LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4876904/271/26

від 09.06.2026 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 по справі № 904/271/26 залишити без задоволення.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.06.2026 року м.Дніпро Справа № 904/271/26 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Висоцького А.М. (доповідач по справі) суддів: Андрейчука Л.В., Віннікова С.В. секретар судового засідання: Мошинець Ю.О. за участю представників сторін у справі: від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» - Овчарук О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026, суддя суду першої інстанції Кеся Н.Б., м. Дніпро, повний текст рішення складено та підписано 24.04.2026 по справі № 904/271/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (м. Київ) до: Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» (м. Дніпро) про стягнення 4 148 620,02 грн., - В С Т А Н О В И В : Описова частина. У січні 2026 року до Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» про стягнення боргу, пені, трьох відсотків річних, інфляційних витрат за зобов`язаннями по договору від 09.09.2024 № 9806-ТКЕ(24)-03. Позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь кошти, в розмірі 4 148 620,02 грн, в тому числі: сума основного боргу - 3 331 635,55 грн, пеня - 567 865,14 грн; три проценти річних - 86 444,77 грн; інфляційні втрати - 162 674,56 грн та суму судових витрат - 49 783,44 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором постачання природного газу № 9806-ТКЕ(24)-03 від 09.09.2024 року. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 року позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» (49041, м. Дніпро, Запорізьке шосе, будинок 74, код ЄДРПОУ 23365454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) суму основного боргу 3 331 635,55 грн, пеню 567 865,14 грн; три проценти річних 86 444,77 грн; інфляційні втрати 162 674,56 грн та судовий збір у розмірі 49 783,44 грн. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення основаного боргу, пені, 3% річних та інфляційних витрат є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку із чим підлягають задоволенню. Аргументи учасників справи Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись з ухваленим рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 року у справі № 904/271/26 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" пені у розмірі 567 865,14 грн. зменшивши розмір пені на 90% від заявленої суми, тобто до 56 786,16 грн. В іншій частині рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 року у справі № 904/271/26 апелянт просить залишити без змін. На думку відповідача, суд першої інстанції помилково дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення пені в повному обсязі. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував положень статті 551 Цивільного кодексу України, яка закріплює право суду зменшити розмір неустойки з урахуванням обставин справи. Відповідач вказує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для нього і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Зазначає, що стягнення такої неустойки є невиправдано обтяжливим та непосильним, оскільки не має достатніх обігових коштів для одночасного виконання основного зобов`язання та сплати пені у заявленому розмірі. Задоволення вимог поставить під загрозу можливість існування підприємства взагалі. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу. Позивач своїм процесуальним правом не скористався, відзив на апеляційну скаргу не надав. Згідно з частини третьою ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції. Рух справи у суді апеляційної інстанції. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/271/26 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Висоцький А.М. (доповідач), судді - Андрейчук Л.В., Вінніков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026. На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 904/271/26 на адресу Центрального апеляційного господарського суду не надходили. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 по справі № 904/271/26 залишено без руху. Апелянту надано строк для усунення недоліків. 19.05.2026 у строк, визначений судом, недоліки апеляційної скарги були усунені. 20.05.2026 Центральним апеляційним господарським судом було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 по справі № 904/271/26; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали; призначено справу № 904/271/26 до розгляду на 09.06.2026 о 12:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду за адресою: м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 65, в залі судових засідань № 201; явка представників учасників справи визнана необов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів. До Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 904/271/26. 09.06.2026 від представника заявника Данільченка В.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із хворобою представника. Протокольною ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» про відкладення розгляду справи, оскільки відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, тим більше, що явка повноважних представників сторін у судове засідання 09.06.2026 обов`язковою не визнавалась, правова позиція скаржника викладена в його апеляційній скарзі і останній, будучи завчасно повідомленим про дату, час і місце судового засідання, та, діючи розумно, обачливо і добросовісно, мав достатньо часу для забезпечення явки свого представника, при цьому вищенаведене клопотання про відкладення розгляду справи не містить жодного обґрунтування неможливості проведення судового засідання за відсутності належним чином повідомленого апелянта, жодного доказу на підтвердження викладених у клопотанні обставин заявником до суду не подано. 09.06.2026 у судовому засіданні взяв участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" адвокат Овчарук О.О. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином. Відповідно до частин другої-третьої ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є необов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Відповідно до пункту 2 частини шостої ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2026, якою призначено справу № 904/271/26 до розгляду на 09.06.2026 о 12:00, була отримана в електронному кабінеті Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» - 20.05.2026. Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 09.06.2026, не визнавалася апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні в матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 по справі № 904/271/26, до суду не повідомлялося. Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 по справі № 904/271/26, незважаючи на відсутність представників окремих учасників справи, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у цьому випадку не повинна перешкоджати здійсненню правосуддя. Фактичні обставини, встановлені судом. 09.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» (далі споживач, відповідач) було укладено договір № 9806-ТКЕ(24)-03 постачання природного газу (далі - договір) (а.с. 7-14). Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні підпункту 1 пункту 4 Положення, природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору. Згідно з п. 1.3. у разі якщо об`єкти Споживача підключені до газорозподільної системи, розподіл природного газу, який постачається за цим Договором, здійснює(ють) Оператор(и) ГРМ, а саме: ГрМУ Дніпровська філія, ГрМУ Дніпропетровська філія, ГРМУ Криворізька філія, з яким(якими) Споживач уклав відповідний договір (договори). 2.1. Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з вересня 2024 року по 30 квітня 2025 року (включно) в кількості 249,88521 тис.куб. метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди). 2.2. Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які зазначені в п. 2.1 цього Договору повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору. 4.1. Ціна на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: 4.1.1. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг І (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 6 183,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 7 420,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу для Обсягу І (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнта, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 7 583,89 грн. 4.1.3. Ціна обсягів газу, визначених в пункті 2.1 цього Договору як Обсяг IIІ (фіксований) за 1000 куб. м газу без ПДВ - 31 658,33 грн., крім того ПДВ за ставкою 20%, всього з ПДВ - 16390,00 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% - 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу для Обсягу IІІ (фіксований) за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнта, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16553,89 грн. 5.1. Споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: - 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання -передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; - остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого Споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору. 5.4. Оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим Договором. 13.1. Даний Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення підписів печаткою (за наявності) або з дати накладення уповноваженим представником однієї зі сторін останнього у часі КЕП/УЕП, та діє до 30 квітня 2025 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору. Позивач, у період з вересня 2024 року по квітень 2025 року, передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 3 681 635,55 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (арк.с. 15-28) Відповідач свої зобов`язання по повній та своєчасній оплаті отриманого природного газу здійснив частково у розмірі 350 000,00 грн, внаслідок чого заборгованість останнього склала 3 331 635,55 грн. основного боргу, що підтверджується розрахунком суми основного боргу для підприємств (арк.с. 28а) та не заперечується з боку відповідача. У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати згідно з пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. У разі наявності у виробника теплової енергії невідшкодованої заборгованості з різниці в тарифах, розрахованої та узгодженої відповідно до законодавства, на суму заборгованості за природний газ, що еквівалентна сумі заборгованості з різниці в тарифах на відповідну дату, неустойка (штрафи, пені), інфляційні нарахування, проценти річних Постачальником не нараховуються (п. 7.2 Договору). Згідно з розрахунком Позивача (арк.с. 29-31) сума пені складає 567865,14 грн, яка нарахована по кожному акту окремо, за періоди з 16.11.2024 по 15.05.2025, з 17.12.2024 по 16.06.2025, з 16.01.2025 по 15.07.2025, з 18.02.2025 по 17.08.2025, з 18.03.2025 по 17.09.2025, з 16.04.2025 по 15.10.2025, з 16.05.2025 по 15.11.2025, з 17.06.2025 по 16.12.2025. Сума пені розрахована позивачем на суму боргу, визначену у національній валюті України, з правильним визначенням періоду прострочення, а також з дотриманням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань". На підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 86444,77 грн 3% річних, за періоди з 16.11.2024 по 01.09.2025, з 17.11.2024 по 01.09.2025, з 16.01.2025 по 07.01.2026, з 18.02.2025 по 07.01.2026, з 18.03.2025 по 07.01.2026, з 16.04.2025 по 07.01.2026, з 16.05.2025 по 07.01.2026, з 17.06.2025 по 07.01.2026 та 162674,56 грн інфляційних втрат за період грудень 2024 року - грудень 2025 року. Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 4 148 620,02 грн, в тому числі: сума основного боргу 3 331 635,55 грн, пеня - 567 865,14 грн; три проценти річних - 86 444,77 грн; інфляційні втрати - 162 674,56 грн та суму судових витрат - 49 783,44 грн. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із встановлення обставин наявності основного боргу відповідача, а також пені, 3% річних, інфляційних втрат, нарахованих від суми простроченого платежу.

Мотивувальна частина Відповідно до частини першої ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною другою ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню чи зміні, виходячи з таких підстав. Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з абзацом 1 частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з абзацом першим частини першої статті 12 Закону України Про ринок природного газу постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України Про ринок природного газу права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України, Правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу. На підставі пункту 2 частини другої статті 13 Закону України Про ринок природного газу споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів. Як убачається з умов Договору, строки оплати за поставлений природний газ, є такими, що настали. Скаржник, наводячи доводи про необхідність зменшення штрафних санкцій зазначає, що стягнення такої значної суми пені з ТОВ «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» призведе до вкрай скрутного матеріального становища відповідача. Посилається на недостатність обігових коштів для одночасного виконання основного зобов`язання та сплати пені у заявленому розмірі, задоволення вимог поставить під загрозу можливість існування підприємства взагалі. У зв`язку з викладеним колегія суддів доходить такого висновку. Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 ЦК України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України). За приписами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Пунктом 7.2 Договору визначено, що в разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Вказаний пункт договору узгоджується із положеннями статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» згідно з якими платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків. Оскільки відповідач прострочив строки оплати за Договором, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за періоди з 16.11.2024 по 15.05.2025, з 17.12.2024 по 16.06.2025, з 16.01.2025 по 15.07.2025, з 18.02.2025 по 17.08.2025, з 18.03.2025 по 17.09.2025, з 16.04.2025 по 15.10.2025, з 16.05.2025 по 15.11.2025, з 17.06.2025 по 16.12.2025, у загальному розмірі 567 865,14 грн, яка нарахована по кожному акту окремо. Відповідно до приписів частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22) дійшов до висновку, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (ч. 3 ст. 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню й оцінюванню на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя ст. 551 ЦК України), так і ті, які хоча й не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер. При цьому суд звернув увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд із цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора ст. 616 ЦК України тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду. Чинники, якими обґрунтовані конкретні умови щодо неустойки: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір, і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. Отже, і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), що обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини третьої ст. 551 ЦК України, тобто в межах судового розсуду. Колегія суддів відзначає, що наводячи аргументи про можливість виникнення скрутного матеріального стану для відповідача, відповідачем фактично не надано жодних доказів, які б підтверджували дані обставини. Натомість, зважаючи на норми статті 551 ЦК України, матеріальне становище боржника, як суб`єкта договірних відносин, не перебуває у прямому наслідковому зв`язку з можливістю зниження розміру неустойки. Враховуючи пропорцію стягнутої суми пені в розмірі 567 865,14 грн. до суми заборгованості за основним зобов`язанням, яка складає 3 331 635,55 грн., необхідно відзначити, що сума пені складає приблизно сімнадцять відсотків основного боргу. Зазначена обставина не дає підстав вважати таке стягнення таким, яке не відповідає принципу розумності та справедливості. За встановлених обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для зменшення нарахованої до стягнення пені. Висновки апеляційного господарського суду У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16). Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Будь-яких підстав для скасування чи зміни рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 по справі № 904/271/26, за результатами його апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено. За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 по справі № 904/271/26 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення. Розподіл судових витрат Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІ-ІНЖЕНЕРНІ-СИСТЕМИ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 по справі № 904/271/26 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.04.2026 по справі № 904/271/26 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені статтями 287, 288 ГПК України. Повну постанову складено 10.06.2026. Головуючий суддя Висоцький А.М. Судді Андрейчук Л.В. Вінніков С.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»