Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/716/26

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/716/26 Перша інстанція: суддя Біоносенко В. В., повний текст судового рішення складено 26.02.2026, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У січні 2026 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Миколаївській області), в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Миколаївській області щодо невиплати різниці пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ОСОБА_1 з травня 2023 року по січень 2024 року; - зобов`язати Головне управління ПФУ в Миколаївській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 різниці пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з травня 2023 року по січень 2024 року. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що позивач з 13.12.2022 перебуває на обліку у відповідача, як отримувач пенсії за інвалідністю ІІІ групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з проходження військової служби. Зазначена пенсія була призначена, зокрема, на підставі рішення ВЛК в/ч НОМЕР_1 від 17.11.2022 №1197, про причинний зв`язок захворювання з проходженням військової служби. 11.12.2023 рішення Регіональної ВЛК №18 було змінено причинно-наслідковий зв`язок захворювання, що спричинило інвалідність на «захворювання, так, пов`язано і захистом Батьківщини». Зазначене мало наслідком зміну розміру призначеної пенсії по інвалідності. Відповідачем здійснено такий перерахунок з 01.01.2024. Натомість, на думку позивача, він має право на здійснення такого перерахунку з травня 2023 року. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.02.2026, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні позовних вимог. Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що право на підвищений розмір пенсії у позивача виникло лише 25.12.2023 дати оформлення висновку медико-соціальної експертної комісії щодо зміни причинного зв`язку інвалідності. Разом з тим, на думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що апелянт проходив військову службу, брав участь в бойових діях, а захворювання, яке спричинило інвалідність, було пов`язане із захистом Батьківщини ще до формального внесення відповідних змін ВЛК. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу посилаючись на доводи, що узгоджуються з висновками, викладеними в рішенні суду першої інстанції, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. З матеріалів справи вбачається та суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та приймав участь у бойових діях по захисту Батьківщини. Рішенням ВЛК від 17.11.2022 №1197 встановлено: захворювання, пов`язане з військової службою. 12.12.2022 ОСОБА_1 звільнений з військової служби за станом здоров`я. 31.01.2023 рішенням медико-соціальної експертизи, ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби. На підставі подання ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головним управління ПФУ в Миколаївській області з 13.12.2022 призначено ОСОБА_1 пенсію по інвалідності в розмірі визначеному п. б) ст. 21 Закону №2262-ХІІ - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення, що дорівнювало - 6032,35 гривень. 11.11.2023 рішенням 18 Регіональної військово-лікарської комісії внесені зміни до постанови ВЛК від 17.11.2022 щодо причинного зв`язку захворювання, встановлено, що захворювання, так, пов`язане із захистом Батьківщини. 25.12.2023 рішенням медико-соціальної експертизи, ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з захистом Батьківщини. 01.02.2024 Головним управління ПФУ у Миколаївській області, у зв`язку зі зміною причинного зв`язку встановлення інвалідності, здійснено перерахунок з 01.01.2024 призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, та призначено до виплати пенсію у розмірі, визначеному відповідно до п. а) ст.21 Закону №2262-ХІІ, 60 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, що дорівнювало 12810,66 гривень. Крім того, Головним управління ПФУ у Миколаївській області призначено донарахування та виплату різниці за період з 01.01.2024 по 31.01.2024, у зв`язку зі зміною причинного зв`язку. 02.02.2024 на підставі наданих позивачем документів про наявність статусу учасника бойових дій, Головним управління Пенсійного фонду України, з 01.03.2024 проведений перерахунок пенсії та проведено нарахування доплати різниці пенсії з 01.11.2023 по 29.02.2024. Розмір пенсійної виплати з 01.03.2024 склав 14460,64 гривень. В березні 2024 року проведено виплату пенсії у розмірі 14460,64 гривень та доплату різниці пенсії з 01.11.2023 по 29.02.2024 в сумі 2253,00 гривень. З 01.02.2024 до 01.03.2025 ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю III групи, внаслідок захворювання, пов`язаних із захистом Батьківщини. Розмір його пенсії в травні 2024 року приведено у відповідність до чинного законодавства та становив 14865,49 гривень. З 04.10.2024 на підставі оновленого висновку МСЕК та посвідчення особи з інвалідністю III групи, внаслідок війни, з 01.11.2024 проведений перерахунок пенсії та проведено нарахування доплати різниці пенсії з 01.06.2024 по 31.10.2024. Розмір пенсійної виплати з 01.11.2024 склав 14993,54 гривень. З 01.03.2025 проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 та її розмір склав 16630,59 гривень. 23.06.2025 завершився строк дії встановленої рішенням МСЕК інвалідності ІІІ групи ОСОБА_1 , у зв`язку з чим Головним управлінням ПФУ у Миколаївській області було прийнято рішення про припинення подальшої виплати пенсії по інвалідності з 01.07.2025. 19.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у Миколаївській області з заявою про здійснення йому виплати недоотриманої пенсії по інвалідності. 05.12.2025 Головне управління ПФУ у Миколаївській області проінформувало ОСОБА_1 про обставини виплати йому пенсії по інвалідності, а також відсутності підстав здійснення перерахунку. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що акт медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №513670, про зміну причин інвалідності позивача датований 25.12.2023, за таких обставин відповідач правомірно здійснив перерахунок розміру пенсії з 01.01.2024 відповідно до п. б) ст.21 Закону №2262-ХІІ. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначено положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі Закон №2262-XII). Згідно зі ст.18 Закону №2262-XII пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства. Статтею 19 вказаного вище закону передбачено, що групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, які діють на підставі положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Залежно від ступеня втрати працездатності особи з інвалідністю поділяються на три групи. Відповідно до ст.20 №2262-XII залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом поділяються на такі категорії: а) особи з інвалідністю внаслідок війни - при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час, а також інші особи, зазначені у статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; б) інші особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - при настанні інвалідності внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби. Відповідно до ст.21 Закону №2262-XII пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: а) особам з інвалідністю внаслідок війни III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку); б) іншим особам з інвалідністю III групи - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку). Згідно зі ст.26 Закону №2262-XII пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються на весь час інвалідності, встановленої медико-соціальною експертною комісією, а особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться лише за їх заявою. Відповідно до ст.27 Закону №2262-XII із зміною групи інвалідності, що настала після призначення пенсії, відповідно змінюється і розмір пенсії. З аналізу вищенаведеного вбачається, що відповідно до ст.ст.20, 21 Закону№2262-XII, розмір пенсії по інвалідності залежить: 1) групи інвалідності; 2) причин інвалідності. З врахуванням положень ст.27 Закону №2262-XII, можна дійти висновку, що зміна групи інвалідності чи причин настання інвалідності має наслідком зміну розміру призначеної пенсії по інвалідності. Як вбачається з матеріалів справи, акт медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №513670, про зміну причин інвалідності апелянта датований 25.12.2023, а тому, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що відповідач правомірно здійснив перерахунок розміру пенсії з 01.01.2024 відповідно до п. б) ст.21 Закону№2262-XII. Крім того, Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області у березні 2024 здійснений перерахунок доплати з період 01.11.2023 по 29.02.2024 в сумі 2253,00 гривень. Судова колегія зауважує, що у позовній заяві не обґрунтовано, в чому саме відповідачем порушено право позивача на належний розмір пенсії по інвалідності. З позовної заяви неможливо зрозуміти, чому позивач пов`язує порушення своїх прав із травнем 2023 року, тоді як рішення 18 Регіональної ВЛК, на яке він посилається як на підставу для зміни причини інвалідності, було прийняте значно пізніше 11.12.2023. За відсутності встановленого факту порушення прав апелянта саме відповідачем та з огляду на недоведеність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та вказаними датами, даний позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, як то правильно зазначено судом першої інстанції. Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 257, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді Н.В. Вербицька О.В. Джабурія