Постанова 4852 № 160/20358/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 березня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20358/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Малиш Н.І., за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний Комбінат «АЗОВСТАЛЬ» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року (суддя Турлакова Н.В.) у справі №160/20358/23 за позовом Приватного акціонерного товариства МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (відповідач-2), Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач-3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення коштів,- в с т а н о в и В : Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо неповернення Приватному акціонерному товариству МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 325 842 416, 84 грн.; - стягнути з Державного бюджету через Головне управління державної казначейської служби у Дніпропетровській області на користь Приватного акціонерного товариства МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ надмірно сплачений податок на прибуток підприємств у розмірі 325 842 416, 84 грн. та пеню в розмірі 21 211 002, 3 грн. із зарахуванням коштів на р/р UA193348510000000002600221941 (МФО банку 334851). В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що за результатами річного декларування з податку на прибуток за 2021 рік виникло від`ємне значення податку на прибуток - в сумі «- 325842416 грн», у зв`язку з чим він у квітні 2023 року звернувся до Східного МУ ДПС із заявою про повернення надмірно сплачених сум з урахуванням також наявної переплати в сумі 0,84 грн. Однак, Східне МУ ДПС заяву залишило без виконання, що, на переконання позивача, є протиправним і не відповідає вимогам закону. Оскільки Східне МУ ДПС протиправно не виконало дій, встановлених податкових законодавством, щодо своєчасного повернення надмірно сплачених сум, на такі має бути нарахована пеня в сумі 21211002,3 грн. Позивач вважав, що саме стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені є належним та ефективним способом захисту його прав. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Східного МУ ДПС щодо залишення без виконання заяви про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19 квітня 2023 року №9084854378; зобов`язано Східне МУ ДПС повторно розглянути заяву про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань та пені від 19 квітня 2023 року №9084854378 та вчинити відповідні дії у порядку, визначеному чинним законодавством України, та з урахуванням висновків суду. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 12 березня 2024 року скасував рішення суду першої інстанції, в частині зобов`язання Східного МУ ДПС вчинити певні дії та ухвалив в цій частині нове рішення про задоволення позову - стягнув з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області на користь ПрАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» надмірно сплачений податок на прибуток підприємств у сумі 325842416,84 грн та пеню в сумі 21211002,30 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2025 касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задоволено, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2024 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанції та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, суд касаційно інстанції виходив з того, що судами попередніх інстанції не було встановлено дійсного предмета доказування та/або не надано правової оцінки обставинам справи, що входять до предмета доказування, що свідчить про недотримання судами вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи. Суд касаційної інстанції вказав на необхідність з`ясування: - наявності/відсутності підстав вважати суму - 325842416,84 грн. надмірно сплаченою в розумінні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України в контексті можливості застосування до них порядку, встановленого ст.43 ПК України; - підстав виникнення переплати у декларації за податковий (звітний) період 2021 рік; - обставин щодо наявності або відсутності у позивача податкового боргу станом на 19 квітня 2023р.; - обставин щодо одночасної наявності усіх обов`язкових обставин, які є передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, зокрема, відсутності податкового боргу з усіх видів податків; - обставин щодо наявності/відсутності підстав для нарахування і сплати пені саме на суму несвоєчасно повернутих надмірно сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток з перевіркою правильності розрахунку її розміру та ін. За наслідками нового розгляду справи рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи в задоволення позову, суд першої інстанції виходив з такого. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати суму - 325842416,84 грн. надмірно сплаченою в розумінні підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України в контексті можливості застосування до них порядку, встановленого ст.43 ПК України. З цього приводу суд вказав на те, що сума надміру сплаченого податку не може виникати за самостійно розрахованими та задекларованими платником податку податковими зобов`язаннями. У спірному випадку, як зазначив суд першої інстанції, вказана у заяві позивача від 19.04.2023 №9084854378 сума надміру сплаченого податку була використана позивачем для погашення самостійно задекларовано суми податкового зобов`язання за 3 квартали 2021 року. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що контролюючий орган розглянув заяву позивача про повернення коштів у встановленому порядку, що виключає протиправну бездіяльність. Суд першої інстанції також зазначив, що є протиправним повернення позивачу суми надміру сплаченого податку через застосування санкцій до осіб, які перебувають в структурі власності позивача, оскільки це суперечить меті запроваджених санкцій, які передбачені Законом України «Про санкції». Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на таке. Так, позивач звертає увагу, що положення підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України та ст.43 ПК України не передбачають жодних виключень чи обмежень для визнання надміру сплаченими грошовими зобов`язаннями та повернення з бюджету на користь платника податків тих сум переплати податку на прибуток, які виникли за самостійно задекларованими та сплаченими платником податку податковими зобов`язаннями. При цьому, як зазначає позивач, судом першої інстанції не було враховано того, що позивачем подано заяву про повернення надміру сплаченого податку на прибуток за 2021 рік, що був визначений згідно поданих позивачем податкових декларацій за І квартал, півріччя, три квартали, рік за наростаючим підсумком. Позивач вказує на те, що якщо звітність подається наростаючим підсумком, то кошти отримують статус «надміру сплачених» після подання звітної податкової декларації, в якій у рядку 19 виникло від`ємне значення податку на прибуток. Не обгрунтованим позивач вважає і висновок суду першої інстанції про те, що контролюючий орган розглянув заяву позивача про повернення коштів у встановленому порядку, що виключає протиправну бездіяльність. З цього приводу позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було перевірено дотримання контролюючим органом процедури розгляду заяви, передбаченої Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені, затвердженої наказом Мінфін України від 11.02.2019 №60. Позивач наголошує на тому, що контролюючим органом такої процедури дотримано не було, зокрема, і з огляду на те, що відповідач залишив заяву позивача без виконання, а не надав письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів зі зазначенням причин такої відмови, як то передбачено Порядком №60. Безпідставним позивач вважає і висновок суду першої інстанції щодо неможливості повернення сум надміру сплаченого податку на прибуток через застосування санкцій до осіб, які перебувають в структурі власності позивача. З цього приводу позивач звертає увагу на суб`єктний склад осіб, визначених п.43.1 ст.43 ПК України, застосування санкцій до яких унеможливлює повернення надміру сплачених сум грошових зобов`язань та зазначає, що вказані судом першої інстанції підсанкційні особи не є ані учасниками, ані кінцевими бенефіціарними власниками позивача. Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків та Головне управління ДПС у Запорізькій області подали відзиви на апеляційну скаргу в яких просять рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обгрунтоване. Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ „АЗОВСТАЛЬ (код ЄДРПОУ 00191158, 69008, Україна, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок, 89, кабінет, 12) зареєстроване 01.10.1996 про що внесено запис №12741200000000396 від 28.09.2004. Основний вид діяльності: 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів. ПрАТ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ (код ЄДРПОУ 00191158) перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Запорізькій області з 03.01.2025 року. Попереднє місце обліку Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВВП. ПрАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» у податковій декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2021 року (реєстраційний номер 9336995071 від 09 листопада 2021 року) визначило податкове зобов`язання з податку на прибуток (рядок 19) у сумі 615658617 грн. Зазначена сума сплачена позивачем шляхом перерахування грошових коштів в сумі 574379117,16 грн згідно з платіжною інструкцією від 18 листопада 2021 року №4500084102 та 41279499,84 грн зараховано з переплати, яка була наявна станом на 19 листопада 2021 року. У подальшому позивач подав звітну податкову декларацію з податку на прибуток за 2021 рік (реєстраційний номер 9432709737 від 11 березня 2022 року), у якій визначив податкове зобов`язання з податку на прибуток (рядок 19) за ІV квартал 2021 року з від`ємним значенням «-» 325842416 грн. Таким чином, за результатами звітного податкового періоду 2021 року у позивача виникла переплата з податку на прибуток підприємств на суму 325842416 грн. Станом на кінець звітного 2021 року у позивача також обліковувалася переплата з податку на прибуток на суму 0,84 грн. 19 квітня 2023 року ПрАТ «МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» подало до Східного МУ ДПС заяву №9084854378 про повернення помилково та/або надміру сплаченого податку на прибуток у сумі 325842416,84 грн на поточний рахунок платника податку в установі банку. Східне МУ ДПС по роботі з ВПП листом №2593/6/32-00-51-08 від 28.04.2023 повідомило позивача, що при перевірці даних інтегрованої картки позивача встановлено, що в ІКП обліковуються кошти з податку на прибуток (код платежу 11021000) у розмірі 325 842 416,84 грн., які не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 ПК України. Позивачем в податковій декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2021 визначено податкове зобов`язання з податку на прибуток за III квартал 2021 у розмірі 615 658 617 грн., яке було сплачено підприємством шляхом перерахування податку на прибуток платіжним дорученням від 18.11.2021 № 4500084102 на суму 574 379 117,16 грн. та 41 279 499,84 грн. зараховано з переплати, яка була наявна в ІКП станом на 19.11.2021. Таким чином, позивачем використано суму перерахованих коштів згідно з платіжним дорученням, зазначеним у заяві від 19.04.2023 №9084854378 для погашення самостійно задекларованої суми податкового зобов`язання за ІІІ квартал 2021. Згідно з даними ІКП з податку на прибуток по ПрАТ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ сума переплати станом на 20.11.2021 становила 0,84 грн. Податкові зобов`язання з податку на прибуток самостійно визначені позивачем наростаючим підсумком за рік 2021 склали 2 187 074 394 грн., тобто за IV квартал 2021 року підприємством задекларовано податок на прибуток до зменшення у сумі 325 842 416 грн. Оскільки метод визначення податку на прибуток підприємств передбачає включення до декларацій за рік показників податкової декларації попереднього періоду (3 квартали) у підприємства утворилась переплата з податку на прибуток у розмірі 325 842 416 грн. через те, що податкове зобов`язання за підсумками 2021 року є меншим ніж зобов`язання за підсумками ІІІ кварталу 2021 року на 325 842 416 гривень. Наявність зазначеної переплати не заперечуються контролюючим органом. Водночас, до зазначеної суми не можуть бути застосовані норми статті 43 ПК України, оскільки зазначена сума податкового зобов`язання сплачена підприємством на підставі власної декларації за 3 квартали 2021 року, а отже, зазначену суму не можна вважати надміру сплаченою. Для набуття сумами переплати статусу надмірно сплачених грошових коштів такі суми повинні бути сплачені платником податку понад суми нарахованих податкових зобов`язань. Відповідно до пункту 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів, зокрема на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету. Зважаючи на те, що зменшення самостійно нарахованих податкових платежів (зобов`язань) шляхом коригування податку до зменшення за підсумками вищевказаних звітних періодів не може розглядатись як надмірне надходження грошових зобов`язань, зазначена сума не є сумою надміру (помилково) сплачених грошових зобов`язань в частині застосування статті 43 ПК України. Виходячи з викладеного, заява про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені від 19.04.2023 №9084854378 залишена Східним МУ ДПС по роботі з ВПП без виконання. Вважаючи те, що у спірному випадку Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВВП допущена протиправна бездіяльність, в питанні розгляду заяви про повернення надміру сплачених сум грошового зобов`язання, позивач звернувся з позовом до суду. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Щодо заявлених вимог про допущену протиправну бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків під час розгляду заяви позивача про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств. Відповідно до п.43.4 ст.43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг. Згідно із п.43.5 ст.43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60 (зареєстрованого Мінюстом України 08.04.2019 за №370/33341) затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені. Відповідно до п.1-2 Розділу ІІІ Порядку №60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються. Згідно із п.4-6, 9 Розділу ІІІ Порядку №60 після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС. Якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів. У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з погашення боргу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. Сформовані електронні висновки про повернення з бюджету помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками територіальних органів ДПС у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви ДПС в автоматичному режимі надсилає до Казначейства для виконання. Наведені положення Порядку №60 вказують на те, що правомірними варіантами поведінки територіального органу ДПС, в питанні розгляду заяви платника про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань, є: або формування та направлення органу Казначейства висновку про повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань, або направлення платнику письмового повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови. У спірному випадку Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, на обліку якого перебував позивач на час виникнення спірних відносин, не вчинив жодних дій, які передбачені Порядком №60, натомість, направив позивачу листа, в якому зазначив про залишення заяви від 19.04.2023 без виконання. Отже, за встановлених у цій справі обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків було допущено протиправну бездіяльність під час розгляду заяви позивача про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток. З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованим висновок першої інстанції про те, що контролюючий орган розглянув заяву позивача у встановленому порядку. Щодо права позивача на повернення надмірно сплаченого податку на прибуток. Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. Згідно з підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату. У відповідності із підпунктом 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом. Умови повернення помилково та/бо надміру сплачених грошових зобов`язань та пені визначено статтею 43 ПК України. Згідно з пунктами 43.1 - 43.4 статті 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг. В силу вимог пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Згідно з пунктом 43.6 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані. З огляду на наведені положення норм права можливо дійти висновку про те, що обов`язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність таких обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України. У цій справі встановлено та не спростовано відповідачами те, що як на час подання заяви про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток так і на час розгляду справи у позивача була відсутня заборгованість зі сплати усіх податків, зборів, обов`язкових платежів. Не ставиться під сумнів відповідачами і те, що подана позивачем заява за формою та змістом відповідала вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України. Фактично єдиним та ключовим питанням, з приводу якого і виникли спірні відносини, що розглядаються у цій справі, є те, чи можливо вважати заявлену до повернення суму 325 842 416,84грн. надмірно сплаченим грошовим зобов`язанням в контексті підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України та статті 43 ПК України. Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач 09 листопада 2021 року подав податкову декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період три квартали 2021 року, у якій в рядку 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+,-)» задекларував до сплати 615658617 грн. Зазначені зобов`язання були погашені грошовими коштами в сумі 574379117,16 грн (платіжна інструкція №4500084102), а також за рахунок наявної переплати 41279499,84 грн (в порядку, встановленому пунктом 87.1 статті 87 ПК України). У подальшому 11 березня 2022 року позивач подав податкову декларацію з податку на прибуток за податковий (звітний) період 2021 рік, у якій в рядку 19 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 - рядок 18) (+,-)» задекларував до сплати «-» 325842416 грн. Зазначені обставини спричинили наявність згідно з інтегрованою карткою платника (далі - ІКП) позивача переплати з цього податку на загальну суму 325842416,84 грн (станом на 20 листопада 2021 року була наявна переплата в сумі 0,84 грн). Позивач, вважаючи ці суми такими, що є надмірно сплаченими за результатами річного періоду, звернувся 19 квітня 2023 року до Східного МУ ДПС із заявою про їх повернення в порядку, встановленому статтею 43 ПК України. Однак, Східне МУ ДПС не визнало зазначену суму надмірно сплаченою, до якої можливе застосування порядку повернення, що встановлений статтею 43 ПК України. Позиція Східного МУ ДПС обґрунтована тим, що необхідною умовою для того, щоб вважати суми переплати «надмірно сплаченими грошовими зобов`язаннями» є те, що такі суми станом на конкретну дату були зараховані до бюджету понад задекларовані грошові зобов`язання (підпункт 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Східне МУ ДПС доводило, що за підсумками трьох кварталів 2021 року позивач задекларував податкові зобов`язання і сплатив їх у повному обсязі, тобто, відсутній факт сплати податкових зобов`язань понад задекларовані. З такою позицією контролюючого органу суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на таке. Так, контролюючий орган не заперечує наявність «переплати» у сумі 325842416,84 грн., яка обліковується і в ІКПП позивача. Не заперечує контролюючий орган і те, що вказана «переплата» стосується податку на прибуток підприємств. Натомість, контролюючий орган не визнає «переплату» у сумі 325842416,84 грн. надмірно сплаченим податком на прибуток. Суд апеляційної інстанції, насамперед, вважає за необхідне звернути увагу на те, що ПК України не визначає такого поняття як «переплата грошових зобов`язань». Як зазначено вище Податковий кодекс України визначає такі поняття як надмірно сплачені грошові зобов`язання та помилково сплачені грошові зобов`язання. Суд апеляційної інстанції вважає, що помилковість позиції контролюючого органу полягає в тому, що останній не враховує того, що позивач є платником податку на прибуток, для якого податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. У такому випадку, згідно з вимогами пункту 137.4 ст.137 ПК України, податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Принцип обчислення податку на прибуток за наростаючим підсумком, закладений в деклараціях на прибуток, не пов`язаний із коригуванням вже задекларованих показників минулих звітних періодів, а передбачає обчислення податкового зобов`язання кожного наступного базового податкового періоду у поточному році як приріст чи убуток відповідних показників поточної декларації по відношенню до показників декларації за попередній період, виходячи із фінансового результату того звітного періоду, за який подається декларація. Тобто, показники суми об`єкта оподаткування та суми податку на прибуток за звітний календарний рік визначаються шляхом сумування цих показників попередніх звітних періодів 1 квартал, 1 півріччя, 3 квартал, за принципом наростаючого підсумку. Згідно затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.10.2015 № 897 форми податкової декларації з податку на прибуток платниками податків, що подають звітність щоквартально та за рік, декларації передбачають: рядок 17, в якому вказується податок на прибуток за звітний (податковий) період (рядок 06 + рядок 06.1 КІК + рядок 08 + рядок 10 + рядок 12 + рядок 15 - рядок 16 ЗП); рядок 18, в якому вказується податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 17 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) період поточного року); рядок 19, в якому вказується податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 рядок 18) (+, -). Отже, у рядку 19 декларації з податку на прибуток відображається суму податку на прибуток, що підлягає сплаті за підсумками останнього звітного періоду (тобто ту суму, яка підлягає сплаті за результатами поточного звітного періоду). Його обчислюють за формулою: рядок 17 рядок 18 декларації з податку на прибуток. При цьому значення рядка 19 декларації з податку на прибуток може бути як позитивним, так і від`ємним (на це прямо вказує зміст самого рядка 19): - позитивне значення показує розраховану суму податку на прибуток, яку необхідно сплатити до бюджету за підсумками останнього звітного податкового періоду; - від`ємне значення відображає суму переплати за підсумками звітного періоду, яка могла виникнути у платників податку на прибуток через принцип наростаючого підсумку (якщо, податкове зобов`язання за попередній звітний період виявилося менше зобов`язання за поточний звітний період). Таким чином, виходячи із затвердженої форми декларації з податку на прибуток та враховуючи порядок розрахунку декларацій з наростаючим підсумком, встановлений пункту 137.4 ст.137 ПК України, цілком може мати місце ситуація, коли за результатами звітного періоду (3-й квартал) підприємством задекларовано податок на прибуток до сплати більше, аніж за підсумками наступного звітного періоду (рік), оскільки протягом року фінансовий результат діяльності підприємства може як збільшуватися так і зменшуватися. У спірному випадку судом встановлено, що податок на прибуток за 2021 рік обчислювався/декларувався/сплачувався позивачем на підставі показників базових періодів квартал, півріччя, три квартали та рік наростаючим підсумком з початку року. Так, у річній декларації (2021 рік), яку прийнято контролюючим органом, позивачем задекларовано: рядок 17: 2 053 316 658грн. рядок 18: 2 379 159 074грн. рядок 19: - 325 842 416грн. Отже, сума «переплати» у розмірі 325842416, як її визначає контролюючий орган, є нічим іншим як надмірно сплачений позивачем податок на прибуток за звітний 2021 рік. З цих підстав суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність визначення позивачем заявленої до повернення суми як надмірно сплачений податок на прибуток. Щодо наявності чи відсутності в структурі власності позивача підсанкційних осіб, як обов`язкової умови для вирішення питання про повернення з бюджету надмірно сплачених сум грошових зобов`язань. Так, під час розгляду цієї справи відбулися зміни в податковому законодавстві та п.43.1 ст.43 ПК України доповнено абзацом такого змісту: не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов`язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України "Про санкції", прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій. Отже, для цілей застосування пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України визначальним є встановлення обставин, які свідчать про застосування санкцій щодо однієї з наступних осіб: самого платника податку (у спірному випадку позивач); засновників (учасників) платника податку (позивача); кінцевих бенефіціарних власників платника податку (позивача). Кабінет Міністрів України Постановою Про затвердження Методології визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника від 19 вересня 2023 року № 1011 відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення затвердив Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника. За положенням п.1-2 Методології, цю Методологію розроблено відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 5-1 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі - Закон) та з метою створення ефективної системи у сфері розкриття інформації про кінцевих бенефіціарних власників, удосконалення процесу визначення юридичними особами кінцевих бенефіціарних власників. Ця Методологія поширюється на юридичних осіб приватного права, утворених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім осіб, визначених частиною восьмою статті 5-1 Закону. Відповідно до пункту 3 Методології, у цій Методології термін ключова частка статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи означає розмір у відсотках пакета голосуючих акцій у загальній кількості голосуючих акцій акціонерного товариства або кількість голосів загальної кількості голосів учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю, кількість голосів або інших прав голосу в юридичній особі, що надає можливість прямого або непрямого вирішального впливу. Терміни кінцевий бенефіціарний власник, структура власності, траст, номінальний власник вживаються у значенні, визначеному Законом. Терміни реєстр власників іменних цінних паперів, номінальний утримувач вживаються у значенні, наведеному в Законі України Про депозитарну систему України. Термін голосуюча акція вживається у значенні, наведеному в Законі України Про акціонерні товариства. Термін партнерство вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України. Відповідно до підпункту 14.1.241-1. пункту 14.1. статті 14 ПК України термін "кінцевий бенефіціарний власник" вживається у значенні, наведеному в Законі України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Пунктом 30 статті 1 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (Закон № 361) визначають, що: кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція; кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для трастів, утворених відповідно до законодавства країни їх утворення, - засновник, довірчий власник, захисник (за наявності), вигодоодержувач (вигодонабувач) або група вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також будь-яка інша фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність трасту (в тому числі через ланцюг контролю/володіння); для інших подібних правових утворень - особа, яка має статус, еквівалентний або аналогічний особам, зазначеним для трастів. Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи. Ознаками здійснення непрямого вирішального впливу на діяльність є принаймні володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов`язаних фізичних чи юридичних осіб, трасти або інші подібні правові утворення, чи здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи, або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, незалежно від формального володіння. Відповідно до ст. 5-1 Закону № 361, юридичні особи повинні мати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або його відсутність та структуру власності. Юридичні особи зобов`язані подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника або про його відсутність та структуру власності для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, визначеному Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осію, фізичних осіб станом на 18.11.2022р. ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ „АЗОВСТАЛЬ (код ЄДРПОУ 0019115869008, Україна, Запорізька обл., місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок, 89, кабінет, 12). Інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи : ОСОБА_1 , громадянство: Україна. Тип бенефіціарного володіння: Непрямий вирішальний вплив. Відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив): 76.24%. Відомості про юридичних осіб, через яких здійснюється опосередкований вплив на юридичну особу: приватна компанія з обмеженою відповідальністю МЕТІНВЕСТ Б.В. Згідно п.п. 6.16.2 Статуту позивача в редакції від 26.12.2023 року повноваження Загальних зборів, передбачені цим Статутом та статтею 39 Закону України Про акціонерні товариства та внутрішніми документами Товариства, здійснюється акціонером одноособово. Відповідно до Рішення № 4 Єдиного акціонера Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь, від 26.12.2023 року, копія якого міститься в матеріалах справи власником акцій ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь у кількості 4204 000 000 штук є один акціонер Приватна компанія з обмеженою відповідальністю Метінвест Б.В./ Private Limited Liability company METINVEST S/V, Нідерланди (реєстраційний номер 24321697). Отже, компанія Metinvest B.V, країна Нідерланди є єдиним учасником (акціонером) позивача із долею частки в статутному капіталі 100%. Той факт, що єдиним акціонером (учасником) позивача є ОСОБА_2 не заперечувався і відповідачами. Не заперечувалось відповідачами і те, що відносно кінцевого бенефіціарного власника ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь - ОСОБА_1 та учасника Товариства - ОСОБА_2 санкції, у відповідності до Закону України «Про санкції», не застосовувалися. Натомість, позиція відповідача полягає в тому, що в структурі власності позивача наявні підсанкційні особи, що свідчить про відсутність у позивача права на повернення з бюджету надмірно сплаченого податку на прибуток. З цього приводу відповідач, зокрема, зазначав, що згідно отриманої інформації 23,76% ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь контролюється через траст SMART HOLDING (CYPRUS) LTD де управителями є особи, на яких накладено санкції. З цього приводу судом встановлено, що відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу Metinvest B.V. належить: - 71,24% - компанії SCM (SYSTEM CAPITAL MANAGEMENT) LIMITED (CKM (СИСТЕМ КЕПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ) ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 137516; - 5% - компанії CLARENDALE LIMITED (КЛАРЕНДЕЙЛ ЛІМІТЕД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 288119. Кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Україна, тип бенефіціарного володіння - непрямий вирішальний вплив, відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу (непрямий вплив) - 76,24%. - 23,76% - компанії SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), Кіпр, реєстраційний номер НЕ 173605, якою на 99,99% володіє SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр), реєстраційний номер НЕ 303560. Корпоративними правами (акціями) SMART HOLDING (CYPRUS) LTD на 100% володіють наступні трасти: - на 80% SMART TRUST (СМАРТ ТРАСТ), реєстраційний номер TRUST.2206; - на 20% STEP TRUST (СТЕП ТРАСТ), реєстраційний номер TRUST.2214. Управителями таких трастів є наступні особи: - SMART TRUST (СМАРТ ТРАСТ) є 85% Andreas Sofokleous ( ОСОБА_3 ) та 15% ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) через PROTEAS TRUSTEE SERVICES LTD (ПРОТЕАС TPACTI СЕРВІСІЗ ЛТД, реєстраційний номер НОМЕР_2 , а також ОСОБА_6 ( ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ), ОСОБА_10 ( ОСОБА_11 ) нерезиденти, країна - Кіпр; - STEP TRUST (СТЕП ТРАСТ) є 85% ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 ) та 15% ОСОБА_12 ( ОСОБА_3 ) через PROTEAS TRUSTEE LTD (ПРОТЕАС TPACTIC ЛТД, реєстраційний номер НОМЕР_3 , нерезиденти, країна - Кіпр. В структурі власності компанії SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр), наявні особи щодо яких застосовано санкції, а саме щодо: юридичних осіб - ОСОБА_13 (Proteas Trustee Services Ltd) та ОСОБА_14 (Proteas Trustees Ltd); фізичних осіб - ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ), ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ), ОСОБА_20 ( ОСОБА_21 ), ОСОБА_22 ( ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ). Встановлені обставини справи свідчать про те, що за даними Державного реєстру санкцій стосовно: 1) - Протеас Трасті Сервісіз Лтд (Proteas Trustee Services Ltd), країна реєстрації - Республіка Кіпр. Унікальний номер у реєстрі Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр - НЕ 351921. Місце реєстрації - Республіка Кіпр, м. Лімасол (Arch. Makariou III, 155, Proteas House, Floor 5, 3026, Limassol, Cyprus) та - Протеас Трастіс Лтд (Proteas Trustees Ltd), країна реєстрації - Республіка Кіпр. Унікальний номер у реєстрі Департаменту реєстрації компаній та інтелектуальної власності Республіки Кіпр - НЕ 329084. Місце реєстрації - Республіка Кіпр, м. Лімасол (Arch. Makariou III, 155, Proteas House, Floor 5, 3026, Limassol, Cyprus) у порядку, встановленому Законом України Про санкції, прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань. Санкції введено в дію на підставі позицій 1 та 2 Додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08 жовтня 2024 року Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 08 жовтня 2024 року № 698/2024, терміном на 10 років, а саме до 08.10.2034 року; 2) - ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Громадянство - Республіка Кіпр. Паспорт громадянина Республіки Кіпр - НОМЕР_4 ; - ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 . Громадянство - Республіка Кіпр; - ОСОБА_20 ( ОСОБА_21 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянство - Республіка Кіпр; - ОСОБА_22 ( ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 . Громадянство - Республіка Кіпр та - Софоклеус Харула (Sofokleous Charoula, Sophocleous Charula), ІНФОРМАЦІЯ_5 . Громадянство - Республіка Кіпр. Паспорт громадянина Республіки Кіпр - К00090504 у порядку, встановленому Законом України Про санкції, прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань. Санкції введено в дію на підставі позицій 73, 74, 76, 77, 78 Додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 08 жовтня 2024 року Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), введеного в дію Указом Президента України від 08 жовтня 2024 року № 698/2024, терміном на 10 років, а саме до 08.10.2034 року. Таким чином, судом встановлено, що стосовно учасників, управителів SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр) застосовано санкції у відповідності до Закону України «Про санкції». В той же час, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), Кіпр, та SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр) не є учасниками (засновниками) ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь, а тому встановлене не може вливати на право позивача на надмірно сплачених податків, оскільки п.43-1 ПК України не встановлює заборони на повернення таких сум, якщо у структурі власності є підсанкційні особи. Заборона на повернення з бюджету надмірно сплачених податків, у відповідності до пункту 43.1 статті 43 Податкового кодексу України, виникає у разі встановлення обставин, які свідчать про застосування санкцій щодо однієї з наступних осіб: самого платника податку; засновників (учасників) платника податку; кінцевих бенефіціарних власників платника податку. SMART STEEL LTD (СМАРТ СТІЛ ЛТД), Кіпр, та SMART HOLDING (CYPRUS) LTD (СМАРТ ХОЛДИНГ (САЙПРУС) (Кіпр), їх учасники та управителі, не є засновниками (учасниками) ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь та не є кінцевими беніфіціарними власниками ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь. Крім того, слід звернути увагу і на те, що вказані юридичні і фізичні особи не мають прямого та непрямого вирішального впливу на діяльність Позивача, оскільки: - не мають можливості контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їхньою часткою (оскільки вони не володіють акціями Позивача у розмірі 25 і більше відсотків, більш того не є безпосередньо акціонерами Позивача, а тому не мають можливості приймати участь у загальних зборах акціонерів Позивача і, відповідно, приймати будь-які рішення чи голосувати за прийняття будь-яких рішень на таких загальних зборах акціонерів. - не мають права на отримання доходів від діяльності Позивача (відповідно до ч.1. ст.34 Закону України «Про акціонерні товариства», «дивіденд - це частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу». Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 27 цього ж закону «кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: отримання дивідендів». Таким чином, виключно акціонери акціонерного товариства, які безпосередньо володіють акціями акціонерного товариства, мають право на отримання доходу такого товариства у вигляді дивідендів. Оскільки вказані Відповідачем юридичні та фізичні особи не є акціонерами Позивача, вони, відповідно до вимог чинного законодавства України, не мають права на отримання частки доходів Позивача у вигляді дивідендів); - не мають права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління (як вже було вказано вище вказані Відповідачем юридичні та фізичні особи не є акціонерами Позивача, а тому не мають можливості приймати участь у загальних зборах акціонерів Позивача і, відповідно, приймати будь-які рішення чи голосувати за прийняття будь-яких рішень на таких загальних зборах акціонерів. Таким чином, у органі управління Позивача Загальних зборах акціонерів вказані Відповідачем юридичні та фізичні особи відсутні. Щодо іншого органу управління Позивача Ради директорів: Рада директорів Позивача обирається загальними зборами акціонерів Товариства. - не мають право на вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності Позивача, приймати обов`язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність Позивача (усі правочини, згідно із Статутом ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь вчиняються органами управління ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь, а вказані Відповідачем фізичні та юридичні особи не мають відношення до жодного з органів управління ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь. Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що учасники, управителі компанії Smart Steel Ltd не здійснюють прямого та/або непрямого вирішального впливу на діяльність на Metinvest B.V. (Нідерланди) та через Metinvest B.V. (Нідерланди) на ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь, оскільки частка Smart Steel Ltd у Metinvest B.V. (Нідерланди) становить лише 23,76 %, а також не являються кінцевим бенефіціарним власником ПрАТ Металургійний комбінат Азовсталь у розумінні законодавства України, яке наведено судом у даному рішенні. Контролюючий орган також вказував на те, що власником на 100% компанії SMART HOLDING (CYPRUS) LTD є MR VADYM NOVYNSKYI (Вадим Новинський), щодо якого у порядку, встановленому Законом України Про санкції, прийнято рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), зокрема щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань, але доказів цьому відповідачем надано не було. Так, обгрунтовуючи отримання інформації про власника компанії SMART HOLDING (CYPRUS) LTD, контролюючий орган посилався на інформацію з інтернет-порталу Orbis (orbiseurope.bvdinfo.com). Суд апеляційної інстанції не ставить під сумнів можливість використання відповідачем даних інтернет-порталу ORBIS задля підбору даних для аналізу інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників компаній разом з іншими даними, однак, така інформація в подальшому підлягає офіційному підтвердженню національними ресурсами. Відповідно, інформація отримана з інтернет-порталу ORBIS не може бути єдиною підставою для висновку про допущені платником податків порушення податкового законодавства, оскільки Інтернет-портал ORBIS не зазначений в Податковому кодексі України, як джерело, яке може бути використано під час перевірки, відповідно до ст. 83 ПК України. Зокрема, Податковий кодекс України уповноважує контролюючі органи користуватись даними Єдиного реєстру податкових накладних, Єдиного реєстру акцизних накладних, інформаційної системи "Е-резидент", показники Platts, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав та їх обтяжень, АС Податковий блок, ІКП тощо. Отже, інтернет-портал ORBIS не є джерелом верифікованих офіційних даних та інформації, та не є реєстром іноземної держави. Використання подібних не верифікованих та не регламентованих законодавством України даних не може слугувати належним та достовірним джерелом доказів та інформації. Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, яка висловлена у справі №160/30975/24 (постанова від 17.09.2025) та в якій Верховний Суд розглядав правовідносини подібні правовідносинам у цій справі. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про не встановлення у цій справі обставин, які передбачені п.43.1 ст.43 ПК України та які б свідчили про обмеження права позивача на повернення з бюджету сум. Таким чином, за наслідками розгляду справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність у позивача права на повернення з бюджету надмірно сплаченого податку на прибуток в сумі 325 842 416, 84 грн. Визначаючи спосіб захисту порушеного права, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для стягнення вказаних сум з Державного бюджету, як на тому наполягав позивач, оскільки такий спосіб захисту права як стягнення може бути застосований виключно у випадках коли чинним законодавством не врегульовано порядок повернення сплачених сум податків, зборів, обов`язкових платежів з бюджету. У спірних відносинах такий порядок врегульований, зокрема, механізм повернення сум надмірно сплачених податків визначений вищенаведеними положеннями ст.43 ПК України та Порядку №60. З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає, що належним способом захисту порушеного права у спірних відносинах є зобов`язання податкового органу подати висновок до органу Казначейства про повернення надмірно сплачених сум податку на прибуток. При цьому, такий обов`язок слід покласти на ГУ ДПС у Запорізькій області, оскільки на теперішній час позивач перебуває на обліку в цьому Управлінні. Щодо заявлених вимог про стягнення пені за несвоєчасно повернуті суми надмірно сплаченого податку на прибуток, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що у спірному випадку, визначаючи право позивача на повернення сум надмірно сплаченого податку на прибуток, суд, зокрема, виходив із поданої позивачем заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені (т.1 а.с.122), як обов`язкової передумови повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, що визначена ст.43 ПК України. У свою чергу, про суми надмірно/помилково сплачених податків, а також про суми пені, платник повинен зазначати у поданій заяві, що випливає з приписів ст.43 ПК України. Оскільки подана заява не містить інформації про суми пені, які платник просить повернути з бюджету та враховуючи те, що судом визначено обов`язок податкового органу подати висновок до органу Казначейства про повернення надмірно сплачених сум податку на прибуток виходячи саме із поданої позивачем заяви від 19.04.2023, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для повернення з бюджету, окрім сум надмірно сплаченого податку на прибуток, пені. Ураховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про часткове задоволення позову. На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд,- УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний Комбінат «АЗОВСТАЛЬ» - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року у справі №160/20358/23 скасувати та ухвалити нову постанову. Позов Приватного акціонерного товариства «Металургійний Комбінат «АЗОВСТАЛЬ» - задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо неповернення Приватному акціонерному товариству МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ АЗОВСТАЛЬ надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 325 842 416, 84 грн. Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області подати до Головного управління державної казначейської служби у Запорізькій області висновок про повернення з Державного бюджету на користь ПрАТ «Металургійний комбінат «АЗОВСТАЛЬ» надмірно сплаченого податку на прибуток підприємств у розмірі 325 842 416, 84 грн. В іншій частині позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Вступну та резолютивну частини проголошено 04.03.2026 Повний текст постанови складено 05.03.2026 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.І. Малиш