Постанова КЦС ВС № 824/131/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м. Київ справа № 824/131/25 провадження № 61-3204ав26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд) - судді-доповідача Пархоменка П. І., суддів Гудими Д. А., Краснощокова Є. В. за участю: секретаря судового засідання - Куца А. О., представників учасників справи: від InWest Impex s.r.o. - адвоката Хомин О. М., від Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» - Малахова М. Л., розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року у складі судді Стрижеуса А. М., повний текст якої складений 09 лютого 2026 року, за заявою InWest Impex s.r.o. про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 09 липня 2025 року, ухвалене у складі одноособового арбітра Миколи Селівона, у справі № 13/2025 за позовом InWest Impex s.r.o. (Чеська Республіка) до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення боргу за поставлений товар, 3% річних, витрат на правничу допомогу та витрат зі сплати арбітражного збору, ухвалив постанову про таке: І. Короткий зміст заяви

1. У листопаді 2025 року InWest Impex s.r.o. (Чеська Республіка) звернулось до Київського апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 за позовом InWest Impex s.r.o. (Чеська Республіка) до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом»), яке є правонаступником Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом»), про стягнення боргу за поставлений товар, 3% річних, витрат на правову допомогу та витрат зі сплати арбітражного збору.

2. Заява обґрунтована тим, що: - 09 липня 2025 року МКАС при ТПП України ухвалив рішення у справі №13/2025, згідно з яким стягнув з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь InWest Impex s.r.o. 109 724,00 євро основного боргу за поставлений товар, 8 342,04 євро 3% річних та 5 361,58 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього - 123 427,62 євро у зв`язку з неналежним виконанням умов договору поставки товару від 29 червня 2021 року № 53-121-01-21-100390; - відповідно до пункту 10.3 вказаного договору поставки товару усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього договору або у зв`язку з ним, у тому числі щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності підлягають вирішенню у МКАС при ТПП України згідно з його Регламентом; - рішення МКАС при ТПП України є остаточним та набуло законної сили з дати його ухвалення - 09 липня 2025 року; - АТ «НАЕК «Енергоатом» не виконало рішення МКАС при ТПП України та не вчинило жодних дій, які б свідчили про наявність наміру його виконувати, що змушує InWest Impex s.r.o. ініціювати виконання рішення у примусовому порядку.

3. З урахуванням викладеного представник InWest Impex s.r.o. просила суд: - визнати і надати дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 за позовом компанії InWest Impex s.r.o. (Чеська Республіка) до АТ «НАЕК «Енергоатом» (Україна) про стягнення заборгованості за договором поставки товару від 29 червня 2021 року № 53-121-01-21-100390; - видати виконавчий лист про стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь InWest Impex s.r.о. 109 724,00 євро основного боргу за поставлений товар, 8 342,04 євро 3% річних, 5 361,58 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього - 123 427,62 євро; - стягнути з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь компанії InWest Impex s.r.o. (Чеська Республіка) судовий збір у сумі 1 514, 00 грн; - стягнути з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь InWest Impex s.r.o. витрати на оплату правничої допомоги у Київському апеляційному суді в сумі 500,00 євро. ІІ. Короткий зміст оскарженого судового рішення

4. Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року заяву представника InWest Impex s.r.o. - адвоката Хомин О. М. задоволено. Визнано та надано дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року, ухваленого у справі за позовом InWest Impex s.r.o. (Чеська Республіка) до АТ «НАЕК «Енергоатом» (Україна), яке є правонаступником ДП «НАЕК «Енергоатом», про стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» боргу за поставлений товар, 3% річних, витрат на правничу допомогу та витрат зі сплати арбітражного збору. Видано виконавчий лист на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року про стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь InWest Impex s.r.о. 109 724,00 євро основного боргу за поставлений товар, 8 342,04 євро 3% річних та 5 361,58 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього - 123 427,62 євро. Стягнуто з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь InWest Impex s.r.о. судовий збір у сумі 1 514,00 грн та витрати на оплату правничої допомоги в сумі 200,00 євро.

4. Ухвала судупершої інстанції мотивована так: - при зверненні до суду із заявою про надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 InWest Impex s.r.о. дотримано вимог процесуального закону України; - під час розгляду справи не встановлено підстав, передбачених статтею 478 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), для відмови у наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України; - рішенням МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 вирішено питання про стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь InWest Impex s.r.o. коштів у зв`язку з невиконанням умов договору поставки товару, підписаного та погодженого сторонами, який не визнано недійсним у судовому порядку, отже, є обов`язковим для сторін; - рішення не створює для боржника обов`язку сплатити за щось протизаконне, не вказує на порушення бюджетного законодавства, а стосується порядку виконання зобов`язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного між ними договору у сфері господарських правовідносин; - до InWest Impex s.r.o. як постачальника продукції згідно з укладеним договором поставки не застосовано персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій); - InWest Impex s.r.o. є компанією, що заснована та зареєстрована відповідно до законодавства Чеської Республіки, а відомостей про наявність серед її кінцевих бенефіціарних власників російської федерації (далі - рф) чи її громадян у суду немає; - у випадку встановлення обставин, які б вказували на те, що InWest Impex s.r.o. пов`язана із державою-агресором або її громадянами, виконання рішення МКАС при ТПП України може бути зупинене на стадії його виконання; - встановлені рішенням МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 обставини не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави України. Таке рішення ухвалене у спорі, передбаченому арбітражною угодою щодо зобов`язань, які виникли у 2021 році та були виконані постачальником у 2021 році, тому виконання цього рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам і гарантіям; - безпідставна відмова у визнанні і наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення призведе до порушення прав заявників на майно (присуджені суми грошових коштів, належних до виплати заявникам на підставі остаточного і обов`язкового до виконання арбітражного рішення); - враховуючи доводи АТ «НАЕК «Енергоатом» про неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з кількості підготовлених процесуальних документів, кількості судових засідань та їх тривалості, з огляду на такі засади цивільного судочинства як розумність та справедливість, витрати на правничу допомогу підлягають частковій компенсації. ІІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала

5. В апеляційній скарзі представник АТ «НАЕК «Енергоатом» просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви InWest Impex s.r.o.

6. Апеляційна скарга мотивована таким: - Енергодарська міська територіальна громада Василівського району Запорізької області, в межах якої розташовані виробничі потужності та органи управління АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Запорізька АЕС», з 04 березня 2022 року перебуває у тимчасовій окупації; - суд першої інстанції не перевірив дотримання публічного порядку, що мав зробити за власною ініціативою та в обов`язковому порядку, не застосував приписи Конвенції про визнання та приведення у виконання іноземних арбітражних рішень, підписаної у Нью-Йорку 10 червня 1958 року (далі - Нью-Йоркська конвенція), яка набрала чинності для України з 10 січня 1961 року та в розумінні статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, а також неправильно застосував норми маркера 2 пункту 2 частини першої статті 36 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-XII«Про міжнародний комерційний арбітраж»(далі - Закон «Про міжнародний комерційний арбітраж»); - суд не зважив на те, що положення Нью-Йоркської конвенції та Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» не пов`язують відмову у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України із моментом чи періодом укладення арбітражної угоди та доповнень до неї, оскільки положення вищевказаних Конвенції та Закону передбачають однією із підстав відмови саме порушення публічного порядку; - суд не врахував відсутність відповідних нормативно-правових актів України або рішення Національного банку України, за якими дозволяється здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій (в тому числі і проведення фінансової операції з купівлі валюти) за зовнішньоекономічними договорами, що передбачають поставку в Україну продукції виробництва рф з території рф та оплату продукції, країною походження якої є рф; - суди зобов`язані здійснювати перевірку того, чи призведе до порушення публічного порядку України саме визнання і звернення до виконання відповідного рішення міжнародного комерційного арбітражу. З`ясування цього питання за своїм змістом є значно ширшим, ніж вирішення питання того, чи є правочин, укладений між сторонами арбітражного провадження, таким, що порушує публічний порядок України; - в умовах воєнного стану для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією рф до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187 установлений мораторій (заборона) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань; - операція з проведення розрахунків за договором від 29 червня 2021 року № 53-121­01-21-10390, укладеним між АТ «НАЕК «Енергоатом» та InWest Impex s.r.o., не підпадає під випадки, на які не розповсюджуються заборони; - компанія InWest Impex s.r.o. зареєстрована та діє відповідно до законодавства Чеської Республіки, але наразі невідома інформація щодо: 1) громадянства діючого учасника цієї компанії та її реального вигодонабувача (бенефіціарного власника), можливості встановлення проти них обмежувальних заходів; 2) чи проведені InWest Impex s.r.o. розрахунки за продукцію, яка була поставлена за договором; 3) чи співпрацює станом на теперішній час InWest Impex s.r.o. з державою-агресором, в тому числі, чи не здійснює наразі закупівлю товарів виробництва рф, тим самим спонсоруючи державу-терориста; - рішенням МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 була стягнута заборгованість за договором поставки продукції, виробником якої є ТОВ «Танаіс» (м. Волгодонськ, рф); - зважаючи на воєнний стан, в Україні діяли і діють норми чинного законодавства, направлені на запобігання порушенню інтересів суспільства та держави, завданню майнових втрат, у тому числі незаконними і безпідставними виплатами, що можуть призвести до виведення InWest Impex s.r.o. свого капіталу за межі України, що буде несумісним із зупиненням видаткових фінансових операцій за зовнішньоекономічними договорами, що передбачають поставку в Україну продукції виробництва рф, та які є складовою публічного порядку України; - питання про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 (в тому числі щодо оплати продукції, країною походження якої є рф) може бути вирішене після прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, та скасування мораторію (заборони), установленого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187; - ухвала Київського апеляційного суду, яка порушує публічний порядок України, призведе до негативних наслідків як для держави України в цілому, так і безпосередньо для діяльності АТ «НАЕК «Енергоатом» в Об`єднаній енергетичній системі України, від сталої роботи якої залежить забезпечення благополуччя, стабільності та безпеки як громадян, так і держави в цілому; - суд неповністю з`ясував обставини, що мають значення для справи, в частині підтвердження витрат InWest Impex s.r.o. на правничу допомогу та наявності підстав для стягнення таких витрат з АТ «НАЕК «Енергоатом»; - заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є неспівмірними із: складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; - підготовка заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України не є складною і не потребує значного часу виконання як юридичної, так і технічної роботи, оскільки не вимагає додаткового вивчення й аналізу законодавства України і судової практики; - справа № 13/2025 не обтяжена значною кількістю доказів. Усі без винятку докази, якими обґрунтовані вимоги заяви, є в наявності у InWest Impex s.r.o. як сторони (постачальника) за договором, тому його представником ці докази не збиралися, не потребували додаткового вивчення, відтак, не є складною і підготовка до розгляду цієї справи; - InWest Impex s.r.o. не надані документи, які передбачені статтями 134 та 137 ЦПК для визначення розміру витрат на правничу допомогу, а часткове задоволення судом вимоги InWest Impex s.r.o. про стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» витрат на правничу допомогу в розмірі 200,00 євро є безпідставним. ІV. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи 7. 02 квітня 2026 року представник InWest Impex s.r.o. подала відзив на апеляційну скаргу, у якому навела такі мотиви для відмови у задоволенні цієї скарги: - немає жодних підстав для скасування ухвали Київського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року, а тим більше для відмови у задоволенні заяви про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025; - Київський апеляційний суд у повному обсязі дослідив всі обставини, що розглядалися у справі, та дав їм обґрунтовану правову оцінку. Відтак, наведені аргументи АТ «НАЕК «Енергоатом» як під час розгляду заяви, так і під час подання апеляційної скарги, є недоречними, а поведінка АТ «НАЕК «Енергоатом» вказує лише на прагнення не виконувати власні зобов`язання; - всі підстави, що викладенні АТ «НАЕК «Енергоатом» у цій справі, вже були неодноразово спростовані з огляду на сталу судову практику; - наведені в апеляційній скарзі аргументи є взагалі необґрунтованими та недоведеними, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали; - ще на етапі розгляду справи у МКАС при ТПП України доводи АТ «НАЕК «Енергоатом» щодо порушення публічного порядку були спростовані; - враховуючи те, що арбітражне рішення поширює свою дію тільки на АТ «НАЕК «Енергоатом», спірні правовідносини у межах розгляду справи ґрунтуються на домовленості сторін, зі змісту договору не вбачається факту застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним цивільним законодавством України, рішення міжнародного комерційного арбітражу не створює для боржника обов`язку сплатити за щось протизаконне чи аморальне, не свідчить про порушення бюджетного законодавства України, то можна стверджувати, що рішення МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 не порушує публічний порядок України; - матеріали справи не містять, і АТ «НАЕК «Енергоатом» не надано доказів на підтвердження того, що рішенням від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 стягнуто заборгованість на користь юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора, або що фактичним набувачем виплат, вимог та доходів у результаті примусового виконання цього рішення буде юридична особа країни-агресора; - під час дії воєнного стану АТ «НАЕК «Енергоатом» може здійснити розрахунок (валютну операцію) за продукцію (за умови дотримання порядку здійснення такого розрахунку) шляхом отримання окремого дозволу Національного банку України; - вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви. Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні арбітражного рішення покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача; - банківські документи чітко підтверджують зарахування коштів на рахунок адвокатського об`єднання, тому реальність витрат на правничу допомогу доведена. 8. 04 травня 2026 року представник АТ «НАЕК «Енергоатом» подав заперечення на відзив InWest Impex s.r.o., у якому зазначив таке: - позиція АТ «НАЕК «Енергоатом» щодо наявності підстав для оскарження ухвали Київського апеляційного суду детально викладена в апеляційній скарзі; - твердження InWest Impex s.r.o. про відсутність підстав для скасування ухвали Київського апеляційного суду є необґрунтованими та недоведеними; - оскаржуване рішення МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 суперечить публічному порядку, а саме визнання і надання дозволу на виконання цього рішення в умовах введення воєнного стану в Україні; - при розгляді справи InWest Impex s.r.o., незважаючи на звернення АТ «НАЕК «Енергоатом», не була надана інформація щодо здійснення розрахунків за продукцію з ТОВ «Танаіс», що зареєстроване в рф. V. Рух справи 9. 11 березня 2026 року представник АТ «НАЕК «Енергоатом» подав до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року.

10. Ухвалою від 13 березня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху.

11. Ухвалою від 26 березня 2026 року поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі.

12. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 10 квітня 2026 року.

13. Ухвалою від 29 травня 2026 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні. VІ. Позиція сторін у суді апеляційної інстанції

14. У судовому засіданні представник АТ «НАЕК «Енергоатом» підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

15. Представник InWest Impex s.r.o. у судовому засіданні вказала на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу. VІІ. Встановлені обставини справи 16. 29 червня 2021 року між InWest Impex s.r.o. (постачальник) та ДП «НАЕК «Енергоатом» (покупець) укладено договір поставки товару № 53-121-01-21-100390, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити, а покупець прийняти і оплатити товар. Сума за товар складає 109 724,00 євро без ПДВ. Строк поставки товару - червень-серпень 2021 року. Виробник товару - ТОВ «Танаіс», м. Волгодонськ, росія.

17. Пунктом 10 вказаного договору передбачено врегулювання можливих спорів, а саме: «10.2 Всі спори, які можуть виникнути з даного договору або з приводу договору, Сторони вирішують шляхом переговорів. 10.3 Досудовий порядок врегулювання спорів між Сторонами є обов`язковим. 10.3 Усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього договору або у зв`язку ним, у тому числі щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України згідно з його Регламентом. 10.4 Правом, яке регулює цей договір та підлягає застосуванню, є матеріальне право України».

18. Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11 січня 2024 року здійснено запис про припинення ДП «НАЕК «Енергоатом» та проведення державної реєстрації АТ «НАЕК «Енергоатом», яке є правонаступником ДП «НАЕК «Енергоатом».

19. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору поставки товару від 29 червня 2021 року № 53-121-01-21-100390 InWest Impex s.r.o. 23 січня 2025 року звернулося до МКАС при ТПП України із позовною заявою до АТ «НАЕК «Енергоатом» про стягнення заборгованості за поставлений товар.

20. Рішенням МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 стягнуто з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь InWest Impex s.r.o. 109 724,00 євро основного боргу за поставлений товар, 8 342,04 євро 3% річних та 5 361,58 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього - 123 427,62 євро. Провадження у справі в частині стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» процентів річних в сумі 748,52 євро припинено у зв`язку з відмовою InWest Impex s.r.o. від цих позовних вимог. Арбітражний збір у сумі 33,99 євро покладено на позивача. У задоволенні вимоги про стягнення з відповідача витрат позивача на правничу допомогу в сумі 1 400,00 євро відмовлено.

21. Згідно з довідкою МКАС при ТПП України від 01 серпня 2025 року, адресованою компетентному суду за місцем виконання рішення, рішення МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 згідно зі статтею 32 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» є остаточним та набуло законної сили з дати його винесення - 09 липня 2025 року. VІІІ. Позиція Верховного Суду

22. В спірних правовідносинах Верховний Суд переглядає оскаржуване судове рішення в апеляційному порядку відповідно до частини другої статті 24, частини другої статті 351 ЦПК та робить такі висновки.

23. Відповідно до частин першої 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

24. Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає.

25. Узагальнення доводів апеляційної скарги (див. пункт 6) свідчить, що основними аргументами є такі: - суд безпідставно визнав і надав дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України; - суд першої інстанції не перевірив дотримання публічного порядку; - підстави для стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» витрат на правничу допомогу відсутні.

26. Даючи відповідь на ці аргументи, Верховний Суд зазначає таке.

27. Згідно з частиною першою статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» арбітражне рішення, незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов`язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з урахуванням положень цієї статті та статті 36.

28. Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу - це поширення законної сили такого рішення на територію України і застосування засобів примусового виконання в порядку, встановленому ЦПК.

29. Порядок розгляду і вирішення заяви про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу визначені у главі 3 розділу ІХ «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів» ЦПК.

30. Згідно зі статтею 474 ЦПК рішення міжнародного комерційного арбітражу (якщо його місце знаходиться за межами України), незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається та виконується в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором; згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У разі якщо визнання та виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

31. Формальні вимоги до документів, які повинні подаватися зацікавленою стороною для виконання арбітражних рішень, визначені статтею IV Нью-Йоркської конвенції, частиною другою статті 35 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та статтею 476 ЦПК.

32. За змістом статті V Нью-Йоркської Конвенції, статті 478 ЦПК та статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» суд відмовляє у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо: 1) на прохання сторони, проти якої воно спрямоване, якщо ця сторона подасть суду доказ того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки, - за законом держави, де рішення було винесено; або б) сторону, проти якої винесено рішення, не було належним чином сповіщено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо спору, не передбаченого арбітражною угодою, або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди; проте якщо постанови з питань, охоплених арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, які не охоплюються такою угодою, то та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що охоплені арбітражною угодою, може бути визнана і виконана; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді між сторонами або, за відсутності такої, не відповідали закону тієї держави, де мав місце арбітраж; або ґ) рішення ще не стало обов`язковим для сторін, або було скасовано, або його виконання зупинено судом держави, в якій або згідно із законом якої воно було прийнято; або 2) якщо суд визнає, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) визнання та виконання цього арбітражного рішення суперечить публічному порядку України.

33. Верховний Суд звертав увагу на те, що, вирішуючи питання про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, суд не може оцінювати його правильність по суті чи вносити будь-які зміни до його змісту, а перевіряє лише дотримання строків звернення з клопотанням, дотримання вимог процесуального закону щодо його форми і змісту та наявність обставин, які можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви. Тягар доведення наявності підстав для відмови у визнанні і виконанні рішення міжнародного арбітражного суду покладається на сторону, яка заперечує проти заяви стягувача. Необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є блокуванням такого рішення і матиме характер штучного нормативного бар`єра, який з точки зору міжнародного права є абсолютно недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу в інших країнах (див. постанову Верховного Суду від 10 травня 2025 року у справі № 824/155/24).

34. Відмова у визнанні та наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення порушуватиме частину першу статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, становитиме втручання у право власності стягувача на присуджені грошові кошти (рішення у справі «Stran Greek Refineries and Stratis Andreadis v. Greece» від 09 грудня 1994 року, серія А, № 301-В).

35. Судом встановлено, що рішення МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 набрало чинності і підлягає виконанню. При зверненні до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання цього рішення InWest Impex s.r.o. дотримано вимоги процесуального закону України. Підстав, передбачених статтею 478 ЦПК, для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України немає.

36. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що Київський апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви InWest Impex s.r.o.

37. Щодо доводів апеляційної скарги про порушення публічного порядку України Верховний Суд наголошує, що публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов`язок держави з дотримання своїх зобов`язань перед іншими державами та міжнародними організаціями. Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, зокрема, суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо. Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них. Тобто правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок (див. постанову Верховного Суду від 10 жовтня 2024 року у справі № 824/33/24).

38. Правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують діючі в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар`єр на шляху рішень, ухвалених всупереч кардинальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний і державний порядок. Вони також призначені не допустити можливість визнання та надання дозволу на виконання рішень, пов`язаних з корупцією чи неприпустимим невіглаством арбітрів.

39. Водночас, одним з нових аспектів публічного порядку в Україні є санкційне регулювання внаслідок збройної агресії рф щодо України.

40. Згідно з частиною першою статті 47 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-ІV «Про міжнародне приватне право» право, що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює дійсність договору, тлумачення договору, права та обов`язки сторін, виконання договору, наслідки невиконання або неналежного виконання договору, припинення договору, наслідки недійсності договору, відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з договором.

41. Відповідно до статті 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

42. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 692 ЦК).

43. Судом встановлено, що рішенням МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 вирішено питання про стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь InWest Impex s.r.o. коштів у зв`язку з невиконанням умов договору поставки товару, підписаного та погодженого сторонами, який не визнано недійсним у судовому порядку, отже, є обов`язковим для сторін.

44. Рішення не створює для боржника обов`язку сплатити за щось протизаконне, не вказує на порушення бюджетного законодавства, а стосується порядку виконання зобов`язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного між ними договору у сфері господарських правовідносин.

45. Відповідно до Закону України від 14 серпня 2014 року № 1644-VІІ «Про санкції» та рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 23 березня 2021 року № 109/2021, до InWest Impex s.r.o. (Чеська Республіка) як постачальника продукції згідно з укладеним договором поставки не застосовано персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій).

46. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації» (далі - постанова № 187), на яку посилається заявник, для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв`язку з військовою агресією російської федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: 1) виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або такі особи (далі - особи, пов`язані з державою-агресором): громадяни російської федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства російської федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації; юридичні особи, утворені відповідно до законодавства іноземної держави, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, яких є російська федерація, громадянин російської федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства російської федерації, - у випадку виконання зобов`язань перед ними за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті. 47. InWest Impex s.r.o. є компанією, що заснована та зареєстрована відповідно до законодавства Чеської Республіки, а відомості про наявність серед її кінцевих бенефіціарних власників держави рф чи її громадян, в розпорядженні Верховного Суду відсутні.

48. Водночас у постанові № 187 вирішуються питання про накладення мораторію на виконання грошових та інших зобов`язань до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, що не є підставою для відмови у визнанні і наданні дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, перелік яких визначено статтею 478 ЦПК.

49. У випадку встановлення обставин, які б вказували на те, що InWest Impex s.r.o. пов`язана із державою-агресором або юридичними особами, зареєстрованими за законами рф, або її громадянами, виконання рішення МКАС при ТПП від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 може бути зупинене на стадії його виконання.

50. Стосовно доводів апеляційної скарги, що продукція, поставлена за договором поставки, вироблена юридичною особою - ТОВ «Танаїс» (м. Волгодоськ, росія), Верховний Суд зазначає, що АТ «НАЕК «Енергоатом» не надано доказів на підтвердження того, що кошти за поставлений товар будуть у подальшому перераховані виробнику товару - підприємству, створеному і зареєстрованому відповідно до законодавства рф.

51. Разом з тим, у рішенні МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 встановлено, що поставка продукції виробництва ТОВ «Танаїс», яка є предметом договору поставки товару від 29 червня 2021 року, була здійснена 13 січня 2022 року - до введення воєнного стану в Україні.

52. Згідно з пунктом 14 постанови Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати за дорученням клієнтів транскордонні перекази валютних цінностей з України, крім випадків їх здійснення на підставі окремих дозволів (рішень) Національного банку України, що приймаються на підставі звернень Кабінету Міністрів України, міністерств та інших державних органів України.

53. Отже, під час дії воєнного стану АТ «НАЕК «Енергоатом» може здійснити розрахунок (валютну операцію) за продукцію (за умови дотримання порядку здійснення такого розрахунку) шляхом отримання окремого дозволу Національного банку України (див. постанови Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі № 824/103/22, від 05 жовтня 2023 року у справі № 824/3/23, від 25 липня 2024 року у справі № 824/49/23, де боржником також було АТ «НАЕК «Енергоатом»).

54. Враховуючи викладене, встановлені рішенням МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 обставини не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ держави України, вказане рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою щодо зобов`язань, які виникли у 2021 році та були виконані постачальником у січні 2022 року, тому виконання зазначеного рішення не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям.

55. Це арбітражне рішення ухвалено виключно стосовно боржника як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, відповідно, це рішення поширює свою дію тільки на боржника.

56. Крім того, спірні правовідносини у межах розгляду справи ґрунтуються на домовленості сторін, зі змісту договору не вбачається факту застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним цивільним законодавством України.

57. Також Верховний Суд враховує, що факт військової агресії проти України підтверджено низкою документів міжнародних організацій та актами внутрішнього законодавства України. Водночас матеріали справи не містять, і АТ «НАЕК «Енергоатом» не надано доказів на підтвердження того, що арбітражним рішенням від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 стягнуто заборгованість на користь юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора, або що фактичним набувачем виплат, вимог та доходів у результаті примусового виконання вказаного рішення буде юридична особа країни-агресора або її громадянин.

58. Функції АТ «НАЕК «Енергоатом» щодо забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безперебійного електропостачання є вкрай важливими для держави та населення, особливо на сучасному етапі. Водночас виконання цих функцій не може бути підставою для звільнення АТ «НАЕК «Енергоатом» від виконання зобов`язань перед контрагентами з оплати вартості поставленого товару.

59. Безпідставна відмова у визнанні і наданні дозволу на примусове виконання на території України арбітражного рішення призведе до порушення права заявників на майно (присуджені суми грошових коштів, належних до виплати заявникам на підставі остаточного і обов`язкового до виконання арбітражного рішення) у розумінні частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

60. Оскільки АТ «НАЕК «Енергоатом» наводило аргументи про те, що визнання та виконання рішення МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 порушує публічний порядок, ще при розгляді заяви InWest Impex s.r.o. (Чеська Республіка) про визнання та надання дозволу на його виконання судом першої інстанції, то останній надав їм мотивовану оцінку в ухвалі від 03 лютого 2026 року, постановленій за результатами розгляду заяви.

61. Хоча мотивувальна частина ухвали Київського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року не містить посилання на положення Нью-Йоркської конвенції, проте висновок про помилковість доводів АТ «НАЕК «Енергоатом» сформульовано судом відповідно до положень частини першої статті 478 ЦПК та частини першої статті 36 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», які відтворюють зміст норми пункту b) частини другої статті V Нью-Йоркської конвенції.

62. Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що правові норми Конституції України, Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та норми ЦПК, якими встановлено принцип обов`язковості виконання рішення МКАС при ТПП України за умов дотримання заявником вимог статей 475, 476 ЦПК та відсутності передбачених законом умов для відмови у наданні дозволу на виконання цього рішення, мають вищу юридичну силу порівняно з положеннями постанови № 187 та постанови Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», тому згадані постанови не можуть бути підставою для ухилення боржника від виконання зобов`язань за укладеним договором та виконання рішення МКАС при ТПП України і не свідчать про порушення вказаним рішенням публічного порядку України (див. постанови Верховного Суду від 01 лютого 2024 року у справі № 824/113/23, від 12 грудня 2024 року у справі № 824/50/24).

63. Щодо доводів апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу цей суд підкреслює, що Київський апеляційний суд стягнув з АТ «НАЕК «Енергоатом» на користь InWest Impex s.r.o. витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 200,00 євро.

64. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК).

65. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК).

66. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (абзац перший частини восьмої статті 141 ЦПК).

67. Верховний Суд неодноразово наголошував, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18)).

68. Для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом (див. додаткову постанову Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20).

69. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

70. У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

71. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (див. постанову Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19).

72. Звертаючись до суду із заявою про визнання і надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України у справі № 13/2025, InWest Impex s.r.o. зазначило, що попередній орієнтовний розмір судових витрат, які понесені чи мають бути понесені у зв`язку з розглядом справи, становить 500,00 євро (витрати на професійну правничу допомогу).

73. Зі змісту рішення МКАС при ТПП України від 09 липня 2025 року у справі № 13/2025 відомо, що представник InWest Impex s.r.o. - адвокат Хомин О. М., діє на підставі договору про надання правової допомоги від 09 січня 2025 року № KMLF/142/2024, укладеного між InWest Impex s.r.o. та АО «Юридична фірма «Копусь і Муляр», і ордера на надання правничої (правової) допомоги від 22 січня 2025 року серії АА № 1532384.

74. За умовами додаткової угоди від 20 жовтня 2025 року до договору про надання правової допомоги від 09 січня 2025 року № KMLF/142/2024 InWest Impex s.r.o. зобов`язалося оплатити послуги АО «Юридична фірма «Копусь і Муляр» у розмірі 500,00 євро.

75. Адвокат Хомин О. М. представляла інтереси InWest Impex s.r.o. на підставі ордера, виданого АО «Юридична фірма «Копусь і Муляр», від 18 листопада 2025 року.

76. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що суд має право у своєму судовому рішенні вказувати про стягнення грошової суми в іноземній валюті, у якій і підлягає тоді його виконання (див., наприклад, постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц).

77. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

78. Колегія суддів вважає, що Київський апеляційний суд, врахувавши доводи клопотання АТ «НАЕК «Енергоатом» про неспівмірність розміру витрат на правничу допомогу, взявши до уваги кількість підготовлених процесуальних документів, кількість судових засідань та їх тривалість, з огляду на такі засади цивільного судочинства як розумність та справедливість, обґрунтовано стягнув 200,00 євро витрат на оплату правничої допомоги.

79. Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру і необхідності, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності.

80. Доводи апеляційної скарги про те, що InWest Impex s.r.o. не надані документи, які передбачені статтями 134, 137 ЦПК, для визначення розміру витрат на правничу допомогу, є необґрунтованими. Велика Палата Верховного Суду наголошувала, що відшкодування розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21). ІХ. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

81. Суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому згідно зі статтею 375 ЦПК апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись статтями 24, 259, 351, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення.

2. Ухвалу Київського апеляційного суду від 03 лютого 2026 рокузалишити без змін.

3. Дата складення повного судового рішення 12 червня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді:П. І. Пархоменко Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков