Ухвала КЦС ВС № 521/6658/24

УХВАЛА 11 червня 2026 року м. Київ справа № 521/6658/24 провадження № 61-7424ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 у справі за позовом Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, ВСТАНОВИВ: У квітні 2024 року Орган опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради звернувся до суду з позовом, в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , за участю третьої особи: Служби у справах дітей Одеської міської ради, в якому просив: - позбавити батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . - стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення аліментів з дня пред`явлення позову до суду. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2024 року позов Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради задоволено. Позбавлено батьківських прав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для відповідного віку кожної дитини до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення аліментів з 26 квітня 2024 року. Вирішено питання розподілу судових витрат. Постановою Одеського апеляційного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2024 року в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення з нього аліментів на їх утримання скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Відмовлено у задоволенні позовних вимог Органу опіки та піклування Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Одеської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. В іншій частині рішення суду залишено без змін. 05 червня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу у справі № 521/6658/24. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР). Аналіз ЄДРСР свідчить, що повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 24 березня 2026 року не містить відмітки про дату складання повного тексту. Таким чином, строк на касаційне оскарження постанови закінчився 23 квітня 2026 року. За змістом частини першої статті 127 ЦПК України поновлення пропущеного процесуального строку встановленого законом здійснюється судом за заявою учасника справи. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинна бути зазначена дата отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується. Заявником подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що копію постанови Одеського апеляційного суду від 24 березня 2026 року заявник отримав в приміщенні суду лише 05 травня 2026 року, про що міститься розписка у матеріалах справи. Втім, заявником не враховано, що станом на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у розпорядженні Верховного Суду відсутні матеріали цивільної справи № 521/6658/24, які б могли підтвердити або спростувати наведені заявником обставини. За змістом частини другої та четвертої статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. У разі подання клопотання про поновлення пропущеного строку заявник повинен одночасно надати докази на підтвердження обставин, які свідчать про наявність передбачених законом підстав для таких дій. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. За таких обставин наведені у касаційній скарзі підстави для поновлення строку касаційного оскарження наразі недоведені, а отже на даний час не можуть бути визнані поважними. Згідно частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання суду доказів, які підтверджують обставини, що зазначені заявником як підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Такими доказами можуть бути, зокрема, довідка суду в якому зберігаються матеріали справи № 521/6658/24 з відображенням у ній інформації про те, чи наявні у справі докази вручення ОСОБА_1 копії Одеського апеляційного суду від 24 березня 2026 року, або копії матеріалів справи № 521/6658/24 в хронологічному порядку після оскарженої постанови апеляційного суду, з зазначенням поважних причин неподання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення заявнику оскаржуваної постанови апеляційного суду. Відповідно до пунктів 4, 6 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується, а також клопотання особи, яка подає скаргу. Згідно зі статтею 409 ЦПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті. Постановою Одеського апеляційного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2024 року в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнення з нього аліментів на їх утримання скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду залишено без змін. В прохальній частині касаційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2024 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, при цьому, заявник не заявляє вимог щодо постанови Одеського апеляційного суду від 24 березня 2026 року, якою зазначене рішення було частково скасовано. Очевидно, в порушення пункту 6 частини другої статті 392 ЦПК України викладене в касаційній скарзі клопотання (процесуальна вимога) сформульована некоректно, без урахування рішень судів першої та апеляційної інстанції та повноважень суду касаційної інстанції. Визначення судових рішень, які є предметом касаційного оскарження та формулювання клопотання (процесуальної вимоги) має істотне значення як при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) так і під час касаційного розгляду. Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній судових рішення, які оскаржують та викладенням клопотання (процесуальної вимоги) щодо оскаржених судових рішень з урахуванням повноважень Верховного Суду передбачених статтею 409 ЦПК України. У разі подання уточненої касаційної скарги засобами поштового зв`язку копії уточненої скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи. У разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі, до неї мають бути додані докази надсилання копії касаційної скарги листом з описом вкладення іншим учасникам справи, які не мають зареєстрованого кабінету в системі Електронний Суд. Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розміру. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції на час подачі позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений законом станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у справах про стягнення аліментів від сплати судового збору звільняються лише позивачі. Предметом касаційного оскарження є рішення про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 176 ЦПК у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців. З урахуванням наведеного судовий збір за подання касаційної скарги в частині вимоги немайнового характеру (позбавлення батьківських прав) становить 6 056, 00 грн (із розрахунку 3 028, 00 х 200 %). У частині майнової вимоги - 1,5% ціни позову (сукупності щомісячних виплат у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного за шість місяців х 200 %, але не менше 6 056 грн (із розрахунку 3 028, 00 х 200%) та більше 2 119 600, грн (із розрахунку 3 028, 00 х 350 х 200%). За подану касаційну скаргу заявником сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн, однак не наведено обґрунтування сплаченого розміру судового збору. Таким чином, заявнику необхідно самостійно розрахувати суму судового збору, навести відповідне обґрунтування, надати докази (виписку, довідку про доходи), які засвідчують розмір заробітку (доходу) та сплатити судовий збір. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання квитанції про сплату судового збору або надання документів про підстави звільнення від сплати судового збору на підставі закону. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після оформлення касаційної скарги відповідно до вимог статті 392 ЦПК України. Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі № 521/6658/24 залишити без руху. Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення заявнику копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян