Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/6554/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6554/25 Перша інстанція: суддя Брагар В. С., повний текст судового рішення складено 19.01.2026, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Вербицької Н.В., судді Джабурія О.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,- В С Т А Н О В И В: 21.06.2025 ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю за зайнятість населення №5882/14/29/07/2389712610-ДПС від 13.06.2025. В обґрунтування позову позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувана постанова про накладення штрафу була фактично прийнята на підставі акту перевірки податкового органу від 25.04.2025, в якому податковий орган дійшов висновку про те, що позивач допустив порушення абз. 1 постановляючої частини постанови КМУ №413 від 17.06.2015 за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Позивач вказував, що податковий органи, перевіряючи наявність належного оформлення трудових відносин, не з`ясовував питання щодо ведення обліку виконаної роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника; не перевірив документи, що підтверджують особу, або інші документи, що можуть ідентифікувати особу; не відібрав пояснень у особи, яку вважав такою, що допущена до роботи без оформлення трудового договору. Наведені підстави, на думку позивача, свідчать про протиправність оскаржуваної ним постанови про накладення штрафу. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.01.2026, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував обставин, які необхідні для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив в повному обсязі такий доказ як акт фактичної перевірки, який у свою чергу не містить жодного доказу того, що ОСОБА_2 є стажером-продавцем та саме вона здійснювала розрахункові операції під час проведення фактичної перевірки. Апелянт звертає увагу на те, що посадові особи податкового органу не взяли жодних пояснень у ОСОБА_2 , а сам акт фактичної перевірки не підписаний ані платником податків, ані особою, що здійснювала розрахункові операції, акт відмови від підписання відсутній. На думку апелянта акт фактичної перевірки не може бути належним доказом вчинення апелянтом порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Оскільки на період воєнного стану законодавець, з метою забезпечення умов для належного функціонування підприємств, оперативного залучення працівників, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, скасував штрафи (відповідальність), передбачені ст. 265 КЗпП України, за умови усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), суд першої інстанції, на думку апелянта, мав дослідити факт отримання апелянтом від відповідача припису про усунення порушення статті 265 КЗпП України. Наведені підстави, на думку апелянта, додатково, до обставин, наведених у позові, свідчать про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Додатково відповідач зазначає, що акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї або іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання до контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень Заперечує відповідач і доводи апелянта щодо дослідження припису на усунення виявлених порушень, оскільки в цій справі перевірку щодо питань дотримання законодавства було проведено ГУ ДПС в Миколаївській області, а не відповідачем, в той час як здійснюючи свої контрольні функції податковий орган не уповноважений виносити приписи про усунення порушень трудового законодавства, а також не здійснює заходів державного нагляду (контролю) у сфері праці у розумінні Закону «Про основні заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Тому у даному випадку відсутній ключовий юридичний факт винесення припису відповідачем за результатами позапланово заходу, що є обов`язковою умовою застосування ч. 3 ст. 16 вказаного Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що наказом ГУ ДПС в Миколаївській області від 15.04.2025 №489-п «Про проведення фактичної перевірки» було призначене проведення працівниками ГУ ДПС в Миколаївській області фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за місцем здійснення діяльності: АДРЕСА_1 , з 16 квітня 2025 року, тривалістю 10 діб. 15.04.2025 ГУ ДПС в Миколаївській області були видані направлення на перевірку №810/14-29-09-01-07, №811/14-29-09-01-07 25.04.2025 ГУ ДПС в Миколаївській області був складений акт №5882/14-29-09-01-08/2389712610 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах та пальним (надалі акт фактичної перевірки від 25.04.2025). За змістом вступної частин акту фактичної перевірки від 25.04.2025, перевірка була розпочата 16.04.2025 о 14:40 год., за адресою магазину - АДРЕСА_1 . Встановлено, який належить суб`єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 . Перевірка проведена відповідно до наказу від 15.04.2025 №489-П, посадовими особам ГУ ДПС в миколаївській області - головним державним інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Миколаївській області Людмила Лепська, направлення №810/14-29- 09-01-07 від « 15» квітня 2025р., головним державним інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Миколаївській області - Олександр Яковлев, направлення №811/14-29-09-01-07 від « 15» квітня 2025р. Також у вступній частині акту фактичної перевірки від 25.04.2025 вказано, що перевірку здійснено на підставі Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, законів України від 18 червня 2024 року №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», із змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон України №3817-ІХ), від 10 жовтня 2024 року №4015-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану" (далі по тексту - Закон України №4015-IX), від 6 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі по тексту - Закон України №265/95-ВР), постанов Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах», із змінами та доповненнями, від 30 жовтня 2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», із змінами та доповненнями (далі по тексту - Постанова КМУ №957) та інших нормативно-правових актів, які відносяться до питань перевірки. Зазначено також і про те, що перевірки здійснено в присутності: - ОСОБА_3 (посада продавець; дата народження без повідомлення; адреса не вказано); - ОСОБА_2 (посада продавець-стажер, дата народження не оформлена; адреса не вказано). Вказано, що у Журналі реєстрації перевірок контролюючих органів запис не здійснювався. В описовій частині акту фактичної перевірки від 25.04.2025 зазначено, що перевірки надано:

1. Ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №14080308202402107 від 17.10.2024, термін дії з 17.10.2024 до 17.10.2025, сплачено з 17.10.2024 до 17.07.2025;

2. Ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами - №14080311202401872 від 17.10.2024, термін дії з 17.10.2024 до 17.10.2025;

3. Виписка або витяг з ЄДР - від 04.02.1999 №6990 сплачено з 17.10.2024 до 17.07.2025;

4. Супровідні документи на товар, що реалізується;

5. Реєстратор розрахункових операцій (ЕККА): тип ПРРО, фіскальний №4000611719;

6. Розрахункова книжка: РРО в справному стані. При перевірці було використано: - ліцензії на право роздрібної торгівлі підакцизними товарами (суцільним порядком) за період з 13.07.2024 по дату закінчення перевірки; - установчі документи (суцільним порядком) за період з 13.07.2024 по дату закінчення перевірки; - супровідні документи на товар (суцільним порядком) за період з 13.07.2024 по дату закінчення перевірки; - інші документи (вибірково) за період з 13.07.2024 по дату закінчення перевірки. Також, в акті фактичної перевірки від 25.04.2025, зазначено, що перевіркою встановлено:

1. Перевіркою встановлено факт проведення розрахункових операцій через ПРРО (фіскальний №4000611719) з порушенням режиму попереднього програмування, а саме: без зазначення кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД чим порушено вимоги пункту 11 статті 3 Закону України №265/95-ВР. Встановлене порушення підтверджується інформацією з системи обліку даних PPO ДПС України та відображено в Додатку №1, який додається до першого примірника акта перевірки.

2. Статтею 62 Закону України №3817-IX зокрема передбачено, що алкогольні напої, які виробляються в Україні, та алкогольні напої, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законом. Відповідно до вимог чинного законодавства в обігу може перебувати виключно марка акцизного податку з унікальним (неповторним) номером. Знаходження в обігу 2-х та більше марок акцизного податку з ідентичними реквізитами свідчать про відсутність їх законного походження. Перевіркою встановлено факти здійснення реалізації 2-х пляшок алкогольних напоїв: 1 пляшки коньяку «АДЖАРИ» 3 зір., об`єм пляшки - 0.25 л., та 1 пляшки горілки «Грін Дей Крістал», об`єм пляшки - 0.5 л., маркованих марками акцизного податку з однаковими реквізитами, а саме: AGNP276950, чим порушено вимоги статті 62 Закону України №3817- IX. Встановлене порушення підтверджується інформацією з системи обліку даних PPO ДПС України та відображено в Додатку №2, який додається до першого примірника акта перевірки. 3. відповідно до статті 245 Кодексу законові про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII, зі змінами та доповненнями, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до даних ІКС «Податковий блок» та матеріалів фактичної перевірки, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не надав повідомлення про прийняття на роботу ОСОБА_2 , особи, що фактично здійснювала розрахункові операції 16.04.2025 в магазині, що розташований за адресою: вул. Вокзальна, буд. 7/А, м. Первомайськ, Миколаївська область, а саме: продала 1 тетра пак вина «PICNIC», об`єм 1,0 л. за ціною 90,00 грн, що є порушенням вимог постанови КМУ від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» із змінами і доповненнями. Таким чином, ОСОБА_2 допущена до роботи без повідомлення Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В розділі 3 «Висновок перевірки» акту фактичної перевірки від 25.04.2025 зазначено, що перевіркою встановлено порушення вимог: 1. пункту 11 статті 3 Закону України №265/95-ВР; 2. статті 32 Закону України №3817-ІХ; 3. абзац перший постановляючої частини постанови КМУ від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» із змінами і доповненнями. Вказано, що перевірку закінчено 25.04.2025 о 15:30 год. Акт фактичної перевірки від 25.04.2025 не містить зауважень до акту перевірки. Зазначено, що для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень та документів, щодо фактів викладених в акті перевірки, керівнику пропонується прибути до ГУ ДПС в Миколаївській області за адресою: м. Миколаїв, вул. Героїв Рятувальників, 6, каб. №211, 28 квітня 2025 року о 09:00 год. Вказано, що у разу неявки керівника або особи, що його заміщає, питання про розгляд матеріалів перевірки, застосування фінансових санкцій, передання матеріалів перевірки для складання протоколу про адміністративне правопорушення будуть розглянути за відсутності особи згідно з чинним законодавством. Акт фактичної перевірки від 25.04.2025 не містить підписів від суб`єкта господарювання, проте зазначено, що складно акт про неможливість ознайомлення підписання та вручення матеріалів перевірки від 29.04.2025 №605/14-29-09-01/2389712610. Наявна відмітка «Направлено поштою». Також, відповідно до матеріалів справи, 02.05.2025 до Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці від ГУ ДПС в Миколаївській області надійшов лист від 28.04.2025 за вих.№4135/5/14-29-09-01-04, яким до відповідача з метою організації належної роботи щодо недопущення використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, була надіслана копія акту фактичної перевірки від 25.04.2025 №5882/14-29-09-01-08/2389712610 та копії матеріалів для прийняття відповідачем рішення згідно чинного законодавства. До вказаного листа були додані: копія акті фактичної перевірки від 25.04.2025, копія наказу про проведення фактичної перевірки, копії направлень на фактичну перевірку, копія додатку до акту - відомість по товарам (з особистим підписом продавця стажера ОСОБА_2 ), фотосвітлина. Листом від 06.05.2025 за вих №ПД/3.2/4462-25 «Повідомлення про початок адміністративного провадження» відповідач повідомив апелянта, як учасника (адресата) адміністративного провадження (особи, стосовно якої адміністративний орган ініціював адміністративне провадження) про початок адміністративного провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про адміністративну процедуру», а саме про одержання 02.05.2025 заступником начальника Міжрегіонального управління Раілком Володимиром Васильовичем від Головного управління ДПС у Миколаївській області акту фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 25.04.2025 №5882/14-29-09-01-08/ НОМЕР_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Також, в листі від 06.05.2025 вказано, що на виконання ст. 49 Закону України «Про адміністративну процедуру» апелянт повідомляється про права та обов`язки учасників адміністративного провадження, передбачені ст. 28 Закону (пам`ятка додається); про те, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу; про те, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абз. 3-7 п. 2 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, складає постанову про накладення штрафу. В листі від 06.05.2025 апелянт був попереджений про те, що можливим наслідком прийняття постанови про накладення штрафу є накладення на апелянта стягнення, яке міститиме зобов`язальний характер щодо сплати ним штрафу у порядку, передбаченому пунктом 9 Порядку накладання штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, або його стягнення у порядку пункту 11 зазначеного порядку. Було роз`яснено апелянту і те, що під час здійснення та після завершення адміністративного провадження йому надається можливість ознайомитись з матеріалами справи (крім відомостей, які відповідно до закону віднесені до інформації з обмеженим доступом), робити з них витяги, знімати копії, у тому числі з використанням технічних засобів. Можливість ознайомлення з матеріалами справи надається в розумні строки за письмовим запитом учасника адміністративного провадження. Додатково повідомлено, що матеріали справи надаються учасникам адміністративного провадження для ознайомлення, як правило у приміщенні Міжрегіонального управління в присутності посадової особи Міжрегіонального управління. Вказано, що учасник адміністративного провадження має право подати до Міжрегіонального управління свої пояснення та/або зауваження у справі, включно з доказами, до дня проведення або під час слухання. Зазначено, що про дату і час слухання апелянта буде повідомлено додатково у порядку, визначеному Законом України «Про адміністративну процедуру». В листі зауважено, що пояснення та/або зауваження подаються, як правило, в письмовій формі у спосіб, передбачений Законом України «Про адміністративну процедуру», для подання заяв. Усні пояснення та/або зауваження фіксуються в матеріалах справив порядку, встановленому Законом України «Про адміністративну процедуру», для заяви, поданої в усній формі. Вказано, що спосіб подання заяви передбачений ч. 2 ст. 41 Закону України «Про адміністративну процедуру», відповідно до якої, зокрема, заява в письмовій формі маже бути подана до адміністративного органу шляхом особистого звернення, надіслана поштою або подана в електронній формі. Лист відповідача від 06.05.2025 за вих №ПД/3.2/4462-25 був отриманий апелянтом 09.05.2025 (а.с. 57, 58). Листом від 12.05.2025 за вих. №ПД/3.2/4564-25 відповідач надіслав апелянту та ГУ ДПС в Миколаївській області запрошення учасника адміністративного провадження на слухання у адміністративній справі. Так, у вказаному запрошені зазначено, що відповідно до статті 32 Закону України «Про адміністративну процедуру», Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, адміністративний орган - Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі - Міжрегіональне управління), запрошує, зокрема і апелянта, як учасника адміністративного провадження (особу, стосовно якої Міжрегіональне управління ініціювало адміністративне провадження) у зв`язку з виконанням повноважень, визначених законом, за результатами отримання акту фактичної перевірки Головного управління ДПС у Миколаївській області №5882/14-29-09-01-08/2389712610 від 25.04.2025 складеного за результатами фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на слухання у адміністративній справі. Поінформовано, що адміністративна справа «Про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю, передбаченого статтею 265 Кодексу законів про працю України», перебуває у статусі: «підготовка справи до розгляду та вирішення». З метою забезпечення належного, об`єктивного та швидкого з`ясування обставин справи розгляд справи буде проводитися із заслуховуванням учасників адміністративного провадження, що відбудеться уповноваженою особою Міжрегіонального управління о 10 год. 00 хв. 13 червня 2025 року в приміщенні Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (Миколаївська обл., м. Миколаїв, Богоявленський проспект, 42А, каб. 219). Вказаний контактний номер телефону Міжрегіонального управління (0512) 53-82-44; та адреса електронної пошти Міжрегіонального управління mk@dsp.gov.ua. Повідомлено, що справу розглядає уповноважена особа адміністративного органу - заступник начальника Міжрегіонального управління Раілко Володимир Васильович. Лист від 12.05.2025 за вих. №ПД/3.2/4564-25 був отриманий апелянтом 14.05.2025. Відповідно до копії протоколу №23 від 13.06.2025, в період часу з 10:00 до 10:30 год, заступником начальника Міжрегіонального управління Раілко В.