LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/12838/25

від 20.05.2026 ·

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" травня 2026 р. Справа№ 910/12838/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Тищенко О.В. суддів: Сибіги О.М. Гончарова С.А. за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 20.05.2026 розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сансолар» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) за результатами розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 (повний текст рішення складено 05.01.2026) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2025 у справі №910/12838/25 (суддя Плотницька Н.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сансолар» до Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про стягнення 22 299 050,33 грн В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сансолар» (далі позивач, Товариство) 15.10.2025 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (в минулому Державне підприємство «Гарантований покупець») (далі відповідач, Підприємство) про стягнення 22 299 050,33 грн, з яких 17 386 342,39 грн основного боргу, 3 638 929,34 грн інфляційних втрат та 1 273 778,60 грн 3% річних. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансолар" 17 386 342 грн 39 коп. заборгованості, 3 638 929 грн 34 коп. інфляційних втрат, 1 273 778 грн 60 коп. 3 % річних та 267 588 грн 60 коп. судового збору. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.12.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансолар" про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат задоволено. Стягнуто з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансолар" витрати на правничу допомогу в розмірі 42 000 грн 00 коп. Не погоджуючись з ухваленим рішенням та додатковим рішенням суду першої інстанції, Акціонерну товариство «Гарантований покупець» звернулося 23.01.2026 до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, сформованою в системі «Електронний суд» 23.01.2026, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі №910/12838/25 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2025 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сансолар» у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу повністю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 задоволено заяву Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про зміну відповідача на його правонаступника. Здійснено заміну відповідача у справі №910/12838/25 Державне підприємство «Гарантований покупець» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Гарантований покупець». Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2025 у справі №910/12838/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі №910/12838/25 змінено та викладено його мотивувальну частину в редакції постанови. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 18.12.2025 у справі №910/12838/25 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 30.12.2025 у справі №910/128338/25 залишено без змін. 11.05.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сансолар» звернувся до Північного апеляційного господарського суду з заявою про ухвалення додаткової постанови у справі №910/12838/25 та долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 34 541,00 грн. Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 11.05.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сансолар» про прийняття додаткової постанови у справі №910/12838/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Тищенко О.В. судді: Гончаров С.А., Сибіга О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сансолар» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) на 20.05.2026. Роз`яснено відповідачу право подати до суду апеляційної інстанції заперечення (пояснення, міркування) на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сансолар» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) в письмовій формі протягом п`яти днів з дня вручення копії даної ухвали. 15.05.2026 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява, у якій останній просив відмовити позивачу у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, а також у разі задоволення заяви, просив обмежити розмір вказаних витрат. У судове засідання 20.05.2026 з`явився представник відповідача. Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. За частиною 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Враховуючи, що неявка учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за можливе розглянути заяву у даному судовому засіданні з винесенням додаткової постанови. Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з наступного. Положеннями ст. 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Відповідно до ст. 16 ГПК учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України). У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу. 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України). Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. У відповідності до статті 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України). Так, при поданні відзиву на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат складає 34 541,00 грн. Частина 8 статті 129 ГПК України встановлює, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач повідомляв суд про те, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду. Колегія суддів зазначає, що постанова апеляційного суду у справі №910/12838/25 була ухвалена 06.05.2026, заява про прийняття додаткової постанови подана 11.05.2026, а тому докази, які підтверджують розмір судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції були подані у строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК України. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 34 541,00 грн позивачем подано копії: акта приймання-передачі наданих послуг №2 від 06.05.2026 та завдання №2. Колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги від 29.09.2025 №1628. За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення представництва є договір. Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. За приписами ст. 1 вказаного Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоча і визначається частиною 1 статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору. Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений у самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2025 між адвокатом Савченко Ольгою В`ячеславівною (далі адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сансолар» (далі клієнт) укладено договір №1628 про надання правничої допомоги (далі - договір №1628) згідно з п. 1.1 якого адвокат зобов`язується відповідно до завдання клієнта надати правничу допомогу клієнту, а клієнт зобов`язується прийняти та оплатити надану правничу допомогу. Відповідно до п. п. 3.1., 3.2 договору №1628 після надання правничої допомоги за завданням в повному об`ємі або частково адвокат інформує клієнта та надсилає йому готові процесуальні, або інші необхідні документи, в тому числі судові рішення. За результатами надання правничої допомоги адвокат надає клієнту акт приймання-передачі наданих послуг, в якому фіксуються найменування послуг по правничій допомозі, кількість годин, витрачених на надання правничої допомоги, тощо. Пунктом 4.1 договору №1628 передбачено, що гонорар за надання правничої допомоги за цим договором визначається сторонами в кожному окремому завданні. Цей договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами й діє до 31.12.2026, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 8.1 договору №1628). За умовами завдання № 2 до договору № 1628 вартість надання правничої допомоги складає 34 541,00 грн. 06.05.2026 між адвокатом Савченко Ольгою В`ячеславівною та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сансолар» підписано акт приймання-передачі наданих послуг №2, відповідно до умов якого, адвокат належним чином надав професійну правову допомогу у межах судової справи №910/12838/25 в апеляційному провадженні, а саме: - контроль за подачею ДП «Гарантований покупець» апеляційної скарги 2 годин роботи адвоката; - підготовка відзиву на апеляційну скаргу 6 години роботи адвоката. Слід зазначити, що положення ст. 60 ГПК України передбачають, що повноваження адвоката як представника підтверджуються як довіреністю, так і ордером. Представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Сансолар» у справі №910/12838/25 здійснював адвокат Савченко Ольга В`ячеславівна, яка діяла на підставі ордеру серії АІ №2018506 від 15.10.2025, виданого адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально. Дослідивши надані позивачем документи, колегія суддів вважає, що останнім доведено належними доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, на суму 34 541,00 грн. За змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 ГПК України). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі N 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц). Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21). Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами. Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам, поданим стороною із застосуванням критеріїв, визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України. Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22. Заперечуючи проти розміру витрат на професійну правничу допомогу, відповідач зазначив, що включення до переліку послуг адвоката такої послуги як: «здійснення контролю за подачею АТ «Гарантований покупець» (в минулому ДП «Гарантований покупець») апеляційної скарги у справі №910/12838/25» є необґрунтованим, а тому витрати пов`язані з вказаною послугою не підлягають відшкодуванню. Колегія суддів погоджується з вказаними запереченнями, оскільки надані позивачем до суду апеляційної інстанції докази не підтверджують факту надання йому послуги зі здійснення контролю за подачею апеляційної скарги. Більш того, вказана послуга, на переконання колегії суддів, нерозривно пов`язана та охоплюються послугою з підготовки відзиву на апеляційну скаргу відповідача. Отже, матеріалами справи підтверджується лише факт надання позивачу його адвокатом послуги з підготовки відзиву на апеляційну скаргу, про що обґрунтовано зазначив відповідач у запереченнях. Також відповідачем зазначено, що кількість часу, витраченого адвокатом на підготовку відзиву є завищеною, як і вартість однієї години роботи адвоката, враховуючи, що середня ціна година роботи адвоката по місту Києву складає 1500,00 грн. Суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованими вказані доводи відповідача, оскільки з наданих документів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що розмір вказаних витрат погоджено між позивачем та його адвокатом у фіксованій формі без прив`язки до обсягу витрат часу адвоката на їх надання, За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18). Отже, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача, керуючись статтями 123, 126, 129 ГПК України, вважає обґрунтованою вимогу позивача про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним розглядом цієї справи лише частково: у розмірі 25 905,75 грн, який є доведеним, відповідає критеріям розумності та співмірності, є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи та обсягом наданих позивачу його адвокатом послуг з професійної правничої допомоги. При цьому, у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 635,25 грн слід відмовити. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлені позивачем вимоги про розподіл понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним розглядом справи, підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат у розмірі 25 905,75 грн. У задоволенні іншої частини заяви необхідно відмовити. Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сансолар» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - задовольнити частково.

2. Прийняти додаткову постанову до постанови Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2026 у справі №910/12838/25.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сансолар» (79042, м. Львів, вул. Шевченка Т., буд. 120, ідентифікаційний код 41826014) 25 905 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот п`ять) грн 75 коп. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

4. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сансолар» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) - відмовити.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/12838/25 повернути до Господарського суду міста Києва. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текс додаткової постанови підписано 09.06.2026. Головуючий суддя О.В. Тищенко Судді О.М. Сибіга С.А. Гончаров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»