Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/10047/26

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/10047/26 (суддя Олійник В.М., м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року про відмову у забезпеченні позову у справі №160/10047/26 за позовом приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування наказу,- ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків згідно з яким просить визнати протиправним та скасувати наказ Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №84-п від 03.04.2026 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191282) датою його прийняття. 20.04.2026 року позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову, згідно з яким позивач просить вжити заходи забезпечення позову приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків шляхом зупинення дії Наказу №84-п від 03.04.2026 року до набрання судовим рішенням у цій справі законної сили. В обґрунтування цієї заяви зазначено, що Східним МУ ДПС прийнято Наказ від 03.04.2026 року №84-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00191282) на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 , пункту 79.1 статті 79, пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), яким призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00191282), податкова адреса: вул. Будівельників, буд. №16. м. Горішні Плавні, Полтавська обл., 39802 з « 06» травня 2026 року тривалістю 15 робочих днів. До початку проведення перевірки наказ не реалізовано своїм застосуванням, дія наказу є триваючою, а отже суд має можливість забезпечити ефективний захист прав позивача шляхом зупинення дії оскаржуваного акта індивідуальної дії. Необхідність забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу №84-п від 03.04.2026, зумовлена тим, що цей наказ ще не реалізований своїм застосуванням, однак встановлює дату початку перевірки 06.05.2026 року. Таким чином, існує реальний ризик вчинення дій на його підставі до моменту розгляду справи по суті. У разі реалізації наказу шляхом початку проведення перевірки відновити порушене право платника податків буде фактично неможливо, з огляду на наступне: на підставі результатів перевірки контролюючий орган може винести податкове повідомлення-рішення, яке є підставою для нарахування неправомірних податкових зобов`язань, незалежно від подальшого розгляду наказу у судовому порядку; скасування наказу не призведе до автоматичного скасування податкових повідомлень-рішень та інших наслідків проведеної перевірки, навіть якщо вони є похідними від незаконного акту; для платника виникне потреба в окремому судовому спорі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, що ускладнить захист та порушить принцип ефективності судового захисту; буде завдано незворотної шкоди правам позивача, а рішення у даній справі втратить практичну цінність. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у задоволені заяви про забезпечення позову відмовлено повністю. Ухвала суду мотивована тим, що задоволення заяви позивача у визначений спосіб, а саме шляхом зупинення дії наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №84-п від 03.04.2026 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» є вирішенням спору по суті до винесення рішення в справі, що є недопустимим. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами позивача викладеними в заяві про забезпечення позову про співмірність заявленого заходу забезпечення позову з предметом спору, ефективного способу недопущення реалізації оскарженого акта до моменту перевірки його законності судом, не реалізацією зазначеного наказу до початку проведення перевірки. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Положеннями частин 1, 2 ст.150 КАС України, встановлено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 153 КАС України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. Приписами ч. 1 ст. 154 КАС України, встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Положення зазначених правових норм свідчать про те, що забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача. Так, у вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. За своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача. Суд зазначає, що підстави забезпечення позову, передбачені ч. 2 ст. 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти. За правилами частин першої, третьої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Не допускається забезпечення позову, зокрема шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини 3 статті 151 КАС України). Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною 1 статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, визначених частиною 2 статті 150 КАС України. При цьому, не допускається застосування заходів забезпечення позову, передбачених приписами частини 3 статті 151 КАС України. Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених КАС України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 420/6907/20, від 13.05.2021 у справі № 420/2719/20, від 23.09.2021 у справі № 420/11076/20 та від 01.06.2022 у справі № 580/5656/21. Як з`ясовано судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи Східним МУ ДПС прийнято Наказ від 03.04.2026 року №84-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00191282) на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 , пункту 79.1 статті 79, пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), яким призначено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (код ЄДРПОУ 00191282), податкова адреса: вул. Будівельників, буд. №16. м. Горішні Плавні, Полтавська обл., 39802 з « 06» травня 2026 року тривалістю 15 робочих днів, відтак перевірку лише ініційовано, однак станом на дату звернення до суду ще не проведено. Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в її задоволенні, оскільки представником позивача не наведено підстав наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, зокрема, не вказано підстав, які б свідчили про ускладнення чи унеможливлення реалізації прав позивача в межах заявлених позовних вимог. Крім того, суд першої інстанції враховав, що задоволення заяви представника позивача у визначений спосіб, а саме шляхом зупинення дії наказу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №84-п від 03.04.2026 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» є вирішенням спору по суті до винесення рішення в справі, є недопустимим. Враховуючи викладене колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Так, обґрунтовуючи наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову настанням для позивача негативних наслідків в разі проведення перевірки на підстав оспорюваного наказу, позивач не врахував, що норма статті 150 КАС України пов`язує підстави забезпечення позову не з негативними наслідками, які настали або можливо настануть для позивача, який оскаржує рішення, дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, а з реальною імовірністю виникнення таких обставин, які унеможливлять ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі невжиття таких заходів. Безумовно, рішення, дії та/чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень справляють певний вплив на правовий статус особи, щодо прав, свобод та/чи законних інтересів якої прийнято рішення, вчинена (невчинена) дія. Рішення, дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень можуть мати наслідки, які особа оцінює щодо себе негативно. Водночас, позивачем не наведено будь-яких прийнятних та переконливих обґрунтувань, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та/або витрат, - що виключає можливість застосування заходів забезпечення позову в межах спірних правовідносин. Аналогічна правова позиція неодноразово була викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 08 травня 2025 року у справі №380/14124/24, від 22 січня 2025 року у справі № 380/14216/24 та від 27 лютого 2025 року у справі №420/17645/24. У постанові від 08 червня 2023 року у справі № 160/1140/23 Верховний Суд також звертав увагу, що можливі у майбутньому порушення прав позивача, які ще не настали взагалі, і невідомо, чи настануть у подальшому, не є самостійною і достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову. Забезпечення позову шляхом зупинення дії спірного наказу, дійсно, може убезпечити позивача від понесення ним майнових витрат (у разі необхідності оскарження податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки), проте варто врахувати, що такі обставини не визначені нормами статті 150 КАС України як безумовні підстави для забезпечення позову, а отже, не вказують і не можуть вказувати на очевидну протиправність адміністративного акта, який у спірних відносинах виданий у формі наказу. Адже саме лише проведення податкової перевірки не створює незворотних наслідків, не зупиняє господарську діяльність платника податків, а є реалізацією функцій контролю органів в межах визначених законом повноважень; у разі ж виявлення у ході чи за наслідками такої перевірки порушень платник не позбавлений права захистити свої права у суді, зокрема, шляхом судового оскарження наслідків такої перевірки. Оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Такий підхід підтверджується послідовною практикою Верховного Суду, зокрема, але не виключно, постановами від 21.02.2020 у справі №826/17123/18, від 14.01.2021 у справі №804/388/16, від 03.06.2021 у справі № 822/1660/18, від 08.12.2021 у справі №826/16212/18, від 25.01.2022 у справі №520/845/2020 та від 25.11.2022 у справі №640/5640/19. Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у справі №160/22251/24, які відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС повинні враховуватися судами при виборі і застосуванні норм права. Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що у цій справі заявником не доведено наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову за заявою позивача. Отже, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» про забезпечення позову у справі №160/10047/26. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року про відмову у забезпеченні позову у справі №160/10047/26 - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 10 червня 2026 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя В.А. Шальєва суддя С.М. Іванов