Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/31513/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/31513/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року (суддя Юрков Е.О.) у справі №160/31513/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень,- в с т а н о в и В: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 року у адміністративній справі № 160/31513/25 було задоволено позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.01.2025 № 0022550714, яким застосовано до фізичної особи-підприємці ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та/ або пені в тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 621 016, 36 грн., визнати протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.01.2025 №0022650714, яким застосовано до фізичної особи-підприємці ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 1020 грн., визнати протиправним та скасовано податкову вимогу форми Ф №0010316-1310-0436 від 20.03.2025 про стягнення з фізичної особи-підприємці ОСОБА_1 податкового боргу на суму 622 036,36 грн. Також вирішено питання щодо розподілу судових витрат шляхом стягнення понесених судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову. 26 лютого 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення (розподіл) судових витрат на правничу допомогу у справі №160/31513/25 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправною та скасування вимоги, в якій заявник просить: стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати витрат на професійну правничу допомогу адвокатав сумі 60000,00 грн. Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року заяву задоволено частково: стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005; ІК в ЄДРПОУ 44118658) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) понесені позивачем судові витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, понесених заявником у зв`язку з наданням останньому правничої допомоги адвокатом, з огляду на надані позивачем докази, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з укладеним договором про надання правової допомоги вартість правничої допомоги становить 60000,0 грн., але враховуючи такі принци як співмірність та пропорційність, суд дійшов висновку про те, що на користь позивача слід стягнути витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 10000,0грн. Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу. Відповідач вважає, що розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правничої допомоги, а надані позивачем документи щодо обгрунтування витрат на правничу допомогу, складені на підставі розрахунків самого позивача та/або адвоката, не підтверджені об`єктивними та належними доказами. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить судове рішення залишити без змін як законне та обгрунтоване. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з розглядом справи судом першої інстанції позивачем понесені витрати на правничу допомогу. Так, професійну правничу допомогу позивачу було здійснено за договором про надання правничої допомоги від 07.09.2025 року, укладеним між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (клієнт) та ОСОБА_2 (адвокат) (далі Договор). Предметом договору є: зобов`язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, замовник зобов`язується оплатити зазначені допомогу та юридичні послуги на умовах Договору (пункт 1). Відповідно до пункту 4.1 Договору за виконану виконавцем роботу замовник перераховує на поточний рахунок виконавця або сплачує готівкою оплату за юридичні послуги в наступному порядку: - за збирання доказів, вивчення документів, складання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив в сумі 20000,00 гривень без ПДВ, - за складання зустрічної позовної заяви, відповіді на відзив на позовну заяву та додаткових пояснень - в сумі 20000,00 гривень без ПДВ, - за підготовку інших, крім заяв по суті, процесуальних документів (заяв, клопотань тощо) та участь у розгляді справи в суді першої інстанції - в сумі 20000,00 гривень без ПДВ. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду акт приймання-передачі наданих послуг від 23.02.2026 року про надання послуг за Договором, а саме: пункт 1.1 у адміністративній справі №160/24861/25: вивчення позовної заяви, ознайомлення з електронними копіями матеріалів 3 години, збирання та вивчення доказів щодо спростування позовних вимог та інших документів про взаємовідносини сторін у справі, підготовка адвокатських запитів 5 годин вивчення судової практики, консультування замовника та погодження правової позиції по справі 1 година; складання відзиву на позов 3 години; підготовка пояснень, клопотань з процесуальних питань (про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, відкладення розгляду справи в підготовчому судовому засіданні, продовження строку підготовчого провадження, про участь представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, про зупинення провадження) 5 годин; участь у розгляді справи в суді першої інстанції у підготовчих судових засіданнях 3 години: на суму 20000,00 гривень без ПДВ; пункт 1.2 у адміністративній справі №160/31513/25: підготовка зустрічної позовної заяви (виділеної в окреме провадження) та відповіді на відзив на позов 5 годин; підготовка клопотання про витребування доказів, додаткових пояснень (тричі) 5 годин; підготовка заяви про стягнення (розподіл) судових витрат 2 години; участь у розгляді справи в суді першої інстанції у підготовчих судових засіданнях та судових засіданнях з розгляду справи по суті 3 години: на суму 40000,00 гривень без ПДВ. Також на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду платіжну інструкцію №2659 від 18.11.2025 року на суму 60000,00 грн., призначення: юридичні послуги дог.07.09.25. Отже, документально підтверджені та погодженні сторонами витрати на правничу допомогу становлять 60000,0грн. В той же час, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що враховуючи складність справи, витрачений адвокатом час на надання правової допомоги, співмірним розміром витрат на правничу допомогу, який повинен бути стягнутий на користь позивача, становить 10000,0грн. Суд апеляційної інстанції вважає безпідставними аргументи скаржника щодо не співмірності та нерозумності відшкодованих судом позивачу понесених витрат, з огляду на таке. Так, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6,7 статті 134 КАС України). Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції дослідив зміст наданих позивачем документів, які містять опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, витрачений адвокатом час , розмір визначеного гонорару. При цьому, вище вказані документи є належними та допустимими доказами в питаннях дослідження як факту понесення витрат на правничу допомогу так і документального підтвердженого їх розміру. Вказуючи на не співмірність стягнутих витрат із складністю справи, відповідач не вказує про те, який гонорар адвоката є справедливим у контексті складності цієї справи, та який зазвичай застосовуються при визначенні винагороди адвоката. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. У спірному випадку Договором визначено порядок формування вартості послуг (гонорар адвоката). Отже, умови щодо встановленого договором розміру гонорару адвоката відповідають приписам ст. 30 Закон України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» та п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України. Таким чином, суд першої інстанції, дослідивши умови укладеного договору про надання правової допомоги, оцінивши у контексті названих процесуальним законом критеріїв співмірності, зазначений позивачем розмір витрат на оплату послуг адвоката, дійшов правомірного висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу, при цьому, зменшивши заявлену до відшкодування суму до 10000,0грн. З цих підстав, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі №160/31513/25 без змін. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частину проголошено 10.06.2026 Повне судове рішення складено 11.06.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя А.В. Суховаров