В. розглядалась адміністративна справа «Про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про працю, передбаченого статтею 265 Кодексу законів про працю України». На слуханні справи були присутні начальник управління інспекційної діяльності у Миколаївській області Осадченко Наталя Валеріївна та головний спеціаліст відділу з питань праці управління інспекційної діяльності у Миколаївській області Сомар Ліна Павлівна, відповідальна за ведення протоколу слухання. Під час слухання, відповідно до протоколу від 13.06.2025 №23, було встановлено дотримання порядку і строків запрошення учасників адміністративного провадження на слухання, та встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не з`явився. В ході розгляду справи були досліджені матеріали, надіслані ГУ ДПС в Миколаївській області, та інформація з порталу електронних послуг ПФУ - поточний список працівників страхувальників, в якому відсутні дані про перебування ОСОБА_2 в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 на дату проведення фактичної перевірки з 16.04.2025 по 25.04.2025. В протоколі від 13.06.2025 №23 зазначено, що в результаті обговорення, присутніми прийнято рішення щодо наявності підстав для застосування штрафних санкцій до ФОП ОСОБА_1 у вигляді винесення постанови про накладення штрафу відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України та вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509. Постановою про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №5882/14-29-09-01-08/2389712610-ДПС від 13 червня 2025 року вирішено накласти на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 80 000 грн. Листом від 13.06.2025 за вих. №ПД/3.2/5744-25 «Про розгляд справи» Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці направило на адресу ФОП ОСОБА_1 постанову про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Також, апелянту було роз`яснено, що згідно з ст. 265 Кодексу законів про працю України, у разі сплати юридичною особою або фізичною особою підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів з дня вручення постанови про накладання штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбаченого цією статтею, така постанова вважається виконаною. Оскільки зазначена в постанові сума штрафу підлягає сплаті до Державного бюджету України, Південне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці про виконання постанови просить повідомити листом з долученням платіжної інструкції щодо сплати штрафу. Лист від 13.06.2025 за вих. №ПД/3.2/5744-25 був отриманий апелянтом 18.06.2025. Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем законодавства про працю та зайнятість населення доведений належними та допустимими доказами, протиправність дій податкового органу під час проведення фактичної перевірки не встановлено; дотримана адміністративна процедура щодо розгляду Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці справи стосовно ФОП ОСОБА_1 . Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України постановою від 11.02.2015 №96 затвердив Положення про Державну службу України з питань праці (далі Положення №96). Згідно із пунктом 1 цього Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. За змістом підпунктів 6, 9 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює: державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи. За правилами пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. Зміст наведених норм свідчить про те, що Держпраці та утворені в установленому порядку її територіальні органи наділені контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю. Водночас апеляційний суд також враховує, що згідно із частиною другою статті 259 КЗпП України центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад. Отже, право здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з метою перевірки дотримання податкового законодавства закріплено за податковими органами згідно з частиною другою статті 259 КЗпП України. Відповідно до приписів пункту 80.10 статті 80, пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, якими регламентовано порядок оформлення результатів фактичної перевірки, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Відповідальність за порушення законодавства про працю, у тому числі для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), передбачена нормами абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України. Тому, повноваження на проведення перевірки стосовно дотримання фізичними особами - підприємцями вимог законодавства про працю, виявлення, оформлення і фіксацію відповідних порушень (зокрема в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту)) належить податковому органу відповідно до закону. При цьому повноваження щодо притягнення до відповідальності за вищевказані правопорушення шляхом накладення штрафу за законом (частина четверта статті 265 Кодексу законів про працю України) надані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Як вже зазначалось Центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, є Державна служба України з питань праці (Держпраці). Відповідні приписи про це наведені у пункті 1 Положення №96. Пунктом 8 цього ж Положення передбачено, що Держпраці під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями. З огляду на вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що у разі виявлення податковим органом фактів порушення вимог законодавства про працю та фіксації їх у складеному цим органом акті перевірки, надання його Держпраці в порядку взаємодії цих органів для виконання покладених на них завдань, Держпраці, відповідно до закону, наділена повноваженнями притягати до відповідальності суб`єктів таких правопорушень, зокрема накладати штрафи у розмірі та в порядку, визначеному законодавством. У спірних відносинах розмір штрафу та суб`єкт, уповноважений його накладати напряму визначені у нормах статті 265 Кодексу законів про працю України. Апеляційний суд зазначає, що за приписами ПК України контролюючі органи мають право проводити фактичні перевірки (п.75.1 ст. 75 ПК України), на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (п. 80.2. ст. 80 ПК України). Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (п.80.7 ст. 80 ПК України) . Результати перевірки оформлюються у формі Акту, який підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (п.86.1 ст. 86 ПК України). Матеріалами справи підтверджено та не спростовано доводами апеляційної скарги, що фактична перевірка апелянта була проведене податковим органом на підставі наказу, який, як і направлення на перевірку, вручений ОСОБА_3 , яка є продавцем в магазині, що належить апелянта, та яка перебуває у трудових відносинах з апелянтом (а.с. 20, 21-24). За приписами пункту 86.7 статті 86 Кодексу у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Заперечення та додаткові документи і пояснення розглядаються контролюючим органом , в тому числі і за особистою участю платника податків (за його бажанням), проте відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки. За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. Апеляційний суд зазначає, що апелянт не надав, ані до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції доказів подання ним до податкового органу заперечень та додаткових документи і пояснень до акту фактичної від 25.04.2025. Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи апеляційної скарги, які стосуються процедури проведення податковим органом фактичної перевірки та складеного за її результатами акту від 25.04.2025. При цьому, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, що матеріали фактичної перевірки, проведеної податковим органом (акт фактичної перевірки від 25.04.2025, додані до акті матеріали - відомість по залишкам товарів підписана ОСОБА_2 ), містять беззаперечну інформацію про те, що ОСОБА_2 16.04.2025 виконувала обов`язки продавця-стажера (здійснювала розрахункові операції) в магазині, який належить апелянту, тобто була допущена до роботи без укладення трудового договору (відсутність ОСОБА_2 у поточному списку працівників страхувальника). На спростування наведених фактичних обставин справи, апелянт ані до податкового органу, ані до Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів не надав. Отже, не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що акт фактичної перевірки не може бути належним доказом вчинення апелянтом порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції був зобов`язаний дослідити факт отримання апелянтом від відповідача припису про усунення порушення статті 265 КЗпП України, та з`ясувати право на звільнення від відповідальності у вигляді штрафу, апеляційний суд відхиляє з огляду на таке. Апелянт був притягнутий до відповідальності відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України. Частиною 6 ст. 265 КЗпП України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі виконання припису центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим шостим, десятим частини другої цієї статті, у визначені приписом строки заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються. При цьому, частиною 7 ст. 265 КЗпП України визначено, що заходи щодо притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, дев`ятим одинадцятим частини другої цієї статті, застосовуються одночасно із винесенням припису незалежно від факту усунення виявлених при проведенні перевірки порушень. Отже, наявність або відсутність припису про усунення виявлених порушень та сам факт усунення виявлених порушень, не пов`язані із притягненням до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим частини другої ст. 265 КЗпП України. Апеляційний суд зазначає, що апеляційна скарга не містить заперечень щодо розгляду відповідачем справи в межах дотримання процедури, встановленої Законом України «Про адміністративну процедуру» та щодо дотримання відповідачем Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 Проте, як правильно встановив суд першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, апелянт був своєчасно повідомлений про початок відносно нього адміністративного провадження (із роз`ясненням його прав), був своєчасно запрошений прийняти участь у слуханні адміністративної справи, але своїм правом подати пояснення, зауваження, додаткові докази та прийняти участь у розгляді Південним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці адміністративного справи, не скористався. Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, і не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу. Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія