Постанова 4875 № 922/21/25

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 травня 2025 року м. Харків Справа № 922/21/25 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О., за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л., представників: від позивача Яковенко П.А.; від відповідача - Савін О.С. (у режимі відеоконференції); розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.1073Х/3) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.04.2025 (суддя Калантай М.В., повний текст складено 30.04.2025), постановлену за результатом розгляду заяви від 11.04.2025 Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про надання відстрочки з виконання судового рішення у справі №922/21/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м.Київ, до Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, м.Ізюм Харківської області, про стягнення 10 000 000,00 грн. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.04.2025 у справі №922/21/25 стягнуто з Ізюмського комунального підприємства теплових мереж (далі - відповідач) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі позивач, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") 10 000 000,00 грн. заборгованості, 120 000,00 грн. судового збору. Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою, в якій просить відстрочити виконання рішення від 11.04.2025 у справі №922/21/25 на строк до 01.01.2026. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.04.2025 у справі №922/21/25 задоволено заяву Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про надання відстрочки з виконання судового рішення. Відстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2025 у справі №922/21/25 на строк до 01.01.2026. В основу ухвали покладено висновки суду про те, що поточний фінансовий стан підприємства відповідача унеможливлює виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2025 у даній справі, що свідчить про наявність підстав для надання відстрочення виконання рішення. За висновками суду, надання відстрочки виконання рішення у даній справі забезпечить можливість його реального виконання без припинення діяльності підприємства відповідача та доведення його до банкрутства. Не погодившись із означеною ухвалою, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" через підсистему «Електронний суд» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.04.2025 у справі №922/21/25 про надання відстрочки виконання рішення суду до 01.01.2026 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про надання відстрочки виконання рішення суду у справі №922/21/25 у повному обсязі. Судові витрати за розгляд скарги просить покласти на Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж. На переконання апелянта, оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, та без належної оцінки наявних у справі доказів, з огляду на наступне: - відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, які дають можливість відстрочити боржнику виконання рішення суду. Відповідачем не надано доказів відсутності коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості (а саме довідок про рух коштів за період з моменту виникнення заборгованості по теперішній час, інвентаризаційних відомостей, що містять інформацію про його майнові активи), наявності реальної загрози банкрутства як виключних обставин для відстрочення виконання рішення. Недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути здійснено відстрочення виконання судового рішення; - напад Російської Федерації на територію України, так само як і на місто Київ, негативно вплинули на фінансовий стан ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", тому надання відстрочки з даних підстав є необґрунтованим; - до заяви не надано доказів, які б свідчили про майбутнє покращення матеріального становища боржника, а отже і про наявність реальної можливості виконання рішення суду; - посилання суду на заборгованість з різниці в тарифах безпідставні та не доводять неможливість виконання рішення суду у даній справі; - господарським судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали враховано можливі негативні наслідки для відповідача при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але не враховані такі ж наслідки для стягувача при затримці виконання рішення. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2025 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О. Через підсистему «Електронний суд» 09.05.2025 від позивача отримано заяву (вх.5828) про долучення платіжної інструкції як доказу сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2025, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.04.2025 у справі №922/21/25. Встановлено строк по 23.05.2025 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов`язані з розглядом апеляційної скарги. Призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 27.05.2025 об 11:00год. Через підсистему «Електронний суд» 23.05.2025 від відповідача отримано відзив на апеляційну скаргу (вх.6531; у межах встановленого судом строку), в якому відповідач просить апеляційну скаргу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» відхилити, ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.04.2025 по справі №922/21/25 - залишити без змін. Заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги, відповідач зазначає наступне. Відповідно до розпорядження Ізюмської міської військової адміністрації №0442-ВС від 26.03.2025, опалювальний сезон в Ізюмській міській територіальній громаді був закінчений 31.03.2025. Таким чином значно припинилися надходження від фізичних та юридичних осіб за послуги з теплопостачання. За час окупації та проведення бойових дій на території міста Ізюма Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж зазнало великих матеріальних збитків. У зв`язку із руйнуваннями та виїздом населення було на половину зменшено кількість споживачів, що користуються послугами підприємства, що значно скоротило прибуток підприємства. Відповідно до протоколів засідання територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, борг Держави перед Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж з різниці в тарифах складає 86 384 732,00 грн. Відповідно до звіту про фінансову діяльність Ізюмського комунального підприємства теплових мереж за 2024 рік, чистий збиток підприємства склав 2 345 600,00 грн. Відповідно до фінансового звіту збиток за 1-й квартал 2025 року вже склав 1 867 000,00 грн. Підприємство фактично не отримує дохід та вимушено працювати по збитковим фінансово не обґрунтованим тарифам. Відповідно до довідок, наданих Акціонерним товариством «Ощадбанк», на банківських рахунках Ізюмського комунального підприємства теплових мереж залишилися незначні кошти. Зазначені обставини, на переконання відповідача, вказують на неможливість на цей час виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2025. Відповідач наголошує, що на теперішній час виконання судового рішення призведе до арешту коштів підприємства, що унеможливить його подальшу роботу та призведе до зриву підготовки до опалювального сезону 2025-2026, який починається в липні 2025 року. Відповідач, разом з іншим, звертає увагу, що, незважаючи на критичний фінансовий стан, відповідач уже частково сплатив існуючу заборгованість, що підтверджується актом звірки. Таким чином існують усі перспективи для виконання судового рішення без завдання шкоди підприємству. У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 27.05.2025 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені. Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржувану ухвалу залишити без змін. Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні. Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає наступне. Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.18 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Частиною 1 ст.326 ГПК України врегульовано, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Конституційним Судом України у пункті 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012 у справі №1-26/2021 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Частиною 1 ст.239 ГПК України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні. Відповідно до положень ст.331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч.1). Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3). Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч.4). Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5). Частиною 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Тобто, підставою для відстрочення виконання рішення має бути існування об`єктивних, непереборних, виняткових обставин, що ускладнюють вчасне виконання рішення. Відповідно до приписів ст.ст.74, 76-79 ГПК України на заявника покладається обов`язок доведення існування відповідних обставин. При цьому відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Таким чином, особа, яка подала заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення. Питання щодо надання відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення. Як убачається з матеріалів справи, Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж територіально розташоване в м.Ізюм Харківської області. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності відповідача - постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря у місті Ізюм. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 територія м.Ізюм Ізюмської міської територіальної громади у період з 01.04.2022 по 08.09.2022 була окупована Російською Федерацією, з 24.02.2022 по 01.04.2020 та з 09.09.2022 по 11.09.2022 відносилася до території активних бойових дій, з 11.09.2022 входить до переліку територій можливих бойових дій. Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання рішення, відповідач зазначає, що за час окупації та проведення бойових дій на території м.Ізюм Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж зазнало значних матеріальних збитків. На підтвердження означених обставин до заяви додано бухгалтерську довідку №470 від 01.09.2023 про вартість втраченого знищеного чи пошкодженого майна підприємства. Цією довідкою Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж підтверджує, що в результаті збройної агресії Російської Федерації та в період окупації знищено, пошкоджено та викрадено активи Ізюмського комунального підприємства теплових мереж на суму 25 874 756,79 грн. первісної вартості, а саме: - знищене та викрадене майно на суму 3 305 330,23 грн., яке включає наступні активи: основні засоби (ОЗ) - 215 інвентарних одиниць на суму 1 503 938,62 грн.; малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) - 267 інвентарних одиниць на суму 100 735,58 грн.; товаро-матеріальні цінності (ТМЦ) 1 568 номенклатурних одиниць на суму 1 700 656,03 грн.; - пошкоджене майно на суму 22 569 426,56 грн., яке включає наступні активи: основні засоби (03) - 295 інвентарних одиниць на суму 22 526 936,13 грн.; малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) - 33 інвентарних одиниць на суму 42 490,43 грн. Відповідач також зазначає, що у зв`язку із руйнуваннями та виїздом населення було наполовину зменшено кількість споживачів, що користуються послугами підприємства, що, як результат, значно скоротило прибуток підприємства. На підтвердження означених обставин до матеріалів справи додано довідку №148 від 14.02.2025, яка сформована з метою оцінки впливу російської агресії на стан об`єктів теплопостачання та забезпечення споживачів послугою з постачання теплової енергії. З означеної довідки вбачається, що: загальна кількість котелень які знаходяться в експлуатації станом на 01.02.2022 становила - 22, а станом на 01.02.2025 - 11; кількість багатоквартирних житлових будинків, що приєднані до системи централізованого опалення, станом на 01.02.2022 становила 198, а станом на 01.02.2025 - 127; кількість особових рахунків споживачів категорії "Населення", яким надається послуга централізованого теплопостачання, станом на 01.02.2022 становила 7879, а станом на 01.02.2025 - 4912; кількість споживачів, які розташовані в багатоквартирних житлових будинках, але не відносяться до категорії "Населення", станом на 01.02.2022 становила 58, а станом на 01.02.2025 - 9; кількість окремо розташованих будівель, що належать юридичним або фізичним особам та які приєднані до мереж централізованого постачання теплової енергії, станом на 01.02.2022 становила 85, а станом на 01.02.2025 -

19. Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж також звертає увагу, що згідно з розпорядженням Ізюмської міської військової адміністрації №0442-ВС від 26.03.2025 (копія додана до матеріалів справи) опалювальний сезон 2024-2025 в Ізюмській міській територіальній громаді був закінчений 31.03.2025. З огляду на означене значно припинилися надходження від фізичних та юридичних осіб за послуги з теплопостачання. На підтвердження скрутного фінансового становища відповідача матеріали справи містять фінансову звітність малого підприємства. Так, відповідно до балансу (Розділ 2 Звіт про фінансові результати) за 2024 рік, чистий збиток підприємства склав 2 345,6тис.грн., у той же час чистий збиток за 2023 рік складав 18 251,6тис.грн. За результатами 1 кварталу 2025 року чистий збиток підприємства відповідача складає 1 867,0тис.грн. Судова колегія звертає увагу на те, що з наданих відповідачем до матеріалів справи протоколів засідань територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах №1 від 04.11.2022, №3 від 23.03.2023, №5 від 12.05.2023, №8 від 07.08.2023, №9 від 13.11.2023, №10 від 21.03.2024, №11 від 20.05.2024, №12 від 15.08.2024, №13 від 21.11.2024, борг Держави перед Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж з різниці в тарифах за 2022 - 2024 рік становить загальну суму в розмірі 86 384 732,00 грн. Як обгрунтовано виснував Господарський суд Харківської області, означені обставини підтверджують той факт, що підприємство відповідача фактично не отримує дохід та вимушено працювати за збитковими, фінансово не обґрунтованими тарифами. З наявних у матеріалах справи довідок АТ "Ощадбанк" №118.40/0487-15/42789/2025 від 11.04.2025 та №118.40/0487-15/46252/2025 від 21.04.2025 про залишок грошових коштів на рахунках вбачається, що залишок грошових коштів на рахунках відповідача станом на 03.04.2025 склав 5 605,08 грн., станом на 17.04.2025 склав 44 567,11 грн. за таких обставин обгрунтованим є висновок місцевого суду, що означених грошових коштів не достатньо для виконання рішення у справі №922/21/25, яким з відповідача стягнуто кошти у загальному розмірі 10 120 000,00 грн. Відтак, вищевикладене в сукупності свідчить про те, що поточний фінансовий стан підприємства відповідача унеможливлює виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2025 у справі №922/21/25. За змістом апеляційної скарги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" наголошує на тому, що до заяви відповідача про відстрочення виконання рішення не надано доказів, які б свідчили про майбутнє покращення матеріального становища боржника, а отже і про наявність реальної можливості виконання рішення суду. Водночас, судова колегія вважає доречними та підставними доводи відповідача про те, що в листопаді 2025 року після початку нового опалювального сезону зростуть надходження до бюджету підприємства за рахунок оплати послуг з опалення, що надасть можливість підприємству накопичити певну суму грошових коштів для сплати заборгованості. Безпосередньо у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 27.05.2025 представник відповідача пояснив, що листом від 22.05.2025 Міністерство розвитку громад та територій України повідомило, що на другу половину 2025 року заплановано врегулювання питання з міжтарифною різницею. Вирішення відповідного питання позитивно вплине на фінансове становище підприємства відповідача. Східний апеляційний господарський суд також вважає за необхідне звернути увагу, що відповідачем до матеріалів справи надано акт звіряння розрахунків станом на 30.04.2025 між Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», з якого вбачається, що основний борг відповідача перед позивачем за договором №7312-НГТ-32 складає 8 853 023,97 грн. (акт містить електронні підписи та печатки сторін). Означене свідчить, що, незважаючи на критичний фінансовий стан, відповідач уже частково сплатив існуючу заборгованість, з огляду на що можна вважатини наявними перспективи для виконання судового рішення, у разі надання відстрочки його виконання, без завдання шкоди підприємству відповідача. Східний апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно з листом Ізюмської міської військової адміністрації №641-ВС від 28.02.2025, копія якого долучена до матеріалів справи, на території Ізюмської міської територіальної громади відсутні підприємства, які мають можливість надавати послуги з централізованого теплопостачання фізичним та юридичним особам, окрім Ізюмського комунального підприємства теплових мереж. У свою чергу, заходи з примусового стягнення всієї суми заборгованості призведуть до арешту коштів Ізюмського комунального підприємства теплових мереж, що унеможливить його подальшу роботу та призведе до зриву підготовки до опалювального сезону 2025-2026, яка починається в липні 2025 року. Означене, у свою чергу, завдасть шкоди споживачам м.Ізюм. З метою дотримання балансу інтересів сторін, судова колегія вважає за необхідне надати оцінку запереченням кредитора - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", зокрема, щодо його фінансового стану. Так, за змістом апеляційної скарги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" зазначає про те, що напад Російської Федерації на територію України, так само як і на місто Київ, негативно вплинув на фінансовий стан товариства. Судова колегія враховує, що військова агресія Російської Федерації проти України має вплив на господарську діяльність майже всіх підприємств на території України. Водночас, враховуючи місце розташування Ізюмського комунального підприємства теплових мереж у м.Ізюм Харківської області та ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у м.Київ, є підстави говорити про нерівнозначний вплив військових дій на території України на діяльність сторін у цій справі. Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що під час розгляду заяви про відстрочення виконання рішення місцевим господарським судом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" не надано доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, до апеляційної скарги цих доказів також не надано. Саме лише посилання позивача на наявність впливу збройної агресії Російської Федерації проти України на фінансовий стан товариства, не свідчить про складне фінансове становище ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та не дає змоги прирівняти його з матеріальним становищем Ізюмського комунального підприємства теплових мереж. При цьому ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" не надано жодного доказу та не доведено погіршення його матеріального стану внаслідок неможливості виконання боржником рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2025 у справі №922/21/25, як і не надано доказів того, що у випадку надання відстрочки він зазнає збитків або це іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності. Враховуючи вищевикладене у сукупності, судова колегія вважає, що Ізюмським комунальним підприємством теплових мереж доведено належними та достатніми у контексті норм ГПК України доказами наявність особливих (виключних) обставин, що унеможливлюють негайне виконання рішення Господарського суду Харківської області від 11.04.2025 у справі №922/21/25. Означене, у свою чергу, свідчить про наявність підстав для відстрочення виконання рішення суду на підставі ст.331 ГПК України. Визначений судом першої інстанції строк відстрочення виконання рішення суду (до 01.01.2026) узгоджується з приписами ч.5 ст.331 ГПК України. За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менш ніж один рік, не вважаються настільки надмірними щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (справа «Корнілов та інші проти України»). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (справа «Крапивницький та інші проти України»). Усупереч твердженням апелянта, господарський суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі навів відповідні та достатні підстави в обґрунтування свого висновку про відстрочення виконання рішення до 01.01.2026, і в цьому випадку не вбачається, що суд здійснив свої дискреційні повноваження з порушенням вимог чинного законодавства або із недотриманням "справедливого балансу" між сторонами. На переконання судової колегії, відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області дасть можливість Ізюмському комунальному підприємству теплових мереж покращити фінансову ситуацію в майбутньому, отримати дохід після початку опалювального сезону 2025-2026 в жовтні 2025 року та компенсацію різниці в тарифах від Держави, за рахунок чого погасити заборгованість перед ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та, як наслідок, буде сприяти захисту інтересів обох сторін і переслідуватиме мету недопущення ще більшого погіршення економічної ситуації Ізюмського комунального підприємства теплових мереж та виключатиме загрозу банкрутства останнього. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі апелянтові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. За висновками Східного апеляційного господарського суду, усупереч твердженням апелянта, Господарським судом Харківської області надана оцінка всім наявним у справі доказам, повно встановлено обставини, що мають значення для висновку про наявність/відсутність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як підстав для відстрочення виконання судового рішення у контексті положень ст.331 ГПК України. Зважаючи на викладене, наведені скаржником підстави апеляційного оскарження не отримали підтвердження під час апеляційного провадження, що виключає наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду. Такий результат апеляційного перегляду з урахуванням приписів ст.129 ГПК України має наслідком покладення витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на скаржника. Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 25.04.2025, постановлену за результатом розгляду заяви від 11.04.2025 Ізюмського комунального підприємства теплових мереж про надання відстрочки з виконання судового рішення у справі №922/21/25, - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 06.06.2025. Головуючий суддя О.Є. Медуниця Суддя О.А. Істоміна Суддя О.О. Радіонова