Ухвала КЦС ВС № 607/3825/24

УХВАЛА 03 червня 2026 року м. Київ справа № 607/3825/24 провадження № 61-5765вно26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого -Луспеника Д. Д., суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Коломієць Г. В., Черняк Ю. В., учасники справи: позивачка - ОСОБА_1 , відповідач - Спеціалізоване комунальне підприємство «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради, треті особи: Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, Український інститут національної пам`яті, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнязаяви Виконавчого комітету Тернопільської міської ради та Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради про перегляд постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року за нововиявленими обставинами, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради (далі - СКП «Ритуальна служба» ТМР), треті особи: Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, Український інститут національної пам`яті, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання незаконними дій, зобов`язання не вчиняти дій та не створювати перешкоди у реалізації прав. Позовну заяву обґрунтувала тим, що з 06 листопада 2022 року її син ОСОБА_12 проходив військову службу у Збройних Силах України і при виконанні бойового завдання, виявивши стійкість та мужність при захисті територіальної цілісності та суверенітету України, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . 20 грудня 2022 року його було поховано на Микулинецькому кладовищі на вул. Микулинецькій, 29 у м. Тернополі. У свідоцтві про його поховання зазначено, що поховання здійснено 20 грудня 2022 року на ділянці «№ - АТО», в одинарній могилі на Микулинецькому кладовищі, розміщеному в м. Тернополі. При цьому інформація щодо номера ділянки (сектора), ряду, місця поховання не зазначена, хоча відповідні графи для внесення цих відомостей у ньому передбачені. Наголосила на тому, що у свідоцтві про поховання вказано, що «відповідно до статті 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу» користувач має право на встановлення надмогильної споруди в межах виділеної земельної ділянки для поховання чи надання згоди на встановлення надмогильної споруди іншим членам родини; вирішення питань про проведення підпоховання в зазначену могилу інших померлих членів родини, розпорядження щодо догляду за могилою; здійснення інших дій, пов`язаних з використанням місця поховання, якщо це не суперечить чинному законодавству». Вказала на те, що рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16 серпня 2023 року № 975 затверджено Положення про Пантеон Героїв Тернополя, відповідно до якого витрати на почесне поховання загиблих осіб на території Пантеону Героїв Тернополя та витрати на виготовлення і встановлення намогильної споруди здійснюються коштом місцевого бюджету. Намогильні споруди виготовляються відповідно до затвердженого зразка і розмірів намогильної споруди, яка складається з пам`ятника, постаменту та намогильної плити. Пам`ятник у формі мальтійського хреста, інші елементи намогильної споруди прямокутної форми виготовляються з природного каменю. На засіданнях зборів родичів загиблих у присутності керівника СКП «Ритуальна служба» ТМР ОСОБА_13 було зазначено про те, що намогильні споруди полеглим воїнам будуть виготовлятися з граніту, а також про те, що родичам загиблих воїнів будуть надані ескізи пам`ятників для погодження. Отже, на наступних засіданнях зборів були показані зразки пам`ятників із сірих гранітів. Однак на останніх зборах керівник СКП «Ритуальна служба» ТМР ОСОБА_13 повідомив присутніх родичів загиблих воїнів про те, що пам`ятники, які будуть встановлюватися на могилах загиблих, будуть виготовлені з каменю пісковику. Позивачка стверджувала, що виготовлення пам`ятників з пісковику присутні на зборах не погоджували, оскільки цей вид каменю, порівняно з іншими видами, запропонованими раніше, поступається у якості та стійкості до погодних умов (не щільний, реагує на перепади температур тощо). У зв`язку з цим 02 жовтня 2023 року вона звернулася до міського голови м. Тернополя Надала С. В. із заявою про те, що вона відмовляється, відповідно до статті 25 Закону України «Про поховання та похорону справу», від встановлення пам`ятника її сину ОСОБА_12 коштом місцевого бюджету та з матеріалу, який непридатний для пам`ятника та намогильної плити. Примірника такої заяви вона не мала, тому її представник Притула О. Б. звернулася із адвокатським запитом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради для отримання копії такої заяви, на що отримав відповідь від 02 листопада 2023 року № 24213-0/2023, в якій її повідомлено про те, що за результатами спільного обговорення питання причетними структурними підрозділами, виконання робіт з встановлення пам`ятника на могилі ОСОБА_12 передбачено у наступному році, тобто у році звернення до суду з цим позовом. Вважала, що Виконавчий комітет Тернопільської міської ради тим самим проігнорував її прохання щодо невстановлення намогильної споруди на одинарній могилі її сина на Микулинецькому кладовищі, розміщеному в м. Тернополі, та повідомив про факт виконання таких робіт. Наголошувала на тому, що ні норми Закону України «Про поховання та похоронну справу», ні нормативні акти, затверджені наказом від 19 листопада 2003 року № 193, на підставі яких розроблено Положення, ні саме Положення про Пантеон Героїв Тернополя не містять визначення такого поняття, як «Пантеон» та жодним чином не визначають місце його розташування, оскільки ані в самому Положенні, ані у рішенні Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16 серпня 2023 року № 975 немає норми, яка б вказувала на розташування такого Пантеону на Микулинецькому кладовищі чи визначала конкретний сектор (номер) Микулинецького кладовища, де буде розміщено такий Пантеон ; рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16 серпня 2023 року № 975 не є документом у розумінні статті 23 Закону України «Про поховання та похоронну справу», який би вказував на відведення конкретного розміру визначеної земельної ділянки для нового будівництва Пантеону, відомості про яку є обов`язковими вихідними даними для проектування нового будівництва згідно зі статтею 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва, пункт 11 частини першої статті 2 Закону); намогильні споруди виготовляються відповідно до затвердженого зразка і розмірів, згідно з Додатком до Положення (пункт 15), тоді як такий стосується нового будівництва - Національного військового меморіального кладовища, а не Пантеону, та відсутні докази його затвердження, як і самої проектної документації, на підставі якої за зверненням особи, яка зобов`язалася поховати загиблого (померлого), на території Пантеону Героїв Тернополя виділяється місце для поховання (пункт 9); крім того, розміри зазначеного зразка (0,8 м х 2,1 м) щодо могил загиблих суперечать встановленим державним санітарним правилам та нормам, та не відповідають гігієнічним вимогам, а також не узгоджуються із розмірами, зазначеними в пункті 10 (1 м х 2 м); самостійне встановлення будь-яких інших намогильних споруд на території Пантеону заборонено (пункт 17), ця норма суперечить статті 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу», яка має вищу юридичну силу; змістом Положення не передбачено порядку демонтажу намогильних споруд, які були встановлені на могилах воїнів, які загинули до дати погодження цього Положення. Стверджувала про те, що Положення про Пантеон Героїв Тернополя погоджено виконавчим комітетом 16 серпня 2023 року, тобто значно пізніше дати поховання її сина ОСОБА_12 , який був похований 20 грудня 2022 року; таке Положення не може звужувати прав позивача, визначених законом на дату поховання сина. Зазначала, що для поховання загиблих воїнів у 2022 році на земельній ділянці - АТО, СКП «Ритуальна служба» ТМР виділили земельні ділянки у розмірах, встановлених нормами для родинних поховань, і родинами на могилах загиблих воїнів споруджені після 16 серпня 2023 року (погодження Положення про Пантеон) індивідуальні намогильні споруди з граніту. Тоді як СКП «Ритуальна служба» ТМР зводить намогильні споруди, які є не окремими, а одинарними, що об`єднують по шість могил, а індивідуальною ознакою для кожного похованого воїна є встановлення хреста на цій споруді. Також на цій споруді передбачено квітники - один на дві могили, що є порушенням Національного стандарту України (ДСТУ-НБ В.2.2-36:2013), затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 січня 2013 року №

18. Відповідно до цього стандарту квітники та огорожі є елементами благоустрою могили (пункт 5.1) та встановлюються в межах площі земельної ділянки, відведеної під поховання у встановленому порядку, зокрема, одинарне поховання - площа ділянки - 3,3 кв. м, довжина - 2,2 м, ширина - 1,5 м. Наголошувала на тому, що поховання загиблих на міському Микулинецькому кладовищі здійснюється з порушенням встановлених державних санітарних правил та норм (ДСанПІН 2.2.2.028-99), Порядку утримання кладовищ та інших місць поховань (наказ від 19 листопада 2003 року № 193), Положення про порядок надання ритуальних послуг та території Тернопільської міської територіальної громади, а саме не дотримуються гігієнічні вимоги щодо норм відведення земельної ділянки для одинарного поховання, які є єдиними чинними нормами, а саме: замість ширини могили -0,80 м (дані вимоги) їм надається 0,70 м (дані схем, додані до Договору про виготовлення та встановлення пам`ятників на кладовищі та додаток до Положення про Пантеон); довжина могили 2,1 м замість 2,2 м, ширина земельної ділянки під могилу 1,35 м замість 1,5 м, площа земельної ділянки під могилу 2,8 кв. м замість 3,3 кв. м, відстань між могилами для проходу 0,5 м не виділяється. Таким чином, дії СКП «Ритуальна служба» ТМР щодо встановлення пам`ятника на могилі ОСОБА_12 без згоди близьких родичів, зокрема матері загиблого, посилаючись на погоджене Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради Положення про Пантеон Героїв Тернополя, на переконання позивачки, є примушенням робити те, що не передбачено законодавством, а отже порушують норми Конституції України, яка є законом прямої дії. З огляду на наведене, позивачка ОСОБА_1 просила суд: - визнати незаконними дії СКП «Ритуальна служба» ТМР щодо визначення розміру земельної ділянки, виділеної під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території кладовища Микулинецького за адресою: вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ; щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ) без згоди його близьких родичів; вчинення перешкод позивачу та членам його сім`ї щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ); - зобов`язати СКП «Ритуальна служба» ТМР не встановлювати намогильні споруди на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ) без згоди його близьких родичів та не чинити перешкод позивачу та членам його сім`ї у встановленні намогильної споруди індивідуального замовлення на могилі загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах фактично виділеної під його поховання земельної ділянки на території міського кладовища Микулинецького за адресою: вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що діями відповідача права позивачки не були порушені. Суд першої інстанції виходив із того, що: - місце поховання ОСОБА_12 розташоване на земельній ділянці площею 0,06 га, яка рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 листопада 2016 року № 1027 була виділена на міському кладовищі за адресою: вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль , під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичній операції та померлих внаслідок отриманих поранень в зоні АТО (сектор 7). Ця земельна ділянка має особливий статус Пантеону Героїв Тернополя, функціонування якого регламентується Положенням, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16 серпня 2023 року № 975; - Положення про Пантеон Героїв Тернополя встановлює уніфіковані вимоги до могил та намогильних споруд (єдиний зразок, розміри, матеріал - пісковик/природний камінь, форма мальтійського хреста), що базується на принципі рівних умов для поховання всіх захисників незалежно від звання та відповідає світовій та українській практиці створення військових меморіалів; - позивачка ОСОБА_1 була обізнана про місце поховання свого сина на спеціалізованій ділянці та про плани СКП «Ритуальна служба» ТМР з уніфікації пам`ятників. Вона брала участь у зборах родин загиблих воїнів та обговореннях (в тому числі в групі у «Viber»), де колективним рішенням було погоджено саме цей варіант пам`ятника, і на той час заперечень щодо вигляду самого пам`ятника не висловлювала, при цьому надала взірець фотографії сина, яка повинна бути на пам`ятнику. - СКП «Ритуальна служба» ТМР діяло в межах своїх повноважень та на підставі чинних на час розгляду справи нормативно-правових актів; не вчиняло незаконних дій щодо встановлення споруди без згоди позивача, оскільки фізично пам`ятник на могилі ще не встановлено, а відмова позивачки встановлювати уніфікований варіант відбулася вже після залиття спільного фундаменту; - могили полеглих героїв об`єднані спільною монолітною конструкцією (фундаментом на 6 могил), розрахованою під вагу уніфікованого хреста з каменю пісковика, і встановлення іншої, важчої споруди, індивідуального замовлення може порушити цілісність всього ряду поховань; - приватні інтереси позивачки як однієї особи не можуть мати перевагу над суспільним інтересом громади щодо створення гідного уніфікованого меморіального комплексу для вшанування всіх полеглих героїв. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Притула О. Б., залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року - без змін. Залишаючи без змін оскаржуване судове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Притула О. Б., задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 травня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними дій СКП «Ритуальна служба» ТМР щодо визначення розміру земельної ділянки, виділеної під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території кладовища Микулинецького, за адресою: вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ; щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ) без згоди його близьких родичів; щодо вчинення перешкод позивачу та членам його сім`ї щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ), змінено, шляхом викладення їх мотивувальної частини у редакції цієї постанови. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 травня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання СКП «Ритуальна служба» ТМР не встановлювати намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ) без згоди його близьких родичів та не чинити перешкод позивачу та членам його сім`ї у встановленні намогильної споруди індивідуального замовлення на могилі загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах фактично виділеної під його поховання земельної ділянки на території міського кладовища Микулинецького за адресою: вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль , скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Зобов`язано СКП «Ритуальна служба» ТМР не встановлювати намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ), без згоди його близьких родичів та не чинити перешкод позивачу та членам його сім`ї у встановленні намогильної споруди індивідуального замовлення на могилі загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах фактично виділеної під його поховання земельної ділянки на території міського кладовища Микулинецького за адресою: вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль . У решті рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 травня 2025 року залишено без змін. Стягнуто із СКП «Ритуальна служба» ТМР на користь ОСОБА_1 частину судових витрат у вигляді судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у розмірі 4 057,52 грн. Ухвалюючи вказану постанову суд касаційної інстанції виходив із того, що: - позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними дій СКП «Ритуальна служба» ТМР щодо визначення розміру земельної ділянки, виділеної під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території кладовища Микулинецького за адресою: вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ; щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ) без згоди його близьких родичів; вчинення перешкод позивачу та членам його сім`ї щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ), не є належним способом захисту позивачки, оскільки не забезпечують відновлення її порушених прав, а тому у задоволенні цих позовних вимог необхідно відмовити саме з цих мотивів; - з огляду на норми статті 58 Конституції України, обмеження, встановлені Положенням про Пантеон Героїв Тернополя, не поширюють свою дію на поховання ОСОБА_12 , як таке, що здійснене задовго до прийняття цього акта; - ОСОБА_1 , як користувач місця поховання померлого сина ОСОБА_12 , реально обмежена у праві, визначеному статтею 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу», на встановлення індивідуальної намогильної споруди і її права підлягають захисту у обраний нею спосіб, а саме зобов`язання СКП «Ритуальна служба» ТМР утриматись від дій із встановлення намогильної споруди та не чинити перешкод позивачеві у встановленні намогильної споруди на могилі її сина; - суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання СКП «Ритуальна служба» ТМР утриматись від дій із встановлення намогильної споруди та не чинити перешкод позивачеві у встановленні намогильної споруди на могилі її сина, помилково виходили із того, що права позивачки в цьому випадку не є порушеними і незаконних дій з боку СКП «Ритуальна служба» ТМР не встановлено; - посилання судів першої та апеляційної інстанцій на правомірність застосування до спірних правовідносин обмежень, встановлених Положенням про Пантеон Героїв Тернополя, з огляду на участь ОСОБА_1 у зборах сімей загиблих, де обговорювалися спірні питання щодо визначення розмірів могил, зразок і розміри намогильних споруд в межах Пантеону Героїв Тернополя, оскільки такі дії позивачки не обмежують її у можливості реалізації права, визначеного статтею 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу», на встановлення індивідуальної намогильної споруди на могилі її сина та правила дії закону в часі визначного статтею 58 Конституції України; - висновки судів першої та апеляційної інстанцій про суперечність позовних вимог позивачки суспільним інтересам громади є помилковими, оскільки вимоги позивачки як матері полеглого героя та виконавиці його останньої волі мають пріоритет відповідно до законодавства України про поховання; - матеріали справи не містять належних доказів того, що забезпечення законних прав позивачки на встановлення індивідуальної намогильної споруди на могилі її сина фактично унеможливить реалізацію суспільного інтересу на створення Пантеону Героїв Тернополя. Короткий зміст та узагальнені доводи заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, клопотання та позиція інших учасників справи 25 квітня 2026 року Виконавчий комітет Тернопільської міської ради із застосуванням засобів поштового зв`язку подав до Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 607/3825/24 з підстав наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України, далі - ЦПК України). Заява мотивована тим, що: - Верховний Суд постановою від 08 квітня 2026 року задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 в частині заборони СКП «Ритуальна служба» ТМР не встановлювати намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , та не чинити перешкод позивачу у встановленні намогильної споруди індивідуального замовлення на могилі ОСОБА_12 у межах фактично виділеної під його поховання земельної ділянки на території міського кладовища Микулинецького. Ознайомившись із вказаною постановою, заявнику стала відома істотна для справи обставина, яка не була встановлена судами попередніх інстанцій, про те, що під могилу для поховання ОСОБА_12 виділено земельну ділянку, в межах якої позивачка має право на встановлення намогильної споруди індивідуального зразка. Такий висновок свідчить про те, що ця обставина існувала на момент виникнення спору, але про її існування стало відомо на момент виникнення спору, однак про її існування стало відомо із постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року, через що ця постанова підлягає перегляду за нововиявленими обставинами; - Верховний Суд у своєму рішенні фактично ототожнив поняття «місце поховання на кладовищі» із поняттям «земельна ділянка» як об`єкт цивільних прав; - під окрему могилу загиблого ОСОБА_12 земельна ділянка як окремий об`єкт цивільного обігу на відводилася і не могла бути відведена за законом, тому використання судом формулювання про «земельну ділянку, виділену під могилу» є юридично некоректним; відсутній сам предмет обмеження, на який спрямовано судове рішення; - у постанові від 19 листопада 2025 року у справі № 607/9519/24 у подібних правовідносинах та майже аналогічного складу сторін Верховний Суд дійшов протилежного висновку, зазначивши, що правовий режим встановлюється щодо всієї земельної ділянки кладовища як єдиного цілісного об`єкта, а не щодо окремих місць поховання, однак вказана постанова не була врахована колегією суддів під час розгляду цієї справи 08 квітня 2026 року, що призвело до порушення принципу єдності та сталості судової практики. З урахуванням наведеного, а також того, що вказані обставини є істотними для справи, Виконавчий комітет Тернопільської міської ради просить суд скасувати постанову Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 607/3825/24 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. 30 квітня 2026 року СКП «Ритуальна служба» ТМР із застосуванням засобів поштового зв`язку подало Верховного Суду заяву про перегляд постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 607/3825/24 за нововиявленими обставинами з підстав наявності істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України). Заява СКП «Ритуальна служба» ТМРмотивована по суті доводами аналогічними до доводів, наведених у заяві Виконавчого комітету Тернопільської міської ради. У своїй заяві СКП «Ритуальна служба» ТМР просить суд скасувати постанову Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 607/3825/24 в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове судове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. 08 травня 2026 року Виконавчий комітет Тернопільської міської ради через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду клопотання про зупинення дії постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 607/3825/24 до закінчення її перегляду судом, на підставі положень статті 436 ЦПК України. Зважаючи на те, що постанова Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у цій справі переглядається у порядку, визначеному главою 3 розділу V ЦПК України, яка не передбачає зупинення виконання або дії предмету перегляду, тому відсутні підстави для вирішення цього клопотання Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про зупинення дії судового рішення відповідно до статті 436 ЦПК України і таке клопотання підлягає залишенню без розгляду. 27 травня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Притула О. Б., через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду заперечення на заяви Виконавчого комітету Тернопільської міської ради та СКП «Ритуальна служба» ТМР про перегляд занововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 607/3825/24, в якому зазначила про необґрунтованість та безпідставність доводів таких заяв, а також відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови суду касаційної інстанції. 01 червня 2026 року ОСОБА_7 через підсистему «Електронний суд» подала до Верхового Суду пояснення, в яких підтримала вимоги заяв Виконавчого комітету Тернопільської міської ради та СКП «Ритуальна служба»ТМР про перегляд постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 607/3825/24 за нововиявленими обставинами Станом на дату розгляду цієї справи заперечення на заяви Виконавчого комітету Тернопільської міської ради та СКП «Ритуальна служба» ТМР про перегляд постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 607/3825/24 за нововиявленими обставинами від інших учасників справи до суду не надходили. Рух справи у Верховному Суді Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29 квітня 2026 року заяву Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про перегляд постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 607/3825/24 за нововиявленими обставинами передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д., Черняк Ю. В. Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за заявою Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про перегляд постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року за нововиявленими обставинами; витребувано із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області матеріали справи № 607/3825/24. Згідно з протоколом автоматизованого визначення складу колегії суддів від 07 травня 2026 року заяву СКП «Ритуальна служба» ТМР про перегляд постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 607/3825/24 за нововиявленими обставинами передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д., Черняк Ю. В. Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2026 року відкрито провадження у справі за заявою СКП «Ритуальна служба» ТМРпро перегляд постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 607/3825/24 за нововиявленими обставинами. 15 травня 2026 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи № 607/3825/24. Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2026 року справу № 607/3825/24 призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позиція Верховного Суду щодо заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи заяв Виконавчого комітету Тернопільської міської ради та СКП «Ритуальна служба» ТМР про перегляд судового рішення суду касаційної інстанції у справі № 607/3825/24 за нововиявленими обставинами, враховуючи мотиви заперечень на ці заяви позивачки ОСОБА_1 та беручи до уваги пояснення третьої особи ОСОБА_7 , Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що у задоволенні цих заяв слід відмовити з огляду на таке. Фактичні обставини справи Під час розгляду справи судами по суті встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_12 , батьками якого є ОСОБА_16 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 11 грудня 1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Виконкому Тернопільської міської Ради народних депутатів. 05 серпня 2017 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_18 Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_1 », що стверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 05 серпня 2017 року Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області. ОСОБА_12 в період з 06 до ІНФОРМАЦІЯ_1 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Бахмуті Донецької області. Підстава: бойове розпорядження від 31 жовтня 2022 року № 16/2/1/14/817дск, бойове розпорядження Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 12 листопада 2022 року № 768т, бойовий наказ командира 1 БТГР 1/дск/ПКП від 08 листопада 2022 року, бойовий наказ командира 1 БТГР № 6/дск/ОКП від 21 листопада 2022 року, що стверджується довідкою № 1807, виданою 17 лютого 2023 року військовою частиною НОМЕР_3 Міністерства оборони України (далі - в/ч НОМЕР_3 ). Зміст сповіщення сім`ї № 7246 свідчить про те, що ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оператор 4 протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки 1 штурмового батальйону в/ч НОМЕР_3 , який з ІНФОРМАЦІЯ_1 року вважався зниклим безвісти, вірний військовій присязі беручи участь у заходах із забезпечення оборони, відсічі і стримуванню збройної агресії російської федерації, виявивши стійкість і мужність, загинув під час виконання бойового завдання, пов`язаного з захистом територіальної цілісності та суверенітету України в районі населеного пункту Бахмут Донецької області. Згідно зі свідоцтвом про поховання, яке видано ОСОБА_1 20 грудня 2022 року, реєстраційний номер 753, поховання померлого ОСОБА_12 здійснено 20 грудня 2022 року на ділянці «№ ..АТО», в одинарній могилі, на Микулинецькому кладовищі, розміщеному в м. Тернополі. Відповідно до копії договору-замовлення на організацію та проведення поховання від 20 грудня 2022 року № 753 щодо поховання померлого ОСОБА_12 на Микулинецькому кладовищі, в графі замовник вказано ОСОБА_1 . Згідно з актом № 54 для надання послуг на поховання померлих осіб, які загинули в бойових діях у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за грудень 2022 року ( ОСОБА_12 ), складеним між начальником СКП «Ритуальна служба» Тлумацьким С. (Виконавець) та начальником УЖКГБ та ОСОБА_20 (Замовник) 16 листопада 2022 року, виконавцем було надано послуги на суму 9 075,00 грн, що включає послуги з викопування могили, послуги автокатафалка, прапор України, тимчасовий пам`ятний знак, флагшток. 02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до міського голови м. Тернополя Надала С. В. із заявою, в якій відмовилася від встановлення пам`ятника її сину ОСОБА_12 відповідно до статті 25 Закону України «Про поховання та похоронну справу». Листом від 02 листопада 2023 року № 24123-Ф/2023 Виконавчий комітет Тернопільської міської ради на звернення ОСОБА_1 повідомив, що за результатами спільного обговорення питання причетними структурними підрозділами, виконання робіт з встановлення пам`ятника на могилі ОСОБА_12 передбачено в наступному році. Також судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30 листопада 2016 року № 1027 «Про виділення території під меморіальний комплекс» погоджено СКП «Ритуальна служба» використання земельної ділянки площею 0,06 га під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичній операції та померлих внаслідок отриманих поранень в зоні АТО, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у Другій світовій війні (сектор 7) на міському кладовищі за адресою: вул. Микулинецька, 29 , що також узгоджується з викопіюванням з топографо-геодезичного плану м. Тернополя. Наказом начальника СКП «Ритуальна служба» ТМР Тлумацького С. від 08 березня 2022 року № 24 «Про впорядкування поховання військових» передбачено здійснення поховання загиблих військових у війні російської федерації проти України на земельній ділянці площею 0,06 га, виділеній під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в антитерористичних операціях, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у Другій світовій війні (сектор 7) на Микулинецькому кладовищі за адресою вул. Микулинецька, 29 . Згідно з витягом з Державного кадастру про земельну ділянку від 02 червня 2023 року № НВ-7400404322023, земельна ділянка, кадастровий номер 6110100000:09004:0357, загальною площею 21,1505 га, за адресою: вул. Микулинецька , перебуває у комунальній власності; вид цільового призначення земельної ділянки: 03.12 «Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування». Додатком до цього витягу є кадастровий план земельної ділянки. Рішенням Тернопільської міської ради від 09 червня 2023 року № 8/26/36 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель м. Тернополя, зокрема земельної ділянки, кадастровий номер 6110100000:09004:0357, загальною площею 21,1505 га, яка надана СКП «Ритуальна служба» ТМР у постійне користування для обслуговування та утримання міського кладовища за адресою: вул. Микулинецька, м. Тернопіль . Протоколами від 23 лютого 2023 року № 1, від 18 травня 2023 року № 2 та від 15 серпня 2023 року № 3 підтверджується участь членів сімей загиблих воїнів у проведенні зборів та обговорень щодо створення Пантеону Героїв Тернополя. Позивачка ОСОБА_1 брала участь у вказаних обговореннях та була обізнана про облаштування однакових намогильних споруд на території Пантеону Героїв Тернополя. Наказом начальника СКП «Ритуальна служба» ТМР від 17 серпня 2023 року № 52 передбачено: здійснювати почесні поховання загиблих осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України у війні російської федерації проти України відповідно до Положення про Пантеон Героїв Тернополя на земельній ділянці площею 0,06 га, виділеній під меморіальний комплекс для одиночних поховань загиблих в Антитерористичній операції, що знаходиться на базі меморіального комплексу загиблих у Другій світовій війні (сектор 7) на Микулинецькому кладовищі за адресою: вул. Микулинецька, 29 ; виділення місця для поховання загиблого (померлого) здійснюється СКП «Ритуальна служба» на підставі підписаного договору-замовлення; після проведення чину поховання на кожній могилі встановлюються намогильні споруди відповідно до затвердженого зразка і розміру, передбаченого додатком до Положення про Пантеон Героїв Тернополя, погодженого рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 16 серпня 2023 року №

975. На звернення керівника СКП «Ритуальна служба» ТМР від 24 січня 2024 року Український інститут національної пам`яті листом від 09 лютого 2024 року № 387/2.1-08-24 надав відповідь про те, що Інститут вважає за доцільне при створенні локальних військових секторів поховань керуватись та дотримуватись норм законодавства щодо Національного військового меморіального кладовища, а саме: Закону України від 08 грудня 2023 року № 3505-ІХ. Оскільки Національне військове меморіальне кладовище є проектом загальнонаціонального значення, то основні ідеї та положення вказаного Закону України мають бути враховані й під час створення локальних військових меморіальних об`єктів та просторів. СКП «Ритуальна служба» ТМР є окремою юридичною особою органу місцевого самоврядування - Тернопільської міської ради, основним видом діяльності якої є організація поховань і надання суміжних послуг. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка є матір`ю загиблого ОСОБА_21 , пояснила, що її син похований на Микулинецькому кладовищі в м. Тернополі, зокрема у місці, де похований ОСОБА_12 . Різниця між їхніми могилами в декілька рядів. ЇЇ син загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сина вона поховала 05 грудня 2022 року, а ОСОБА_12 похований 20 грудня 2022 року. Збори, які організовувала Тернопільська міська рада, вона почала відвідувати 20 лютого 2023 року. Свідок вказала, що можливо позивачка ОСОБА_1 також була присутня на таких зборах. 20 лютого 2023 року на зборах, скликаних Тернопільською міською радою, було запропоновано створити Пантеон Героїв і було доведено до відома, що на могилах полеглих будуть встановлюватись козацький хрест і що пам`ятники будуть всі однакові. Були присутні міський голова Надал С. В. , представники з культурних сфер, з пенсійного фонду та з інших різних напрямків. На зборах розглядалися різні питання, в тому числі питання про створення Пантеону. Вже 21 березня 2022 року міська рада прийняла рішення, де будуть хоронити полеглих воїнів, на той час це була ділянка АТО 0,6 сотих, де хоронили воїнів, які загинули з 2014 року, і на цій ділянці захоронили і їхніх синів. Оскільки захоронень було дуже багато, міська рада вирішила розширити ділянку АТО. Другі збори відбулися 18 травня 2023 року на яких було представлено проект Пантеону та запропоновано варіант із сірого граніту. Всі присутні проголосували та погодились, але коли було представлено взірець із сірого граніту, який стояв в ритуальних службах, він нікому не сподобався, оскільки був тонкий, і вони почали звертатися до міського голови з тим, що вони не задоволені цим пам`ятником і не дозволять ставити такі пам`ятники на могилах своїх полеглих синів. Свідок пояснила, що ОСОБА_23 , яка є дизайнером, опрацювала більше тисячі фотографій і тисячі слайдів, зібрала інформацію всіх військових цвинтарів із всього світу, козацьких цвинтарів, цвинтарів січових стрільців і виявилося, що є тенденція, зокрема від козацької доби, що на могилах встановлювались світлі об`ємні козацькі хрести з каменю пісковика. ОСОБА_23 звернулася до міського голови і був віднайдений кар`єр в с. Струсів, де є камінь світлий пісковик, який є майже білий. Свідок пояснила, що 15 серпня 2024 року відбулись чергові збори, на яких їм запропонували проект намогильних споруд з каменю пісковика та пояснили, як буде виглядати Пантеон . На зборах був весь зал людей, всі погодились, ніхто не висловлював думки проти. Міська рада запропонувала створити групу у «Вайбері», де реєструють кожну родину загиблого воїна, і вирішили в цій групі також проголосувати, так як не всі родини були присутні на зборах. В групі «Вайбер», учасником якої також була позивачка ОСОБА_1 , всі мали можливість висловитися, було доступно проінформовано про що люди голосували. Були обговорення, але проти ніхто не виступив і ніхто не виступив як утримався. Документів проєкту або письмових положення не надавалось для ознайомлення. 16 серпня 2023 року було прийнято рішення про створення Пантеону Героїв у м. Тернополі. За це рішення проголосували всі депутати міськвиконкому. В той же день інформацію про те, що створюється такий Пантеон Героям , було опубліковано на сайті міської ради. У Положенні було вказано, що всі роботи виконуються за кошти бюджету міської ради і ніхто з родичів не має права самовільно нічого робити. Всі про це знали і всі з цим погодились. Коли хоронили воїнів, похороном та витратами на поховання займалась міська рада і військкомат. Коли приходило сповіщення про загибель родича, було вказано, що воїна поховають на Алеї Героїв, оскільки тоді ще не було Пантеону. Також якщо родичі хочуть поховати близьку людину в іншому місці, або мати місце біля своєї померлої близької людини, тоді пропонували кладовище на Довжанці. Також, пропонували фотографії шрифта, дати, написів на пам`ятниках, які мали бути. Пропонувалось скидати в групу у «Вайбер» фотографії своїх загиблих родичів, які мали бути відображені на намогильній плиті. Позивачка 06 квітня 2023 року також скинула на сайт фотографію свого сина, яку б вона хотіла бачити на його пам`ятнику. Роботи почалися у вересні. Свідок вказала, що це буде великий Пантеон, де на меморіальній стіні будуть вписані всі зниклі воїни та воїни, які загинули від 2014 року. Свідок наголосила, що дивлячись на споруджену Алею Героїв, яка з`явилась в 2014 році, де було дозволено кожній сім`ї ставити власний пам`ятник, ці поховання злились із цивільним кладовищем. Вона та інші родичі хотіли, щоб частина кладовища була як у всьому світі, щоб це був військовий цвинтар, щоб були всі однакові надгробки, і це є пошана для воїнів. Крім цього, свідок пояснила, що в кожному ряді поховань по 6 загиблих воїнів. Заливали фундамент моноліт на всіх 6 воїнів, щоб він був міцніший. ОСОБА_1 подала свою позовну заяву після того, як був залитий фундамент, щоб монтувати далі надгробок. Коли мали монтувати надгробні плити, всі 5 плит були поставлені, однак позивачці ОСОБА_1 щось не сподобалось і вона не дозволила встановлювати намогильну споруду на могилі сина. Свідок пояснила, що цей фундамент розрахований під вагу хреста з каменю пісковика і якщо позивачка поставить важчий, це може розламати фундамент, він може перекоситися, можуть постраждати сусідні хрести. 27 червня 2024 року був організований круглий стіл, де ОСОБА_23 представила проект для громади міста, та були 15 родин загиблих воїнів, 24 громадські організації, з них 15 - молодіжних організацій. Усі підтримали цей проект. Крім цього, були збори 17 листопада 2023 року, на яких тільки родина ОСОБА_26 була проти Пантеону . Було вирішено питання лавочок, а також флагштоку біля могили кожного воїна. Свідок пояснила, що не пам`ятає, на яких саме зборах була присутня або відсутня ОСОБА_1 , але бачила її неодноразово. ОСОБА_1 на зборах не виступала, не заперечувала, нічого не пропонувала, сиділа, слухала і мовчала. Свідок додала, що на могилі сина позивачки тільки залитий фундамент, стоїть дерев`яний хрест. Надгробок і хрест кам`яний позивачка не дозволила встановити. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_27 пояснила, що її син був похований на Алеї Героїв 23 січня 2023 року. На той час ще Пантеону Героїв не було. На перших зборах 20 лютого 2023 року вона та позивачка ОСОБА_1 були присутні. На зборах було багато людей. Виступав мер міста, Веретюк Д. , ОСОБА_13 , архітектор. Обговорювали питання створення Пантеону Героїв, щоб пам`ятники всіх загиблих Героїв були однакові, з`ясовували, чи має хтось свої пропозиції, чи є хтось проти встановлення однакових пам`ятників, показувались проекти, фотографії, взірці. Пізніше на сайті міської ради оприлюднили положення цього Пантеону. Коли запропонували намогильні споруди із сірого каменю, всі відмовились. Далі вибрали з білого каменю, на що ОСОБА_1 так само погоджувалась. ОСОБА_1 на зборах не виступала, не заперечувала. Зі слів родичів загиблих героїв їй відомо, що 06 квітня 2023 року позивачка ОСОБА_1 в створену загальну групу «Вайбер», в яку долучені всі родичі загиблих, скинула фотографію свого сина, яку б вона хотіла бачити на його пам`ятнику. До вересня 2023 року, коли монолітний фундамент на могилі сина позивачки ОСОБА_1 був залитий, остання зі всім погоджувалась, однак, коли майстри почали встановлювати на могилах плити, вона категорично стала проти встановлення однакових пам`ятників. Причин, чому позивачка не задоволена, вона не озвучувала, власних пропозицій вона не пропонувала. Коли її сповістили про загибель сина, представник ІНФОРМАЦІЯ_4 пояснив, що вона має право на захоронення сина біля родичів, або дають місце на кладовищі у Довжанці і дають їй місце біля сина, або ж на Алеї Героїв, де син буде захоронений сам і будуть пам`ятники всі одинакові. Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_28 пояснила, що міською радою був запропонований проект для м. Тернополя. З цього приводу відбулися збори 20 лютого 2023 року, на яких вона не була присутня. Наступні збори відбулись 18 травня 2023 року, на яких вона разом із архітектором представляла у співавторстві проект, який наразі є затвердженим, оскільки він був проголосований сім`ями. 15 серпня 2023 року було доопрацьовано проект і обговорено побажання сімей (влаштування біля могил: лавочки, лампадки, вази, флагштоки). На цих зборах були фактично внесені всі корективи і відповідно наступного дня, 16 серпня 2023 року, цей проект було затверджено рішенням міської ради. Рішення про уніфікацію починалось з липня 2022 року. Сім`ї загиблих почали обговорювати, як має виглядати сектор почесних військових поховань. Чи будуть всі різні, чи будуть всі окремі. Позивачка ОСОБА_1 була присутня на цих зборах. Заперечень ніяких не висловлювала. Рішення приймалось шляхом голосування, підняттям рук за всі запропоновані проекти. Коли за цей проект підняли руки, було запитання до присутніх, чи є такі, хто проти та чи є такі, що утримались, і оскільки таких не було, відповідно рішення було прийнято одноголосно. Чи був очільник комісії або реєстр присутніх - не знає. При вході була людина, яка записувала всіх присутніх на зборах, про що вони розписувались. Вони ставили свій порядковий номер, прізвище, ім`я. Збори тривали 2 год 30 хв. На зборах родичам загиблих пояснювали, що пам`ятники будуть однакові, пояснювали, з якого матеріалу будуть виготовлятися пам`ятники та яка буде їхня форма. Також головою міської ради було роз`яснено сім`ям, які вже встановили на могилах своїх близьких пам`ятники, що якщо вони згідні замінити на уніфікований взірець пам`ятника, то вони звичайно це можуть зробити, а ті, хто не встановив, але вже замовив та вніс певну суму завдатку підрядникам, які будуть виготовляти пам`ятник, або відмінили замовлення, або, якщо їх підрядники не йдуть на зустріч, тоді міська рада буде з ними сама домовлятися, буде компенсовувати кошти людям, які вже віддали завдаток. Свідок пояснила, що креслення розробляв архітектор, який має ліцензію. Чи надавали присутнім сім`ям загиблих для ознайомлення проект Положення про Пантеон їй невідомо і вона такого документа не презентувала, оскільки це не її зона відповідальності. За кілька місяців до презентації проекту, вона провела декілька досліджень і дійшла висновків, що пісковик є достатньо довговічний. Немає проблем з встановленням пам`ятних знаків з такого матеріалу. Свідок пояснила, що є багато архітектурних пам`ятників, яким вже сотні або тисячі років, які виготовлені із пісковика. Пісковик - це така порода природнього каменю, з якої побудовані 99,9% всіх архітектурних споруд у всьому світі. Крихкість до природніх умов у цього каменю нормальна. Про це свідчать козацькі поховання, оскільки більше 800 козацьких поховань із козацькими хрестами. На всіх цих хрестах, яким 400-500 років, можна прочитати епітафії і вони всі збережені. Однак цей камінь потребує догляду. З родинами загиблих будуть обговорювати на наступний рік питання фізичної або хімічної обробки пам`ятників. Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що був присутній на трьох зборах родин загиблих воїнів, де вирішувалось питання про створення Пантеону Героїв та встановлення уніфікованих пам`ятників. Обговорювалось питання встановлення пам`ятників, якості цих пам`ятників. Також показували слайди з фотографіями. Був представлений варіант сірого пам`ятника з граніту, який родинам не сподобався і він був відхилений. Наступний варіант, з яким погодились всі сім`ї загиблих воїнів, був презентований ОСОБА_28 . Голосування проводилось шляхом підняття рук. При сповіщенні про загибель сина йому повідомлялось про право на поховання сина на іншому кладовищі. На зборах ніяких документів на підпис йому не давали. Була людина, яка займалась підраховуванням голосів, або реєстром присутніх осіб. Сам документ - проект Положення про Пантеон Героїв Тернополя, у якому було вказано його основні умови, міською радою не надавався. Сім`ям також було роз`яснено, якщо є такі родини, які вже замовили підрядникам виготовлення пам`ятників і не в змозі повернути кошти, тобто завдаток, тоді міська рада сама буде компенсовувати ці витрати. Шість пам`ятників загиблим воїнам знаходяться в єдиній зв`язці і якщо це буде технічно порушено, вони впадуть, буде порушений моноліт, який розрахований на шість пам`ятників. Будівництво інших пам`ятників не допускається в проекті Пантеону Героїв. Позивачка ОСОБА_1 була присутня на зборах, однак пропозицій або заперечень вона на висловлювала. Свідок ОСОБА_13 пояснив, що він є керівником СПП «Ритуальна служба» ТМР. При похованні військових родини отримують свідоцтва (повідомлення) від ІНФОРМАЦІЯ_4. Після цього родина приходить в службу в реєстратуру зі свідоцтвом про смерть і оформляє поховання. Перед цим і в ІНФОРМАЦІЯ_4, і в службі в реєстратурі родині пропонується вибір місця поховання загиблого: одинарне - на Микулинецькому кладовищі на Пантеоні Героїв і також на військовому секторі на новому кладовищі, який відведений на П. Батьківського, на якому пропонується родинам одинарне, двійне, трійне місце, де вони можуть робити за вибором свій пам`ятник, або такий самий, як на Пантеоні Героїв за кошти місцевого бюджету. Громадянці ОСОБА_1 при реєстрації поховання пропонувалось на вибір місце поховання або на новому кладовищі, або на Пантеоні Героїв, про що обов`язково повідомляється, що це одинарне почесне поховання і пам`ятник має бути такий, як на Пантеоні згідно з Положенням про Пантеон Героїв Тернополя. При оформленні поховання ОСОБА_1 розписувалась в реєстраційних облікових журналах та підписала договір замовлення на поховання. Чи було в цьому журналі вказано, що це буде поховання почесне з встановленням уніфікованих пам`ятників, він не пам`ятає, так як з самого початку договору на погодження такого поховання не було. З цього питання проводились неодноразові збори. Перший зразок пам`ятника був з граніту одинарний, він стояв в приміщенні СКП «Ритуальної служби» ТМР, де родичі могли прийти подивитися, затвердити. Пам`ятник з сірого граніту родинами не було погоджено, після чого було запропоновано з сірого пісковика. Був розроблений ескізний проект і на загальних зборах родичі погодили саме цей варіант, який на даний момент встановлюється. На перших зборах, коли було прийнято рішення, ніхто з присутніх родичів не заперечував про встановлення індивідуального пам`ятника для всіх загиблих. Вже пізніше на наступних зборах родина ОСОБА_26 почали висловлювати незадоволення та говорили, що хочуть встановити власний пам`ятник. На сьогоднішній день не встановлена надмогильна споруда чи пам`ятник на могилі сина ОСОБА_1 . З технічної точки зору на місці поховання сина позивачки неможливо встановити надмогильну плиту іншого розміру, тому що є шість могил, які між собою зав`язуються арматурою, разом заливаються. Свідок пояснив, що декілька разів зустрічав ОСОБА_1 на Пантеоні Героїв, біля могили, коли вже був залитий фундамент, вона говорила, що не хоче і не буде встановлювати пам`ятник. Пояснень з приводу цього вона не надавала. Коли заливали ряди могил ОСОБА_1 все влаштовувало. Процес залиття могил дуже довгий, приблизно 2-3 тижні. Спочатку викопували могилу відповідної глибини, ставили опалубки, заливали фундамент. Так як ОСОБА_1 часто приходить на могилу сина, вона весь цей процес бачила, бачила, як заливалися попередні ряди, як вони були скріплені. А коли вже був залитий фундамент, вже стояли на сусідніх могилах пам`ятники, ОСОБА_1 почала заперечувати та не погоджуватись. Також свідок пояснив, що 20 грудня 2022 року, на момент поховання, не було документів, які б свідчили про те, що Алея Героїв буде саме Пантеоном Героїв і що це будуть уніфіковані споруди. Поховання з 2014 року, коли було ще АТО, не було прийнято таке рішення, ніхто не думав, що буде така кількість загиблих військових. Коли почалась війна у 2022 році, таке рішення було прийнято, що це буде відведений військовий сектор з одинарним похованням військових, а пізніше що це буде Пантеон Героїв . З часів АТО були захоронення індивідуальні, а з лютого 2022 року було продовжено ряди, де захоронені ОСОБА_26 , ОСОБА_32 та ОСОБА_1 . Свідок пояснив, що при реєстрації поховання родичам видається свідоцтво про поховання, де чітко вказано, на якій ділянці буде проводитися захоронення. Їм повідомлялося, що захоронення відбудеться на ділянці АТО згідно з прийнятим наказом. Ним був прийнятий наказ, що на цій ділянці будуть поховані військові, а пізніше був прийнятий наказ про те, що відповідно до Положення передбачається уніфікація і одинарні могили. Люди про це знали. При реєстрації їм про це повідомлялося, також про це вказано у свідоцтві про поховання. В ритуальній службі після других зборів, коли люди почали висловлювати претензії щодо встановлення індивідуальних могил та пам`ятників, було введено необхідність наявності підписів родичів загиблих, тобто згоди на те, що на цій території будуть встановлюватись могили індивідуального взірця. Додатково свідок пояснив, що шість могил з`єднані між собою однією конструкцією, знаходяться в єдиній зв`язці і якщо це буде технічно порушено, може статись так, що вони впадуть, буде порушений моноліт, який розрахований на шість пам`ятників, оскільки конструкція дуже важка. 16 квітня 2023 року позивачка ОСОБА_1 , як і всі інші близькі родичі загиблих, надала взірець фотографії, яка мала бути на пам`ятнику. Звертаючись до суду із позовом, позивачка ОСОБА_1 вказувала на порушення відповідачем її права на встановлення індивідуальної намогильної споруди на могилі її загиблого на війні сина ОСОБА_12 . З огляду на наведене, позивачка ОСОБА_1 просила суд: - визнати незаконними дії СКП «Ритуальна служба» ТМР щодо визначення розміру земельної ділянки, виділеної під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території кладовища Микулинецького за адресою: вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ; щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ) без згоди його близьких родичів; вчинення перешкод позивачу та членам його сім`ї щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ); - зобов`язати СКП «Ритуальна служба» ТМР не встановлювати намогильні споруди на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ) без згоди його близьких родичів та не чинити перешкод позивачу та членам його сім`ї у встановленні намогильної споруди індивідуального замовлення на могилі загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах фактично виділеної під його поховання земельної ділянки на території міського кладовища Микулинецького за адресою: вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль . Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року, яке залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 06 травня 2025 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 08 квітня 2026 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Притула О. Б., задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 травня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними дій СКП «Ритуальна служба» ТМР щодо визначення розміру земельної ділянки, виділеної під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території кладовища Микулинецького, за адресою: вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ; щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ) без згоди його близьких родичів; щодо вчинення перешкод позивачу та членам його сім`ї щодо встановлення намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ), змінено, шляхом викладення їх мотивувальної частини у редакції цієї постанови. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 травня 2025 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання СКП «Ритуальна служба» ТМР не встановлювати намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ) без згоди його близьких родичів та не чинити перешкод позивачу та членам його сім`ї у встановленні намогильної споруди індивідуального замовлення на могилі загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах фактично виділеної під його поховання земельної ділянки на території міського кладовища Микулинецького за адресою: вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль , скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Зобов`язано СКП «Ритуальна служба» ТМР не встановлювати намогильних споруд на земельній ділянці, виділеній під могилу одинарного поховання щодо поховання загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території міського кладовища Микулинецького ( вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль ), без згоди його близьких родичів та не чинити перешкод позивачу та членам його сім`ї у встановленні намогильної споруди індивідуального замовлення на могилі загиблого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах фактично виділеної під його поховання земельної ділянки на території міського кладовища Микулинецького за адресою: вул. Микулинецька, 29, м. Тернопіль . У решті рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2024 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 06 травня 2025 року залишено без змін. Стягнуто із СКП «Ритуальна служба» ТМР на користь ОСОБА_1 частину судових витрат у вигляді судового збору за подання позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг у розмірі 4 057,52 грн. Правове обґрунтування Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зокрема є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Другий критерій для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду становить доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами Обставини, на які посилаються заявники як на нововиявлені у своїх заявах, зокрема: - встановлення у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2026 року факту виділення під могилу загиблого ОСОБА_12 окремої земельної ділянки в певних межах, про наявність якого як окремого об`єкта цивільних прав заявникам не було відомо на час розгляду справи судами попередніх інстанцій; - помилкове ототожнення судом касаційної інстанції поняття «місце поховання на кладовищі» із поняттям «земельна ділянка» як об`єкт цивільних прав; - відсутність предмета обмеження прав позивачки, на яке спрямоване рішення суду касаційної інстанції, оскільки земельна ділянка під могилу ОСОБА_12 не виділялась і не могла бути виділена відповідно до чинного законодавства, - неврахування під час прийняття постанови у цій справі висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19 листопада 2025 року у справі № 607/9519/24, в подібних правовідносинах, не є нововиявленими обставинами в розумінні статті 423 ЦПК України, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особам, які звертається із заявами, на час розгляду справи. Так, твердження заявників про встановлення Верховним Судом факту виділення під могилу загиблого ОСОБА_12 окремої земельної ділянки в певних межах, а також посилання заявників на помилкове ототожнення цим судом поняття «місце поховання на кладовищі» із поняттям «земельна ділянка» як об`єкт цивільних прав є безпідставним, оскільки по своїй суті зводяться виключно до переоцінки заявниками висновків суду касаційної інстанції та суб`єктивного тлумачення норм матеріального права При цьому Верховний Суд наголошує на тому, що сама по собі інтерпретація заявниками змісту судового рішення, його правового обґрунтування та мети через призму їх незгоди з таким рішенням не є новим юридичним фактом, який існував на момент розгляду справи та не був їм відомий. Посилання заявників на відсутність предмета порушення прав позивачки у зв`язку з тим, що земельна ділянка під могилу її сина ОСОБА_12 не виділялась і не могла бути виділена відповідно до чинного законодавства, також не можуть бути прийняті Верховним Судом як нововиявлені обставини, оскільки вони фактично є переоцінкою тих самих доказів та обставин, які вже оцінювались судами попередніх інстанцій під час розгляду справи цієї справи по суті. Натомість, нововиявлені обставини не можуть ґрунтуватися на переоцінці доказів, які були або мали бути відомі заявникам на час розгляду справи. Аргументи касаційної скарги про неврахування судом касаційної інстанції під час прийняття постанови у цій справі висновків, викладених у постанові від 19 листопада 2025 року у справі № 607/9519/24, є безпідставними, оскільки наявність інших правових висновків Верховного Суду у справах в подібних правовідносинах не є нововиявленими обставинами у пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України та не є підставою для перегляду остаточного судового рішення суду касаційної інстанцій у цій справі. Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу. З огляду на викладене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що заяви Виконавчого комітету Тернопільської міської ради та СКП «Ритуальна служба» ТМР про перегляд постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі № 607/3825/24 за нововиявленими обставинами не містять доводів, що свідчать про наявність підстав для її задоволення та скасування судового рішення, що переглядається, а тому у задоволенні цих заяв необхідно відмовити. Керуючись статтею 423, 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про зупинення дії постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року залишити без розгляду. Відмовити у задоволенні заяв Виконавчого комітету Тернопільської міської ради та Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради про перегляд постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованого комунального підприємства «Ритуальна служба» Тернопільської міської ради, треті особи: Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, Український інститут національної пам`яті, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , про визнання незаконними дій, зобов`язання не вчиняти дій та не створювати перешкоди у реалізації прав. Постанову Верховного Суду від 08 квітня 2026 року залишити в силі. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. ГоловуючийД. Д. Луспеник Судді:І. Ю. Гулейков Г. В. Коломієць Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк