Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/18713/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/18713/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., за участю секретаря судового засідання Іванченко М.А. за участю представника позивача Бурі О.Є. (в залі суду), представника відповідача Захарченка В.Ф. (поза межами приміщення суду) розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 року (головуючий суддя Калугіна Н.Є.) в адміністративній справі №160/18713/25 за позовом Акціонерного товариства «Нікопольській завод феросплавів» до відповідача Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: Позивач, АТ НЗФ, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, просив суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.06.2025 №366/32-00-04-01-02-01-00186520, згідно з яким Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» на підставі п.п. 54.3.2 ст. 54, п. 58.1 ст. 58, п. 200.14 ст. 200 та п.п. «б» п. 200.4 ст. 200 ПКУ та у відповідності до п. 200.41, п. 200.12 ст. 200 ПКУ виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2025 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 81 900 000 грн, прийняте СМУ ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі висновків Акту камеральної перевірки №299/32-00-04-01-02-01-00186520 від 08.05.2025 року. В обґрунтування позову зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 12.06.2025, що прийняте СМУ ДПС по роботі з ВПП на підставі висновків Акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.05.2025 року № 299/32-00-04-01-02-01-00186520, є протиправним, оскільки таке рішення було прийнято на підставі помилкових, необґрунтованих та незаконних висновків Акту перевірки. Позивач не погоджується з висновком контролюючого органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування по декларації за березень 2025 року в сумі 81 900 000 грн у зв`язку із тим, що Указом Президента України № 81/2025 від 12.02.2025 року введено в дію Рішення РНБО про запровадження спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів відносно фізичних осіб - громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є «вигодоодержувачами» АТ НЗФ та опосередковано володіють акціями підприємства позивача, позивач вказав на помилковість такого висновку у зв`язку із тим, що жодна особа-акціонер АТ НЗФ не володіє 25 та більше відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи та не має вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, не має вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи. До того ж, кінцеві бенефіціарні власники в структурі власності АТ НЗФ відсутні, що також підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Фізичні особи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є засновниками, учасниками та навіть акціонерами товариства, а також відповідно до вимог законодавства вони не можуть вважатися кінцевими бенефіціарними власниками по відношенню до АТ НЗФ. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №366/32-00-04-01-02-01-00186520 від 12.06.2025. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" суму сплаченого судового збору у розмірі 30280 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вказує, що спірне податкове повідомлення-рішення є законним та обґрунтованими, складеним на підставі та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування, з огляду на те, що висновки акту зроблені за результатами перевірки щодо встановлених АТ «НЗФ» порушень, є об`єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є вигодоодержувачем АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» опосередковане володіння 24,7725 % в статутному капіталі АТ «НЗФ»; ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 є вигодоодержувачем АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» опосередковане володіння 24,7725 % в статутному капіталі АТ «НЗФ». Рішенням національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025, до вказаних осіб застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), відповідно, застосування контролюючим органом норм пункту 200.4-1. статті 200 ПК України під час складання висновків акту є обґрунтованим та законним. Також зазначив, що гр.-ни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які володіють опосередковано 49,545% акцій АТ «Нікопольський завод феросплавів», здійснюють непрямий вирішальний вплив на позивача шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи. Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що за змістом листа від 15.07.2025 від компаній-акціонерів АТ НЗФ вбачається, що компанія Interpath Ltd повідомила компанії-акціонери АТ НЗФ про те, що відповідно до Договору застави акцій від 05.11.2015, зі змінами та викладеного у новій редакції 23.02.2016, пан ОСОБА_7 та пан ОСОБА_8 («Розпорядники») були призначені розпорядниками акцій компаній-акціонерів АТ НЗФ, які належать опосередковано пану ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Також їм були надані копії документів про передачу прав власності, повністю оформлені та датовані 26.07.2024, що стосуються їх акцій, та компанія Interpath Ltd попросила компанії-акціонери організувати реєстрацію передачі Акцій на ім`я Розпорядників у реєстрі акціонерів Компанії. 10.01.2025 були проведені необхідні реєстраційні дії компаніями-акціонерами АТ НЗФ, після чого пан ОСОБА_7 та пан ОСОБА_8 були зареєстровані власниками Акцій, які належали пану ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . При цьому у даному листі зазначається, що пан ОСОБА_7 та пан ОСОБА_8 є кінцевими бенефіціарними власниками АТ НЗФ, які отримали 50 % статутного капіталу, починаючи з 26.07.2024 року. Таким чином, на думку позивача, фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , станом на день винесення оскаржуваного ППР не мали ані прямого, ані опосередкованого відношення до Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів». Позивач та відповідач також подали додаткові пояснення у справі. В судовому завданні сторони підтримали свої позиції щодо рішення суду першої інстанції. Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. Позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Посилається на практику Верховного Суду у даних правовідносинах (постанова ВС від 13.05.2026 справа №160/18712/25). Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (АТ НЗФ АБО АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ") є юридичною особою, основною діяльністю є 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів, засновниками цього товариства є акціонери, кінцевий бенефіціарний власник відсутній, органи управління товариством загальні збори акціонерів. Згідно структури власності позивача акціонерами позивача є TREELON INVESTMENTS LIMITED, SOFALON INVESTMENTS LIMITED, ROUGELLA PROPERTIES LTD, SONERIO HOLDINGS LTD, MANJALOM LIMITED, DEMELZA HOLDINGS LIMITED, CAMEAS DEVELOPMENT LIMITED, POLISTEKS ENTERPRISES LIMITED, REVELIO HOLDINGS LIMITED, COUTTENMAX HOLDINGS LIMITED, PROFETIS ENTERPRISES LIMITED, ALEXTON HOLDINGS LIMITED. Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено камеральну перевірку Акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (код за ЄДРПОУ 00186520) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2025 рок. За результатами камеральної перевірки відповідачем складено акт від 08.05.2025 року №299/32-00-04-01-02-01-00186520. За наслідками перевірки, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2025 №366/32-00-04-01-02-01-00186520, згідно з яким Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» з урахуванням п. 200.4', п. 200.12', п. 200.14 ст. 200 ПКУ, у відповідності до абз. «в» п. 200.14 ст. 200 ПКУ виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2025 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 81 900 000 грн. Позивач вважає протиправним вказане податкове повідомлення-рішення. Суд першої інстанції позов задовольнив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету. За приписами пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Згідно з пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Відповідно до пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису відповідно до закону. Згідно з пунктом 200.9 статті 200 Податкового кодексу України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. За приписами пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Відповідно до ч. 5 статті 4 Закону України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) реалізація санкцій щодо особи, щодо якої застосовано санкції, у сфері відносин, які регулюються Податковим кодексом України та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, забезпечується контролюючим органом шляхом здійснення заходів, передбачених пунктом 21-1.1 статті 21-1 Податкового кодексу України. За правилами пункту 21-1.1 статті 21-1 ПК України, контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийняті у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", шляхом здійснення таких заходів, зокрема, зупинення/відмова в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань Згідно з п. 200.12-1. ст.200 ПК України з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених цією статтею. Зазначена в абзаці першому цього пункту сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п`яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції». Пунктом 200.14 статті 200 ПК України встановлено: якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Матеріалами справи підтверджується, що позивачем задекларовано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду рядок 20.2 Декларації за березень 2025 року у сумі ПДВ 81900 000 гривень. Наведені обставини слугували підставою для проведення камеральної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за березень 2025 року. За результатами камеральної перевірки відповідачем складено акт від 08.05.2025 року №299/32-00-04-01-02-01-00186520 Згідно Розділу 4 акту №299/32-00-04-01-02-01-00186520 від 08.05.2025 року «Висновки» зазначено наступне: «Камеральною перевіркою АТ «Нікопольський завод феросплавів» (код за ЄДРПОУ 00186520) встановлено порушення вимог підпункту «б» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України та у відповідності до пунктів 200.41, 200.121 статті 200 Податкового кодексу України, а саме АТ «Нікопольський завод феросплавів» (код за ЄДРПОУ 00186520) не має права на отримання бюджетного відшкодування задекларованого в декларації з податку на додану вартість за березень 2025 року в сумі 81900 000 гривень». Контролюючим органом під час перевірки встановлені такі обставини. За березень 2025 року АТ "НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ" (код ЄДРПОУ 00186520) задекларовано податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 81 900 000 гривень. Відповідно Рішення національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025, застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції): ОСОБА_1 ( ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Громадянство - Держава Ізраїль. Паспорт громадянина Ізраїлю - НОМЕР_1 , внутрішній паспорт громадянина Ізраїлю - НОМЕР_2 . Відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 . ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянство - Україна. Паспорт громадянина України - НОМЕР_4 . УНЗР Україна - 1962012005152. Відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 . Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 є вигодоодержувачем АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» (код за ЄДРПОУ 00186520) опосередковане володіння 24,7725 % в статутному капіталі АТ «НЗФ». ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 є вигодоодержувачем АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» (код за ЄДРПОУ 00186520) опосередковане володіння 24,7725 % в статутному капіталі АТ «НЗФ». Позивачем подані заперечення на висновки Акту перевірки, які відхилені листом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків листом від 06.06.2025 № 2516/6/32-00-04-08. За наслідками перевірки, Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2025 №366/32-00-04-01-02-01-00186520, згідно з яким Акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» з урахуванням п. 200.4', п. 200.12', п. 200.14 ст. 200 ПКУ, у відповідності до абз. «в» п. 200.14 ст. 200 ПКУ виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період березень 2025 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у розмірі 81 900 00 грн. Позивач вважає протиправним вказане податкове повідомлення-рішення. Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що статтею 200 ПК України врегульовано порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Зокрема, пунктом 200.1. цієї норми передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно пункту 200.4. цієї норми, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.4-1. статті 200 ПК України передбачено, що платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від`ємного значення. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно АТ «Нікопольській завод феросплавів», в розділі «Перелік засновників (учасників) юридичної особи» зазначено: акціонери, згідно реєстру власників цінних паперів, розмір частки засновника (учасника): 418915254,60. В розділі «Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи» зазначено відсутній. Згідно з наявною в матеріалах справи структурою власності АТ НЗФ, акціями товариства володіють такі компанії: TREELON INVESTMENTS LIMITED, SOFALON INVESTMENTS LIMITED, ROUGELLA PROPERTIES LTD, SONERIO HOLDINGS LTD, MANJALOM LIMITED, DEMELZA HOLDINGS LIMITED, CAMEAS DEVELOPMENT LIMITED, POLISTEKS ENTERPRISES LIMITED, REVELIO HOLDINGS LIMITED, COUTTENMAX HOLDINGS LIMITED, PROFETIS ENTERPRISES LIMITED, ALEXTON HOLDINGS LIMITED. Також згідно структури власності АТ НЗФ: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є вигодоодержувачем АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» опосередковане володіння 24,7725% в статутному капіталі АТ НЗФ; ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 є вигодоодержувачем АТ «НІКОПОЛЬСЬКИЙ ЗАВОД ФЕРОСПЛАВІВ» опосередковане володіння 24,7725% в статутному капіталі АТ НЗФ. Відповідно Рішення національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року №81/2025, застосовані персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до наступних осіб: ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Громадянство - Держава Ізраїль. Паспорт громадянина Ізраїлю - НОМЕР_1 , внутрішній паспорт громадянина Ізраїлю - НОМЕР_2 . Відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ОСОБА_2 ( ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянство - Україна. Паспорт громадянина України - НОМЕР_4 . УНЗР Україна - 1962012005152. Відомості згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків України: реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 . Види обмежувальних заходів (відповідно до Закону України «Про санкції»), що застосовані до цих осіб: 1. позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; 2. блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 3. обмеження торговельних операцій (повне припинення); 4. обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 5. запобігання виведенню капіталів за межі України; 6. зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань; 7. заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8. заборона користування радіочастотним спектром України; 9. обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг і використання електронних комунікаційних мереж (повне припинення); 10. заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом; 11. заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона); 12. заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність; 13. запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю; 14. припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони; 15. заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності; 16. заборона на набуття у власність земельних ділянок; 17. інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (заборона укладення договорів та вчинення правочинів; заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, виданих цією особою; заборона виплати дивідендів або інших платежів, пов`язаних із корпоративними правами (правом власності на частку, акції, паї) на користь особи щодо якої застосовані санкції та осіб, що діють від її імені). Зазначене стало підставою для висновку контролюючого органу про відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування за березень 2025 року на суму 81 900 000 грн, оскільки особи: ОСОБА_15 та ОСОБА_16 опосередковано володіють кожній по 24,7725% у статутному капіталі АТ НЗФ. З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 1 Закону України «Про санкції» передбачено, що з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Підстави та принципи застосування санкцій встановлені статтею 3 цього ж Закону, за нормами пункту 1 частини першої якої підставами для застосування санкцій є дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб`єктів, які створюють реальні та/або потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету і територіальній цілісності України, сприяють терористичній діяльності та/або порушують права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства та держави, призводять до окупації території, експропріації чи обмеження права власності, завдання майнових втрат, створення перешкод для сталого економічного розвитку, повноцінного здійснення громадянами України належних їм прав і свобод. Відповідно до підпункту 14.1.241-1. пункту 14.1. статті 14 ПК України термін "кінцевий бенефіціарний власник" вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Відповідно до статті 5 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерами товариства можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема: -інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності. У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін. У випадках, встановлених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи; -структура власності та інформація про структуру власності юридичної особи (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»), за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства. Кабінет Міністрів України Постановою «Про затвердження Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника» від 19 вересня 2023 року № 1011 відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» затвердив Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника. За положенням п.1-2 Методології, цю Методологію розроблено відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) та з метою створення ефективної системи у сфері розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, удосконалення процесу визначення юридичними особами кінцевих бенефіціарних власників. Ця Методологія поширюється на юридичних осіб приватного права, утворених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім осіб, визначених частиною восьмою статті 5-1 Закону. Відповідно до пункту 3 Методології, у цій Методології термін «ключова частка статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи» означає розмір у відсотках пакета голосуючих акцій у загальній кількості голосуючих акцій акціонерного товариства або кількість голосів загальної кількості голосів учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, кількість голосів або інших прав голосу в юридичній особі, що надає можливість прямого або непрямого вирішального впливу. Терміни «кінцевий бенефіціарний власник», «структура власності», «траст», «номінальний власник» вживаються у значенні, визначеному Законом. Терміни «реєстр власників іменних цінних паперів», «номінальний утримувач» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про депозитарну систему України». Термін «голосуюча акція» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про акціонерні товариства». Термін «партнерство» вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України. Пункти 29, 30, 60 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6.12.2019 року №361-IX визначають, що істотна участь - пряме або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами часткою у розмірі 10 і більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі або незалежно від формального володіння можливість значного впливу на керівництво чи діяльність юридичної особи; кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція; кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів. Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння. При цьому кінцевим бенефіціарним власником не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є комерційним агентом, номінальним власником або номінальним утримувачем, або лише посередником щодо такого права; Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 14 березня 2023 року у справі № 640/12206/19, постанові від 21 липня 2025 у справі №160/30897/24 та ц постанові від 17 вересня 2025 у справі №160/30975/24. Відповідно до ст. 5-1 Закону №361-IX, юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності. Юридичні особи зобов`язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань». Згідно відомостей структури власності АТ НЗФ, що розміщена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, фізичні особи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є кінцевими бенефіціарними власниками або засновниками АТ НЗФ, а є вигодоодержувачами, та здійснюють опосередковане володіння 24,7725% кожний в статутному капіталі АТ НЗФ. Термін «вигодоодержувач» передбачений пунктами 8), 9) статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»: 8) вигодоодержувач (вигодонабувач) трасту або іншого подібного правового утворення - особа, яка має право на одержання вигоди та/або доходу від трасту або іншого подібного правового утворення; 9) вигодоодержувач (вигодонабувач) щодо цінних паперів, права на які та права за якими обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача, - особа, в інтересах якої здійснюється фінансова операція на рахунку номінального утримувача; Разом з тим, фізичні особи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є вигодоодержувачами та здійснюють опосередковане володіння 24,7725% кожний в статутному капіталі АТ НЗФ, не мають прямого та непрямого вирішального впливу на діяльність товариства позивача шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їхньою часткою (оскільки вони не є власниками акцій позивача у розмірі 25 і більше відсотків, та не є безпосередньо акціонерами позивача), не мають можливості приймати участь у загальних зборах акціонерів товариства позивача і, відповідно, приймати будь-які рішення чи голосувати за прийняття будь-яких рішень на таких загальних зборах акціонерів. Також, враховуючи, що вказані фізичні особи не є акціонерами (учасниками) товариства позивача, у них відсутнє право на отримання доходів від діяльності позивача у вигляді дивидендів, відсутнє право вирішального впливу на формування складу органів управління, відсутнє право на участь у загальних зборах акціонерів товариства позивача і, відповідно, відсутнє право приймати будь-які рішення чи голосувати за прийняття будь-яких рішень на таких загальних зборах акціонерів, відсутнє право на вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності товариства позивача, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність позивача, визначати умови господарської діяльності. При цьому, п. 200.4.-1 ст.200-1 ПКУ не надає право контролюючому органу позбавляти платника податків права на отримання бюджетного відшкодування в тому випадку, коли спеціальні економічні та інших обмежувальні заходи (санкції) було введено відносно осіб, яких контролюючий орган вважає «вигодоодержувачами» по відношенню до платника податків. В силу п. 200.4-1 ст. 200-1 ПКУ права на бюджетне відшкодування може бути позбавлений платник податків відносно якого безпосередньо, або відносно засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників якого, у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняте рішення про застосування санкцій. В даному випадку Указом Президента України № 81/2025 не було введено санкції відносно АТ НЗФ, акціонерів Товариства або відносно кінцевих бенефіціарних власників Товариства. Жодна особа-акціонер АТ НЗФ не володіє 25 та більше відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи та не має вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, не має вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи. Встановлені судом обставини свідчать про те, що у розумінні Податкового кодексу України, Закону України «Про санкції», відносно платника податків АТ НЗФ, його кінцевого бенефіціарного власника, засновників (учасників), акціонерів не приймалось рішень про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Відповідно, застосування контролюючим органом Рішення національної безпеки і оборони України від 12.02.2025 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 12 лютого 2025 року № 81/2025, під час формування висновків за наслідками проведеної документальної перевірки позивача суд вважає неправомірним. А тому, висновок контролюючого органу про відмову у позивача права на бюджетне відшкодування за березень 2025 у розмірі 81 900 000 грн зроблений контролюючим органом за відсутності на те фактичних підстав. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що вказані висновки суду першої інстанції відповідають висновку Верховного Суду у справі №160/18712/25 (постанова від 13.05.2026 року). Зокрема, Верховний Суд (у справі №160/18712/25 постанова від 13.05.2026 року) зазначив, що висновки камеральної перевірки, які лягли в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються виключно на даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є вигодонабувачами Позивача внаслідок опосередкованого володіння 24,7725% акцій. Інших доводів щодо підстав для застосування до Позивача положень пунктів 200.4-1, 200.12-1 статті 200 ПК України матеріали перевірки не містять. Відповідно до частини шостої статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» у разі виявлення органом державної влади, правоохоронним органом, суб`єктом первинного фінансового моніторингу, іншою особою (якщо інформація стосується такої особи) розбіжностей між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичної особи (зокрема, виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності такої особи, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) такий орган, суб`єкт або особа протягом 10 робочих днів з дня їх виявлення направляє повідомлення про виявлені розбіжності держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Зазначене повідомлення є підставою для направлення держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вказівки державному реєстратору про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відмітки про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи та звернення до юридичної особи з вимогою надати пояснення щодо виявленої можливої недостовірності інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи та підтвердити зазначені відомості. Порядок надання юридичною особою пояснень та документів для підтвердження зазначених відомостей, а також порядок їх розгляду встановлюються Міністерством юстиції України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Перевірка інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах, наданих для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, розпочинається протягом 10 робочих днів з дня отримання пояснення та здійснюється державним реєстратором у порядку, встановленому Міністерством юстиції України за погодженням із суб`єктами державного фінансового моніторингу. Для здійснення перевірки інформації державний реєстратор має право вимагати від фізичних та юридичних осіб надання інформації (у тому числі пояснень), необхідної для встановлення кінцевого бенефіціарного власника, надання копій документів, вимагати доступу до приміщень юридичної особи, здійснювати огляд речей та документів за місцем знаходження юридичних осіб. Забороняється (крім випадків, передбачених законом) розголошення відомостей про особу, яка надала інформацію про наявність розбіжностей між відомостями про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. За результатами проведеної перевірки у разі встановлення актуальності інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи державний реєстратор за погодженням із держателем Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань протягом п`яти робочих днів з дня закінчення перевірки виключає внесену відмітку про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, про що повідомляє юридичну особу та особу, яка здійснила повідомлення. У разі неотримання відповіді на вимогу, передбачену цією частиною, протягом 30 робочих днів з дня її направлення або у разі встановлення неактуальності інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, держатель Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань надає вказівку державному реєстратору виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформацію про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, про що повідомляє юридичну особу та особу, яка здійснила повідомлення. Відтак, положеннями статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» встановлено алгоритм дій у випадку виявлення органом державної влади розбіжностей між відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та структуру власності юридичної особи (зокрема, виявлення неповноти, неточностей чи помилок в інформації про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності такої особи, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який передбачає, направлення протягом 10 робочих днів з дня їх виявлення повідомлення про виявлені розбіжності держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на підставі якого вже вчиняються подальші дії щодо перевірки відповідних відомостей. Відповідачем доказів на підтвердження подання повідомлення в порядку частини шостої статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суду надано не було. При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, Позивач періодично звертається за отриманням бюджетного відшкодування, у зв`язку з чим Відповідачем проводяться перевірки АТ «НЗФ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника. Пунктом 200.10 статті 200 ПК України передбачено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Відповідно до пункту 200.11 статті 200 ПК України Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Відтак, контролюючий орган має право провести як камеральну, так і документальну перевірку щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому на відміну від обмеженого кола даних, які можуть бути використані відповідно до положень підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України при проведенні камеральної перевірки, під час документальної перевірки податковий орган наділений правом реалізувати весь наданий йому обсяг прав щодо отримання інформації та перевірки документів. Згідно акту про результати камеральної перевірки №299/32-00-04-01-02-01-00186520 від 08.05.2025 року Позивачу відмовлено у отриманні бюджетного відшкодування, задекларованого в декларації з податку на додану вартість за березень 2025 року, в сумі 81900 000 грн. При цьому, відповідач правом на проведення документальної перевірки не скористався, обмежившись проведенням камеральної перевірки. Відтак, доводи, покладені Відповідачем в обґрунтування апеляційної скарги, виходять за межі обставин, встановлення яких слугувало підставою для прийняття оскаржуваного податкового-рішення. Водночас, обмеження можливості Відповідача щодо встановлення відповідних обставин та їх подальшого доведення зумовлено виключно самостійним обранням ним виду перевірки та нереалізацією ним алгоритму дій, передбачених частиною 6 статті 5-1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», у разі, якщо за його переконанням наявні обставини передбачені вказаною нормою. За таких обставин судом апеляційної інстанції не встановлено визначених КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги Відповідача. Отже, прийняте за результатами камеральної перевірки податкове повідомлення рішення від 12.06.2025 №366/32-00-04-01-02-01-00186520 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи, що викладені відповідачем. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили 04.06.2026 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 04.06.2026. В повному обсязі постанова виготовлена 09.06.2026. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова