Постанова 4819 № 766/21297/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Постанова Іменем України 10 червня 2026 року м. Херсон Справа номер: 766/21297/24 Номер провадження: 22-ц/819/977/26 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ: головуючого Радченка С.В., суддів: Базіль Л.В., Приходько Л.А., секретар: Андреєва В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Комунального закладу «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради, подану представником Штанько Надією Миколаївною на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 20 квітня 2026 року, постановлену під головуванням судді Зуб І.Ю., у цивільній справі за заявою Комунального закладу «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради про відстрочку виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Олешківський опорний заклад освіти №4" Олешківської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції Відповідач звернувся до суду із даною заявою, в якій просить відстрочити виконання постанови Херсонського апеляційного суду від 16 лютого 2026 року, якою з комунального закладу стягнуті кошти на користь позивача ОСОБА_1 , на 1 рік до 16 лютого 2027 року. Заява мотивована тим, що комунальний заклад є бюджетною установою, що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та не має власної фінансової автономії. Фінансування здійснюється в межах кошторису, всі асигнування мають цільове призначення відповідно до вимог бюджетного законодавства. Будь-яке додаткове нарахування виплат особам, які не задіяні безпосередньо в освітньому процесі (дистанційно чи очно) через перебування в окупації, призведе до нецільового використання бюджетних коштів та порушення ст. 7 Бюджетного кодексу України (принцип цільового використання). КЗ «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради до кінця 2026 року не має вільних (незахищених) коштів, які можуть бути використані для виконання судового рішення. Додатково зазначають, що починаючи з 24.02.2022 року Олешківська міська територіальна громада перебуває під тимчасовою окупацією збройними формуваннями російської федерації та розташована в районі ведення воєнних (бойових) дій. Вважають, що передчасне виконання рішення в частині стягнення коштів до завершення його перегляду в касаційному порядку може призвести до істотного порушення прав та інтересів Відповідача. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20 квітня 2026 рокув задоволенні заяви відмовлено. Відмовляючи в задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не наведено обставин та не надано доказів на їх підтвердження, які б вказували на наявність виняткових чи особливих обставин неможливості виконання рішення суду вчасно. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Не погоджуючись з ухвалою суду, КЗ «Олешківський опорний заклад освіти № 4» через свого представника Штанько Н.М. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою заяву задовольнити та відстрочити виконання судового рішення на один рік. Свої заперечення обґрунтовують тим, що суд першої інстанції на не звернув увагу на сукупність виняткових обставин, які дають право заявнику на задоволення заяви: Олешківська громада перебуває в умовах тимчасової окупації та активних бойових дій; комунальний заклад є бюджетною установою; фінансування здійснюється виключно за рахунок освітньої субвенції; кошти мають суворо цільовий характер; відсутні вільні бюджетні асигнування; фактичні нарахування заробітної плати вже перевищують планові бюджетні показники. Також вважають, шо суд першої інстанції фактично не здійснив балансування інтересів сторін. Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу У письмовому відзиві, який надійшов на адресу апеляційного суду, позивач просив відхилити доводи апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Обставини справи, встановлені з огляду на матеріали заяви та апеляційної скарги 10 грудня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області прийняв заочне рішення у справі № 766/21297/24, яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати. 16 лютого 2026 року Херсонським апеляційним судом у справі № 766/21297/24, за результатами апеляційного розгляду вказаної справи, було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 10 грудня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення, відповідно до якого, серед іншого, стягнуто з Комунального закладу «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради суму заробітної плати та інших виплат за період дії наказу про призупинення дії трудового договору від 01.09.2023 №39-к з 01.09.2023 року до 19.08.2024 року включно у розмірі 239 904 грн. Постанова набрала законної сили. Ухвалою Верховного суду від 25.03.2026 року у справі № 766/21297/24 відмовлено у задоволенні заяви КЗ «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради про зупинення виконання постанови Херсонського апеляційного суду від 16.02.2026 року. Крім того вказано, що ухвалою Верховного Суду від 23.03.2026 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача. Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Згідно ст.129-1 Конституції України держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу. Відповідно до ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012). За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом. Конституційний Суд України в абзаці одинадцятому підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 березня 2011 року № 2-рп/2011, посилаючись на позицію Європейського суду з прав людини, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежене державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Судове рішення (постанова, ухвала) - це акт судової влади, що здійснює захист порушених або оскаржених прав громадян і організацій шляхом підтвердження наявності або відсутності правовідносин і розпорядженням відповідних дій в майбутньому. Обов`язок виконувати судове рішення (постанову) випливає не з рішення (постанови) суду як такого, а із санкцій, передбачених нормами права, що були застосовані судом. Навіть у тих випадках, коли закон передбачає відповідальність за невиконання рішень, ця відповідальність має на меті примусити зобов`язану рішенням суду особу виконати розпорядження норми, що застосував суд. Одними з властивостей судового рішення, що вступило в законну силу є: можливість примусового виконання судового рішення мимо волі зобов`язаної особи та обов`язковість, яка полягає в тому, що судове рішення, що вступило в законну силу, стає обов`язковим для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України. Рішення, що вступило в законну силу, є обов`язковим і підлягає точному виконанню. Усі державні органи, посадові особи й окремі громадяни, зобов`язані сприяти виконанню рішення суду, виконуючи вимоги державного виконавця. Згідно ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України віл 26.12.2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Тобто, підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. В постанові Верховного Суду від 27.02.2019 р. у справі № 796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування статей 435 ЦПК України і 33 ЗУ «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства. Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до ст. ст.76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Введення в Україні воєнного стану та ускладнене матеріальне становище КЗ «Олешківський опорний заклад освіти № 4» не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочення виконання рішення суду. Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено. Також колегією суддів встановлено, що заявник звернувся до суду з даною заявою, проте цивільна справа ще знаходиться у Верховного Суді на розгляді касаційної скарги та позивач ОСОБА_1 не отримав виконавчих листів по виконанню рішення суду та не звернувся із виконанням ні до заявника, ні до виконавчої служби. За наслідками розгляду заяви, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявником не надано достатніх доказів на підтвердження виникнення виключних обставин, які б в розумінні ст.435 ЦПК України давали підстави для відстрочки виконання рішення суду, а наведені відповідачем підстави не можуть бути визнанні такими, що вказують на необхідність відповідного відстрочення. Ураховуючи те, що само по собі введення в України воєнного стану, який триває до тепер, без надання інших доказів про скрутне матеріальне становище відповідача, не є підставою для відстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив відповідачу у наданні відстрочення, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу. Жодних обмежень щодо виконання судових рішень на період дії воєнного часу діючим законодавством не передбачено. Інші доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують та не містять посилань на такі порушення, що призвели до неправильного вирішення справи, тому, з огляду на положення ч. 2 ст. 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстави для її задоволення і скасування оскарженого судового рішення відсутні. Керуючись ст.ст.374,375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального закладу «Олешківський опорний заклад освіти № 4» Олешківської міської ради, подану представником Штанько Надією Миколаївною залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 20 квітня 2026 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий С.В. Радченко Судді Л.В. Базіль Л.А. Приходько