Постанова Запорізький апеляційний суд № 337/5729/25

Дата документу 09.06.2026 Справа № 337/5729/25 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 337/5729/25 Провадження №22-ц/807/1319/26 Головуючий в 1-й інстанції Сидорова М.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 року місто Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Гончар М.С., Подліянової Г.С., секретарПантюх Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Сенс Банк» на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року, ухвалене у м. Запоріжжі у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов позов АТ «Сенс Банк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, який позивач мотивував тим, що 28.07.2021 ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернувся до АТ «Альфа-Банк» (12.08.2022 змінило найменування на АТ «Сенс Банк») із пропозицією на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (який було розміщено на сайті Банку: www.alfabank.ua; архівна версія договору, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною). Банк прийняв пропозицію відповідача. Таким чином, 28.07.2021 між сторонами в електронному вигляді було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії; найменування продукту «RED», мета кредиту для особистих потреб; опис послуги надання Банком послуг з обслуговування кредитної картки, а також надання кредиту у вигляді відновлювальної кредитної лінії, протягом строку дії якої після повернення наданого кредиту або його частини, Банк здійснює подальше кредитування у межах її ліміту шляхом надання траншів. Для можливості встановлення відновлювальної кредитної лінії та надання кредиту, Банк на підставі поданих Позичальником документів та цієї Угоди відкриває поточний рахунок, операції за яким можуть здійснювались з використанням електронних платіжних засобів. Такий рахунок, окрім наведеного, призначено для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов Договору та вимог законодавства України; ліміт кредитної лінії (максимальна сума кредиту) 200000,00 грн; сума встановленої кредитної лінії 121000,00 грн; процентна ставка 35,99 % для торгових операцій та/або операцій зняття готівки; тип процентної ставки фіксована; тип картки MasterCard Debit World строком дії 5 років; порядок повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Для ідентифікації в обліковій системі Банку Угоді було присвоєно № 631740749. Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов`язання виконав у повному обсязі, випустивши кредитну картку та надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач кредитну картку активував та активно користувався кредитними коштами, проте свої зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 208239,36 грн, з яких: 133388,22 грн прострочене тіло кредиту, 74851,14 грн відсотки за користування кредитом. Банк просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються з сплаченого судового збору 2596,48 грн та витрат на професійну правничу допомогу 16950,00 грн. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року, позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100) заборгованість за кредитним договором №6631740749 від 28.07.2021 в загальному розмірі 133388,22 грн., в рахунок повернення судових витрат по сплаті судового збору 1 663,31 грн., усього 135 051 (сто тридцять п`ять тисяч п`ятдесят одну) гривню 53 копійки. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Акціонерне товариство «Сенс Банк» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що розмір відсотків узгоджено між сторонами у справі, а тому у суду відсутні підстави для відмови у задоволені вимог позову в цій частині. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга на рішення суду підлягає задоволенню частково. Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до змісту акцепту пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, АТ «Альфа-Банк» прийняв пропозицію ОСОБА_1 на укладення Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між банком та клієнтом. Умови угоди наступні: тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної лінії; сума встановленої кредитної лінії - 121000,00 грн; максимальний ліміт кредиту (кредитної лінії) - 200000,00 грн; процентна ставка за користування кредитною лінією для торгових операцій та/або операцій зняття готівки 35,99% річних; тип процентної ставки фіксована; тип картки - MasterCard Debit World. 28.07.2021 ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту, в якому йому була надана інформація щодо умов кредитування, та відповідно до якого тип кредиту - кредитування рахунку; мета отримання кредиту на споживчі цілі; сума / ліміт кредиту - 121000 грн; строк кредитування - 12 з можливістю пролонгації дії відновлюваної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору; максимальна сума кредиту - 200000 грн; процентна ставка 35,99% річних; строк внесення платежі до 30 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем відкриття картки; сума щомісячного платежу - 848 грн; порядок повернення кредиту щомісячно, не менше ніж сума обов`язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн. Вказаний Паспорт було підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 9306. Також ОСОБА_1 підписав довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб, шляхом використання електронного цифрового підпису у вигляді одноразового ідентифікатора 9306. У довідці про ідентифікацію, яка складена фахівцем АТ «Сенс Банк», зазначено, що ця довідка підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») відповідно до приписів Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Згідно з умовами Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (архівна версія публічної пропозиції, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: http://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною) клієнт ініціював процес активації картки із використанням Системи «Інтернет-сервісу «My Alfa-bank» та отримав від Банку ОТП-пароль аналог ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду): текст повідомлення - «Shanovniy Kliente! Kod pidtverdzennia zgody na oformlennia kartky 9306», дата відправки 28.07.2021, номер телефону/електронна пошта, на який/яку було відправлено повідомлення - 380 (50) 981-56-67. Підписання угоди №631740749 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», позичальником здійснено ОТП-паролем аналогом ЕПЦ у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду) На підтвердження факту надання ОСОБА_1 грошових коштів та користування останнім грошовими коштами за кредитним договором №631740749 від 28.07.2021 АТ «Сенс Банк» надано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 . Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №631740749 від 28.07.2021, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 15.05.2025 складає 208239,36 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 133388,22 грн, сума заборгованості за відсотками 74851,14 грн. Відповідно до письмової вимоги про усунення порушень, яка адресована Банком відповідачу ОСОБА_1 , станом на 06.07.2025 загальна сума заборгованості за кредитним договором №631740749 від 28.07.2021 становить 215040,21 грн та Банк вимагає від відповідача протягом 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, але не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 215040,21 грн. Відповідно до Статуту АТ «Сенс Банк», Акціонерне товариство «Альфа-Банк» змінило найменування на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги АТ «Сенс Банк» є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню. Так, суд першої інстанції вважав достовірно встановленим та доведеним надання 28.07.2021 АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», кредитних коштів позичальнику ОСОБА_1 . Фактична наявність кредитних правовідносин між сторонами справи вбачається з обставин надання позичальнику кредитних коштів та обігу по одержаній в Банку картці, у тому числі, шляхом часткового погашення кредиту, що свідчить про необхідність стягнення з позичальника на користь Банку заборгованості за простроченим тілом кредиту у сумі 133388,22 грн. У наданих позивачем доказах, які підписані позичальником, не зазначено обов`язку позичальника по сплаті відсотків за користування кредитними коштами. З доводів Банку у справі слідує, що він обґрунтовує своє право на стягнення відсотків положеннями акцепту пропозиції на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Однак у матеріалах справи відсутні докази підписання вказаного акцепту позичальником ОСОБА_1 . Також Банк суду не надав оферту (пропозицію), підписану позичальником ОСОБА_1 , на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» мала би передувати акцепту АТ «Альфа-Банк», як і не надано будь-якої іншої заяви, яка б містила волевиявлення ОСОБА_1 укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії саме в зазначеній Банком редакції зобов`язань в частині погашення відсотків. Підписаний 28.07.2021 відповідачем Паспорт споживчого кредиту не свідчить про погодження сторонами умов кредитного договору. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. З цих підстав суд дійшов до висновку про недоведеність позовних вимог Банку про стягнення з позичальника заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами. Вирішуючи питання щодо витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того що, представником позивача окрім договору №1006 від 28.01.2025 жодного документу який би свідчив про виконання зобов`язань по ньому в т.ч. відносно передачі матеріалів в роботу по ОСОБА_1 не надано, що позбавляє можливості встановити дійсний розмір понесених витрат позивачем на правову допомогу та розглянути такі вимоги, а тому в цій частині суд відмовив в задоволенні вимог за необґрунтованістю. З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується частково, виходячи з наступного. У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Згідно ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 626, 628 ЦК України). За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У частині першій статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19. Установлено, що кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону). Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до акцепту пропозиції на укладання угоди про надання споживчого кредиту №631740749 від 28.07.2021 року АТ «Альфа Банк» прийняв пропозицію ОСОБА_1 на укладання відповідної угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлюваної кредитної лінії. Відповідачем погоджено паспорт споживчого кредиту, який містить усі істотні умови договору, а саме суму кредиту 121000,00 грн., строк кредитування 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлюваної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору, процентну ставку 35,99% річних. Такі ж умови наявні в акцепті. Договір з боку відповідача підписано одноразовим ідентифікатором - 9306. У довідці про ідентифікацію, яка складена фахівцем АТ «Сенс Банк», зазначено, що ця довідка підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований АТ «Альфа-Банк» (правонаступником якого є АТ «Сенс Банк») відповідно до приписів Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Згідно з умовами Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (архівна версія публічної пропозиції, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: http://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною) клієнт ініціював процес активації картки із використанням Системи «Інтернет-сервісу «My Alfa-bank» та отримав від Банку ОТП-пароль аналог ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду): текст повідомлення - «Shanovniy Kliente! Kod pidtverdzennia zgody na oformlennia kartky 9306», дата відправки 28.07.2021, номер телефону/електронна пошта, на який/яку було відправлено повідомлення - 380 (50) 981-56-67. Підписання угоди №631740749 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», позичальником здійснено ОТП-паролем аналогом ЕПЦ у формі одноразового ідентифікатора (комбінація цифр у вигляді смс-коду) На підтвердження факту надання ОСОБА_1 грошових коштів та користування останнім грошовими коштами за кредитним договором №631740749 від 28.07.2021 АТ «Сенс Банк» надано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 . Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №631740749 від 28.07.2021, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 15.05.2025 складає 208239,36 грн, з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу 133388,22 грн, сума заборгованості за відсотками 74851,14 грн. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц (провадження №61-3689св21). Отже, наданий банком розрахунок заборгованості за кредитом та виписка по рахунку відповідача, є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами. Судом першої інстанції обґрунтовано ухвалено рішення щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту і колегія суддів погоджується з такими висновками. Між тим висновки суду першої інстанції, щодо неузгодження між сторонами розміру відсотків за користування кредитом і як наслідок відмова у задоволенні цих вимог є необґрунтованими оскільки документи, що підтверджують укладання кредитного договору між сторонами містять умови нарахування та розмір відсотків за користування кредитними коштами, а відповідно до виписки по рахунку відповідача, останній певний період сплачував відсотки за кредитом, що вказує на виконання таких умов укладеного договору. Розмір заборгованості по відсоткам розраховано позивачем в сумі 74851,14 грн. за період з 28.07.2021 по 15.05.2025. Між тим, відповідно паспорту споживчого кредиту, який підписано відповідачем, строк кредитування складає 12 місяців з можливістю пролонгації дії відновлюваної кредитної лінії на новий строк за умови дотримання клієнтом умов договору. Відповідно до розрахунку заборгованості наданого позивачем останній платіж за кредитним договором з боку відповідача відбувся у період з 28.07.2022 по 27.08.2022. Доказів пролонгації дії відновлюваної кредитної лінії на новий строк після 28.07.2022 матеріали справи не містять. З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним. У постанові об`єднаної палати КГС ВС від 02.10.2020 N 911/19/19, Верховний Суд зазначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Відповідно до розрахунку заборгованостіза кредитним договором №631740749 від 28.07.2021 наданим позивачем (а.с.34), станом на час закінчення строку дії договору у відповідача була наявні заборгованість за відсотками у розмірі 746,17 грн., а тому саме такий розмір заборгованості за відсотками підлягає стягненню з відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги і наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення вимог позову. Що стосується витрат на правничу допомогу, то колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що представником позивача окрім договору №1006 від 28.01.2025 про надання послуг жодних інших доказів на виконання умов такого договору не надано, що вказує на не доведення вимог щодо відшкодування витрат на правничу допомогу. Відповідно до п.п. б,в п. 4 ч. 1 ст 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Згідно з нормами ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що вимоги позову підлягають задоволенню частково у загальній сумі 134134,39 грн. з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору сплачена за подання позову у розмірі 1672,49грн. Враховуючи те, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору сплачена за подання апеляційної скарги у розмірі 2338,60 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у загальному розмірі 4011,09 грн. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,- УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» задовольнити частково. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 31 березня 2026 року у цій справі скасувати. Ухвалити нову постанову. Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100) заборгованість за кредитним договором №631740749 від 28.07.2021 в загальному розмірі 134134,39 грн., з яких 133388,22 грн. прострочене тіло кредиту, 746,17 грн. - відсотки за користування кредитом. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» (ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1672,49 грн. за подання позову; 2338,60 грн. за подання апеляційної скарги, а всього 4011,09 грн. У задоволенні позову в іншій частині відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 11 червня 2026 року. Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар судді: М.С. Гончар Г.С. Подліянова