в суді апеляційної інстанції сторонами погоджено фіксований розмір гонорару, який не залежить від обсягу витраченого адвокатом часу. Сторони погоджуються, що підписання цього звіту клієнтом одночасно має силу акта приймання-передачі наданих послуг. Також відповідачем надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, необхідних для надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції при розгляді справи №910/8466/25, який повністю відповідає змісту звіту щодо виконання доручення клієнта від 02.06.2026. За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч 5 та 6 ст. 126 ГПК України). Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20). Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з тим, у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення процесуального закону, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України). Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та 12.01.2023 у справі №910/8342/21. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. Такі докази, відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому, згідно зі ст. 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам ст. ст. 75-79 ГПК України. Відповідно до положень ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Цей закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Позивач у запереченнях на заяву відповідача посилається на наступне: - відповідачем не було надано, а матеріали справи не містять заперечень на відповідь позивача на відзив. Хоча детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом відповідача, і містить послугу з правового аналізу відповіді на відзив на апеляційну скаргу (аналіз судової практики Верховного Суду, наведеної скаржником, та інше), проте на доказ цього відповідачем не було надано жодного процесуального документа. Таким чином, правовий аналіз відповіді на відзив на апеляційну скаргу за своєю суттю не може бути віднесений до правової допомоги як окрема послуга, оскільки його не було втілено у відповідний процесуальний документ; - по суті, правнича допомога відповідача обмежується складанням відзиву на апеляційну скаргу та участю його адвоката у двох судових засіданнях. У свою чергу, адвокат відповідача Ковальчук В.В. брав участь у даній справі і в суді першої інстанції, а отже обізнаний з матеріалами даної справи. Крім цього, у своїй більшості відзив на апеляційну скаргу складається з ідентичного повторювання тексту вже раніше підготовлених відповідачем відзиву на позов і заперечень на відповідь на відзив в суді першої інстанції, тобто адвокат відповідача використовував в переважній більшості вже готовий матеріал, а не створював з початку. Вивчення обсягу юридичної і технічної роботи адвоката відповідача показує, що правова позиція у відзиві на апеляційну скаргу не відрізняється від тієї, що була в суді першої інстанції, додаткових джерел законодавства або судової практики у вказаному відзиві не наведено; - вищезазначене дає підстави для висновку, що обсяг виконаної адвокатом відповідача роботи не є співмірним з заявленою до відшкодування сумою у 40000,00 грн; - позивач є фізичною особою, що не здійснює підприємницьку діяльність, і вже поніс значний розмір судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи; - сумою витрат на правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн, яка не відповідає критеріям співмірності, визначеним ч. 4 ст. 126 ГПК України, відповідач, який є юридичною особою, демонструє зловживання процесуальним правом з відшкодування витрат на правничу допомогу, використовуючи його як важіль фінансового тиску на позивача. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20, а також додаткових постановах Верховного Суду від 16.03.2023 у справі №927/153/22, 23.11.2023 у справі №911/2408/22 та 30.11.2023 у справі №924/878/22, при зменшенні витрат на правову допомогу слід враховувати: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої та апеляційної інстанцій, чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої вимоги, та інші обставини. Колегія суддів вважає частково обґрунтованими вказані доводи позивача та зазначає, що заявлений Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Акцент» до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, наведеним у ч. 4 ст. 126 ГПК України. При цьому, суд керується наступним: - зміст відзиву відповідача на апеляційну скаргу є подібним за своїм змістом до процесуальних документів, що подавалися в суді першої інстанції, тобто правова позиція Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Акцент» щодо суті спору, фактично, не змінювалася. При цьому, зі змісту відзиву не вбачається, що представник відповідача досліджував додаткові джерела законодавства або судову практику, відмінні від тих, що підлягали дослідженню в місцевому господарському суді; - суд погоджується з позивачем, що витрати на правовий аналіз відповіді позивача на відзив на апеляційну скаргу у даному випадку не може бути віднесений до правової допомоги як окрема послуга, оскільки його не було втілено у відповідний процесуальний документ. При цьому, суд наголошує, що подання такої заяви по суті спору, як відповідь на відзив, в суді апеляційної інстанції взагалі не передбачено. - загальна тривалість двох судових засідань у суді апеляційної склала орієнтовно 25 хвилин, що не потребувало значних витрат часу адвокатом. Насамкінець, апеляційний суд також вважає за необхідне зазначити, що покладення на позивача судових витрат у заявленому відповідачем розмірі становитиме надмірний майновий тягар для ОСОБА_1., який є фізичною особою, що не здійснює підприємницьку діяльність. З урахуванням викладеного, суд, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 ст. 129 ГПК України, вважає, що розмір заявлених Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Акцент» витрат на правову допомогу в сумі 40000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та виконаною роботою. З огляду на зазначене, оцінивши подані заявником докази на підтвердження понесених ним витрат, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 20000,00 грн. Оскільки апеляційна скарга позивача залишена судом без задоволення, а отже судове рішення ухвалене на користь відповідача, витрати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Акцент» на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 20000,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на ОСОБА_1. Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Акцент» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/8466/25 задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Акцент» (03188, місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 9Є, ідентифікаційний код 44414198) витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 20000 (двадцять тисяч),00 грн.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В.В. Шапран Судді Л.Г. Сітайло В.В. Андрієнко