Постанова Чернігівський апеляційний суд № 750/8797/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 10 червня 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/8797/25 Головуючий у першій інстанції - Косенко О. Д. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/957/26 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі: головуючого-судді: Онищенко О.І. суддів: Скрипки А.А.,Шарапової О.Л. секретар: Шкарупа Ю.В. позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідач: ОСОБА_1 особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, (суддя Косенко О.Д. ), ухвалене у м. Чернігів, повний текс рішення виготовлено 28.01.2026 року, В С Т А Н О В И В: У червні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що 14 червня 2021 року відповідачка уклала з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір № 1615465583. Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та відповідачем 06.10.2021 року укладено договір позики грошових коштів № 3489991, а 08.10.2021 ОСОБА_1 уклала кредитний договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 77433971 про надання кредиту. Первісні кредитори здійснили дії, спрямовані на виконання умов договору, зокрема, ними було перераховано грошові кошти у розмірі, визначеному умовами договорів. У свою чергу, Відповідачка взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним не виконала, унаслідок чого утворилась заборгованість. У подальшому право вимоги до відповідачки, ТОВ «Центр фінансових рішень», ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було відчужене за договорами про відступлення права вимоги, унаслідок чого було набуте позивачем. Загальний розмір заборгованості до стягнення по усіх договорах Позивач визначив у 105577,97 грн, які просив стягнути на його користь із відповідачки. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами задоволено, стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за договорами № 1615465583, 77433971, 3489991 у розмірі 105577,97 грн, витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн та понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що 14 червня 2021 року відповідачка уклала: з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір № 1615465583; 06.10.2021 договір позики грошових коштів № 3489991 з Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН»; 08.10.2021 року кредитний договір з Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» № 77433971 про надання кредиту. Суд встановивши що відповідачка в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, не повернула отримані грошові кошти та не сплатила проценти за користування ними як первісним кредиторам, так і позивачу, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за цими договорами у сумі 105577,97 грн підлягають задоволенню. Також суд проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, час, витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, вважав за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 5000 грн. Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір суд поклав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить суд скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. ОСОБА_2 зазначає в апеляційній скарзі про те, що у матеріалах справи відсутні й суду не надано будь-які належні, допустимі та достатні докази перерахування кредитних коштів за вказаними у позовній заяві кредитними договорами відповідно до вимог ст.ст. 526,1054,1088 ЦК України. Для стягнення боргу товариство мало надати кредитні договори та розрахунки заборгованості, а також докази видачі кредиту з підтвердженням зарахування коштів на рахунок відповідача. ОСОБА_1 вважає, що судом невірно було визначено розмір заборгованості за відсотками в розмірі 4957.02 грн за договором № 77433971 про надання кредиту від 08.10.2021 року, замість 1273 грн. При стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно було керуватись обумовленими між сторонами договору умовами, якими визначено вартість кредиту та його строк у 30 днів, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом. Непогоджується ОСОБА_1 і із стягненням із неї комісії у сумі 3791.40 грн за кредитним договором № 1615465583 від 14.06.2021 року, оскільки умовами зазначеного договору сплата комісії не передбачена. У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_1 та залишити оскаржуване судове рішення без змін. Позивач у відзиві зазначає про те, що ТОВ «Центр фінансових рішень», ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було відчужене за договорами про відступлення право вимоги, унаслідок чого було набуте позивачем до відповідачки за договорами № 1615465583, 77433971, 3489991 у сумі 105577,97 грн . На підтвердження зазначеного суду були надані достатні та переконливі докази. Матеріали справи містять, крім того кредитні договори, розрахунки заборгованості та докази перерахування коштів позичальнику, а тому доводи апеляційної скарги про відсутність доказів видачі кредиту з підтвердженням зарахування коштів на рахунок відповідачки, не заслуговують на увагу суду. Нарахування кредитної заборгованості за договорами: № 77433971 про надання кредиту від 08.10.2021 року та №101291157 від 26.07.2021 року здійснено первісними кредиторами відповідно до укладених договорів та норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Щодо включення у заборгованість розміру комісії в сумі 3791.40 грн за кредитним договором № 1615465583 від 14.06.2021 року, то позивач зазначає про помилковість зазначення у розрахунку та позовній заяві вказаної суми як комісії, яка є розміром щомісячних відсотків, які відповідачка повинна сплатити за даним договором позивачу. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ. Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону частково не відповідає судове рішення суду першої інстанції. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. За приписами ст.ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Згідно ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України). Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. По справі встановлено, що 06 жовтня 2021 року між відповідачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» було укладено договір про споживчий кредит № 3489991 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний зокрема через сайт кредитодаця та/або відповідний мобільний додаток та інші засоби (а.с.20-24 т.1). Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 уклала договір № 3489991 від 06.10.2021 року ідентифікований ТОВ «Мілоан», підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором J14289 , що відправлений їй 06 жовтня 2021 року на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.42 т.1). Положеннями п.6.1 та п.6.2 вищевказаного договору передбачено, що він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (оферта). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству . За умовами договору кредитодавець ТОВ ««МІЛОАН» надало позичальнику ОСОБА_1 кредит в розмірі 20000 грн строком на 30 днів з 06.10.2021 року по 05.11.2021 року. В п.1.5.2 та 1.6,1.7 сторони погодили проценти за користування кредитом у розмірі 60 грн, які нараховуються за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 5.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначено п.п.2.2,2.3договору. Згідно із листом АТ КБ « ПритБанк» №20.1.0.0.0/7-251107/85258-БТ від 14-11-2025 року банк повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітована картка № 4731219613315310 та надав виписку по рахунку за період з 06.10.2021 року по 11.10.2021 року відповідно до якої 06.10.2021 року на картковий рахунок № НОМЕР_2 були зараховані кошти в розмірі 20000 грн з зазначенням деталей операції - переказ коштів, коментар: виплата займу Miloam.(а.с. 182-183т.1) З відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №3489991 вбачається, що загальний борг за договором становить 41660 грн, з яких 20000 грн - заборгованість по тілу кредиту, 21660 грн - борг по відсотках (а.с.43-44 т.1) 13.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 13-01/2022-79 , відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 3489991 від 06.10.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 72-74 т.1). 10.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до позичальників, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 3489991 від 06.10.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с.87-89 т.1)). На підтвердження укладення вище зазначених договорів факторингу матеріали справи містять: Договір факторингу № 13-01/2022-79 від 13.01.2022 року, платіжне доручення №321170001 від 14.01.2022 року, акт приймання передачі реєстру боржників від 13.01.2022 року, реєстр боржників, Договір відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року, акт приймання-передачі реєстру боржників від 10.03.2023 року, реєстр боржників, акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023 року.( а.с.72-80,87-92 т.1) Відповідно до пунктів 7.1, 7.2 Договору відступлення права вимоги № 10-03/2023/01 від 10.03.2023 року сторони домовились, що за відступлення права вимоги за договорами новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 794503,18 грн в порядку визначеному п.5.6.2 цього договору протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору. Таким чином, наданими суду доказами позивачем доведено право вимоги за кредитним договором № 3489991 від 06.10.2021 року. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір про надання споживчого кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 06.10.2021 року правочину. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження факту перерахування кредитних коштів згідно кредитного договору № 3489991 від 06.10.2021 року спростовані матеріалами справи та наявними у них доказами. Перевіряючи правильність проведеного розрахунку заборгованості по відсотках колегія суддів апеляційного суду проводить власний обрахунок. За умовами кредитного договору, кредит надавався строком на 30 днів до 05.11.2021 року. Пунктом 2.3.1.2 договору сторонни передбачили можливість його пролангації за яким позичальник може збільшити строк кредитування на один день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування ( з урахування усіх пролангацій). Таке збільшення ( продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування ( пролангацію) на стандартних ( базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною ( базовою ставкою наведенною в п.1.6 Договру в розмірі 5.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Отже, виходячи з умов укладеного договору строк дії кредитного договору не може перевищувати 90 днів, тобто можливість нарахування відсотків передбачених умовами договору у кредитодавця закінчувався 04.01.2022 року та в період дії кредитного договору нарахування відсотків повинно здійснюватись у період з 06.10.2021 року по 05.11.2021 року в розмірі 0.01% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, а в період з 06.11.2021 року по 04.01.2022 року в розмірі 5.00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. З наданої відомості про щоденні нарахування та погашення вбачається, що нарахування відсотків у період з 07.10.2021 року по 05.11.2021 року проводилось в розмірі 2.00 грн щоденно, що відповідає умовам договору. В той же час нарахування відсотків в період з 06.11.2021 року по 17.11.2021 року проводилось в розмірі 1000 грн щоденно, що також відповідає умовам укладеного договору, а з 18.11.2021 року по 04.01.2022 року в розмірі 200 грн щоденно, що не передбачено умовами договору. Враховуючи, що первісним кредитором проведено нарахування кредитної заборгованості на суму 41660 грн з яких 20000 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 21660 грн сума заборгованості за відсотками, і саме на таку суму кредитної заборгованості за відсотками просить стягнути на свою користь позивач, колегія суддів враховуючи положення ч. 1 ст. 13 ЦПК України про те, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 41660 грн заборгованості за кредитом нарахованої в межах строку дії кредитного договору. Крім того, ТОВ « Вердикт капітал» після набуття права вимоги за договором №13-01/2022-79 від 13.01.2022 року здійснило з 13.01.2021 року по 23.02.2022 року згідно п.4.2 кредитного договору та ч.2 ст.625 ЦК України нарахування відсотків у розмірі 42000 грн. Перевіряючи правильність розрахунку відсотків нарахованих ТОВ « Вердикт капітал», суд враховує передбачений п.4.2 розмір відсотків - 5% в день та можливість їх збільшення передбачену ч.2 ст.625 ЦК України. Так, на момент закінчення договору № 3489991 від 06.10.2021 року залишились несплаченими кошти в сумі 20000 грн, термін прострочення - 42 дні з сплатою відсоткової ставки 5% в день за кожен день прострочення, що становить 42000 грн. Таким чином, з огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 3489991 від 06.10.2021 у сумі 83660 грн. Також, ОСОБА_1 08.10.2021 року уклала договір позики № 77433971 з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Договір підписаний одноразовим паролем xR2616mCCr.( а.с.35 т.1) Згідно з договором Позивач надає Відповідачу грошові кошти (позику) у розмірі 2133,00 грн строком на 30 днів на умовах передбачених договором позики, а відповідачка зобов`язалась повернути позику та сплатити проценти за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими кредитним договором, з кінцевим терміном погашення не пізніше 07.11.2021 зі сплатою базової (фіксованої) процентної ставки - 1,99% у день, ставкою за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день - 2,70% (п. п. 2.1 - 2.3 договору). Листом АТ КБ « ПритБанк» №20.1.0.0.0/7-251107/85258-БТ від 14-11-2025 року банк підтвердив, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітована картка № 4731219613315310 та відповідно до виписки по рахунку за період з 06.10.2021 року по 11.10.2021 року відбулось зарахування коштів 08.10.2021 року в сумі 2133 грн з призначенням платежу - « зарахування переказу на картку». ТОВ « Фінансова компанія « ФІНЕКСПРЕС» довідкою № КД-000008047 ТНПП від 07.02.2025 року підтвердила прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРI-інтерфейсу, ініціатором платіжної операції ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018 року укладеного між компанією та ТОВ «1Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення платіжної операції від 08.10.2021 року, номер платежу 84506bc9-1608-4288-99bc-b5581620d701,сума 2133 грн, отримувач Мошко Алла-ЕПЗ номер НОМЕР_3 .( а.с45 т.1) На спростування зазначеного, ОСОБА_1 належних, допустимих та достовірних доказів не надано. Отже, доводи відповідачки про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження перерахування коштів за вказаним кредитним договором не заслуговують на увагу. Згідно з п. 1 Договору, за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (Проценти) від суми позики. Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує що він ознайомився на сайті hups://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги (п.5.2). Позичальник ознайомився на сайті https://clickcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник ознайомився на сайті https: cliсkсredit.ua/informaciуa з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (TM ClickCredit), в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «Економ» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ТМ ClickCredit). Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розмішені на сайті https://сlickсredit.ua/informaciya (надалі «Правила»), їх зміст, суть. об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі. Позичальник доручає Позикодавцю ініціювати списання коштів із відповідного банківського рахунку Позичальника із використанням реквізитів платіжних карток, що були зазначені Позичальником при отриманні, поверненні Позики, сплаті Процентів за користування, та направляти їх на виконання грошових зобов`язань Позичальника за цим Договором. Позичальник доручає Позикодавцю здійснювати таке списання виключно з дати повернення Позики. Списання може бути здійснено необмежену кількість разів, але у сумі, що не перевищує фактичної заборгованості Позичальника на день такого списання. У додатку №1 до договору позики міститься таблиця обчисленої загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. За вказаних обставин, колегія суддів уважає встановленим факт укладення між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договору позики 77433971 від 08.10.2021 із дотриманням вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Позивачем надана копія Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (нова редакція), затверджені наказом директора товариства №12/.08.2021 від 12.08.2021, які відповідачем не підписані (а.с. 36-41 т.1). Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 77433971 від 08.10.2021 загальна заборгованість ОСОБА_1 станом на 05.02.2022 року становить 7090.37 грн, з яких: 2133 грн тіло кредиту, 4957.02 грн відсотки, 3% річних - 0,35 грн. (а.с. 47-48 т.1). 22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу №22/02/2022, відповідно до умов якого, первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 153662582.15 грн, а фактор зобов`язується здійснити фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належать клієнту, і стає новим кредитором за договором позики, укладеним між клієнтом і боржниками. ( а.с.66-74 т.1) Пунктом 7.1 сторони домовились, що розмір фінансування за реєстрами боржників складає 6382999 грн. Реєстр боржників в електронному вигляді передається фактору за актом-приймання передачі Реєстру боржників в електронному вигляді не пізніше наступного робочого дня після здійснення повного фінансування на користь клієнта.( п.6.1) На підтвердження укладення зазначеного договору факторингу матеріали справи містять платіжне доручення № 333740001 від 23 лютого 2022 року про перерахування коштів ТОВ «Вердикт Капітал» у розмірі 6382999.39 грн ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», реєстр боржників, в якому під №5412 зазначено про передачу права вимоги відносно кредиту № 77433971 від 08.10.2021 року та акт-приймання передавання реєстру боржників від 22.02.2022 року. ( а.с. 69 т.1) 10.01.2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ « Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ « Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77433971.( а.с. 93-96 т.1) Пунктами 7.1,7.2 договору сторони передбачили, що за відступлення права вимоги за договором позики, відповідно до цього договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти в сумі 5312491,59 грн. Ціна договору сплачується новим кредитором, кредитору в будь-який передбачений законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п.12 цього договору, або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку передбаченому п.5.6.2 договору протягом 1065 календарних днів. На підтвердження виконання умов зазначеного договору матеріали справи містять акт прийому-передачі реєстру боржників від 10.01.2023 року, акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року та реєстр боржників.( а.с.95-98 т.1) Таким чином, належними, допустимими та достатніми доказами позивачем підтверджено право вимоги за Договором позики № 77433971 від 08.10.2021 року. За договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 906/1174/18 (пункти 37, 38)). Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні (ст. 517 ЦК України). Відповідно до ст. 519 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором. Права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача (п.132 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, п.90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21). З наведених норм вбачається, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор. Як встановлено судом, всупереч умовам договору позики ОСОБА_1 не виконала своїх зобов`язань, не погасила наявну заборгованість ні попередньому кредитору, ні новому, а тому, як правильно констатував суд першої інстанції, вона підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, який є новим кредитором. Вирішуючи питання про суму заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, апеляційний суд виходить з наступного. Як зазначалось вище, у договорі позики сторони обумовили розмір процентів за користування кредитом, строк позики (строк договору) у 30 днів до 07.11.2021 року. Умови пролонгації договору самим змістом договору не передбачені. Таким чином, строк дії договору позики закінчився 07.11.2021 року. У відзиві на апеляційну скаргу позивач обгрунтовуючи своє право на нарахування процентів після 07.11.2021 року посилається на Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» затверджених наказом директора товариства №12/.08.2021 від 12.08.2021 року ,якими визначено порядок нарахування сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів. В той же час розділ 7 Правил передбачає продовження строку користування позикою - за волевиявленням позичальника та автопролангація , яка може здійснюватись необмежену кількість разів. Матеріали справи не містять належних доказів, що строк користування відповідачкою позикою (строк договору) продовжувався за згодою сторін. Автоматична пролангація договору не може бути застосована виходячи з того, що відсутні докази ознайомлення відповідачки з саме цією редакцією Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів». Із розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» слідує, що останнім було нараховано відповідачу відсотки згідно з договором позики у сумі 4957.02 грн за період з 08.10.2021 по 05.02.2022, тобто поза межами строку дії договору позики. Отже, оскільки відсотки за користування позикою у сумі 4957.02 грн були нараховані після закінчення строку дії договору позики, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, вказана сума не підлягає стягненню з відповідачки. Відповідно, визначена судом першої інстанції сума заборгованості за договором позики № 77433971 від 08.10.2021 року підлягає зміні шляхом її зменшення з 7090.37 грн до 3406.40 грн (2133 грн заборгованість за тілом, 1273.40 грн заборгованість за відсотками). У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням позичальником ОСОБА_1 грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на що суд першої інстанції належної уваги не звернув та зробив помилкові висновки щодо стягнення з відповідачки на користь позивача 0,35 грн відсотків у порядку ст.625 ЦК України. ОСОБА_1 також уклала 14 червня 2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» кредитний договір № 1615465583, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу кредит у сумі 25275,96 грн, строком на 12 місяці . Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 власноручно.(а.с. 32). Пунктом 1.3 вказаного договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в паспорті кредиту № 5465583, який є невід`ємною частиною цього договору. Підписавши цей договір згідно до п.1.4 позичальник доручив кредитодавцю виплати сплати, за рахунок отриманого кредиту, такі суми грошових коштів за наступними реквізитами: отримувач - ТОВ « Епіцентр К» в сумі 21831.96 грн, - ТОВ « АЛЕРТ ІНТЕРНЕШНЛ» в сумі 415 грн. Відповідно до пункту 2.2. кредитного договору сторони домовились, що цей Договір, паспорт кредиту № 5465583 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» у редакції від 04.01.2021 складають єдиний кредитний договір. У пункті 6 Паспорта кредиту № 4934379 сторони погодили порядок повернення кредиту: кількість та розмір платежів, періодичність внесення (графік платежів) (а.с. 32 зворот -33). На підставі Договору факторингу від 20.09.2021 № 200921, укладеного між ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», до АТ «Таскомбанк» перейшли права кредитора за кредитними договорами, зокрема, і за кредитним договором № 1615465583 від 14.06.2021, (а.с. 10, 63-65). 21 грудня 2023 року між Акціонерним товариством «Таскомбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено Договір факторингу № НІ/11/14-Ф, у відповідності до умов якого, ТОВ «Коллект Центр» зобов`язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов`язується відступити ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги (а.с. 81-83). До матеріалів справи долучено копію підписаного сторонами та скріпленого їх печатками Акту прийому-передачі Реєстру Боржників який є невід`ємною частиною цього Договору (а.с. 84 на звороті). Відповідно до витягу з Реєстру прав Вимог до Договору факторингу № НІ/11/14-Ф від 21.12.20223, TOB «Коллект Центр» набуло права грошої вимоги до Відповідача в сумі 14827,60 грн, з яких: 11035,36 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,84 грн. - сума заборгованості за відсотками; 3791,4 грн - сума заборгованості по комісіям (а.с. 85-86). Звертаючись до суду з даним позовом позивач просив стягнути заборгованість за договором № 1615465583 від 14.06.2021 року у сумі 14827,40 грн, з яких 11035,36 грн заборгованість за основним зобов`язанням, 0,84 грн заборгованість за відсотками, 3791.40 заборгованість за комісією. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що судом першої інстанції за даним договором на користь позивача було стягнуто в тому числі заборгованість за комісією в сумі 3791,4 грн, нарахування якої умовами договору не передбачена. У відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача пояснювала суду , що зазначена сума є сумою заборгованості за щомісячними відсотками, а не за комісією як це помилково було зазначено в позові. При складанні акту передачі права вимоги від первісного кредитора до фактора були відсутні колонки для заповнення які передбачали нарахування щомісячних та річних відсотків. Аналізуючи умови укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» 14 червня 2021 кредитного договору № 1615465583 вбачається, що умовами договору сплата комісії не передбачена. Помилковість зазначення суми комісії, як заборгованості за щомісячними відсотками належними та допустимими доказами суду не доведена, а отже доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу. Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором № 1615465583 від 14 червня 2021року у сумі 11036.20 грн. З врахування зазначеного загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитними договорами: № 1615465583 від 14 червня 2021року; № 77433971 від 08.10.2021 року; № 3489991 від 06.10.2021 року становить 98102.60 грн, яку слід стягнути з неї на користь ТОВ « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР». Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір»). Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України). Таким чином, розподіл судових витрат здійснюється за результатом розгляду справи по суті позовних вимог. З позовної заяви вбачається, ТОВ « КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просило стягнути з ОСОБА_1 кредитну заборгованість у розмірі 105577.97 грн, яку суд стягнув з відповідачки. Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 98102.60 грн, тобто позовні вимоги задоволено на 92.9%. При зверненні до суду з позовом товариством сплачено 2422.40 грн судового збору (а.с.1). У зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2172.52 грн судового збору за розгляд справи судом першої інстанції (2422.40 х 92.9% = 2172.52). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила суд скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Тобто фактично оспорювана сума становить 105577.97 грн. Оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення вимог скарги на суму 7474.37 грн, що становить 7 %. За подання апеляційної скарги відповідачкою сплачено 4992 грн (а.с. 8 т.2). З позивача на користь відповідачки підлягає стягненню 349.44 грн (4992 х 7 % = 349.44 ) судового збору за апеляційний розгляд справи. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України. Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України). Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України). При ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції частково задовольнив клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. Колегія суддів апеляційног суду погоджується з таким висновком суду та вважає, що судом першої інстанції вірно враховано складність справи, обсяг роботи яку виконав адвокат, наявність сталої судової практики при розгляді аналогічних спорів. Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 січня 2026 року в частині визначеного до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» загального розміру заборгованості за кредитними договорами № 1615465583 від 14.06.2021 року , № 77433971 від 08.10.2021 року, № 3489991 від 06.10.2021 року та судового збору - змінити, зменшивши загальний розмір заборгованості з 105577.97 грн до 98102.60 грн, судового збору з 2422.40 грн до 2172.52 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_1 349.44 грн судового збору за апеляційний розгляд справи. Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 11 червня 2026 року. Головуючий: Судді: