Постанова КЦС ВС № 824/113/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 листопада 2024 року м. Київ справа № 824/113/23 провадження № 61-9886ав24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., за участю секретаря судового засідання - Кримчук Я. Р., учасники справи: позивач в арбітражному спорі (стягувач) - Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi, відповідач в арбітражному спорі (боржник, заявник) - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині, у справі за заявою Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 за позовом Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року у складі судді Головачова Я. В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог заяви У липні 2023 року Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi (Республіка Польща) звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 за позовом Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») про стягнення заборгованості. Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2023 року заяву Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України задоволено. Визнано та надано дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України у складі одноособового арбітра Юрія Притики від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 за позовом Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi до ДП «НАЕК «Енергоатом» про стягнення заборгованості. Ухвалено видати виконавчий лист на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi 89 556,48 євро основного боргу за поставлений товар, 6 334,92 євро - трьох процентів річних, 2 000,00 євро - на відшкодування витрат на правову допомогу та 4 640,54 євро - на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а разом 102 531,94 євро. Стягнено з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi 1 342,00 грн судового збору, сплаченого за подання заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом») про залучення правонаступника задоволено. Залучено правонаступника ДП «НАЕК «Енергоатом» - АТ «НАЕК «Енергоатом» до участі у справі № 824/113/23. Постановою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року апеляційну скаргу АТ «НАЕК «Енергоатом»залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 29 вересня 2023 року - без змін. 29 лютого 2024 року Київський апеляційний суд видав виконавчі листи на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022. Ухвалами Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року у цих виконавчих листах виправлено допущені помилки. У квітні 2024 року АТ «НАЕК «Енергоатом»подало до Київського апеляційного суду заяву про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині. Заяву обґрунтувало тим, що рішенням МКАС при ТПП України від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 стягнуто з Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» 47 895 євро неустойки за порушення строку поставки продукції та 4 758,88 євро на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 52 653,88 євро. Згідно з рішенням МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 заборгованість ДП «НАЕК «Енергоатом» перед Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi складала 102 531,94 євро. Рішення МКАС при ТПП України від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 та від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 набрали законної сили, є остаточними і підлягають негайному виконанню, що доводить достатність підстав для проведення зарахування зустрічних однорідних вимог. 15 серпня 2023 року ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» на адресу Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi направило заяву № 29-5735/51-вих про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 52 653, 88 євро, відповідно до вищевказаних рішень. Отже, грошові зобов`язання АТ «НАЕК «Енергоатом», яке є правонаступником ДП «НАЕК «Енергоатом», зі сплати Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi грошових коштів у розмірі 52 653,88 євро є припиненими в силу їх зарахування із зустрічними однорідними вимогами ДП «НАЕК «Енергоатом» до Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi на вказану суму на підставі заяви ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15 серпня 2023 року № 29-5735/51-вих. Посилаючись на викладене, АТ «НАЕК «Енергоатом» просило суд визнати виконавчий лист Київського апеляційного суду, виданий 29 лютого 2024 року, у справі № 824/113/23 про стягнення з АТ «НАЕК «Енергоатом», яке є правонаступником ДП «НАЕК «Енергоатом», на користь Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi 89 556,48 євро основного боргу за поставлений товар, 6 334,92 євро - 3 % річних, нарахованих за порушення виконання грошового зобов`язання, 2 000,00 євро - на відшкодування витрат на правову допомогу та 4 640,54 євро - на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору таким, що не підлягає виконанню частково, в сумі виконаного зобов`язання - 52 653,88 євро. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року у задоволенні заяви АТ «НАЕК «Енергоатом» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині, відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «НАЕК «Енергоатом» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вона є необґрунтованою, оскільки заявник не надав доказів того, що виконавчий лист у справі № 824/113/23 виданий помилково або доказів відсутності обов`язку боржника перед стягувачем за виконавчим листом, виданим на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 29 вересня 2023 року про надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022, у зв`язку з припиненням, добровільним виконанням боржником вказаного обов`язку. Водночас суд першої інстанції врахував категоричне заперечення Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi проти зарахування зустрічних вимог. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги, позиція інших учасників справи 10 липня 2024 року АТ «НАЕК «Енергоатом» через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги його заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції: - протиправно не врахував, що заборгованість АТ «НАЕК «Енергоатом», стягнута рішенням МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022, частково погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi на суму 52 653,88 євро; - проігнорував, що заява однієї із сторін про зарахування зустрічних вимог для досягнення бажаного правового ефекту не потребує відповіді з боку адресата, а потребує лише отримання й сприйняття змісту заяви останнім; - не врахував, що Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi не спростувала правомірність зарахування зустрічних однорідних вимог, проведеного на підставі заяви АТ «НАЕК «Енергоатом» від 15 серпня 2023 року № 29-5735/51-вих, та не оскаржила такий правочин у судовому порядку; - не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 918/541/18, від 15 січня 2020 року у справі № 209/3022/16, від 22 січня 2021 року у справі № 910/11116/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 761/33621/18; - проігнорував те, що АТ «НАЕК «Енергоатом» є державним підприємством (єдиним засновником та акціонером якого є держава в особі Кабінету Міністрів України), що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, тому подвійне виконання рішення МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 спричинить матеріальні збитки, в тому числі і державі. Водночас в апеляційній скарзі АТ «НАЕК «Енергоатом» виклало клопотання про поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року. 29 липня 2024 року Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi, в інтересах якої діє адвокат Хомин О. М., із застосуванням засобів поштового зв`язку подало до Верховного Суду відзив на апеляційну скаргу АТ «НАЕК «Енергоатом», в якому, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги, просило відмовити в її задоволенні та залишити ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 рокубез змін. Рух справи у суді апеляційної інстанції Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 10 липня 2024 року апеляційну скаргу АТ «НАЕК «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 рокупередано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю. Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2024 року поновлено АТ «НАЕК «Енергоатом» строк на апеляційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року; відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою АТ «НАЕК «Енергоатом на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року; витребувано із Київського апеляційного суду матеріали справи № 824/113/24; надано Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. 26 липня 2024 року матеріали справи № 824/113/23 надійшли до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 02 вересня 2024 року закінчено підготовчі дії у справі за апеляційною скаргою ДП «НАЕК «Енергоатом» на ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року. Справу № 824/113/23 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 вересня 2024 року на 11:00 год за адресою: м. Київ, проспект Повітряних Сил, 28 з повідомленням учасників справи. Сторонам та їхнім представникам направлено судові повістки-повідомлення про дату, час та місце розгляду справи № 824/113/23, які вони отримали у встановленому законом порядку.

Позиція Верховного Суду Частиною другою статті 24 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Зазначене кореспондується із положенням частини другої статті 351 ЦПК України, якою врегульовано перелік судів апеляційної інстанції. Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Заслухавши доповідь судді-доповідача, беручи до уваги відзив стягувача та інші заяви учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Фактичні обставини справи Суд першої інстанції встановив, що рішенням МКАС при ТПП України у складі одноособового арбітра Юрія Притики від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 позов Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi задоволено. Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi 89 556,48 євро основного боргу за поставлений товар, 6 334,92 євро - 3 % річних, нарахованих за порушення виконання грошового зобов`язання, 2 000,00 євро - на відшкодування витрат на правову допомогу та 4 640,54 євро - на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 102 531,94 євро. Вказане рішення набрало чинності, є остаточним та не оскаржувалося боржником. У липні 2023 року Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022. Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2023 року заяву Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України задоволено. Визнано та надано дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України у складі одноособового арбітра Юрія Притики від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 за позовом Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi до ДП «НАЕК «Енергоатом» про стягнення заборгованості. Ухвалено видати виконавчий лист на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi 89 556,48 євро основного боргу за поставлений товар, 6 334,92 євро - трьох процентів річних, 2 000,00 євро - на відшкодування витрат на правову допомогу та 4 640,54 євро - на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а разом 102 531,94 євро. Стягнено з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi 1 342,00 грн судового збору, сплаченого за подання заяви про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року заяву АТ «НАЕК «Енергоатом» про залучення правонаступника задоволено. Залучено правонаступника ДП «НАЕК «Енергоатом» - АТ «НАЕК «Енергоатом» до участі у справі № 824/113/23. Постановою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року апеляційну скаргу АТ «НАЕК «Енергоатом»залишено без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного суду від 29 вересня 2023 року - без змін. 29 лютого 2024 року Київський апеляційний суд видав виконавчі листи на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022. Ухвалами Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року у цих виконавчих листах виправлено допущені помилки. Також судом встановлено, що рішенням МКАС при ТПП України у складі одноособового арбітра Олександра Крупчака від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 стягнуто з Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Ценралізовані закупівлі» 47 895,00 євро неустойки за порушення строку поставки продукції та 4 758,88 євро - на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 52 653,88 євро. 15 серпня 2023 року ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» направило на адресу Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi заяву № 29-5735/51-вих про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 52 653,88 євро, відповідно до рішень МКАС при ТПП України від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 та від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022. У травні 2023 року Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia звернулося до суду із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП України від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 за позовом ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Ценралізовані закупівлі» до Dimida Spolka Z Ograniczona Odpowiedzialnoscia про стягнення неустойки та відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору. Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 вересня 2023 року у справі № 824/83/23, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21 грудня 2023 року, у задоволенні заяви Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoscia про скасування рішення МКАС при ТПП України від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 відмовлено. Правове обґрунтування Відповідно до положень частин першої та другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження. Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові. До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання. Однак законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. Словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний. Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання. Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права. У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження. Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22), від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20 (провадження № 61-10482ав21). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «НАЕК «Енергоатом» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині, суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі докази та надавши їм належну оцінку, дійшов правильного висновку про те, що вона є необґрунтованою, оскільки заявник не надав доказів того, що виконавчий лист у справі № 824/113/23 виданий помилково або доказів відсутності обов`язку боржника перед стягувачем за виконавчим листом, виданим на підставі ухвали Київського апеляційного суду від 29 вересня 2023 року про надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022, у зв`язку з припиненням, добровільним виконанням боржником вказаного обов`язку. Водночас суд першої інстанції правильно врахував категоричне заперечення Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi проти зарахування зустрічних вимог за заявою ДП «НАЕК «Енергоатом» від15 серпня 2023 року. Доводи апеляційної скарги про те, що заборгованість АТ «НАЕК «Енергоатом», стягнута рішенням МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022, частково погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi на суму 52 653,88 євро, Верховний Суд відхиляє з огляду на таке. Зарахування зустрічних вимог є однією з підстав припинення зобов`язання. Так, згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Зобов`язання може бути припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за наявності умов, установлених цією статтею та за відсутності обставин, передбачених статтею 602 ЦК України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається. Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними, тобто вони повинні бути однорідними у розумінні їх матеріального змісту, тобто мати однорідний предмет; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством, за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми) здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї зі сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку. Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог можливе при наявності таких умов: зустрічність вимог, тобто сторони беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор в одному зобов`язанні є боржником в іншому зобов`язанні; однорідність вимог (гроші, однорідні речі), строк виконання яких настав. Ще однією важливою умовою для здійснення зарахування зустрічних вимог є безспірність вимог, які зараховуються, а саме відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань. Водночас питання про можливість зарахування зустрічних вимог, щодо яких арбітраж ухвалив рішення про їх задоволення, у жодному разі не може розглядатись поза процесуальним контекстом виконання арбітражного рішення. Надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу регулюється процесуальними нормами ЦПК України, що містяться у главі З «Визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу» розділу IX «Визнання та виконання рішень іноземних судів, міжнародних комерційних арбітражів в Україні, надання дозволу на примусове виконання рішень третейських судів» та Конвенцією ООН про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958). Зокрема, у статті III цієї Конвенції ООН зазначено, що кожна договірна держава визнає арбітражні рішення як обов`язкові та приводить їх до виконання у відповідності з процесуальними нормами тієї території, де запитується визнання і приведення до виконання цих рішень. У результаті того, що стаття III Конвенції ООН наділяє договірні держави широкою свободою щодо застосування національних процесуальних норм, можуть виникати ситуації, коли одне й те саме арбітражне рішення буде визнано й приведено до виконання в одній договірній державі, тоді як в іншій державі в його визнанні та приведенні до виконання буде відмовлено на підставі якої-небудь процесуальної норми, що діє в одній і не діє в іншій державі. Відповідно, внаслідок застосування різних національних процесуальних норм ймовірне виникнення різних процесуальних рішень щодо боргових зобов`язань учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. По-перше, завжди залишається ймовірність того, що згідно з національними процесуальними нормами певної юрисдикції може бути відмовлено у визнанні та приведенні до виконання певного рішення арбітражу. По-друге, незважаючи на те, що до відповідного арбітражу застосовується матеріальне право України, і відповідне зарахування зустрічних однорідних вимог не суперечитиме українському матеріальному праву, але якщо виконання арбітражного рішення відбуватиметься в різних юрисдикціях, що згідно з національним процесуальним законодавством іноземної держави може бути не визнано, що зобов`язання, яке підлягає виконанню згідно з рішенням арбітражу, припинилось внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог. Тому застосовування процедури визнання та приведення до виконання стосовно рішення міжнародного комерційного арбітражу прямо впливає на можливість примусового виконання відповідних рішень у країні, де ставиться питання про виконання такого рішення. Встановлена законом послідовність процесуальних дій виключає можливість легалізації рішення міжнародного комерційного арбітражу в обхід процедури надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу. Відповідно, відсутні підстави для визнання «однорідними» вимог, які визнані рішеннями міжнародного комерційного арбітражу та пройшли процедуру надання дозволу на виконання національним судом, із вимогами, які визнані рішеннями міжнародного комерційного арбітражу, але процедуру надання дозволу на виконання такого рішення національним судом не пройшли і є добровільними до виконання. Матеріалами справи підтверджується, що рішенням МКАС при ТПП України у складі одноособового арбітра Олександра Крупчака від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 стягнуто з Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi на користь ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Ценралізовані закупівлі» 47 895,00 євро неустойки за порушення строку поставки продукції та 4 758,88 євро - на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 52 653,88 євро. Рішенням МКАС при ТПП України у складі одноособового арбітра Юрія Притики від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi 89 556,48 євро основного боргу за поставлений товар, 6 334,92 євро - 3 % річних, нарахованих за порушення виконання грошового зобов`язання, 2 000,00 євро - на відшкодування витрат на правову допомогу та 4 640,54 євро - на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а всього 102 531,94 євро. Ухвалою Київського апеляційного суду від 29 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 01 лютого 2024 року, визнано та надано дозвіл на виконання рішення МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022. Ухвалено видати виконавчий лист на примусове виконання рішення МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi 89 556,48 євро - основного боргу за поставлений товар, 6 334,92 євро - трьох процентів річних, 2 000,00 євро - на відшкодування витрат на правову допомогу та 4 640, 54 євро - на відшкодування витрат зі сплати арбітражного збору, а разом 102 531,94 євро. Разом з тим матеріали справи не містять інформації про вирішення компетентним судом питання про надання дозволу на виконання рішення МКАС при ТПП України у складі одноособового арбітра Олександра Крупчака від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022. Отже, з огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вимоги АТ «НАЕК «Енергоатом» за рішенням МКАС при ТПП України від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 та вимоги Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi за рішенням МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 мають різну ступінь правої визначеності та різний порядок виконання, тому відповідно до статті 601 ЦК України не можуть бути предметом зустрічного зарахування та підставою для задоволення вимог заяви у цій справі про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині. Посилання в апеляційній скарзі на те, що оскільки АТ «НАЕК «Енергоатом» є державним підприємством (єдиним засновником та акціонером якого є держава в особі Кабінету Міністрів України), що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, то виконання рішення МКАС при ТПП України від 19 червня 2023 року у справі № 361/2022 призведе до спричинення матеріальних збитків, у тому числі і державі, Верховний Суд відхиляє, оскільки вони ґрунтуються виключно на припущеннях заявника. Аргументи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25 квітня 2019 року у справі № 918/541/18, від 15 січня 2020 року у справі № 209/3022/16, від 22 січня 2021 року у справі № 910/11116/19, від 08 вересня 2021 року у справі № 761/33621/18, підлягають відхиленню з огляду на таке. На предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів (обставини, на які посилається сторона позивача) і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими (пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19). У постанові від 25 квітня 2019 року у справі № 918/541/18 за позовом про стягнення заборгованості, Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову, виходив із того, що оскільки судами встановлено факт припинення зобов`язання за договором складського зберігання зерна зарахуванням зустрічної однорідної вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги (цесії), то суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Лотівка Еліт» у частині стягнення основного боргу в сумі не підлягають задоволенню. У постанові від 15 січня 2020 року у справі № 209/3022/16 за позовом про стягнення суми боргу та за зустрічним позовом про відшкодування майнової шкоди Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалюючи нове судове рішення про часткове задоволення первісного та зустрічного позовів, шляхом зустрічного зарахування грошових сум із частковою компенсацією на користь іншої сторони відповідно до частини дванадцятої статті 265 ЦПК України, виходив із того, що сама по собі наявність зустрічних однорідних вимог не призводить до їх зарахування, і, відповідно, не припиняє зобов`язання. Необхідним і достатнім є наявність заяви про зарахування зустрічних вимог хоча б однієї із сторін. Водночас у цій справі відсутня заява хоча б однієї сторони про зарахування, тому у судів першої та апеляційної інстанції не було підстав для висновку про те, що між сторонами відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог. Натомість, оскільки первісний та зустрічний позови є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню, то є підстави для проведення зустрічного зарахування грошових сум і стягнення різниці суми з позивача на користь відповідача. У постанові від 22 січня 2021 року у справі № 910/11116/19 за позовом про визнання недійсним одностороннього правочину Верховний Суд, залишаючи без змін рішення апеляційного суду про відмову у задоволенні позову, виходив із того, що оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості кожної зі сторін за договором на дату вчинення одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заяві, не надав доказів часткового чи повного погашення цієї заборгованості, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безспірність заборгованості. У постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 761/33621/18 за позовом про визнання грошового зобов`язання припиненим шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог Верховний Суд, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передаючи справу на новий розгляду до суду першої інстанції, виходив із того, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що позивачка 01 березня 2017 року зробила заяву про зарахування зустрічних вимог, наслідком подання якої, за наявності передбачених умов для зарахування, є остаточне і безповоротне припинення відповідних зобов`язань повністю або частково, у тому числі й на стадії виконання судового рішення. За таких обставин, суди по суті позов не розглянули, а зробили передчасний висновок про відмову в задоволенні позову. Натомість у справі, що переглядається, вирішується питання щодо визнання виконавчого документа у справі № 824/113/23 таким, що не підлягає виконанню. Судом встановлено, що заявник не надав доказів того, що виконавчий документ у справі виданий помилково або доказів відсутності обов`язку боржника перед стягувачем за виконавчим листом. Наявність спору між сторонами про розмір сум стягнення за рішенням МКАС при ТПП України від 28 лютого 2023 року у справі № 99/2022 виключає часткове припинення зобов`язання ДП «НАЕК «Енергоатом» на суму 52 653,88 євро зарахуванням зустрічних вимог, на підставі заяви від 15 серпня 2023 року № 29-5735/51-вих до Dimida spolka z ograniczona odpowiedzialnoschi. Отже, у наведених заявником як приклад постанові суду касаційної інстанції та оскаржуваному судовому рішенні апеляційного суду встановлено різні фактичні обставини справ, а тому доводи заявника про неврахування висновків суду касаційної інстанції щодо застосування норм права у подібних правовідносинах є безпідставними. Інші наведені у апеляційній скарзі доводи не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення, а зводяться до незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки суду першої інстанції. Водночас Верховний Суд враховує, що, як неодноразово відзначав Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява № 18390/91). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99). Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для її задоволення. Керуючись статтями 24, 351, 374, 375, 381-384, 432 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду від 03 травня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 11 листопада 2024 року. Судді:І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник